Авторы публикации
Візит спікера Палати представників США Ненсі Пелосі до Тайваню веде до погіршення американо-китайських відносин. Але будь-яке пряме військове зіткнення між Китаєм та США малоймовірне через глибоку фінансово-економічну взаємозалежність сторін. Але Китай може збільшити свою участь у гібридних формах протистояння проти США. Зокрема, можлива ескалація російсько-західних відносин і, відповідно, війни в Україні. Більш активна неформальна участь Китаю у цих подіях. У зв'язку з загостренням конфлікту із Заходом зміцняться зв'язки Китаю та Росії. Для України конфлікт на Тайвані значною мірою не є вигідним, оскільки Захід переключить частину потоків зброї на Тайвань, а Україна може втратити частину підтримки.
Туреччина створює міжнародний прецедент ставлення до РФ та переслідування своїх національних інтересів. Туреччина не тільки не пішла шляхом колективної санкційної політики, а й демонстративно підтримує відносини з Москвою – перетворюється на торговий хаб між Заходом та РФ, головного посередника у переговорах. В Україні стурбовані, що Туреччина може стати одним із головних партнерів Росії щодо обходу санкцій.
Після підписання "продовольчої угоди" вивезення зерна з українських портів продовжує роботу, зокрема, запрацював процес огляду суден. Укладання та функціонування продовольчої угоди демонструє важливий прецедент того, що за наявності міжнародного консенсусу сторони конфлікту (Західні країни, Україна, РФ) здатні домовлятися. Тому починають звучати пропозиції про те, що можна домовитися і з інших питань, які можуть стосуватися як економіки (експорт металевої руди, продукції хімічної промисловості, розблокування імпорту тощо), так і мирних переговорів.
Протягом тижня на фронті на Донеччині російські війська вели наступ у районі мм. Донецька, Горлівки, Сіверська, у напрямку на м. Бахмут м. Авдіївку, м. Мар'їнку Вийшли на околиці м. Сіверська та м. Бахмута, м. Маріїнки та м. Соледара; повністю захопити н.п. Піски поки що не вдалося.
При цьому з інформаційно-політичного погляду для РФ наступ у районі м. Авдіївки, м. Мар'їнки та н.п. Пісок — це спроби припинити обстріли м. Донецька. А з воєнного погляду – це спроба максимально пов'язати в районі м. Донецька українські збройні сили.
З боку захопленого м. Ізюму РФ намагалися відновити наступ на м. Слов'янськ, також проводили локальний наступ на півночі Херсонської області.
ЗСУ контратакували на Херсонському напрямку, а також просунулися у напрямку на Ізюм (звільнили кілька малих населених пунктів).
Україна та Росія готуються до початку нової військової фази на півдні країни. Росія стягнула 25-тисячне ударне угруповання на південь України. Передбачається, що Росія може готувати наступ, щоб оточити м.Миколаїв або опанувати Кривий Ріг, зберігається ризик наступу на м. Запоріжжя або в тил Донбаського угруповання ЗСУ.
Українська сторона докладає максимальних зусиль, щоб ситуація на окупованих територіях була нестабільною та не дозволила провести т.зв. «референдум» на окупованих територіях. Зокрема, продовжують завдавати ударів західними ракетними системами по комунікаціях та складах озброєнь ЗС РФ на окупованому півдні та Донецькій обл.
Зі свого боку російська та окупаційна «влада» на захоплених територіях прискорює підготовку до проведення т.зв. «референдуму» щодо входження до складу РФ. Голосування може частково пройти в режимі онлайн. РФ також можуть запровадити голосування "з дому", яке триватиме протягом тижня. Також російське керівництво веде підготовку громадської думки до ухвалення результатів т.зв. «референдуму», через публікацію результатів опитувань, у яких нібито переважна більшість населення виступає за вступ до складу РФ. Загалом ситуація також використовується РФ як інструмент тиску на українське керівництво з метою поновлення переговорів та ухвалення російських умов світу.
На Запорізькій АЕС склалася парадоксальна ситуація, коли станція контролює Росія, але її український персонал продовжує керувати об'єктом. Відвідування МАГАТЕ Запорізької АЕС Україна вважає легітимізацією окупантів. На думку української сторони, МАГАТЕ та ООН мають жорстко вимагати від Росії вийти з АЕС та передати її під контроль спеціальної комісії. Не виключено, що обстріли ЗАЕС також можуть бути використані РФ як привід для нового витка військової ескалації – завдання ударів по урядовій установі м. Києва або ядерного шантажу. Також протистояння навколо ЗАЕС пов'язане з дискусією щодо оголошення РФ "країною-спонсором тероризму".
