СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 12 – 18 жовтня 2023 року

За минулий тиждень суттєвих територіальних змін на фронті не відбулося. У Донецькій обл. російські війська посилили тиск на м. Авдіївку, намагаючись оточити місто, але за кілька днів бої тут перейшли в стадію дрібномасштабних піхотних штурмів і сповільнилися, як і на Запорізькому фронті. Активізувалися бої також на Куп'янському та Лиманському напрямах, де РФ розпочали наступальні дії у районі Макіївки.

У РФ поширюються чутки про можливий наступ української армії через Дніпро на лівобережну частину Херсонської області, Україна офіційно таких цього не підтверджувала. Зокрема, на лівобережжі Херсонської області немає багаторівневих ліній оборони РФ, як на Запорізькому фронті. І з цього погляду, просування тут мало б сенс для розвитку українського наступу на Півдні України. Але саме форсування Дніпра та утримання там плацдарму, а також його постачання є досить ризикованим та складним.

Україна завдала удару по російським аеродромам у районі м.Луганська та м.Бердянська американськими далекобійними ракетами ATACMS. Як повідомляє західна преса, американські далекобійні ракети були днями таємно доставлені в Україну, але на них стоїть обмеження по дальності до 165 кілометрів, можливо з розрахунком на поразку тилів РФ саме на окупованих територіях. Найімовірніше, основною метою ЗСУ тепер стануть російські склади боєприпасів та палива, а також аеродроми далеко за лінією фронту.

Поки складно сказати як поява далекобійних ракет ATACMS вплине загалом ситуацію на фронті, тут має значення їх кількість. Так чи інакше, перші поставки ATACMS дають «зелене» світло для постачання в Україну далекобійних ракет від інших країн. Раніше союзники відмовлялися надавати цей вид зброї Україні, побоюючись нової ескалації (зокрема і ядерної) з боку РФ.

Ймовірно, Адміністрація Президента США Д. Байдена наважилася передати Україні ATACMS після того, як літній контрнаступ ЗСУ не приніс бажаного результату, крім того, має значення та поновлення на фронті тиску з боку РФ.

Загалом, нова активність на фронті ЗС РФ – це, ймовірно, спроба випробувати Україну на політичну та психологічну міцність у ситуації невизначеності щодо подальшої допомоги союзників. Нагадаємо, що у США в період президентської виборчої кампанії зростають партійні розбіжності (між Демократами та Республіканцями) щодо подальшої підтримки України. Конгрес США нещодавно заблокував допомогу Україні, і важко сказати, коли фінансування буде схвалено і в якому обсязі. Зважаючи на все, допомогу США неможливо буде замістити європейською.

В результаті не можна виключити, що українські війська можуть втратити військову ініціативу на фронті і повністю перейдуть в оборону, якщо справді західні союзники уріжуть допомогу Україні або переключать свою увагу на інші театри бойових дій, наприклад, Ізраїль.

Війна між ХАМАС та Ізраїлем привертає увагу міжнародного співтовариства з питання України, по суті, роблячи його другорядним в інформаційному просторі. Якщо конфлікт переросте у ширшу регіональну війну, із включенням інших груп, наприклад, таких як ліванське угруповання "Хезболла", та ризиками розростання на територію Ірану чи Сирії у головного союзника та донора України - США буде менше можливостей зосередити ресурси на війні в Україні.

Важливо, що увага світових ЗМІ до подій в Україні також значно зменшиться. А воно у свою чергу необхідне команді Президента В. Зеленського, щоб впливати на громадську думку в країнах політиків, які сумніваються у подальшій підтримці України. Масштабна війна на Близькому Сході також може призвести до різкого зростання світових цін на енергоносії і це негативно вплине на економічну ситуацію в західних країнах та Україні, тоді як Іран та РФ виявляться у прибутку.

Водночас, Адміністрація Президента США Джо Байдена пообіцяла продовжувати підтримувати Україну. Білий дім планує об'єднати допомогу Ізраїлю та Україні (приблизно від 50 до 100 мільярдів доларів до 2025 року). Але це питання поки що не обговорювалося у Конгресі.

Загалом можна говорити, що основні західні союзники України вступають у період нестабільності та виборів (США, країни Європи) та системність підтримки країни може бути порушена. Тоді як залежність України від західного фінансування лише зростає.

