Триває підготовка до зустрічі Президентів США та України – Джо Байдена та Володимира Зеленського, яка запланована на 21 вересня на полях Генасамблеї ООН. Адміністрація Президента США Д. Байдена можуть використати візит В. Зеленського щоб чинити тиск на Конгрес щодо ухвалення рішення про виділення Україні 24 млрд. дол. США додаткової допомоги (так само Білий Дім чинив і у грудні 2022 року).
Швидше за все, Д. Байден та В. Зеленський обговорюватимуть результати контрнаступу та подальші сценарії розвитку подій, у зв'язку з цим, виконання "маяків" МВФ, кадрові перестановки та баланси всередині української влади (після відставки Міністра оборони О. Резнікова та арешту олігарха І .Коломойського), процес подальшого надання допомоги Україні. З урахуванням контролю більшості Республіканської партії над Палатою представників Конгресу США процес фінансування України надалі буде не настільки простим, як тепер, а отже, і контроль за ним також буде збільшений. Може обговорюватись і питання ймовірних виборів в Україні.
Також США можуть обговорювати з Україною їх план з переформатування РБ ООН з метою зниження впливу РФ та КНР (розширення кількості постійних членів РБ ООН та перехід від «права вето» до простої більшості голосів через рішення ГА ООН). Україна у цьому питанні може відіграти важливу інформаційно-політичну роль.
Зі свого боку Україна розраховує отримати гарантії збереження та нарощування військово-політичної та фінансової допомоги з боку США – більше фінансової та військової допомоги від союзників у наступному 2024 році (на загальну суму – 43 млрд дол.), незмінності курсу на підтримку України та відсутності закулісних домовленостей з РФ. Щодо військової допомоги, Україна вимагає передачі їй далекобійних ракет ATACMS, а також танків, боєприпасів, нових систем ППО та літаків F-16.
Паралельно в Україні розраховують на тиск з боку США на ЄС та НАТО. Для того, щоб Євросоюз розпочали процедуру прийняття України до ЄС, рішення, про що буде прийнято наприкінці 2023р. А НАТО змінили свою позицію у майбутньому щодо запрошення вступу України до Альянсу.
Найімовірніше обговорюватимуться й особливості майбутніх гарантій безпеки для України. Не виключено, що обговорюватимуться і гарантії особистої безпеки самого Президента В. Зеленського та його команди в умовах посилення внутрішньополітичної боротьби в Україні та зростання соціального невдоволення.
Ймовірно, США хочуть синхронізувати свої дії з українською владою і взяти під свій контроль війну України з РФ, наскільки це можливо, щоб уникнути криз у період президентських виборів у США. Загалом у США вже негласно готуються до затяжної війни, яка триватиме і наступного року. Результати настроїв як в Україні, так і в РФ говорить про те, що в найближчому майбутньому завершення війни навряд чи можливе без явної поразки однієї зі сторін.
Країни G7 вже визнають, що Росія перевела війну в Україні у довгострокову (тобто быльш дорогу) перспективу. Таку заяву зробив високопоставлений представник Держдепартаменту США. Війна в Україні завдає значної шкоди світовій економіці, що посилює заклики країн, що розвиваються, до переговорів. Важливо, що рівень підтримки України у США починає падати, і більшість американців (55%) тепер виступають проти того, щоб Конгрес США санкціонував додаткове фінансування для підтримки України.
І напередодні виборчої кампанії республіканці продовжують розкручувати тему видатків на український кейс Президента Д. Байдена. Телеканал Fox News опублікував копію відповіді голови адміністративно-бюджетного управління Білого дому групі сенаторів-республіканців, які ще у січні зажадали звіту про витрати на Україну. З листа випливає, що на військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні США виділили 110,97 мільярда доларів, з яких 101,2 мільярда доларів вже було витрачено. Ця сума не враховує 24 мільярди доларів, які Байден запросив у Конгресу в Україну минулого місяця.На фронті поки що немає істотних змін. ЗСУ продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бахмутському напрямках. Ідуть запеклі локальні бої на Південному напрямку (на західних околицях н.п.Роботино), а також у районі м. Бахмута (на Донеччині). Невеликим тактичним успіхом України можна вважати заняття ЗСУ н.п. Андріївки в районі н.п.Кліщівки. Зі свого боку, РФ намагається відбити тут втрачені позиції. Також ЗС РФ активізували атаки на північному сході на Куп'янському напрямі, але без значних успіхів. Істотних змін територіального контролю немає.
