ПІДСУМКИ 2022 РОКУ ДЛЯ УКРАЇНИ: ВІЙНА, ПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКА ДУМКА, ЕКОНОМІКА, МІЖНАРОДНА СИТУАЦІЯ; СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ПІДСУМКИ 2022 РОКУ ДЛЯ УКРАЇНИ:

ВІЙНА, ПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКА ДУМКА, ЕКОНОМІКА, МІЖНАРОДНА СИТУАЦІЯ;

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

I. Хід війни.

1. Перша фаза війни. Російське вторгнення (24 лютого – до квітня 2022р.).

2. Друга фаза війни. Відведення російських військ з-під Києва. Наступ на Донбасі (квітень – початок вересня 2022р.).

3. Третя фаза війни. Контрнаступ ЗСУ та звільнення Харківської області та Херсона (вересень – листопад 2022р.).

4. Четверта фаза війни. Стабілізація лінії фронту – боротьба за військову ініціативу (середина листопада 2022р. і до теперішнього часу).

ІІ. Переговорний процес.

1. Мінсько-Стамбульський формат (з 24 лютого – квітень 2022р.).

2. Зупинення переговорного процесу та анексія захоплених РФ територій

(квітень - кінець вересня 2022р.).

3. Переговорні ультиматуми (жовтень 2022р. – по сьогодні).

ІІІ. Внутрішня ситуація України.

Внутрішня політика.

1. Максимальна консолідація суспільства (24 лютого – червень 2022р.).

2. Кадрове переформатування (червень – жовтень 2022р.).

3. Посилення президентської вертикалі влади (жовтень 2022р. – по сьогодні).

Соціологія.

Економічна ситуація.

1. Початковий шок (24 лютого – квітень).

2. Стабілізація після відступу російських військ з-під Києва (квітень-жовтень).

3. Енергетичний шок. Удари по критичній інфраструктурі України (жовтень 2022р. – по сьогодні).

IV. Ситуація довкола України.

1. Санкції проти РФ.

2. Фінансова та військова допомога Україні.

3. Зернова угода.

4. Україна здобула статус кандидата в ЄС.

Хід війни.

З початку року почали наростати військові приготування сторін. Ще до початку повномасштабного наступу РФ від західних країн надходили численні повідомлення і попередження про підготовку вторгнення, які навіть публікувалися в ЗМІ з жовтня 2021 року. Подіям також передували концентрація російських військ біля російсько-українського кордону під виглядом навчань і викликана цим криза у відносинах Росії та України. Західні країни розпочали постачання озброєнь в Україну, а Україна передислокацію військ на напрями можливого наступу. При цьому в Україні вважали загрозу вторгнення, про яку попереджали у США, завищеною і навіть спробою шантажу – підштовхнути Україну до реалізації «Мінських угод»; а найімовірнішим негативним сценарієм – вторгнення лише у районі Донбасу.

21 лютого Росія визнає незалежність двох окупованих регіонів на сході України – т.зв. «ДНР» та «ЛНР». Це призводить до першого витку економічних санкцій із боку західних країн. 23 лютого Україна оголосила про запровадження надзвичайного стану, а «глави» т.зв. «ДНР» та «ЛНР». звернулися до Росії з проханням про «надання допомоги у відображенні військової агресії українського режиму».

24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабну війну проти України, яку назвала «спецоперацією». Було завдано ракетних ударів по об'єктах військової інфраструктури на всій території України. У своєму зверненні президент РФ В.Путін віддав наказ про проведення «спеціальної військової операції» з метою «демілітаризації та денацифікації України», а також попросив українських військових «взяти владу у свої руки».

Президент України В.Зеленський оголосив загальну мобілізацію, включно із закликом резервістів. Водночас усім громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років було заборонено виїзд із країни. В. Зеленський виступив із закликом до світових лідерів запровадити всі можливі санкції проти РФ, забезпечити Україні масштабну військову допомогу та закрити повітряний простір над Україною.

Бойові дії України.

Бойові дії більшою чи меншою мірою торкнулися: Донецької, Луганської, Харківської, Київської, Сумської, Чернігівської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Житомирської областей країни. Через місяць після початку війни, 29 березня, Росія контролювала – 165 тисяч кв. км. української території, близько – 27 % усієї території.

Перша фаза війни.

Російське вторгнення.

(24 лютого – по квітень 2022р.)

Спочатку основні зусилля російських військ були сконцентровані на швидкому захопленні великих міст - насамперед на північному напрямку Києва та Харкова, що в результаті РФ так і не вдалося реалізувати.

За підсумками першого дня війни російські війська взяли під контроль м.Геничеськ, м.Нову Каховку та Каховську ГЕС, Чорнобильську АЕС, вийшли на підступи до м.Конотопу, м.Сумам, м.Охтирці, м.Харькова та м.Херсона. Окремо зазначимо, що в перший день війни Україна втратила контроль над островом Зміїний, для російських військ він мав важливе стратегічне значення. Острів розташований у Чорному морі неподалік гирла р.Дуная за 45 кілометрів від узбережжя Румунії. Періодично Україна намагалася повернути контроль за островом.

25 лютого – ЗС РФ захопили м. Мелітополь у Запорізькій області, вийшли на підступи до м. Чернігова. