Українські війська продовжують наступ у Курській області на території РФ. Незважаючи на те, що темпи просування ЗСУ за тиждень знизилися, російським військам не вдається повністю стабілізувати ситуацію в цьому регіоні. Українська армія прагне розширити зону бойових дій, зміцнити фланги наступальної групи та зайняти південь Глушковського району. Українські сили зруйнували всі три мости через річку Сейм, що з’єднують південь Глушковського району з Курською областю, а також почали займати цей район із заходу. Збройні сили РФ відійшли в районі н.п. Тьоткіно на східний берег річки Сейм. Знищення всіх мостів порушить постачання російських військ, що перебувають у південній частині Глушковського району, і може змусити їх залишити цю територію.
Очевидно, що темпи наступу ЗСУ уповільнилися порівняно з минулим тижнем. Із чотирьох ключових населених пунктів прикордоння був узятий тільки один — місто Суджа.
У своєму звіті головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на Конгресі місцевих і регіональних влад при Президентові України заявив, що за період наступу на території Курської області ЗСУ просунулися вглиб оборони противника на 28–35 км, оволоділи 1263 квадратними кілометрами території та взяли під контроль 93 населені пункти.
О. Сирський показав карту, на якій позначена територія в Курській області, контрольована ЗСУ. Так, українські сили просунулися до н.п. Коренівка (під контролем РФ) на заході, північніше н.п. Шептухівка (вже під контролем України) та н.п. Спальне на сході (теж під контролем України).
За інформацією О. Сирського, щодня противник витрачає до 45 тисяч боєприпасів на обстріли наших позицій на сході та півдні України. З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російська армія випустила по території України 9627 ракет різних типів. Найчастіше РФ застосовувала ракети С-300/С-400 — 3008 одиниць. Силам оборони вдалося збити понад 2429 російських ракет (25%). Ракети атакували 5197 цивільних об’єктів та 1998 військових. Крім того, РФ використала проти України 13997 ударних безпілотників. Дрони атакували 1022 цивільні об’єкти та 3697 військових. При цьому більша частина БПЛА (9272 одиниці) була знищена (66%). За період з 24 лютого 2022 року в Україні російські ракети та дрони уразили 11 879 об’єктів, з яких цивільні — 6203, військові — 5676.
Варто зазначити, що незважаючи на те, що середній показник збиття — близько 25% ракет і близько 66% дронів, з початку війни динаміка роботи ППО суттєво покращилася і зараз цей показник значно вищий.
Для України наступ у Курській області — це game-changer, важливий поворотний момент, спроба змінити негативний політико-інформаційний тренд. Курську область атакували, щоб підняти моральний дух всередині України, зміцнити позиції команди Президента В. Зеленського і принципово змінити погляди на війну у західних союзників. Українські війська будуть прагнути закріпитися на Курському плацдармі до американських виборів або навіть до завершення активної фази бойових дій. Після приходу до влади нової адміністрації Президента США відбудеться геополітична переоцінка ситуації в Україні, тому і російські, і українські війська будуть прагнути досягти максимальних територіальних успіхів (Україна в Курській області, а РФ у Донецькій) для більш вигідної позиції на переговорах із новим американським президентом.
При цьому процес мирного врегулювання між РФ та Україною поки поставлений на паузу. Президент України Володимир Зеленський заявив, що напад його країни на Курську область Росії показав, що загрози Кремля про відплату були блефом, і закликав союзників Києва послабити обмеження на використання постаченої зброї.
Успіхи ЗСУ в Курській області сприяють передвиборчій кампанії К. Харріс, оскільки їх можна представити як доказ правильності політики демократичної адміністрації щодо підтримки України. Для українського керівництва вкрай важливо утримати Курський плацдарм до виборів у США.
Швидше за все, РФ спробує стабілізувати Курський виступ, не даючи йому розширюватися і піддаючи обстрілам, але не перекидаючи великі військові сили, щоб не знижувати темпи наступу на Донбасі. Ліквідація плацдарму, ймовірно, буде відкладена на потім, з поступовим нарощуванням угруповання в Курській області, щоб уникнути виведення значних сил із Донбасу. Очікується, що Москва збільшить чисельність своїх військ в Україні до кінця року до 800 000 осіб, порівняно з нинішніми 600 000.
Наразі Україна змушено ослабила свої позиції на Донбасі, щоб зосередитися на боях у Курській області. На Покровському напрямку темпи наступу РФ залишаються високими, тоді як на інших ділянках активність дещо знизилася, що частково пов'язано з перекиданням російських військ у Курську область. Згідно з низкою джерел, були захоплені чотири населені пункти на Покровському напрямку: Завітне, Миколаївка, Новожеланне та Свиридонівка. В основному це південний фланг наступу в напрямку м. Селидове.