Наразі Україна та РФ більше ведуть війну на виснаження, ніж за території, тому досягти значного перелому на користь однієї зі сторін найближчим часом навряд чи вдасться. Цього року ЗСУ, швидше за все, не зможуть вийти на узбережжя Азовського моря і складним буде навіть відвоювання м. Токмака в Запорізькій області. В Україні розуміють, що призупинення контрнаступу може призвести до активізації атак з боку РФ. Зокрема, російське керівництво поки що не навмисно відмовлятися від зон т.зв. Північного Причорномор'я (Херсонська, Миколаївська, Одеська область). І українське командування намагається запобігти у майбутньому будь-яким інцидентам у цих регіонах та позбавити російський флот можливості проводити морські десантні операції. Також Україні важливо продемонструвати політичні та символічні перемоги, початок «битви за Крим».
Так у ніч на 13 вересня Україна вперше завдала масованого ракетного удару по м.Севастополі. Під обстріл потрапив Севморзавод, який ремонтує кораблі у порту. Було пошкоджено великий десантний корабель та підводний човен. Мова про БДК "Мінськ" та субмарину "Ростов-на-Дону". У ГУР України пізніше підтвердили ці дані. Наступного дня, 14 вересня, 5 морських дронів ЗСУ атакували патрульний корабель «Сергій Котів» у Чорному морі.
Нанесення ударів по тилах, це ще один етап війни на виснаження, коли ремонтні промислові бази, запаси резервів і сировини важливіше для війни, ніж війська, що беруть безпосередню участь.
У будь-якому випадку, надалі наслідки удару по ремонтній базі РФ у м. Києві.Севастополі значно ускладнять умови проведення ремонтів інших кораблів Чорноморського флоту РФ, відповідно, це знизить його боєздатність. Що також може вплинути на бойові дії на Півдні України.
19 вересня у Німеччині відбулося 15-те засідання у форматі "Рамштайн", участь у якому беруть представники 54 держав-партнерів України, а також держав-членів НАТО та ЄС. Українську делегацію очолює Міністр оборони України Рустем Умеров. Міністр оборони США Ллойд Остін сказав, що український контрнаступ "впевнено просувається вперед". Також, за словами Ллойда Остіна, обіцяні американські танки M1 Abrams найближчими днями будуть в Україні. Проте, конкретної дати не назвав. Він вважає, що Україна має отримати боєприпаси для продовження боротьби, включно з боєприпасами калібру 155 міліметрів. Ллойд Остін говорив, що Україна потребує коштів ППО більше, ніж далекобійних ракет. Йдеться про такі системи, як Patriot, IRIS-T, HAWK, NASAMS, SAMP/T. Посилення протиповітряної оборони України має ключове значення не лише для поля бою, а й для захисту критично важливої інфраструктури України з настанням зими. В останні місяці Росія продовжувала атакувати порти України та її зернову інфраструктуру. Ці атаки знищили щонайменше 280 тисяч тонн зерна.
Данія за підсумками зустрічі у форматі "Рамштайн" передасть Україні ще 45 танків: 30 Leopard 1 та 15 Т-72. ФРН підготувала новий пакет військової допомоги Україні на 400 млн. євро, але ракет Taurus у ньому немає.
Ситуація щодо постачання далекобійних ракет в Україну поки що залишається неясна.Білий дім США офіційно ще не ухвалив таке рішення. Президент В.Зеленський в інтерв'ю CNN сказав, що США нібито вже вийшли "на фінішну пряму" в передачі Україні далекобійних ракет ATACMS. Він запевнив, що вони не будуть застосовуватися територією РФ (проти чого категорично виступають у США).
Ситуація з відкриттям експорту українського зерна поки що складається несприятливо. Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня. Сусідні з Україною країни прагнуть, щоб заборону експорту продовжили до кінця 2023 року. Польща разом із Угорщиною, Словаччиною продовжили заборону на ввезення української аграрної продукції. При цьому у Польщі заявили, що їхні обмеження діятимуть безстроково, а Угорщина додатково заборонила ввезення ще 25 продуктів. Румунія продовжить заборону на ввезення української агропродукції на 30 днів. У Болгарії через відміну ембарго на експорт зерна з України фермери блокують дороги.
Україна вже подала до СОТ (Світової організації торгівлі) позови проти Польщі, Угорщини та Словаччини через їхню заборону на ввезення української продукції. У Польщі заявляють, що не пустять Україну до ЄС, якщо не буде вирішено питання щодо експорту зерна.
