Російська Федерація продовжує регулярно атакувати енергетичну інфраструктуру України, провокуючи в країні енергетичну і, як наслідок, гуманітарну та військово-політичну кризи. Так 31 жовтня, через два дні після атаки безпілотників Чорноморського флоту РФ у бухті м. Севастополя, фактично вся територія України вчетверте зазнала масованих ракетних атак з боку РФ. В результаті, у багатьох регіонах зникло світло та вода, почалися перебої з мобільним зв'язком. Запроваджено графіки запланованих віялових відключень практично по всій території України. Ракетні удари по Україні вже завдали збитків на мільярди доларів. РФ пошкодила близько 40% усієї енергетичної інфраструктури України, зокрема ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Також ці удари виснажують українське ППО та підривають можливість забезпечення функціонування ЗСУ. За збереження тенденції таких обстрілів (з 10 жовтня вони трапляються фактично щотижня), це призведе до надзвичайно важких наслідків для енергетики та економіки країни. Ситуацію посилюють комерційні конфлікти між суб'єктами енергетики та відсутність ремонту на багатьох із них.
На тлі масових обстрілів України при Міністерстві енергетики України створено Міжнародну енергетичну консультативну раду високого рівня, спрямовану на надання підтримки та допомоги українським енергетикам. Платформа цієї ради використовуватиметься для управління українською енергетикою та співробітництва у цьому напрямі між Україною та західними партнерами.
Ракетний терор в інформаційному плані з боку РФ — це також залякування України та союзників, та задоволення запитів радикальної частини російського суспільства (на помсту за завданий удар по бухті у м. Севастополі та вибух на Кримському мості). Можна відзначити, що російське керівництво діє за раніше використаним принципом, коли свої дії представляють як «відповідь чи помсту» на «агресію» проти себе (як це було у разі підриву Кримського мосту).
Минулого тижня керівництво РФ також активно розвивало тему ядерної загрози, звинувачуючи Україну у розробці “брудної ядерної бомби”. Згодом виступ В. Путіна з доповіддю на майданчику клубу «Валдай» дещо розрядив ситуацію щодо ядерної загрози, але підтвердив незмінність курсу РФ у протистоянні зі США та союзниками та війні проти України. Можливо, деяка зміна риторики В. Путіна щодо «ядерної загрози» пов'язана з можливостями для переговорів, що з'явилися, або РФ просто намагається не виглядати агресором в очах третіх країн. У МЗС РФ зробили заяву про запобігання ядерній загрозі, з якої випливає, що першочерговим завданням країни є недопущення будь-якого військового зіткнення ядерних держав. Водночас, РФ продовжує декларувати готовність до переговорів на її умовах.
Поки що найімовірніший сценарій розвитку подій полягає в тому, що ядерна ескалація продовжуватиметься у політичному просторі (без застосування ядерної зброї), а РФ, у найближчі тижні чи місяці спробує розвивати свій успіх, спрямований на руйнування української енергетичної інфраструктури та використати збільшення чисельності своєї армії внаслідок мобілізації для локальних контрнаступів.
Паралельно РФ також торгується за продовження «зернової угоди». У Кремлі прямо заявили, що безпека портової інфраструктури та проходження вантажних кораблів після обстрілу Севастопольської бухти тепер не може гарантуватись. Вихід РФ із «зернової угоди» поставив на межу розриву російсько-турецьку співпрацю. Оскільки Туреччина є основним вигодонабувачем «зернової угоди», вона перетворилася на глобальний хаб із торгівлі зерном. Більше того, в турецькій торгівлі продовольством, ймовірно, є і «російський інтерес». У процесі переговорів Туреччини вдалося повернути Росію до виконання угоди до її завершення. У РФ заявили, що отримали письмові гарантії від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ. Відомо, що крім вимог щодо часткового зняття санкцій для вивезення російського зерна РФ вимагає забезпечити безпеку перебування своїх кораблів у Чорному морі.