Справжньою метою РФ може бути не м. Покровськ, а південна частина Донецької та північ Запорізької областей. Російські війська просуваються в напрямку н.п. Новогродівка, але не в напрямку міст Покровськ та Мирноград, а південніше, в напрямку Времівського виступу. Це може свідчити про те, що РФ намагається обійти великі укріплені райони ЗСУ західніше м. Курахове та м. Красногорівка, у напрямку м. Вугледар.
Через погіршення ситуації на Покровському напрямку готується евакуація жителів міст Селидове, Покровськ та Мирноград.
На Торецькому напрямку з'явилися повідомлення про вхід російської бронегрупи в Торецьк з боку н.п. Південне, де росіяни встановили прапор над панівною висотою — місцевим териконом. Також з'явилися дані про те, що росіяни повністю взяли під контроль н.п. Нью-Йорк.
Велике просування РФ сталося під м. Вугледар. Там російські війська перекрили трасу на Костянтинівку, наблизившись до Водяного. Таким чином, м. Вугледар із північного сходу майже заблокований.
Цього тижня було розблоковано роботу Парламенту. Після ухвалення закону щодо УПЦ також очікується низка військових піар-законів, після чого депутати перейдуть до розгляду питання кадрових ротацій у Кабінеті Міністрів.
Склалося враження, що під тиском команди екс-президента П. Порошенка та неоліберального крила, орієнтованого на Демократичну партію в США та їхніх союзників у Великій Британії, які кілька тижнів блокували роботу Парламенту, в якийсь момент в Офісі Президента вирішили ухвалити закон щодо УПЦ. Таким чином, команда влади вирішила відібрати у П. Порошенка «патріотичний козир», позбавивши його можливості піаритися на цій темі.
Вважається, що Закон 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», нова назва — «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», відкриває шлях до заборони діяльності УПЦ в Україні. Однак насправді прямої політичної заборони УПЦ закон не містить, а пропонує лише додаткову підставу для звернення до суду.
Закон 8371 вносить зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» 1991 року (Закон про релігію 1991 року) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 2003 року (Закон про державну реєстрацію).
Стаття I.1.2 Законопроєкту 8371 додає до статті 16 Закону про релігію 1991 року нову частину: «У випадках, передбачених цим Законом, діяльність релігійної організації може бути припинена в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або прокурора. Ця норма надає повноваження центральному органу виконавчої влади або прокурору ліквідувати релігійну організацію лише шляхом звернення до суду».
Відповідно до запропонованої процедури, якщо виникають підозри щодо релігійної організації, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті проводить «релігієзнавчу експертизу» для визначення «підпорядкованості у канонічних та організаційних питаннях центрам впливу релігійної організації (об'єднання)», пов'язаної з країною-агресором.
Якщо під час експертизи виявляються порушення, то організації видається припис на їх усунення. Так, релігійним організаціям, щодо яких буде встановлено зв'язок з РПЦ, надають близько 10 місяців (9 добровільних + 1 після висновків), щоб вони могли здійснити низку дій, які свідчитимуть про те, що вони вже не мають таких зв'язків. Якщо умови не будуть виконані, після закінчення цього строку Державна служба з етнополітики та свободи совісті може звернутися до суду для припинення діяльності релігійної організації.
До закону були внесені зміни, які дозволяють припиняти діяльність релігійної організації за рішенням суду, якщо уповноважені особи цієї організації засуджені за злочини проти національної безпеки України або за злочини, зазначені в статтях 161, 258–258-6, 436–438, 442, 447 Кримінального кодексу України. Ці статті стосуються порушень рівноправ'я громадян (включно з релігійними переконаннями), шахрайства, легалізації незаконно отриманого майна, терактів, пропаганди війни, заперечення російської агресії, геноциду та найманства.
Заборона діяльності церкви може бути оголошена лише після винесення рішення суду та його підтвердження в апеляції.
Фактично вся процедура реальної заборони УПЦ розпочнеться вже в травні-червні 2025 року, до того часу в США завершаться всі виборчі процеси. Після цього для команди влади в Україні стане зрозуміло, наскільки нова Адміністрація Білого дому буде позитивно чи негативно ставитися до питання УПЦ. Залежно від цього, процес її заборони може або прискоритися, або бути призупинений. Нагадаємо, що потенційний віцепрезидент від республіканців Джеймс Ванс неодноразово публічно засуджував тиск на Українську Православну Церкву і навіть закликав обмежити військову допомогу Україні через це.