Зі свого боку США вважають заборону на ввезення зерна з України суверенним рішенням країн Європи
Через проблеми, пов'язані з експортом агропродукції, напруга у відносинах між Україною та Польщею починає зростати. Відомо, що заплановану на полях Генасамблеї ООН зустріч Президентів України та Польщі, де планувалося обговорення експорту української агропродукції, було скасовано.
Виступаючи на брифінгу для польських ЗМІ у Нью-Йорку, Президент Польщі Анджей Дуда захищав рішення Варшави запровадити односторонні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції. Він порівняв Україну з потопельником, який може затягнути на глибину.Зі свого боку, виступаючи в ООН, Президент України В. Зеленський висловив певний ступінь образи щодо сусідніх країн, які прагнуть, щоб заборона на експорт української агропродукції була продовжена: «Спричиняє тривогу те, як деякі наші друзі в Європі розігрують солідарність у політичному театрі. Ми створюємо трилер із зерна. Може здатися, що вони грають свою роль, але насправді допомагають підготувати сцену для московського актора». Після цих слів Президента В. Зеленського посла України викликали до МЗС Польщі.
Позиція європейських країн посилює і так складну ситуацію з експортом українського продовольства. У середньому Україна експортувала 5-6 млн тонн зерна на місяць. Зараз приблизно 3-3,5 млн. тон без зернового коридору. У серпні динаміка українського агроекспорту не змінювалася – 3, 7 млн тон було вивезено всього. Через порти експорт становив – 2,3 млн тон і 1,4 млн тон іншим видом транспорту.
Україна могла б експортувати до 2 млн.т наземним транспортом, через країни ЄС та до 3 млн.т через порти р.Дунаю. Але після зупинки «зернової угоди» РФ регулярно обстрілює портову інфраструктуру Одеси та Дунаю. І тепер Україні вже важко буде в перспективі відновити колишній рівень морського експорту.
ООН та Туреччина закликали країни Заходу виконати умови РФ задля відновлення зернової угоди, але в Україні категорично проти цього. Оскільки навіть якщо РФ повернеться до виконання «зернової угоди», Україна вже не зможе повноцінно скористатися відновленням зернових коридорів через втрату частини експортних контрактів та руйнування портової інфраструктури.
Загострення ситуації у Нагірному Карабаху. 19 вересня Азербайджан оголосив про початок «антитерористичних заходів локального характеру» у Нагірному Карабаху, їхня мета – забезпечення безпеки азербайджанських військовослужбовців та відновлення конституційного ладу Азербайджанської республіки в регіоні. До кінця дня Нагірний Карабах закликав Азербайджан зупинити вогонь та розпочати переговори. Азербайджан озвучив свою умову для припинення вогню та початку мирних переговорів – повне роззброєння та розформування невизнаної республіки. А якщо ні, то обіцяють проводити "антитерористичні заходи до кінця". В результаті влада невизнаного Нагірного Карабаху прийняла пропозицію російських миротворців про припинення вогню та роззброєння.
Слід зазначити, що це сторони конфлікту поводилися нелінійно. Російські миротворці фактично не діяли, а Вірменія відмовилася від боротьби за Нагірний Карабах.
Вірменське керівництво (Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та його оточення) вважають, що нинішня атака на Нагірний Карабах є елементом російського плану та тиск на Вірменію з метою змусити Вірменію запросити допомогу та погодитися на ті інтеграційні процеси, які Москва сьогодні пропонує Єреванові, тому Вірменія фактично відмовилася від оборони Нагірного Карабаху, що призвело до його швидкої капітуляції.
Але якщо Н. Пашинян і його оточення мають рацію, і це спроба Москви покарати Єреван, то велика ймовірність того, що територіальні претензії Азербайджану до Вірменії будуть реалізовані не тільки в плані Карабаха, а й щодо інших територій, що може поставити під критичну загрозу існування самої вірменської державності.
Також на Вірменію чекають складні процеси прибуття карабахських біженців та внутрішні протести під патріотичним соусом.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямі без значних змін.
На Донбасі: відзначаються бойові зіткнення меншої інтенсивності. У районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки.
На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Ласточкине, Кліщеївки, Андріївки, Ягідного та Богданівки.
Ситуація на Південному напрямку: У Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському. У районі н.п. Роботино РФ намагаються повернути втрачені позиції, ЗСУ тримають оборону.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Ситуація довкола експорту української агропродукції.
