Информация, которая появилась в последние дни в медиа об условиях возможного мирного соглашения между Украиной, россией и при посредничестве США, частично может соответствовать действительности. Об этом в комментарии Коммерсант украинский рассказал политолог Руслан Бортник.

По его мнению, обнародованные детали не являются исчерпывающими, и важно понимать, что на самом деле речь идет о гораздо более широкой рамке переговоров.

Политолог Руслан Бортник объяснил, что с начала аннексии надо было не отрезать Крым от Украины, а растить там проукраинские настроения, чтобы в нужный момент провести референдум и выиграть его.

По мнению эксперта, раз США уже думают над тем, чтобы признать Крым российским, Крымскую декларацию госсекретаря Помпео времен первой каденции Трампа можно положить на одну полку с Будапештским меморандумом. А вообще, рассуждает он, многие годы мы неправильно занимались вопросом Крыма, поэтому сейчас и звучат такие заявления.

Политолог Руслан Бортник объяснил, что США вряд ли будут защищать своих союзников, если нет экономической выгоды, а Украина как раз эту выгоду может дать, подписав ресурсное соглашение, сообщает Politeka.

Политолог Руслан Бортник прокомментировал заявление госсекретаря Рубио о том, что США дают переговорному процессу немного времени, и, если успехов не будет – они выйдут из мирного трека.

По мнению эксперта, это заявление прежде всего касается Европы и Украины, потому что речь не идет о санкциях, зато идет о том, что США потратили уже слишком много денег и времени. Так что, констатирует он, это сигнал, что США могут кардинально пересмотреть свой подход к участию вообще к этой ситуации.

В Румунії відбудуться вибори президента, що можуть призвести до політичної нестабільності та вплинути на підтримку України. Результати виборів можуть викликати розкол серед європейських країн.

У Румунії правляча коаліція ухвалила остаточне рішення щодо виборів президента – вони будуть проведені 4 травня. У разі необхідності проведення другого туру, його призначено на 18 травня. Якою є ситуація в Румунії напередодні виборів, чим вони можуть завершитися і чому ця подія так важлива для України - розбирався кореспондент УНН.

Америка залишається головним військовим та геополітичним партнером України. Водночас відносини між Києвом та Вашингтоном після приходу до влади адміністрації Дональда Трампа залишають бажати кращого. 

Останнім часом в українському політичному середовищі ходили чутки, що Білий дім у випадку серйозного погіршення комунікації з Банковою здатен навіть ввести санкції проти української влади. Особливо це питання актуалізувалося після сумнозвісної суперечки в Овальному кабінеті. 

Люди, залишили свої домівки та звичне життя, отримали статус ВПО, бо змушені були тікати від вибухів. Дехто втратив  все, що мав, окрім надії. 

Переїжджаючи на нове місце, такі люди мріють лише про одне: щоб їхня родина була нарешті у безпеці. Проте замість цього вони змушені стикатися з новими викликами. Читай просто зараз, з якими проблемами борються ВПО та як їм допомагає держава.

Итоги первой половины апреля неутешительны: российские ракетные удары по Кривому Рогу и Сумам унесли жизни 50 человек, среди жертв есть дети, более ста жителей получили ранения различной степени тяжести. Украина в ответ атаковала Курск: погибла 85-летняя женщина, ранены 9 человек.

Американский президент Дональд Трамп несколько раз называл сроки завершения войны. Сначала это было 24 часа, потом шесть месяцев, затем появилась конкретная дата прекращения огня — 20 апреля. Но чем ближе установленный день, тем менее реализуемым это кажется.

В Україні понад 4,6 млн громадян мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Багато з цих людей, рятуючись від обстрілів, залишилися фактично без засобів до існування і готові братися за будь-яку роботу, щоб прогодувати сім’ю та оплатити житло.