Так пільгове фінансування та гранти від країн G7 стали ключовими у забезпеченні збалансованості держбюджету України та фінансуванні критично важливих витрат. З початку війни Мінфін України залучив до держбюджету - 64,9 млрд дол. зовнішнього фінансування. Найбільші донори – ЄС, США, МВФ, Канада, Японія, Світовий банк, Велика Британія та Німеччина. Україна отримала майже - 33 млрд дол. від країн G7 за півтора роки, це більше половини всього зовнішнього фінансування за цей період.

Фінансування Бюджету України за рахунок союзників у перспективі планують збільшити на 6,2 млрд дол. Так згідно з проектом Бюджету на 2024 рік від зарубіжних донорів планується отримати такі кошти: від США (1.033,3 млрд грн) - 28 млрд дол.; ЄС (372,3 млрд грн) -10 млрд дол.; МВФ (223,8 млрд грн) – 6 млрд дол; Міжнародного банку реконструкції та розвитку (82,8 млрд грн) – 2,2 млрд дол. Всього близько – 1.711,9 млрд грн. або (46,2 млрд дол.)

Раніше представники українського Уряду заявляли, що для покриття дефіциту бюджету необхідно від 3 до 5 млрд дол. Це означає, що в середньому на місяць Україна має отримувати близько 3,8 млрд дол., така сума з урахуванням озвучених раніше Урядом даних має покрити витрати бюджету . Бюджет країни в 2023 році вже профінансований за рахунок міжнародних донорів на суму більше - 32 млрд дол. (до кінця року очікується - 40 млрд дол.).

Бюджет на 2024 рік може нести втрати через дії податкових пільг. Зокрема, у 2024 році доходи бюджетів, які могли б надійти до державного та місцевих бюджетів, але не будуть перераховані через застосування податкових пільг – становитимуть 94,5 млрд грн. Це на 6,8 млрд. більше, ніж цього року. І на 26,4 млрд. більше, ніж у 2022 році. Ймовірно, тут враховується розмір інфляції та девальвація гривні. Майже третина всіх цих податкових пільг пов'язана із оборонними потребами. Зокрема, очікується, що обсяг пільг із ПДВ на продукцію оборонного призначення у 2024 році складе 31,1 мільярда гривень, що на 12,8% більше, ніж у 2023 році та на 48,9% більше, ніж у 2022 році.

Союзники посилюють нагляд за тим, як Україна витрачає кошти, що їй надаються, і пред'являють системні вимоги щодо проведення низки реформ в обмін на подальшу військову та фінансову підтримку. Так в Україні розпочав роботу генеральний інспектор Пентагону Роберт Сторч, який контролюватиме використання допомоги Україні, він також співпрацюватиме з наглядовими органами Агентства США з міжнародного розвитку та Держдепартаментом США. Нагадаємо також, що спеціальним представником США з економічного відновлення України раніше було призначено Пенні Пріцкер, яка також вже прибула до України. Додатково ці постаті мають нівелювати можливі скандали в Україні на ґрунті корупції під час американської виборчої кампанії.

Цього ж тижня Парламент ухвалив загалом закон №9296-д про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP). Відповідно до цього законопроекту, топ-чиновники замість трьох років після закінчення своєї посади залишатимуться політично значущими особами (PEP) фактично на все життя. Також статус PEP розширюється на широке коло осіб, насамперед родича публічної особи. Цей статус спричиняє безліч обмежень, особливо щодо фінансових операцій та взаємодії з банками. Під сферу дії закону мають намір повернути всіх громадських осіб починаючи з 1991 року. Тож цей закон викликав протести серед депутатів. Багато парламентаріїв вважають, що ухвалення цього закону може підірвати мотивацію людей надходити працювати на державну службу. Але незважаючи на це, закон все ж таки ухвалили.У цій редакції законопроект має схвалити МВФ як виконання вимог програми кредитування. Крім вимог з боку МВФ, Європейська комісія окреслила закон про е-декларування та закон про фінансовий моніторинг політично значимих осіб (PEP), як важливу умову для початку переговорів щодо членства України в ЄС. Нагадаємо, у вересні Верховна Рада ухвалила Закон про поновлення електронного декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (законопроект № 9534) з правками Президента України Володимира Зеленського, які передбачають негайне відкриття реєстру декларацій. Загалом у такий спосіб союзники прагнуть встановити тотальний контроль за джерелом доходів українських чиновників та депутатів.