На фронті, за жовтень ЗСУ звільнили близько 2535 км² території України. Так РФ нині займає ~17,30% України. Незважаючи на те, що значних змін у контролі над територіями немає (РФ контролює на 0,42% менше від загальної площі країни, ніж наприкінці вересня), відновилася боротьба за військову ініціативу. Так у Донецькій області до Авдіївського та Бахмутського приєднався Новопавлівський напрямок. ЗС РФ спробували проводити наступи у бік г.Вугледара. Водночас, українські війська дещо просунулися на Луганському напрямку в районі траси Сватово – Кремінна. На захопленій частині Херсонської області продовжується евакуація. З адміністративних будівель м. Херсона вивозять архіви та документи. Але ознак відступу ЗС РФ на лівий берег Дніпра поки немає. Навпаки, на Херсонський напрямок прибувають нові мобілізовані частини російських військ, що, ймовірно, є ознакою того, що ЗС РФ не має наміру добровільно залишати м. Херсон. Незважаючи на формальне завершення часткової мобілізації в Росії продовжують роздавати повістки, з 1 листопада розпочався осінній заклик терміновиків, яких в Україну, за заявами російської влади, нібито обіцяють не відправляти.
Український контрнаступ, як і ситуація на фронті загалом, багато в чому залежить від постачання озброєння міжнародних партнерів. Які протягом цього року надали Україні зброю на загальну суму 41,3 млрд. євро. Це становить 86% військового бюджету Росії. Військова допомога від союзників перевищила військовий бюджет України на цей рік у 7,6 рази. У внутрішній політиці України відбувається низка важливих кадрових перестановок, запекла політична боротьба і тривають політико-корупційні скандали. Зокрема, продовжується внутрішнє протистояння між владою та опозиційними фінансово-політичними групами. Було повідомлено про підозру 15 особам, причетним до введення та дії так званої формули «Роттердам+» (продаж для генеруючих компаній українського вугілля за ціною імпортного з урахуванням доставки) через яку компанії ДТЕК Ріната Ахметова та «Центренерго» продавали електроенергію споживачам. завищеною ціною з 2016 по 2019 роки. Потенційно цілями цього розслідування можуть стати Р. Ахметов (як співвласник вугільних та генеруючих компаній) та П. Порошенко (як Президент України, який політично «кришував» цю формулу). Також ця справа може призвести до чергового витоку переділу власності в Україні та/або націоналізації частини енергетичних компаній.
Зміна голови правління НАК «Нафтогазу України» Ю. Вітренко, ймовірно, пов'язана з тим, що весь енергетичний сегмент України переходить у більш серйозний вплив міжнародних партнерів і його майбутнє багато в чому залежатиме від їхньої участі в українських енергетичних проектах. Ймовірно, виходячи з цієї ситуації, зміна Ю.Вітренко і була необхідна, з огляду на те, що він має вкрай конфліктні відносини з попереднім головою правління «Нафтогазу» А. Коболєвим та цілим переліком антикорупційних, орієнтованих на західних партнерів, політичних та громадських структур України. В даний час Україна входить у дуже складний опалювальний сезон і майбутнє енергетичної системи багато в чому залежатиме від міжнародних партнерів. І "Нафтогаз України" вбудовуватимуть у модель взаємовідносин із західними партнерами. Наразі Україна отримує значні суми кредитування для закупівлі газу та енергетичних ресурсів на осінньо-зимовий сезон, а також обладнання для ремонту пошкоджених енергетичних об'єктів через російські атаки.
Внутрішні фінансові надходження до Держбюджету України продовжують скорочуватися. Так, порівняно з серпнем, у жовтні внутрішнє фінансування бюджету скоротилося на 54% (- 93,6 млрд грн.). Тому основним джерелом покриття дефіциту бюджету та утримання макрофінансової стабільності найближчим часом залишатиметься міжнародне фінансування. У жовтні порівняно з вереснем міжнародна фінансова допомога збільшилася майже на 85% (+61,5 млрд грн.). Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами з початку війни фінансування становить – 24,1 млрд дол. Наступного року до держбюджету планується залучити близько - 38 млрд дол. зовнішньої допомоги.
Уряд України затвердив проект Бюджету України на 2023 рік до другого читання в парламенті в наступній редакції: зростання ВВП 3,2% (замість 4,6% у першому читанні); інфляція 28% (було 30%); прибутки 1,3 трлн грн. (+50 млрд. грн.); Витрати 2,6 трлн.грн. (+66,8 млрд.грн.); дефіцит 20% ВВВ чи 38 млрд. дол. США; курс гривні до кінця 2023 року 45,8 грн/$ (замість 50 грн/$, як це було у першому читанні). Пріоритетом фінансування держбюджету у 2023р. залишається безпека та оборона – понад 1 трлн грн., це понад 18% ВВП. Також передбачається – 35,5 млрд грн. на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: без значних змін. м. Харків зазнає значних обстрілів.