Кабмін прискорює процес підготовки до опалювального сезону. Через війну з Росією використання газу скоротилося на 40%. Загалом Україні має вистачити запасів енергоресурсів для проходження опалювального сезону, якщо внаслідок бойових дій у країні не буде зруйновано основні електростанції (ТЕС, ГЕС, ГАЕС та АЕС). Але якщо інфраструктура буде зруйнована країну взимку може очікувати і гуманітарна катастрофа.
У липні відбулося скорочення дефіциту державного бюджету, але уряд збільшує витрати на – 270,2 млрд грн. В результаті Україні необхідно отримати додаткові 7,3 млрд дол. до кінця року. Загалом від міжнародних донорів Україні потрібно від 3 до 4,5 млрд дол. на місяць.
Військова ситуація
Бойові дії
На Слобожанському напрямку: м.Харків продовжував зазнавати обстрілів. ЗС РФ вели наступ на селище Уди. На півдні - на н.п. Гусарівку з боку н.п. Байраку. На Ізюмському напрямі ЗС РФ вели наступ у районі н.п.Богородичного та н.п.Долини у бік м.Слов'янська. ЗСУ провели локальну контратаку та звільнили н.п. Малинівка.
На Донбасі: бої йшли під м.Сіверськом, в районі н.п. Верхньокам'янського. ЗС РФ вели наступ у районах м.Соледара і самого м.Бахмута, йшли бої в районі н.п.Зайцево, н.п.Вершини, н.п.Кодеми і н.п. .п.Майське. На Авдіївському напрямі ЗС РФ намагалися просунутися у напрямках н.п. Красногорівки, н.п.Авдіївки та н.п.Пісок. На захід від м.Донецька ЗСУ відбили атаку у напрямку м.Мар'їнки. ЗС РФ вели штурм н.п. Шевченка у районі м. Покровська. На південь від н.п.Пісок був наступ з н.п.Лозового на н.п.Невельське. Повне захоплення н.п. Пісок не підтверджено.
На Південному напрямку: У Херсонській області війська РФ зробили спробу наступу у напрямку на н.п.Лозове. м. Миколаїв зазнавав сильних обстрілів.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. Узбережжя Одеської обл. зазнавало регулярних російських ракетно-артилерійських обстрілів.
Українські сили все частіше зосереджують удари на мостах, складах боєприпасів та залізничних коліях у південних регіонах. До цілей включена стратегічно важлива залізнична гілка - щоб спробувати вплинути на здатність Росії поповнювати логістичні ресурси.
9 серпня на військовому аеродромі в Новофедорівці в Сакському районі анексованого Криму пролунали вибухи. Імовірно з цієї авіабази літаки РФ здійснювали вильоти в Запорізьку, Миколаївську та Херсонську області. Причини серії потужних вибухів досі не з'ясовані. У Міноборони РФ стверджують, що "жодного вогневого впливу" — тобто обстрілу — не було, а детонація сталася через порушення техніки безпеки. Від Новофедорівки у Криму до найближчих позицій ЗСУ у Херсонській області понад 200 км. Українська влада також офіційно не взяла на себе відповідальність за удар, а лише пожартувала на тему небезпеки куріння у громадських місцях. Про постачання від західних країн ракет відповідної дальності (до 300 км) публічно не повідомлялося. Але велика ймовірність того, що удару по аеродрому в Новофедорівці таки завдали саме з боку України.
При цьому реакцію РФ, яка списує все на порушення правил протипожежної безпеки, можна пояснити. Зокрема, російське керівництво не хоче провокувати спільну паніку на півострові та не хоче зірвати курортний сезон. Також для РФ важливо не загнати себе «в глухий кут» щодо відповіді. Оскільки, якщо на удари з боку України вже зазнає територія Криму, яку РФ вважає своєю, то необхідна й відповідна відповідь. Як мінімум, щоб зберегти особу в очах свого суспільства, російському керівництву необхідно завдавати «ударів у центрі прийняття рішень».
7 серпня з військових об'єктів у Вінницькій області з боку РФ застосували гіперзвукові ракети повітряного базування Х-47М «Кинжал». З початку війни зафіксовано лише кілька бойових застосувань ракет цього типу, які РФ намагається використати з надзвичайно важливих цілей. Властивості ракети «Кинжал» не дозволяють існуючим засобам протиповітряної оборони України ефективно виявляти та знищувати її.