Не виключено, що внаслідок ухвалення закону щодо УПЦ частина колишньої ОПЗЖ (де УПЦ розглядають як свою основну електоральну базу) відколеться від неформальної парламентської провладної коаліції. У такому разі «Слугам Народу» доведеться формувати новий союз із «Європейською Солідарністю». Таким чином, постать П. Порошенка почне набирати політичну вагу, спочатку в Парламенті всередині країни, а потім, можливо, і на міжнародному рівні.
Російський газ продовжує постачатися через Україну в затвердженому обсязі через станцію в Суджі, що в Курській області. Наразі "Газпром" не контролює газовимірювальну станцію "Суджа". Ситуація є достатньою підставою для оголошення форс-мажору і припинення транзиту газу до Європи. Однак, за повідомленнями "Газпрому", подача газу на станцію "Суджа" триває, і співробітники компанії можуть виконувати стандартне обслуговування обладнання.
Якщо "Газпром" припинить транзит газу, він не лише втратить доходи, але й зіткнеться з багатомільярдними позовами від європейських покупців. Крім того, "Газпрому" необхідно підтримувати поставки газу до Угорщини та Словаччини, щоб зберегти їхню підтримку. Після новин про прорив ЗСУ в Курську область, ціни на газ у Європі зросли до максимального рівня за цей рік. Ф'ючерси на еталонний газ піднялися на 4,8%, досягнувши 38,45 євро за мегават-годину.
Росія може чинити тиск на Україну за допомогою Білорусі, що може призвести до кризи на білорусько-українському кордоні. Російська влада підозрює, що між Білоруссю та Україною міг існувати змовний договір, оскільки в Курській операції брали участь українські війська, зняті з білоруського кордону. Президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв'ю заявив, що білоруський народ має бути готовий до його відходу з поста, що може свідчити про тиск з боку Росії. Якщо Росія не досягне своїх цілей, А. Лукашенко може бути усунений від влади.
А. Лукашенко також запропонував відновити мирні переговори щодо України на основі домовленостей, досягнутих у Стамбулі. Він зазначив, що ескалація конфлікту з боку України може змусити Росію вжити асиметричних заходів, включно із застосуванням ядерної зброї. Крім того, існує ймовірність введення західних військ на територію України. Поблизу білорусько-українського кордону Україна тримає понад 120 тисяч військових, і кордон ретельно заміновано. Оборона західного кордону Білорусі відпрацьована спільно з Москвою, і в разі необхідності план може бути змінений на наступальний.
Президент України Володимир Зеленський вніс до Парламенту законопроєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), що дозволить Україні стати повноправним членом цього суду. Законопроєкт також спрямований на приведення українського законодавства у відповідність з нормами Римського статуту та забезпечення кримінального переслідування за тяжкі міжнародні злочини, такі як геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини.
Ратифікація Римського статуту дозволить Україні брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць, висувати кандидатури для обрання суддів і прокурорів МКС. Станом на 2024 рік, договір підписали 137 держав, а 124 країни його ратифікували. МКС вже видав шість ордерів на арешт за агресію РФ, включно з ордерами на президента Росії Володимира Путіна та інших високопоставлених російських чиновників. Однак Росія не визнає ордерів МКС і не є учасником Римського статуту, як і Китай, Індія, США, Ізраїль та інші великі країни.
Україна підписала Римський статут у 2000 році, але досі його не ратифікувала, побоюючись, що МКС може розпочати розслідування проти самої України. Хоча Україна вже надала МКС право розслідувати злочини, вчинені на її території, існує відстрочка на 7 років для видачі ордерів і переслідування українських громадян. В умовах війни ратифікація Римського статуту створює певні ризики для українських військових, оскільки Росія може висунути звинувачення, і МКС буде зобов’язаний їх розглядати.
Карти бойових дій.
Ситуація в Україні.
Парламент відновив роботу і прийняв закон щодо УПЦ.
Цього тижня було розблоковано роботу Парламенту. Після прийняття закону щодо УПЦ також очікується низка військових піар-законів, після чого депутати перейдуть до вирішення питання кадрових ротацій в Кабінеті Міністрів.
Склалося враження, що під тиском команди екс-президента П. Порошенка та неоліберального крила, орієнтованого на Демократичну партію США та їх союзників у Великобританії, які кілька тижнів блокували роботу Парламенту, в якийсь момент в Офісі Президента вирішили прийняти закон щодо УПЦ. Таким чином, команда влади вирішила вибити у П. Порошенка «патріотичний козир», позбавивши його можливості піаритися на цій темі.
Вважається, що Закон 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», нова назва — «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», відкриває шлях до заборони діяльності УПЦ в Україні. Однак, насправді, прямої політичної заборони УПЦ закон не містить, а лише пропонує додаткову підставу для звернення до суду.