На Донбасі: ЗС РФ намагаються вести наступальні дії на Бахмутському та Авдіївському та Новопавлівському напрямках. Були зроблені атаки під м.Авдіївкою. Піддавалися атакам - м.Бахмут, м. Мар'їнка та населені пункти Яківлівка, Бахмутське, Олександропіль, Кам'янка, Першотравневе, Макіївка, Невське Верхньокам'янське, Спірне, Майорськ, Красногорівка, і Новомихайлівка, Водяне, Павлівка та Пречистівнка (біля м.Бахмут). .п.Білогорівка Луганської області, Українські війська просуваються на Луганському напрямку, та звільнили н.п. Невське траса Сватове – Кремінна практично під контролем ЗСУ.
Ситуація на Південному напрямку: У Херсонській області, за повідомленням російських джерел, українські війська атакували н.п. Брускінське з боку н.п. Давидова Брода. На Южнобузькому напрямі ЗС РФ продовжують інженерне обладнання позицій. До населених пунктів Червоний Маяк, Новорайськ та Зміївка Херсонської області прибула чергова партія мобілізованих російських військовослужбовців. За даними Генштабу ЗСУ, транспортні засоби, які перебували у комунальній власності м. Херсона, переміщені до Криму. Призначена РФ «влада» Херсонської області вирішила розширити зону евакуації на 15 кілометрів від лівого берега Дніпра. Це стосується населених пунктів Новокаховського міського округу, Голопристанського, Альошкінського, Каховського, Горностаївського, Великолепетихського та Верхньорогачицького муніципальних округів. Примусову евакуацію місцевого населення з м. Нової Каховки підтверджено.
Російські військові продовжують прибувати до західної Білорусі.
Білорусь та Росія планують створити навчально-бойові центри спільної підготовки військовослужбовців збройних сил. Тобто фактично Білорусь виконуватиме роль великого «тренувального центру» для російських військ. Військову техніку з РФ перекидають на захід Білорусі, у район м.Бреста. Російські військові були помічені у населених пунктах між Брестом та Малоритою (ближче до кордону з Волинською областю України). Останнім часом у російському інформаційному просторі обговорюють "необхідність" удару з Білорусі на захід України - для перекриття кордону з Польщею та зриву постачання західної військової допомоги. Чи реальні ці плани, чи поки що це лише спосіб відвернути українські війська з південного сходу України, поки точно невідомо. При розвитку такого сценарію основне логістичне навантаження припаде на Румунію, куди нещодавно було перекинуто американські підрозділи.
Атака безпілотників на кораблі Чорноморського флоту РФ у м.Севастополі. Вранці 29 жовтня кораблі Чорноморського флоту РФ зазнали атаки безпілотників в акваторії Севастопольської бухти. Атака, за версією РФ, виробили дев'ять дронів та сім автономних морських безпілотних апаратів. В українських пабликах повідомили, що БПЛА завдали удару по фрегату "Адмірал Макаров". Російські військові телеграм-канали писали, що пошкоджено радіолокаційну систему фрегата. За офіційними даними, незначне пошкодження отримали морський тральщик "Іван Голубець", а також загородження в Південній бухті.
У РФ заявили, що "кораблі Чорноморського флоту, що зазнали атаки, задіяні в забезпеченні безпеки зернового коридору в рамках міжнародної ініціативи з вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів". Після чого Росія заявила, що безстроково припиняє свою участь у "зерновій угоді", про що повідомили ООН і Туреччину. Принагідно в РФ звинуватили Британію у підготовці атаки на м.Севастополь, і в підриві "Північних потоків", у Лондоні заявили, що ні до чого з перерахованого не причетні. Далі Росія повідомила про вихід із угоди ООН та Туреччину. Також у Росії заявили про те, що безпілотники кораблями Чорноморського флоту в Севастополі запустили з цивільного судна, яке використовувалося в рамках «зернової угоди». Секретар РНБО України Олексій Данилов назвав таку заяву маренням. А Президент України В. Зеленський сказав, що Москва давно мала намір заблокувати експорт зерна. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що атака проти російських кораблів у бухті окупованого Севастополя стала лише приводом для Москви вийти із "зернової угоди", оскільки кроки для її зриву почалися задовго до цього.