НАБУ та САП активізували справу про незаконне збагачення Заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова, тут, ймовірно, проглядається спроба запустити процес великих кадрових перестановок в Офісі Президента, кінцевою метою яких може бути усунення з посади голови ВП А. Єрмака. З урахуванням того, що справу ведуть НАБУ, очевидно, що в такому розвитку подій зацікавлені зарубіжні донори, які давно не задоволені тим, що саме Єрмак сконцентрував на собі основні важелі державної влади та контролює фактично всі фінансові потоки країни.

Але можливо, що посада А. Єрмака надалі послужить і предметом закулісних торгів влади із західними партнерами та за певних умов, він може навіть зберегти свою посаду.

Через відсутність значних успіхів на фронті та перспективи можливого скорочення фінансування союзниками в Україні посилюється активність з боку опозиції. Екс-радник Офісу Президента України та популярний лідер громадської думки Олексій Арестович звинуватив владу у стратегічних прорахунках, які не дали українській армії реалізувати плани щодо прориву фронту. За його словами, глухий кут, що утворився зараз на фронті, не на користь України, оскільки російська влада вже приймає "людоїдські, але адекватні поточній обстановці рішення", а українське керівництво - "корупційні та неадекватні". Вихід А. Арестович бачить у проведенні виборів, щоб «провести перезавантаження, зруйнувати монополію некомпетентності та дати шанс тим, хто здатний приймати рішення, що відповідають реальній обстановці». Звинувачення А.Арештовича пролунали після завершення його поїздки до США та ЄС, що може свідчити про знаходження підтримки такої позиції у консервативних західних колах.

В українському суспільстві починає дедалі більше виявлятися втома від війни та загальна кількість скептиків уже умовно перебуває на рівні однієї третини. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), за останній рік з 14% до 32% побільшало тих, хто вірить у наявність серйозних конфліктів між політичним керівництвом країни та командуванням армії. Помітно зросла частка тих, хто вважає, що Захід втомлюється від України, а його підтримка слабшає і він хоче від України поступок Росії – з 15% у вересні 2022 року до 30% у жовтні 2023 року.

Військова ситуація

Бойові дії.

Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямі ЗС РФ намагаються наступати в районах населених пунктів Сіньківки, Іванівки, Макіївки.

На Донбасі: відзначаються бойові зіткнення меншої інтенсивності. У районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки.

На Донеччині ЗС РФ посилюють тиск - у районах Тоненького, Північного, Першотравневого та Нетайлового.

Ситуація на Південному напрямку: У Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському. У районі н.п. Роботино РФ намагаються повернути втрачені позиції, ЗСУ тримають оборону.

Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.

Карти бойових дій.

аыва

Внутрішня ситуація в Україні

Верховна Рада ухвалила загалом законопроект про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP).

Цього тижня Парламент ухвалив загалом закон №9296-д про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP). Відповідно до цього законопроекту, топ-чиновники замість трьох років після закінчення своєї посади залишатимуться політично значущими особами (PEP) фактично на все життя. Також статус PEP розширюється на широке коло осіб, насамперед родича публічної особи. Цей статус спричиняє безліч обмежень, особливо щодо фінансових операцій та взаємодії з банками. Під сферу дії закону мають намір повернути всіх громадських осіб починаючи з 1991 року.

Тож цей закон викликав протести серед депутатів. Багато парламентаріїв вважають, що ухвалення цього закону може підірвати мотивацію людей надходити працювати на державну службу.

Нещодавно МВФ нагадав про необхідність України ухвалити закон про фінансовий моніторинг політично значимих осіб (PEP) та відновити податкові перевірки.

Народний депутат Я.Железняк від партії «Голос» зазначає, що у цій редакції законопроекту МВФ має визнати його як виконання вимог програми кредитування. Цей крок також є останнім етапом перед початком переговорів щодо членства України у Європейському Союзі.

Нагадаємо, у вересні Верховна Рада ухвалила Закон про поновлення електронного декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (законопроект № 9534) з правками Президента України Володимира Зеленського, які передбачають негайне відкриття реєстру декларацій.

Кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення Заступника керівника Офісу Президента А. Смирнова.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) активізували слідчі дії щодо заступника керівника Офісу Президента Андрія Смирнова за фактом незаконного збагачення. Справа була розпочата за раніше опублікованими у ЗМІ фактами придбання транспортних засобів та нерухомості за заниженими цінами на ім'я рідного брата чиновника. Також вивчається інформація про поїздки Смирнова до Москви, які проходили в період з 2014 року по 2019 рік. Справа була ініційована за рішенням Верховного антикорупційного суду, який зобов'язав НАБУ розпочати розслідування з приводу подорожей Андрія Смирнова за кордон, оплачених іншими особами та не задекларованих ним, що суперечить закону (авіапереліт приватним літаком за рахунок бізнесмена Олександра Черепинського).