Загалом ситуація з відкриттям експорту українського зерна поки що складається несприятливо. Сусідні з Україною країни прагнуть, щоб заборону експорту продовжили до кінця 2023 року. Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня. Нагадаємо, що раніше з ініціативи п'яти країн, що межують з Україною (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія), в ЄС запровадили тимчасову заборону на продаж української агропродукції (пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника) до 15 вересня 2023р. у зв'язку із зростанням скарг місцевих фермерів на негативний вплив на їхній бізнес.
Україна погодилася вжити заходів щодо обмеження імпорту зі свого боку. Попри це Польща разом із Угорщиною, Словаччиною продовжили заборону на ввезення української аграрної продукції. При цьому у Польщі заявили, що їхні обмеження діятимуть безстроково, а Угорщина додатково заборонила ввезення ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включаючи м'ясо.
Також Румунія продовжить заборону на ввезення української агропродукції на 30 днів. У Болгарії через відміну ембарго на експорт зерна з України фермери блокують дороги.
Україна подала до СОТ (Світова організація торгівлі) позови проти Польщі, Угорщини та Словаччини через їхню заборону на ввезення української продукції. «Українська сторона вважає, що односторонні дії країн-членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні і всі країни-члени блоку мають координувати та погоджувати торговельну політику, оскільки вона належить до виключної компетенції ЄС», – йдеться у повідомленні Мінекономіки України.«Для нас важливо довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів», – сказала перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Також Україна заблокує імпорт деяких польських овочів та фруктів – цибулі, помідорів, капусти та яблук.
Хорватія також імпортуватиме українське зерно, про що заявив прем'єр країни Андрій Пленкович. Загреб готовий надати послуги своїх портів, але не більше. А також допустив запровадження ембарго за прикладом Польщі, Угорщини та Словаччини. «Позиція та бажання Хорватії полягають у тому, що ми є транзитною країною, а не країною, яка отримує величезну кількість українського зерна, яка дешевша, ніж наше, що означало б, що наші фермери перебувають у біді», - сказав А. Пленкович.
США вважають заборону на ввезення зерна з України суверенним рішенням країн Європи, про це заявили у Білому домі.
На полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку очікувалася зустріч Президента України В. Зеленського та Президента Польщі А. Дуди. Планувалося обговорення експорту української агропродукції. У Польщі заявляють, що не пустять Україну до ЄС, якщо не буде вирішено питання щодо експорту зерна. Але пізніше стало відомо, що запланована зустріч Президентів України та Польщі скасована. А. Дуда заявив, що не зміг зустрітися з Володимиром Зеленським «з організаційних причин», але не виключає, що зустріч відбудеться пізніше.
Виступаючи на брифінгу для польських ЗМІ у Нью-Йорку, Президент Польщі Анджей Дуда захищав рішення Варшави запровадити односторонні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції.Він порівняв Україну з потопельником, який може затягнути на глибину.
Зі свого боку, виступаючи в ООН, Президент України В. Зеленський висловив певний ступінь образи щодо сусідніх країн, які прагнуть, щоб заборона на експорт української агропродукції була продовжена: «Спричиняє тривогу те, як деякі наші друзі в Європі розігрують солідарність у політичному театрі . Ми створюємо трилер із зерна. Може здатися, що вони грають свою роль, але насправді допомагають підготувати сцену для московського актора». Після цих слів Президента В. Зеленського посла України викликали до МЗС Польщі.
Позиція європейських країн посилює і так складну ситуацію з експортом українського продовольства. У середньому Україна експортувала 5-6 млн тон зерна на місяць. Зараз приблизно 3-3,5 млн. тон без зернового коридору. У серпні динаміка українського агроекспорту не змінювалася – 3, 7 млн тон було вивезено всього. Через порти експорт становив – 2,3 млн тон і 1,4 млн тонн іншим видом транспорту.
Україна могла б експортувати до 2 млн.т наземним транспортом, через країни ЄС та до 3 млн.т через порти р.Дунаю. Але після зупинки «зернової угоди» РФ регулярно обстрілює портову інфраструктуру Одеси та Дунаю. І тепер Україні вже важко буде в перспективі відновити колишній рівень морського експорту.
ООН та Туреччина закликали країни Заходу виконати умови РФ задля відновлення зернової угоди, але в Україні категорично проти цього.
Оскільки навіть якщо РФ повернеться до виконання «зернової угоди», Україна вже не зможе повноцінно скористатися відновленням зернових коридорів через втрату частини експортних контрактів та руйнування портової інфраструктури.
Соціологія.