Карти бойових дій
Ситуація в окупованих регіонах.
Російська та окупаційна «влада» продовжує процес підготовки окупованих територій Запорізької, Херсонської та Харківської областей до включення їх до складу РФ. Президент України В. Зеленський заявив, що якщо Росія проведе на окупованих територіях півдня України т.зв. «референдум», це закриє будь-яку можливість переговорів з Україною.
Незважаючи на те, що дата заходу поки що невизначена, т.зв. «референдум» може відбутися вже у першій половині вересня на всіх захоплених територіях.
Призначений Росією «глава адміністрації» Запорізької області Є.Баліцький підписав розпорядження про проведення референдуму про входження захопленої території до складу РФ. На Херсонщині також спостерігається активна підготовка до "референдуму". Йде пошук співробітників, приміщень, формуються бригади пропагандистів. Активно перевіряються будинки та квартири, що знаходяться в радіусі кілометра від місць проведення "референдуму". "Влада" почала розносити пенсіонерам по 20 000 рублів. Під цим приводом у населення збирають персональні дані. З Росії підтягують фахівців різних профілів, зокрема очікується приїзд 100 медиків. Також РФ публікує результати опитувань, які нібито свідчать про те, що на Запоріжжі жителі підтримують входження до складу Росії. Зазначаються результати від 63% у червні до 84% у серпні. Результатам таких опитувань складно довіряти, але в такий спосіб РФ веде підготовку громадської думки до прийняття результатів т.зв. "референдуму".
Голосування може частково пройти в режимі онлайн. РФ також можуть запровадити голосування "з дому", яке триватиме протягом тижня. Коли російські солдати ходитимуть по квартирах та будинках та проводитимуть «опитування». Такими діями РФ розширить можливості для залякування місцевих жителів, а також унеможливить будь-який незалежний контроль за голосуванням.
Такий формат «референдуму» додатково ускладнить діяльність українських спецслужб.
Незважаючи на посилення поліцейського режиму, українські спецслужби продовжують ефективно атакувати проросійських керівників окупованих територій і здійснили вже низку вдалих замахів на них. Зокрема, в Херсонській області вбито "заступника голови адміністрації" Нової Каховки Віталія Гуру. Його застрелили у дворі власного будинку. Також призначеного РФ "главу адміністрації" Херсонської області Володимира Сальдо у тяжкому стані перевезли до Москви для лікування. Лікарі підозрюю отруєння, він введений у медикаментозну кому та підключений до ШВЛ.
Ситуація на захопленій окупантами Запорізькій АЕС вийшла з-під контролю. Гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі звернувся до України та Росії із закликом якнайшвидше дозволити експертам відвідати АЕС, щоб стабілізувати ситуацію та уникнути ядерної аварії. Склалася "парадоксальна ситуація", коли станція контролює Росія, але її український персонал продовжує керувати ядерними операціями.
Росія виступає за те, щоб спеціалісти МАГАТЕ відвідали станцію. Зокрема, постійний представник РФ при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов також говорить про те, що Росія готова допомогти керівництву МАГАТЕ в організації візиту на Запорізьку АЕС. Українська сторона відмовила Р. Гроссі у візиті на станцію, оскільки відвідати станцію буде можливо лише після того, як вона повернеться під контроль України. Будь-яке інше відвідування Запорізької АЕС українська сторона вважає легітимізацією окупантів. На думку ж української сторони, МАГАТЕ та ООН мають жорстко вимагати від Росії вийти з АЕС та передати її під контроль спеціальної комісії.
Обстріли в районі Запорізької АЕС стають все частіше, в яких Україна та РФ звинувачують одне одного. Видання The Insider повідомило, що російські війська розмістили своє озброєння на території Запорізької АЕС. Повідомляється, що на території станції знаходяться близько 500 російських солдатів та військова техніка, а територія навколо станції замінована російськими військами.
Не виключено, що обстріли ЗАЕС також можуть бути використані РФ як привід для нового витка військової ескалації – завдання ударів по урядовій установі м. Києва або ядерного шантажу.
Внутрішня ситуація в Україні
Фінансова ситуація в країні.
Дефіцит державного бюджету у липні скоротився приблизно на 30% і загальні видатки державного бюджету становили близько 170 млрд грн.