Атака на Чорноморський флот у м. Севастополі дає РФ формальне виправдання та зняття з себе відповідальності перед країнами «третього світу» (Африки та Азії), в яких тепер потенційно може виникнути дефіцит продовольства через зупинення дії «зернової угоди».
Ситуація щодо "брудної бомби".
Минулого тижня керівництво РФ активно розвивало тему ядерної загрози, звинувачуючи Україну у розробці “брудної ядерної бомби”. Президент РФ Володимир Путін на зустрічі силових структур країн СНД заявив, що Україна нібито має “брудну бомбу”, яку планують підірвати, звинувативши в цьому Росію. А Міністр оборони РФ переговорив із цього приводу з колегами зі США, Великобританії, Туреччини, Індії та КНР. Російське державне агентство «РИА Новости» розповіло про те, що "київський режим" готує провокацію із "брудною бомбою". Весь вихідний текст будувався на анонімних "джерелах, знайомих із ситуацією", у тому числі нібито в інших країнах. За даними «РИА Новости», фахівці українського підприємства "Південмаш" підготували муляж ракети комплексу "Іскандер", його планується начинити радіоактивним матеріалом, потім нібито збити над зоною відчуження Чорнобильської АЕС силами української ППО та заявити про запуск ядерного заряду російськими збройними силами.
Україна спростовує такі наміри та запросила експертів МАГАТЕ для перевірки, чи ведуться в країні незаконні ядерні операції. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі запросив створення зони безпеки навколо Запорізької АЕС.
Начальник Головного управління розвідки України генерал Кирило Буданов назвав заяви Кремля про розробку Україною «брудної бомби» чимось на зразок жарту. "Ми абсолютно підтримуємо візит місії МАГАТЕ і чекаємо на них. Ми чекаємо, коли вони відвідають усі ядерні об'єкти", — також сказав Буданов, додавши, що чим раніше вони прибудуть, тим швидше Україна зможе зняти звинувачення з боку Росії.Водночас, виступаючи на «Валдаї», В. Путін дещо пом'якшив риторику заявивши про те, що: "Нам не потрібен ядерний удар по Україні, сенсу немає - ні політичного, ні військового", але "поки існує ядерна зброя - існує ризик її застосування ". При цьому російський Президент сказав, що у Росії "ніколи не говорили про застосування ядерної зброї", а це завжди була реакція західних політиків.
Як і в ситуації із Запорізькою АЕС, активізація теми «брудної бомби» може виступати перемикачем конфлікту. Як у бік ядерної ескалації (приводом для РФ застосувати тактичну ядерну зброю). Так і у бік укладання мирної угоди, оскільки ядерна загроза лякає населення країн у всьому світі. РФ уже вдалося спровокувати переговори лише на рівні міністрів оборони.
Також у РФ зробили заяву про запобігання ядерній загрозі, з якої випливає, що першочерговим завданням країни є недопущення будь-якого військового зіткнення ядерних держав. «Закликаємо інші країни ядерної «п'ятірки» на ділі продемонструвати свою готовність працювати над вирішенням цього пріоритетного завдання та відмовитися від небезпечних спроб утискати життєво важливі інтереси один одного, балансуючи на межі прямого збройного конфлікту та заохочуючи провокації, що здатне призвести до катастрофічних наслідків» - йдеться у повідомленні на сайті МЗС РФ.
Обстріл української інфраструктури.
Вранці 31 жовтня Україна знову зазнала масованих ракетних атак з боку РФ. Постраждали об'єкти критичної інфраструктури: м. Києва та Київської області, м. Харків та Харківська область, Запорізька, Дніпропетровська, Львівська, Чернівецька, Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Одеська області та ін. Від обстрілу також постраждала Дніпро ГЕС. У багатьох регіонах немає світла та води, почалися перебої з мобільним зв'язком. Так, внаслідок ранкових ударів пошкоджено енергооб'єкт, який живить близько 350 тисяч квартир у м.Києві. Місто частково без світла та води. Влада попереджає про екстрене відключення електроенергії, 80% Києва в певний момент залишалося без водопостачання. У ДПЕК заявили, що вони закінчили складський запас обладнання для відновлення енергосистеми. «Ми вже використали запас обладнання, який у нас був на складах. Вартість обладнання зараз вимірюється сотнями мільйонів доларів. Працюємо над тим, як його все ж таки придбати чи отримати від наших партнерів», - повідомив виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук. Міноборони РФ підтвердило удари по енергоінфраструктурі України. Стверджує, що "всі намічені цілі вражені".