За даними опитування, проведеного Левада-Центр (визнаний у РФ «іноагентом»). 70% – росіян підтримують дії російської армії в Україні. Цей показник незважаючи на деяке зниження (у лютому 2023 р. було -77%), залишається досить високим.
Найбільший рівень підтримки дій російських збройних сил в Україні характерний для найстаршої вікової групи (55 років та старше).
Підтримка дій ЗС РФ в Україні відрізняється переважно серед тих, хто схвалює або не схвалює діяльність свого президента. У тих, хто схвалює його діяльність, рівень підтримки становить 79%, а тих, хто не схвалює – 29%.
Прихильників початку мирних переговорів серед росіян трохи більше, ніж прибічників продовження військових дій, у серпні перших – 50% респондентів (у липні – 51%), а частка других – 38% респондентів (у липні – 41%).
Серед прихильників мирних переговорів половина, які відповіли (52%), пояснюють свою позицію тим, що вже «багато хлопців гине», «багато жертв з обох боків». Серед причин переходу до мирних переговорів 40% тих, хто відповів, називають «втому від війни». Ще 13% говорять про те, що "потрібно вміти домовлятися", "потрібні переговори".
Але здебільшого росіяни не готові до компромісів – 73%.
Тільки 20% - опитаних вважають, що задля закінчення військової операції та підписання мирної угоди слід піти на певні поступки Україні
До поступок найчастіше готові молоді люди (до 24 років – 29%)
Цікаво, що в Україні є схожа ситуація. Згідно з даними опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва – Сумарно – 44% громадян у тому чи іншому варіанті хотіли б завершити бойові дії.
При цьому лише 23% готові піти на переговори із РФ.
А 62% - проти переговорів і не готові до будь-яких компромісів.
Результати настроїв (неготовність суспільства до компромісів) як в Україні, так і в РФ говорить про те, що в найближчому майбутньому завершення війни навряд чи можливе без явної поразки однієї зі сторін.
Ситуація довкола України.
Підготовка зустрічі Президентів США та України.
21 вересня заплановано зустріч Президентів США та України - Джо Байдена та Володимира Зеленського, у Білому домі.
В. Зеленський летить у США на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
Стало відомо, що Президент України В.Зеленський також 21 вересня виступить перед сенаторами США (але чи зможе В.Зеленський виступить перед Конгресом – це поки що не вирішене питання через посилення республіканців у Палаті представників після останніх довиборів).
Востаннє В.Зеленський зустрічався з Д.Байденом у липні 2023 року під час саміту НАТО у Вільнюсі. Ще раніше В. Зеленський та Д. Байден зустрічалися у травні 2023 року на саміті G7 у м. Хіросімі (Японія).
В. Зеленський відвідає Капітолій, де проведе переговори з "невеликими групами" конгресменів. Пише і Financial Times із посиланням на джерела. Видання також додає, що В.Зеленський проситиме у Д.Байдена додаткової військової допомоги. "Візит Зеленського відбувається в той час, коли Конгрес обговорює прохання президента Джо Байдена надати Україні військову та гуманітарну допомогу на суму до 24 мільярдів доларів", - пише Associated Press.
Ймовірно, США хочуть синхронізувати свої дії з українською владою і взяти під свій контроль війну України з РФ, наскільки це можливо, щоб уникнути криз у період президентських виборів у США;
- Використати візит В. Зеленського щоб чинити тиск на Конгрес щодо ухвалення рішення про виділення Україні 24 млрд. дол.США додаткової допомоги (так само Білий Дім чинив і у грудні 2022 року);
- обговорити кадрові перестановки та баланси всередині української влади (після відставки Міністра оборони О.Рєзнікова та арешту олігарха І. Коломойського)
Також США можуть обговорювати з Україною їх план з переформатування РБ ООН з метою зниження впливу РФ та КНР (розширення кількості постійних членів РБ ООН та перехід від «права вето» до простої більшості голосів через рішення ГА ООН). Україна у цьому питанні може відіграти важливу інформаційно-політичну роль.
Загалом у США вже негласно готуються до затяжної війни, яка триватиме і наступного року. Але результати настроїв як в Україні, так і в РФ говорить про те, що в найближчому майбутньому завершення війни навряд чи можливе без явної поразки однієї зі сторін.