Закон 8371 вносить зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» 1991 року (Закон про релігію 1991 року) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 2003 року (Закон про державну реєстрацію).
Стаття I.1.2 Законопроєкту 8371 додає до статті 16 Закону про релігію 1991 року нову частину: «У випадках, передбачених цим Законом, діяльність релігійної організації може бути припинена в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або прокурора. Ця норма надає повноваження центральному органу виконавчої влади або прокурору ліквідувати релігійну організацію лише шляхом звернення до суду».
Згідно з запропонованою процедурою, якщо виникають підозри щодо релігійної організації, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті проводить "релігієзнавчу експертизу" для визначення "підпорядкованості у канонічних та організаційних питаннях центрам впливу релігійної організації (об’єднання)", пов’язаним із країною-агресором.
Якщо під час експертизи виявляються порушення, то організації видається припис на їх усунення. Так, релігійним організаціям, щодо яких буде встановлено зв’язок з РПЦ, нададуть близько 10 місяців (9 добровільних + 1 після висновків), щоб вони змогли вжити низку дій, які свідчать про те, що вони більше не мають таких зв’язків. Якщо умови не будуть виконані, після закінчення цього терміну Державна служба з етнополітики та свободи совісті може звернутися до суду для припинення діяльності релігійної організації.
До закону було внесено зміни, які дозволяють припиняти діяльність релігійної організації за рішенням суду, якщо уповноважені особи цієї організації засуджені за злочини проти національної безпеки України або за злочини, вказані в статтях 161, 258–258-6, 436–438, 442, 447 Кримінального кодексу України. Ці статті стосуються порушень рівноправності громадян (включаючи релігійні переконання), шахрайства, легалізації незаконно отриманого майна, терактів, пропаганди війни, заперечення російської агресії, геноциду та найманства.
Заборона діяльності церкви може бути оголошена лише після винесення рішення суду та його підтвердження в апеляції.
Фактично вся процедура реальної заборони УПЦ розпочнеться вже у травні-червні 2025 року, до цього часу в США завершаться всі виборчі процеси. Після цього для команди влади в Україні стане зрозуміло, наскільки нова Адміністрація Білого дому буде позитивно або негативно ставитися до питання УПЦ. Залежно від цього, процес її заборони може як прискоритися, так і бути призупинений. Нагадаємо, що потенційний віце-президент від республіканців Джеймс Венс неодноразово публічно засуджував тиск на Українську Православну Церкву та закликав навіть обмежити військову допомогу Україні через це.
Не виключено, що в результаті прийняття закону щодо УПЦ частина колишньої ОПЗЖ (де УПЦ розглядають як свою основну електоральну базу) відколеться від неформальної парламентської провладної коаліції. У такому разі «Слугам Народу» доведеться формувати новий союз з «Європейською Солідарністю». Таким чином, фігура П. Порошенка почне набирати політичну вагу, спочатку в Парламенті всередині країни, а потім, можливо, і на міжнародному рівні.
Агентство Fitch Ratings знизило рейтинг України з рівня "C" (що означає неминучий дефолт) до "RD" (обмежений дефолт).
У липні Fitch вже знижувало довгостроковий рейтинг України до "C" з попереднього рівня "CC" (висока ймовірність дефолту). Тепер агентство також знизило рейтинг єврооблігацій України на 2026 рік до рівня "D" (дефолт) і підтвердило рейтинг інших облігацій на рівні "C".
Водночас Fitch зберегло рейтинг українського боргу в національній валюті на рівні "CCC-", оскільки очікує, що внутрішній борг буде виключено з реструктуризації із зовнішніми кредиторами. Fitch знизило рейтинг України через угоду між українським урядом і деякими власниками єврооблігацій про реструктуризацію боргу, а також через прийнятий закон, який дозволяє Україні призупиняти виплати за зовнішнім боргом, що агентство розцінює як ознаки дефолту.
Зниження рейтингу до "RD" вказує на те, що Україна не здійснила своєчасні платежі за єврооблігаціями 2026 року, термін виплати яких закінчився 1 серпня 2024 року після завершення 10-денного пільгового періоду.
31 липня президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє уряду призупинити виплати за державним боргом до жовтня у разі необхідності. Раніше, 22 липня, Україна домовилася з кредиторами про реструктуризацію частини зовнішнього боргу на суму 23,4 мільярда доларів, що передбачає списання 37% боргу за єврооблігаціями і перенесення перших виплат на 2029 рік. Таким чином, Fitch Ratings фактично визнало обмежений дефолт України, враховуючи цю угоду та новий закон.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