Податки та митниця, інші надходження склали – млрд 89,1
Зовнішня допомога - 80,4 млрд грн міжнародної допомоги (грантів) та 0,1 млрд міжнародних кредитів
НБУ -30 млрд грн
ОВДП −22,4 млрд грн
Тобто держбюджет поповнився на 221,9 млрд грн. за липень. З них - невідшкодованого ПДВ близько 10 млрд. грн., заборгованість міністерств, особливо Міноборони. Військові витрати становлять понад 130 млрд грн. в місяць. Щодо зовнішньої допомоги Україні, то вона не може виділятися на військові витрати. Тому маючи нібито достатньо доходів у липні, НБУ виробляє емісію гривні ще на 30 млрд грн.
Надалі уряд України планує збільшити витрати бюджету на 270,2 млрд. грн. (7,3 млрд дол.).
Здебільшого витрати підуть на військові потреби:
• Мін Оборони – 241 млрд. З них на оплату праці 145.3 млрд грн
• ГУР –2.2 млрд грн.
• СБУ –2.4 млрд грн.
• Управління держохорони –197 млн грн.
• служба зовнішньої розвідки –139 млн грн.
• Держспецзв'язок – 425 млн грн.
• Планується збільшити "Резервний фонд" Мінфіну на -715 млн грн.
Таким чином загальні витрати Бюджету 2022 року зростуть до 2 633 млрд грн. На 75% (або +1136 млрд) більше, ніж було заплановано до війни.
Джерелом збільшення витрат будуть додаткові запозичення.
Загалом видатки Українського бюджету зараз перебувають у діапазоні від 250-170 млрд грн., не менше 130 млрд грн. у тому числі становлять військові витрати, покриваються лише рахунок внутрішніх доходів.І необхідна допомога від міжнародних донорів Україні могла б становити від 1,5 до 3 млрд дол. на місяць. Але з урахуванням збільшення видатків державного бюджету Україні необхідно отримати додаткових 7,3 млрд дол. до кінця року. З урахуванням цього від міжнародних донорів Україні потрібно від 3 до 4,5 млрд дол. на місяць. Раніше було заявлено, що Україні необхідно по 5-9млр дол. на місяць
У липні Україна очікує від західних партнерів близько 6 млрд. євро, які необхідні для покриття дефіциту державного бюджету.
Єврокомісія розробила новий проект вже обіцяної фінансової допомоги у розмірі 8 млрд. євро: 5 млрд. євро дадуть як кредити, 3 млрд. євро як безповоротні гранти. Раніше президент Володимир Зеленський назвав «злочином чи помилкою» затримку ЄС у 8 млрд євро допомоги для України. Німеччина, яка блокує фінансову допомогу ЄС для України, намагається зменшити обсяг своєї частки у цій позиці, оскільки раніше надавала Україні безповоротні гранти. Берлін стверджував, що гранти найкраще підходять для допомоги Києву, який уже «по вуха в боргах», і нагадав про власний грант у розмірі 1 млрд євро.
Єврокомісія прагне отримати схвалення Європарламенту та країн ЄС у вересні, щоб виплати могли розпочатись у жовтні.
Також Україна та Світовий банк підписали угоду про надання гранту у розмірі 4,5 мільярда доларів. Кошти було виділено США.
Кабмін прискорює процес підготовки до опалювального сезону.
За даними уряду, опалювальний сезон в Україні розпочнеться традиційно після 15 жовтня з урахуванням погодних умов. Уряд ухвалив рішення не підвищувати тарифів на тепло. Газ для населення поставлятиметься за ціною 7420 гривень за тисячу кубометрів. Через війну з Росією використання газу скоротилося на 40%. Загалом запасів газу за зниження його споживання Україні буде достатньо на осінньо-зимовий період. І якщо внаслідок бойових дій у країні не буде зруйновано основних електростанцій (ТЕС, ГЕС, ГАЕС та АЕС), то Україні має вистачити запасів енергоресурсів для проходження опалювального сезону. Але якщо інфраструктура буде зруйнована країну взимку, може очікувати і гуманітарна катастрофа.
Як заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, Україна сьогодні готова до майбутнього опалювального сезону на 60%. «Це відповідає плану підготовки, розробленому урядом. Прискорюватимемося в цьому напрямку, щоб стабільно пройти опалювальний сезон», - сказав Д. Шмигаль. Раніше уряд України вирішив звернутися до США щодо надання "газового ленд-лізу" для стабільного проходження опалювального сезону.