Зі свого боку Україна розраховує отримати гарантії збереження та нарощування військово-політичної та фінансової допомоги з боку США – більше фінансової та військової допомоги від союзників у наступному 2024 році (на загальну суму – 43 млрд дол.), незмінності курсу на підтримку України та відсутності закулісних домовленостей із РФ. Щодо військової допомоги, Україна вимагає передачі їй далекобійних ракет ATACMS, а також танків, боєприпасів, нових систем ППО та літаків F-16.
Паралельно в Україні розраховують на тиск з боку США на ЄС та НАТО. Для того, щоб Євросоюз розпочали процедуру прийняття України до ЄС, рішення, про що буде прийнято наприкінці 2023р. А НАТО змінили свою позицію у майбутньому щодо запрошення вступу України до Альянсу.Найімовірніше обговорюватимуться й особливості майбутніх гарантій безпеки для України. Не виключено, що обговорюватимуться і гарантії особистої безпеки самого Президента В. Зеленського та його команди в умовах посилення внутрішньополітичної боротьби в Україні та зростання соціального невдоволення.
Основні питання, які, ймовірно, обговорюватимуться на зустрічі двох Президентів, раніше вже частково були озвучені і в ході візиту Держсекретаря США Е. Блінкена в Україну.
1. Обговорення ходу контрнаступу. Напередодні президентських виборів у США команді Б. Байдена необхідний певний прогрес щодо українського кейсу, інакше він також може зазнати електоральних збитків, що зіграє на руку його конкурентам із Республіканської партії.
У Білому домі можуть розглядати різні варіанти.
- Активізувати наступальні дії, щоб досягти максимального успіху і глибокого прориву ліній оборони РФ з виходом на Токмак. Мінімальні цілі для українських військ на Південному фронті – це звільнення м. Токмака та м. Полог (у Запорізькій області) та наближення лінії українського контролю до узбережжя Азовського моря, що дозволило б поставити сухопутний коридор РФ до Криму під артилерійський обстріл.
- Але також не виключений варіант - взяти паузу, щоб мінімізувати втрати живої сили та техніки, і накопичити резерви, які стануть в нагоді Україні для війни наступного року. Український контрнаступ може тривати орієнтовно до листопада цього року, потім очікується паузу.
- Але можливий і варіант, що йтиметься про якусь форму тимчасового перемир'я. Включно з поновлення переговорів з РФ.
2. Процес подальшого фінансування України. З урахуванням контролю більшості Республіканської партії над Палатою представників Конгресу США, процес подальшого фінансування України надалі буде не настільки простим, як тепер, а отже, і контроль за ним також буде збільшений.
3. Виконання "маяків" МВФ. Виділяючи значні кошти та зброю, західні партнери прагнутимуть контролювати їхню витрату. Ймовірно, будуть вимоги щодо проведення відповідних реформ - передусім спрямовані на боротьбу з корупцією.
4. Кадрова політика української влади. Відкритим залишається питання кадрових змін у самому Офісі Президента (можливо буде торг навколо відставки голови ВП А. Єрмака). Можливі нові кадрові ротації в Уряді.Усередині Міністерства оборони не виключено формування нової структури інтересів. Якщо попередній склад Міністерства оборони був орієнтований виключно на Офіс президента, то зараз, найімовірніше, заступниками міністра стануть ті люди, які представлятимуть інтереси західних партнерів.
5. Вибори. Не виключено, що в США вважають за потрібне переформатування української влади наступного року, і тепер готують до цього нинішню правлячу команду В. Зеленського. Результати контрнаступу багато в чому визначатимуть і стартові позиції влади напередодні можливої президентської виборчої кампанії в Україні.
У США заявили, що витратили на допомогу Україні понад 100 мільярдів доларів.
Телеканал Fox News опублікував копію відповіді голови адміністративно-бюджетного управління Білого дому групі сенаторів-республіканців, які ще у січні зажадали звіту про витрати на Україну. Так на військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні США виділили 110,97 мільярда доларів, з яких 101,2 мільярда доларів вже було витрачено. Ця сума не враховує 24 мільярди доларів, які Байден попросив у конгресу в Україну минулого місяця.
Таким чином, напередодні виборчої кампанії республіканці продовжують розкручувати тему витрат на український кейс Президента Д. Байдена. З урахуванням величезної суми, яка була озвучена, ймовірно, Адміністрації Д. Байдена доведеться якось реагувати і відзвітувати перед американським суспільством щодо того, куди саме було витрачено такі великі кошти. Варто зазначити, що рівень підтримки України в США починає падати, і більшість американців (55%) тепер виступають проти того, щоб Конгрес США санкціонував додаткове фінансування для підтримки України.