На тлі масових обстрілів України при Міністерстві енергетики України створено Міжнародну енергетичну консультативну раду високого рівня, спрямовану на надання підтримки та допомоги українським енергетикам. Платформа цієї ради використовуватиметься для управління українською енергетикою та співробітництва у цьому напрямі між Україною та західними партнерами.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Кабмін звільнив Ю. Вітренко з посади голови "Нафтогазу".
1 листопада Кабінет Міністрів України своїм рішенням задовольнив заяву голови правління НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренко про звільнення. Попередньо Ю. Вітренко написав заяву про звільнення за власним бажанням. Нагадаємо, що раніше Кабінет Міністрів для призначення Ю.Вітренко, який на той час в.о. міністра енергетики, звільнила разом із його попередником А. Коболєвим всю наглядову раду НАК "Нафтогаз України". Вже відомо, що на цю посаду призначать А. Чернишова, якого буде звільнено з посади міністра розвитку громад та територій. Саме він і очолить НАК "Нафтогаз України". Після цього Міністерство розвитку громад і територій об'єднають з Міністерством інфраструктури, Олександра Кубракова, який залишиться керувати міністерством, що утворилося.
Дані кадрові перестановки значною мірою пов'язані із ситуацією навколо "Нафтогаз України". В даний час Україна входить у дуже складний опалювальний сезон і майбутнє енергетичної системи багато в чому залежатиме від міжнародних партнерів. І "Нафтогаз України" вбудовуватимуть у модель взаємовідносин із західними партнерами. При Міністерстві енергетики України вже створено Міжнародну енергетичну консультативну раду високого рівня, спрямовану на надання підтримки та допомоги українським енергетикам. До його складу увійшли представники ЄС та США та інші країни-партнери, які в основному і координуватимуть дії цієї ради. Наразі Україна отримує значні суми кредитування для закупівлі газу та енергетичних ресурсів на осінньо-зимовий сезон, а також обладнання для ремонту пошкоджених енергетичних об'єктів через російські атаки. Тобто весь енергетичний сегмент України переходить у серйозніший вплив міжнародних партнерів і його майбутнє багато в чому залежатиме від їхньої участі в українських енергетичних проектах. Ймовірно, виходячи з цієї ситуації, зміна Ю.Вітренко і була необхідна, з урахуванням того, що в нього вкрай конфліктні відносини з попереднім головою правління «Нафтогазу» А.Коболєвим та цілим переліком антикорупційних, орієнтованих на західних партнерів, політичних та громадських структур України .
А. Чернишова, якого за чутками збиралися призначити новим прем'єр-міністром, користується довірою Офісу Президента і не повинен викликати антагонізму у західних партнерів. Також об'єднання міністерств розвитку громад та територій та інфраструктури посилить ще одного протеже ВП – А. Кубракова. Такі кадрові перестановки, ймовірно, можуть свідчити про те, що відставка уряду на чолі з Д.Шмигалем поки що не планується.
НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам, причетним до введення та дії так званої формули «Роттердам+».
НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам серед яких колишні та чинні посадові особи НКРЕКУ та посадові особи групи приватних теплогенеруючих компаній у справі так званої формули «Роттердам+», через що споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн. протягом 2018–2019 рр., йдеться у повідомленні НАБУ. Це вже другий епізод розслідування антикорупційних органів, зазначили у НАБУ. Розслідування першого за підозрою шести осіб – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн протягом 2016–2017 років – завершили у вересні 2022 року. За версією слідства, у так звану формулу «Роттердам+» заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту в Роттердамі. Слідство заявляє, що має докази, що прийняти таку формулу обчислення НКРЕКУ вмовили представники групи приватних компаній, що теплогенерують, які, зрештою, і отримали надприбутки.
Через цю формулу компанії ДТЕК Ріната Ахметова та «Центренерго» продавали електроенергію дорожче. Її скасували у липні 2020 року у зв'язку із переходом України на новий ринок електроенергії. За даними слідства, загальні збитки від «Роттердам+» перевищують 39 млрд грн.