Зараз запаси газу перевищили 11,8 млрд. кубометрів при плані 19 млрд. за імпортом "Нафтогаз" має намір закуповувати близько 2,7 млрд. кубометрів і 1,8 млрд. - на внутрішньому ринку. Зазначається, що через зростання світових цін на газ дефіцит "Нафтогазу" під час підготовки до опалювального сезону може становити 219 млрд гривень. Глава Міненерго повідомляє, що частину газу може бути використано для генерації електроенергії, оскільки через війну можуть бути проблеми з доставкою вугілля тепловикам. Очікується, що до 15 жовтня запаси вугілля мають сягнути 2,5 мільйона тонн. Як повідомив міністр енергетики Герман Галущенко, наразі на складах ТЕС та ТЕЦ зберігається 1,8 млн. тонн вугілля, і процес рухається згідно з графіком.
Ситуація навколо України
Постачання зброї в Україну
У публічній площині знову спливає тема про ймовірну «контрабанду зброї», яка постачається в Україну. Американський телеканал CBS News випустив велике розслідування про те, чи потрапляє до потрібних рук зброя, яку Захід постачає Україні. У фільмі наводяться розрахунки литовського волонтера Йонаса Охмана, який вважає, що лише 30-40% постачання із Заходу доходять до потреб фронту. Видання ж нагадує, що Україна з її запасами радянської зброї була одним із великих "чорних ринків" озброєнь. Ситуація в цілому може негативно вплинути на постачання зброї в Україну і поставити під питання планований контрнаступ на півдні країни.
Паралельно у західних ЗМІ зростає тривога – чи зможе Захід запобігти поворотному моменту війни найближчого місяця. Йдеться про анексію захоплених в Україні територій, яка, ймовірно, може відбутися вже у вересні. Британська газета Financial Times написала, що зараз Україна не має навіть 30% тих озброєнь, які потрібні для масштабного контрнаступу, тому воно буде лише наступного року.
Зі свого боку США продовжують надавати значну військову допомогу Україні та виділять новий пакет на суму близько 1 млрд доларів.
Новий пакет військової допомоги включатиме:
- Боєприпаси для NASAMS
- 1 тисяча ПТРК "Javelin".
- Боєприпаси для HIMARS
– 75 тисяч 155-мм артилерійських боєприпасів;
Також Президент США Д.Байден затвердив пакет допомоги Україні на 550 млн. доларів.
Візит спікера Палати представників США Ненсі Пелосі до Тайваню. Незважаючи на погрози з боку Китаю, Спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі минулого тижня прибула на Тайвань і стала найвищим американським чиновником за останні 25 років, який відвідав острів. У відповідь Міністерство оборони Китаю оголосило про проведення серії "точкових військових операцій" як відповідь на візит Пелосі до Тайбей. В оборонному відомстві КНР пояснили, що навчання спрямовані на "рішучий захист національного суверенітету та територіальної цілісності Китаю".
Загалом візит речник Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань веде до погіршення американо-китайських відносин. Але будь-яке пряме військове зіткнення між Китаєм та США малоймовірне через глибоку фінансово-економічну взаємозалежність сторін. КНР є найбільшим торговим партнером США. Товарообіг між Китаєм та США у 2021р. зріс на 28,7% і становив -$755,6 млрд.
Але Китай може збільшити свою участь у гібридних формах протистояння проти США. У зв'язку з загостренням конфлікту із Заходом зміцняться зв'язки Китаю та Росії. І не лише економічні (обхід санкцій), а й, можливо, військово-технічні (постачання зброї). Також може впливати і через КНДР (визнали ЛДНР), які на 96% економічно залежні від Китаю. Для України конфлікт на Тайвані значною мірою не є вигідним, оскільки Захід переключить частину потоків зброї на Тайвань, а Україна може втратити частину підтримки. До того ж, Китай є головним торговим партнером для України.
Переговори президентів Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та Росії Володимира Путіна у Сочі.
Переговори, що пройшли в Сочі, можна вважати знаковими, як і в турецько-російських відносинах, так і в контексті відносин Москви і Заходу в цілому. Р.Ердоган став першим і єдиним із лідерів країн-членів НАТО, хто відвідав Росію після початку війни в Україні.
Відповідно до спільної заяви, досягнуто домовленостей щодо експорту російського зерна, продовження співпраці у сфері енергетики, збільшення обсягу двосторонньої торгівлі. Також торкалася ситуація в Сирії, де між Москвою та Анкарою є серйозні протиріччя. В. Путін та Р. Ердоган не торкалися перспективи можливого виробництва в Росії або закупівлі у Туреччини безпілотників «Байрактар».
Важливим аспектом переговорів Р. Ердогана та В. Путіна стали торгово-економічні зв'язки Туреччини та РФ, а також Росії із Заходом через Туреччину. Сторони погодили часткову оплату Туреччиною російського газу у рублях. Р. Ердоган заявив, що Москва та Анкара хочуть довести свій товарообіг до 100 мільярдів доларів (за минулий рік він становив 33 мільярди). Також намічені "серйозні зрушення" для використання в Туреччині російських карток "Мир".
Одним із центральних питань у російсько-турецьких відносинах залишається Сирія у світлі можливого початку там нової військової операції Туреччини. Найімовірніше, що за лаштунками йде великий торг, і обидві сторони мають певний простір для маневру. Зокрема, це стосується конфлікту між Азербайджаном та Вірменією, потенційного продажу Росії турецьких безпілотників, війни в Україні та долі мирних російсько-українських переговорів, посередником яких прагне виступити Туреччина. Р. Ердоган, запропонував В. Путіну провести у Туреччині зустріч із Президентом України В. Зеленським. Пізніше речник Путіна Дмитро Пєсков заявить, що необхідних передумов для зустрічі президент РФ і України зараз немає.
Західні країни значною мірою стурбовані, що Туреччина може стати одним із головних партнерів Росії щодо обходу санкцій. У західних ЗМІ повідомляють, що Путін у м.Сочі попросив Р.Ердогана допомогти з обходом санкцій. Зокрема, РФ закликає Туреччину дозволити купувати частки у турецьких нафтопереробних заводах, нафтових терміналах та резервуарах. Це рішення може допомогти приховати походження нафти та обійти санкції, у тому числі нафтове ембарго. Ймовірно, за цей рахунок і відбудеться заявлене збільшення російсько-турецького товарообігу втричі.
Ситуація довкола експорту зерна
Після підписання "продовольчої угоди" вивезення зерна з українських портів продовжує роботу, також запрацював процес огляду суден. За останні 9 днів із українських портів вийшло 12 суден. Вони вивезли понад 370 тисяч тонн агропродукції. Зокрема, судна вирушили до Туреччини, Китаю, Італії, Південної Кореї та інших країн.
Очікується, що вивезення з українських портів складе близько 3,5 млн. тонн зерна на місяць (раніше озвучувалася цифра в 5 млн. тонн). За словами міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, Україна планує забезпечити здатність портів обробляти понад 100 суден на місяць.
У Мінагрополітики спрогнозували прибуток понад 1 мільярд доларів на місяць від експорту зерна через порти. Як повідомляє заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький, Україна розраховує одержати близько 20 млрд дол. від експорту зернових. Також Україна може розпочати експорт пшениці нового врожаю через порти вже у вересні. Українські аграрії зібрали ранні зернові та зернобобові культури з 4,8 млн га, тобто 41% посівних площ, та намолотили 17,5 млн тонн зерна нового врожаю.
Заступник міністра економіки України Тарас Качка зазначає, що укладену в Стамбулі угоду про продовольство (між РФ, Туреччиною та Україною за участю ООН) можна було б поширити на постачання та інших товарів, у тому числі на метали.
Рівень виробництва всіх металургійних підприємств України становить лише 10% того, що було до війни. Але й такі обсяги продукції неможливо вивезти із країни. РФ вивозять металопрокат із Маріуполя морем. Так, наприкінці травня з Маріуполя до Ростова відправили 2,5 тисячі тонн українського металопрокату.
Посол України у Лівані Ігор Осташ розповів, що вкрадене росіянами українське зерно перевозять 87 суден. Для вивезення зерна діє злочинна схема, в якій беруть участь російські окупаційні війська і переважно сирійські та російські судна.
Загалом укладання та функціонування продовольчої угоди демонструє важливий прецедент того, що за наявності міжнародного консенсусу сторони конфлікту (Західні країни, Україна, РФ) здатні домовлятися. Тому починають звучати пропозиції про те, що сторони можуть домовитися і з інших питань, які можуть стосуватися як економіки (експорт металевої руди, продукції хімічної промисловості, розблокування імпорту тощо), так і мирних переговорів.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