Загалом варто розуміти, що заявлена допомога та фактично освоєна допомога значною мірою відрізняються. Фактичні поставки залишаються набагато нижчими за обіцянки. Так, США передає безпосередньо Україні лише 20% фінансової допомоги, решту отримує економіка США, а також союзники.
Щодо озвученої у США цифри допомоги Україні. Імовірно, що таким чином напередодні виборчої кампанії республіканці продовжують розкручувати тему витрат на український кейс Президента Д. Байдена.З урахуванням величезної суми, яка була озвучена, ймовірно, Адміністрації Д. Байдена доведеться якось реагувати і відзвітувати перед американським суспільством щодо того, куди саме було витрачено такі великі кошти. Варто зазначити, що рівень підтримки України в США починає падати, і більшість американців (55%) тепер виступають проти того, щоб Конгрес США санкціонував додаткове фінансування для підтримки України.
Загалом варто розуміти, що заявлена допомога та фактично освоєна допомога значною мірою відрізняються. Фактичні поставки залишаються набагато нижчими за обіцянки. Так, США передає безпосередньо Україні лише 20% фінансової допомоги, решту отримує економіка США, а також союзники.
Перспективи контрнаступу та мирні переговори.
Загалом бойові дії на фронті зайшли у певний глухий кут і досягти якогось значного перелому на користь однієї зі сторін найближчим часом навряд чи вдасться. Зокрема, щодо українського контрнаступу, цього року ВСУ, швидше за все, не зможуть вийти на узбережжя Азовського моря і складним буде навіть відвоювання м. Токмака в Запорізькій області.
Водночас, в Україні розуміють, що призупинення контрнаступу може призвести до активізації атак з боку РФ. Зокрема, російське керівництво поки що не навмисно відмовлятися від зон т.зв. Північного Причорномор'я (Херсонська, Миколаївська, Одеська область). І українське командування намагається запобігти у майбутньому будь-яким інцидентам у цих регіонах та позбавити російський флот можливості проводити морські десантні операції.
Так у ніч на 13 вересня Україна вперше завдала масованого ракетного удару по м.Севастополі. Під обстріл потрапив Севморзавод, який ремонтує кораблі у порту. Було пошкоджено великий десантний корабель та підводний човен. Пізніше російські телеграм-канали заявили, що йдеться про БДК "Мінськ" і субмарину "Ростов-на-Дону". У ГУР України пізніше підтвердили ці дані. А командувач Повітряних сил Микола Олещук дав зрозуміти, що застосовувалася авіація. Українська авіація може завдавати подібних ударів лише західними далекобійними ракетами Storm Shadow та SCALP. Наступного дня, 14 вересня 5 морських дронів ЗСУ атакували патрульний корабель «Сергій Котів» у Чорному морі, подробиці поки що не відомі.
Нанесення ударів по тилам, це ще один етап війни на виснаження, коли ремонтні, промислові бази, запаси резервів і сировини важливіше для війни, ніж війська, що беруть безпосередню участь.
У будь-якому випадку, надалі наслідки удару по ремонтній базі РФ у м.Севастополі значно ускладнять умови проведення ремонтів інших кораблів Чорноморського флоту РФ, відповідно, це знизить його боєздатність. Що також може вплинути на бойові дії на Півдні України.
Постачання зброї в Україну. У Німеччині відбулося 15-те засідання у форматі "Рамштайн".
19 вересня у Німеччині відбулося 15-те засідання у форматі "Рамштайн", участь у якому беруть представники 54 держав-партнерів України, а також держав-членів НАТО та ЄС. Українську делегацію очолює Міністр оборони України Рустем Умеров.
Міністр оборони США Ллойд Остін сказав, що український контрнаступ "впевнено просувається вперед". Також, за словами Ллойда Остіна, обіцяні американські танки M1 Abrams найближчими днями будуть в Україні. Проте, конкретної дати не назвав. Він вважає, що Україна має отримати боєприпаси для продовження боротьби, включно з боєприпасами калібру 155 міліметрів. Ллойд Остін говорив, що Україна потребує коштів ППО більше, ніж далекобійних ракет. Йдеться про такі системи, як Patriot, IRIS-T, HAWK, NASAMS, SAMP/T. Посилення протиповітряної оборони України має ключове значення не лише для поля бою, а й для захисту критично важливої інфраструктури України з настанням зими. В останні місяці Росія продовжувала атакувати порти України та її зернову інфраструктуру. Ці атаки знищили щонайменше 280 тисяч тонн зерна.