Нагадаємо, що у травні 2021р. екс-генпрокурор Ірина Венедиктова змінила старшу групу прокурорів у кримінальному провадженні "Роттердам+" Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. новий старший групи прокурорів Денис Демків у справі "Роттердам+" вирішив її закрити четвертий. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану. При цьому керівник САП повністю змінив групу прокурорів у цій справі "через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування".
Фінансова ситуація.
У жовтні 2022 року витрати бюджету становили – 223,3 млрд грн. У вересні витрати становили – 295,2 млрд. гривень (у серпні – 252,6 млрд. грн.).
Загальні внутрішні надходження (без кредитів та грантів) за жовтень близько – 111 млрд грн (менше 50% витрат). У тому числі: митниця – 32,4 млрд грн; податкова – 53,3 млрд грн; Нацбанк: – 25 млрд грн. У вересні 2022 року до загального фонду державного бюджету України надійшло - 156,1 млрд. гривень, що менше, ніж у серпні (204,6 млрд. гривень).
У жовтні загальна сума міжнародної допомоги становила – 134 млрд грн.
У вересні надійшло – 72,5 млрд грн. міжнародної допомоги (у серпні – 109,7 млрд гривень).
Таким чином загальні надходження до держбюджету у жовтні становили – 245 млрд дол. У вересні – 228,6 млрд грн., а у серпні – 314,3 млрд грн.
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами з початку війни фінансування на покриття дефіциту держбюджету на 26 жовтня становив $23,123 млрд, і ще $1 млрд – на відновлення, або сумарно 65% заявленої ними допомоги на загальну суму $36,959 млрд, повідомляє Міністерство фінансів України.
Кабінет міністрів уже затвердив проект бюджету на 2023 рік до другого читання з урахуванням пропозицій народних депутатів.
Так, в рамках макропрогнозу, економіка на наступний рік зросте на (3,2% замість 4,6%)
• інфляція може досягти (28% замість 30%)
• прожитковий мінімум складе – 2589грн.
• мінімальна заробітна плата становитиме – 6700 грн.
мінімальна пенсія складе – 2093 грн.
• Курс долара в Україні у 2023 році, за прогнозами, коливатиметься в районі 42,2 грн/$.На кінець 2023 року становитиме – 45,8 грн/$ (замість – 50грн/$, як було у першому читанні).
• Пріоритетом фінансування бюджету залишається безпека та оборона – понад 1 трлн грн, це понад 18% ВВП.
• Передбачається також 35,5 млрд. грн. на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
• Бюджет-2023 планується з урахуванням 1,32 трлн. грн доходів. Прибуткову частину пропонують збільшити більш ніж на 50 млрд грн.
• Витрати становитимуть 2,58 трлн. грн.
Всього до другого читання у проекті держбюджету видаткова частина зросла на 66,8 млрд грн.
• Дефіцит держбюджету наступного року складе понад 20% ВВП – 1,29 трлн грн.
• До бюджету планується залучити близько 38 млрд доларів зовнішньої допомоги.
• Борг державного бюджету до кінця 2023р. становитиме 6,4 трлн грн.
Порівняно з першим читанням найбільше фінансових коштів додали:
• Міністерству громад та територій України +25% (+2 млрд грн) – 9,9 млрд грн.
• Міністерству культури - +22% (+1,6 млрд грн) -9,1 млрд грн. Більшість піде на "Марафон".
• Верховний Суд +14% (+245,4 млн грн) – 2 млрд грн.
• Укравтодор +12% (+6,7 млрд грн) – 63,5 млрд грн. Майже на 2,5 млрд. грн. зросла субвенція місцевим бюджетам.
• Міністерство соціальної політики +10% (+38,9 млрд.) – 445,2 млрд. грн. Збільшення видатків на Пенсійний фонд.
В інфляційному звіті НБУ наголошується, що у 2022 році інфляція прискориться до 30%, а економіка скоротиться майже на 32% через руйнівні наслідки війни. Надалі інфляція уповільнюватиметься: наступного року близько 21%, а 2024 року - нижче 10%. Повернення інфляції до 5% очікується лише 2025 року.Значний спад української економіки (-32%) через війну здебільшого відбувається через скорочення внутрішнього попиту, порушення логістики, значних втрат робочої сили та виробничого потенціалу.