Розслідування щодо Андрія Смирнова можуть бути ініційовані та організовані силами, зацікавленими у змінах у структурі Офісу Президента, включаючи міжнародних донорів.

Ймовірно, спостерігається спроба запустити процес кадрових ротацій ВП з ​​метою усунути з посади голову ВП Андрія Єрмака. Нагадаємо, що закордонні донори давно висловлюють невдоволення тим, що Андрій Єрмак контролює основні важелі влади та фінансові потоки в країні.

Однак можливо, що посада Андрія Єрмака залишиться на стадії обговорень і переговорів із західними партнерами, і за певних умов він може зберегти свою посаду.

Економічна ситуація.

З початку війни Міністерство Фінансів України залучило 64,9 мільярда доларів зовнішнього фінансування для поповнення державного бюджету. Серед найбільших донорів включено Європейський союз, США, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Канада, Японія, Світовий банк, Великобританія та Німеччина. Міністр фінансів, С. Марченко, зазначив, що Україна отримала майже $33 мільярди від країн G7 за півтора роки активних військових дій, що становить понад половину всього зовнішнього фінансування, отриманого Україною за цей період.

Пільгове фінансування та гранти від країн G7 відіграли ключову роль у забезпеченні стійкості державного бюджету України та фінансуванні критично важливих витрат. Представники українського Уряду заявляли, що для покриття дефіциту бюджету необхідно від 3 до 5 млрд. дол.

Бюджет на 2024 рік ймовірно буде зазнавати збитків через застосування податкових пільг. Конкретно, доходи бюджету, тобто кошти, які могли б надійти до державного та місцевих бюджетів, але не будуть перераховані через застосування податкових пільг (зазначених у довідниках пільг), становитимуть 94,5 мільярда гривень у 2024 році. Це на 6,8 мільярда більше, ніж у поточному році, і на 26,4 мільярда більше, ніж у 2022 році. Швидше за все, ці зміни враховують інфляцію та девальвацію національної валюти.

Майже третина всіх цих податкових пільг пов'язана із оборонними потребами. Зокрема, очікується, що обсяг пільг із ПДВ на продукцію оборонного призначення у 2024 році складе 31,1 мільярда гривень, що на 12,8% більше, ніж у 2023 році та на 48,9% більше, ніж у 2022 році.Майже третина цих пільг має оборонне призначення (зокрема обсяг пільг з ПДВ з продукції оборонного призначення у 2024 році очікується на рівні 31,1 млрд грн, що на 12,8% більше, ніж у 2023 році і на 48,9% більше , ніж у 2022 році).

Відповідно до проекту Бюджету на 2024р. від зарубіжних донорів планується отримати такі кошти:

Від Уряду США та інших офіційних кредиторів (1.033,3 млрд грн) = 28 млрд дол.

Європейського Союзу (372,3 млрд грн) = 10 млрд $

Міжнародного валютного фонду (223,8 млрд грн) = 6 млрд $

Міжнародного банку реконструкції та розвитку (82,8 млрд грн) = 2,2 млрд $

(розрахунок за курсом 36,6 грн/$)

Загалом близько – 1.711,9 млрд грн. або (46,2 млрд дол.)

Середньозважена ставка:

для внутрішніх боргових інструментів становить близько 19%

для зовнішніх боргових інструментів – близько 5,5%

Таким чином, фінансування Бюджету країни за рахунок союзників у перспективі планують збільшити на 6,2 млрд дол. Це означає, що в середньому на місяць Україна повинна отримувати близько 3,8 млрд дол., така сума з урахуванням озвучених раніше Урядом даних повинна покрити витрати бюджету.

Соціологія.

За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), за останній рік з 14% до 32% побільшало тих, хто вірить у наявність серйозних конфліктів між політичним керівництвом країни та командуванням армії.

При цьому більшість населення України – 54% (у вересні 2022 року – 71%) – продовжують дотримуватись погляду, що політичне керівництво та військове командування діють злагоджено як одна команда.

Стало трохи більше тих, хто вважає, що влада може піти на неприйнятні компроміси – з 5% до 12%.