У США триває дискусія щодо постачання в Україну крилатих ракет великої дальності. Білий дім США офіційно ще не ухвалив таке рішення. Президент В.Зеленський в інтерв'ю CNN сказав, що США нібито вже вийшли "на фінішну пряму" в передачі Україні далекобійних ракет ATACMS. Він запевнив, що вони не будуть застосовуватись територією РФ.Координатор зі стратегічної комунікації Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повідомив, що Білий дім ще не ухвалив рішення, чи надсилати Україні ракети великої дальності ATACMS. Пов'язано це з тим, що Вашингтон не хоче, щоб надана США зброя била по РФ.
Данія за підсумками зустрічі у форматі "Рамштайн" передасть Україні ще 45 танків, повідомляє данська газета Berlingske з посиланням на главу Міноборони країни Троелса Лунда Поульсена. Йдеться про 30 танків Leopard 1 і 15 танків Т-72. ФРН підготувала новий пакет військової допомоги Україні на 400 млн. євро, але ракет Taurus у ньому немає.
Ситуація у Нагірному Карабаху.
19 вересня Азербайджан оголосив про початок «антитерористичних заходів локального характеру» у Нагірному Карабаху, їхня мета – забезпечення безпеки азербайджанських військовослужбовців та відновлення конституційного ладу Азербайджанської республіки в регіоні.
США, Німеччина, Франція та ООН закликали Азербайджан до припинення вогню в Карабаху. Вірменія та Франція ініціювали засідання Радбезу ООН щодо Карабаху. Воно пройде 21 вересня.
У Вірменії заявили, що не мають наміру робити військові дії з Азербайджаном через ситуацію в Нагірному Карабаху. Вірменське керівництво повідомило, що їх сил на території Нагірного Карабаху немає, а на кордонах Вірменії все спокійно – фактично таким чином відмежувавшись від цієї ситуації. Вірменія дистанціюється незважаючи на те, що в Нагірному Карабаху мешкають сотні тисяч вірмен.
У Єревані пройшли протести, мітингувальники біля будівлі уряду Вірменії вимагали негайного оголошення війни Азербайджану, повернення Арцаха (Нагірного Карабаху) та відставки Нікола Пашиняна, уряду та керівництва МО.
МЗС РФ заявило про стривоженість різкою ескалацією ситуації в Нагірному Карабаху. Відповідаючи на запитання про те, як у РФ оцінюють заяву прем'єр-міністра Вірменії про те, що російський миротворчий контингент не впорався із завданням у Нагірному Карабаху. Там заявили, що потрібно виконати все те, про що домовилися, не провокувати ситуацію, працювати на її заспокоєння та врегулювання, бути відповідальним щодо виконання взятих на себе зобов'язань.Російське керівництво стверджувало, що вони підтримують контакти з усіма сторонами, особливо з Азербайджаном, і виступають за мирне врегулювання.
До кінця дня Нагірний Карабах закликав Азербайджан зупинити вогонь та розпочати переговори. Азербайджан озвучив свою умову для припинення вогню та початку мирних переговорів – повне роззброєння та розформування невизнаної республіки. А якщо ні, то обіцяють проводити "антитерористичні заходи до кінця".
В результаті влада невизнаного Нагірного Карабаху прийняла пропозицію російських миротворців про припинення вогню та роззброєння. Питання з Азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав та безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуться на зустрічі у місті Євлах 21 вересня. Бойові дії, згідно з домовленостями з російською стороною, мають бути припинені о 13:00 20 вересня.
Слід зазначити, що це сторони конфлікту поводилися нелінійно. Російські миротворці фактично не діяли, а Вірменія відмовилася від боротьби за Нагірний Карабах.
Вірменське керівництво (Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та його оточення) вважають, що нинішня атака на Нагірний Карабах є елементом російського плану та тиск на Вірменію з метою змусити Вірменію запросити допомогу та погодитися на ті інтеграційні процеси, які Москва сьогодні пропонує Єреванові, тому Вірменія фактично відмовилася від оборони Нагірного Карабаху, що призвело до його швидкої капітуляції.
Але якщо Н.Пашинян та його оточення мають рацію, і це спроба Москви покарати Єреван, то велика ймовірність того, що територіальні претензії Азербайджану до Вірменії будуть реалізовані не лише в плані Карабаху, а й щодо інших територій, що може поставити під критичну загрозу існування самої вірменської державності.
Також на Вірменію чекають складні процеси прибуття карабахських біженців та внутрішні протести під патріотичним соусом.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