З усіх складових ВВП України найбільше скоротяться інвестиції – на 50%. Але цей прогноз залежить від роботи із інвесторами. У НБУ також очікують, що емісійне фінансування бюджету буде повністю припинено з 2023 року.
Безробіття цього року становитиме майже 30%. Відновлення економіки наступні роки призведе до пожвавлення попиту робочої сили і зниження рівня безробіття. Втім, воно залишатиметься вищим за свій природний рівень через втрати економіки та поглиблення диспропорцій, пов'язаних з війною. Номінальні зарплати цього року знизяться на 12-13%, а у реальному вимірі (тобто з вирахуванням інфляції) – на чверть.
Ситуація навколо України
Ситуація щодо «зернової угоди»
Після атаки безпілотників на кораблі Чорноморського флоту РФ у м. Севастополі Росія заявила, що безстроково припиняє свою участь у "зерновій угоді". Про що російське керівництво повідомило ООН та Туреччину.
В Україні закликали Західні країни та Туреччину вплинути на Москву. Президент В. Зеленський сказав, що Москва давно мала намір заблокувати експорт зерна. Країни НАТО закликають Росію переглянути своє рішення та терміново відновити зернову угоду з Україною, щоб продовольство дійшло до тих, хто його найбільше потребує. Також в Альянсі зажадали від В. Путіна припинити використовувати продовольство як зброю.
Але в Кремлі прямо заявили, що угода щодо вивезення зерна з українських портів навряд чи реалізована. Так прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав: "В умовах, коли Росія говорить про неможливість гарантувати безпеку судноплавства в зазначених районах, така угода навряд чи реалізована, і вона набуває іншого характеру: набагато ризикованіший, небезпечніший і негарантований".
Відомо, що російське керівництво як умова вимагає часткового зняття санкцій, зокрема щодо російського судноплавства та страхових компаній. Також РФ домагається можливості експорту агропродукції із захоплених в України територій. В Україні звинувачують РФ у крадіжці українського зерна та вивезення його з окупованих територій за допомогою сирійських кораблів.
Водночас, у міністерстві сільського господарства РФ заявили, що Росія готова повністю замінити на світовому ринку українське зерно. Голова мінсільгоспу РФ Дмитро Патрушев заявив, що: «З урахуванням цьогорічного врожаю, російська федерація готова повністю замістити українське зерно і здійснювати постачання за прийнятними цінами всім зацікавленим країнам», — сказав Д.Патрушев. Він зазначив, що Росія готова протягом найближчих чотирьох місяців «безоплатно» поставити найбіднішим країнам до 500 тисяч тон зернових. Робити це нібито за участю «надійного партнера» Туреччини. Крім вимог щодо часткового зняття санкцій для вивезення російського зерна, РФ вимагає забезпечити безпеку перебування своїх кораблів у Чорному морі.
Радник президента України з економічних питань Олег Устенко заявив, що загалом для внутрішніх потреб України необхідно близько третини зібраного врожаю – 20 млн. тон зерна на рік. У той час як на експорт вирушає близько 40 млн тон. Після початку війни Україні необхідно було вивезти ще близько 22 млн. тон зерна. За словами, О.Устенко дія «зернової угоди» принесла до держбюджету близько 3 млрд дол. Він також поставив під сумнів, що РФ готова замінити постачання українського зерна на світових ринках. О. Устенко повідомив, що внутрішня потреба РФ становить близько 100 млн. тон на рік, тоді як урожай становить близько 130 млн. тон (у РФ озвучували - 150 млн. тон).
Після початку дії «зернової угоди» Україна встигла вивезти з українських портів близько 10,8 млн. тон продовольства (дані Міністерства аграрної політики України), а також близько 5 млн. тон іншим видом транспорту. Таким чином, Україна необхідно вивезти ще близько 7 млн тон старого врожаю. Таким чином, з погляду бюджетних надходжень для України дуже важливо домогтися поновлення дії «зернової оборудки». Інакше у країні очікується падіння цін на зернові. Відсутність перспектив експорту зерна морем негативно позначиться на планах українських аграріїв щодо посівної надалі.
У процесі переговорів Туреччині (основний вигодонабувач «зернової угоди») вдалося повернути російську сторону до виконання угоди. У Міноборони РФ заявили, що отримали письмові гарантії від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
