30 листопада 2022 р. президент Європейського банку реконструкції та розвитку пані Оділь Рено-Бассо в рамках робочого візиту до Японії виступила в Токійському університеті з лекцією-презентацією “Роль ЄБРР у турбулентному світі”. Значна частина виступу голови ЄБРР була присвячена діяльності Банку з підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії проти нашої країни.
На виступі був присутній член наглядової ради УІП професор Ігор Піляєв, який перебуває у науково-дослідному відрядженні на запрошення Токійського університету. Він поділився з нами своїми враженнями про зустріч.
Ігоре Славовичу, доброго дня, ЄБРР відносно новий фінансово-інвестиційний інститут, про роботу якого в Європі та Україні ми чули. ЄБРР працює також і на азіатському ринку?
Ну, не такий він уже й новий. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) був заснований ще після закінчення холодної війни для здійснення системних ринкових перетворень економік у країнах Центральної та Східної Європи.
Як наголошується на його офіційному вебсайті, «ЄБРР був створений у стислий термін для вирішення проблем, що виникли у переломний момент в історії Європи: момент краху комунізму на сході континенту». Штаб-квартира Банку у Лондоні відкрилася у квітні 1991 року. ЄБРР відданий справі просування переходу до «економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи». З моменту заснування у 1991 році Банк реалізував понад 6 тис. проектів. Частка приватного сектора в загальному обсязі фінансових операцій за проектами Банку, що нині реалізовуються, досягає 75%.
Як і в інших багатосторонніх банках розвитку, в ЄБРР входять як регіональні, так і нерегіональні члени – лише понад 70 держав Європи, Північної Америки, Африки, Азії та Австралії. Серед засновників Банку також є Європейський Союз та Європейський інвестиційний банк. При цьому найбільшим акціонером є США.
Які проекти Банк наразі реалізує в Україні?
Наразі Банк уже схвалив проекти допомоги Україні в умовах війни на суму близько $3 млрд (включно з отриманим від США грантом на суму $500 млн) із здійсненням фінансування до 2023 року. Це насамперед проекти, спрямовані на полегшення проведення експортно-імпортних операцій, забезпечення енергетичної безпеки (підтримка сталої роботи та інфраструктури нафтогазового сектора, електропередаючих мереж тощо), продовольчої безпеки, включаючи підтримку т.зв. «шляхів солідарності» щодо диверсифікації експорту зерна з України та ін.
Знаю, що на зустрічі представнику ЄБРР було багато питань. Які напрями зараз вони готові підтримувати й у яких галузях?
Як підкреслила пані Рено-Бассо, Банк продовжує у своїй проектній політиці дотримуватися трьох пріоритетів:
- Зелений перехід, націлений на боротьбу з глобальним потеплінням у рамках Паризької угоди щодо клімату, що передбачає послідовне скорочення використання вуглеводневих енергоносіїв;
- Інклюзивність, яка передбачає застосування Банком таких соціальних, ґендерних, регіональних тощо критеріїв, які сприяли б забезпеченню того, щоб більша частина населення могла користуватися плодами економічного прогресу в країнах, де Банк здійснює свою інвестиційну діяльність;
- Прискорення цифрового переходу, насамперед щодо забезпечення у країнах-реципієнтах доступу до Інтернету та цифрових послуг для малого та середнього бізнесу.
Як російське вторгнення до України вплинуло на роботу ЄБРР?
Президент ЄБРР наголосила, що незабаром після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Банк закрив усі свої офіси в Росії та Білорусі та повністю припинив свої операції на їх території. Тим часом Росія продовжує перебувати серед акціонерів Банку та зберігає свою квоту серед його міжнародного персоналу. Об'єктивною даністю, як підкреслила глава ЄБРР, є те, що низка держав-членів, які є реципієнтами допомоги за проектами ЄБРР в економічному плані, як і раніше, сильно залежать від РФ. Незважаючи на це, важелі ухвалення ключових рішень у ЄБРР знаходяться в руках західних країн-донорів.
В Україні на ЄБРР дивляться не лише як на ймовірного донора повоєнного відновлення, а й як на платформу реалізації всіх проектів реконструкції та модернізації України. Що думають із цього приводу у самому ЄБРР?
Безперечно, можна лише вітати ту допомогу, яку Банк надає Україні, особливо у сфері підтримки стійкості критичної інфраструктури, яка останнім часом стала головним об'єктом масованих російських ракетних ударів. Однак мандатом Банку, виданим йому європейським та глобальним співтовариством демократичних держав з розвиненою ринковою економікою, що відображено і у статуті, і в самій назві Банку, є насамперед сприяння системній соціально-економічній реконструкції, а не лише фрагментарні проекти чи паліативна допомога у кризових ситуаціях , при всій важливості та актуальності останньої.
Але, як випливає з виступу президента ЄБРР та її відповідей на запитання присутніх, Банк поки не займався розробкою стратегії, формату, параметрів та механізмів надання фінансової та технічної допомоги для повоєнної реконструкції економіки та соціальної сфери України, забезпечення їх подальшого сталого розвитку, зосередившись переважно на поточних викликах.
Чи можливо у зв'язку з азіатськими фінансовими інституціями?
Так, було б корисним залучення Банком на засадах співфінансування (як це традиційно практикується у діяльності багатосторонніх банків розвитку) до проектів фінансової та технічної допомоги Україні азіатських фінансових інституцій, таких як Азіатський банк розвитку, національні банки розвитку таких потужних в економічному та фінансовому відношенні країн, як Японія, Південна Корея, Сінгапур та інших. Тим паче, що, наприклад, Японія має 8%-ю частку у статутному капіталі ЄБРР і бере активну участь у його проектах як донора (її сукупна що у співфінансуванні проектів ЄБРР до жовтня з. р. досягло суми $11 млрд.). Тим часом таке співфінансування з боку ЄБРР та азіатських банків розвитку в даний час успішно здійснюється в регіоні Центральної Азії.
Варто, мабуть, і серйозно обговорити доцільність збереження обов'язкової вимоги 50%-ї частки в проектах ЄБРР проектів зеленого переходу щодо інвестиційної та технічної допомоги України через критичну необхідність відновлення повноцінної роботи національної енергетичної системи, в т.ч. і нафтогазового сектора, та теплоелектростанцій.
Президент ЄБРР кілька разів наголосила, що проекти, які ЄБРР нині здійснює в Україні, є "дуже ризиковими", тому умовою їх здійснення ЄБРР, за всієї солідності власних активів Банку (оцінюються приблизно в 70 млрд), є як мінімум 50% покриття суми проекту або співфінансування, або державними гарантіями. І тут також, звичайно, серйозний предмет для переговорів на високому політичному рівні. Адже на кону – європейська та глобальна безпека, а тому суто комерційний інтерес не може превалювати у діяльності багатостороннього міждержавного банку щодо системного подолання наслідків війни в одній із ключових у геостратегічному плані держав Європи.
30.11.2022,
прес-служба УІП