При цьому абсолютна більшість українців – 80% – продовжує вважати, що влада не піде на неприйнятні для України компроміси (у вересні 2022 року таких було 87%).

Помітно зросла частка тих, хто вважає, що Захід втомлюється від України, його підтримка слабшає і взагалі Захід хоче від України поступок Росії – з 15% у вересні 2022 року до 30% у жовтні 2023 року.

Більшість населення країни – 63% (у вересні 2022 – 73%) вважають, що Захід продовжує допомагати Україні та хоче, щоб війна закінчилася на прийнятних для України умовах.

В цілому, за результатами дослідження можна говорити, що в суспільстві починає виявлятися втома від війни і загальна кількість скептиків вже умовно становить одну третину.

Ситуація довкола України.

Перспективи бойових дій, військова допомога союзників.

Представники української влади побоюються, що підтримка України досягла свого піку. Загалом можна говорити, що основні західні союзники України вступають у період нестабільності та виборів (США, країни Європи) та системність підтримки країни може бути порушена. Тоді як залежність України від західного фінансування лише зростає.

У США у період президентської виборчої кампанії зростають партійні розбіжності щодо подальшої підтримки України. Допомога США, швидше за все, неможливо буде замістити європейській, також цей ресурс може відволікти на себе війна в Ізраїлі. У Європі також багато країн почали використовувати фактор скорочення української допомоги як інструмент своєї внутрішньої політичної боротьби.

В Ізраїлі продовжуються заяви, що незабаром розпочнеться наземна операція проти сектору Газа. Адміністрація Президента США Джо Байдена пообіцяв продовжувати підтримувати Україну, незважаючи на ситуацію в Ізраїлі, але Конгрес США ще не ухвалив рішення щодо надсилання додаткового фінансування.

Водночас, очевидно, що так чи інакше, у США тепер буде менше можливостей зосередити ресурси на війні в Україні.

Масштабна війна на Близькому Сході також може призвести до різкого зростання світових цін на енергоносії і це негативно вплине на економічну ситуацію в західних країнах та Україні, тоді як Іран та РФ виявляться у прибутку. З початку війни лише США направили Україні військову допомогу на суму 46 мільярдів доларів.

Крім того, увага світових ЗМІ до подій в Україні також значно зменшиться. А воно у свою чергу необхідне команді Президента В. Зеленського, щоб впливати на громадську думку в країнах політиків, які сумніваються у подальшій підтримці України.

Вибори у Польщі.

Минулими вихідними у Польщі відбулися парламентські вибори. За результатами підрахунку голосів у правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) (35,3%) та її потенційного союзника – «Конфедерації» (7%) загалом – 42% голосів, у опозиційної до влади «Громадянської платформи» Д.А. Туска (30%) та її можливих партнерів «Третій шлях» (14,4%) та «Нові ліві» (8,6%) – лише 50%. Таким чином, опозиція на чолі з Д.Туском створять коаліцію та зможуть очолити парламент.

Правляча партія "Права і справедливості" є правоконсервативною партією, яка виступає за зміцнення польського суверенітету всередині Євросоюзу та опонує ліберальному порядку денному ЄС з низки питань - ЛГБТ, мігранти, аборти тощо У ПіС також були напружені відносини з Німеччиною.

Ультраправа "Конфедерація", з якою "ПіС" потенційно може формувати коаліцію, веде ще жорсткішу антиєвропейську риторику і виступає проти допомоги Україні.

Останнім часом у "Права та справедливості" почалися розбіжності з Україною щодо експорту зерна, а також щодо біженців, яким хочуть припинити соціальні виплати.

З приходом Д.Туска до влади відносини між Києвом та Варшавою можуть дещо покращитись. Щодо допомоги Україні, очікується, що Д.Туск та його партія будуть ближчими до позиції ЄС та інших західних країн, таких як США, Німеччина та Франція. Але формування нового політичного балансу в Польщі передбачає подальше протистояння опозиції та правлячої партії, що більше переключить увагу польської влади на внутрішній порядок денний.Якщо ПіС перейде в опозицію, вона, спираючись на підтримку Президента О.Дуди, може розпочати активну політичну діяльність усередині країни, особливо якщо Д.Туск зробить кроки до перегляду їхнього політичного курсу.

Щодо допомоги України в цілому проглядається негативна тенденція, внаслідок якої один із найпроукраїнськіших урядів Європи в особі Польщі раптово змінив риторику. Що може стати ознакою деякого охолодження союзників до теми підтримки України в цілому.

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики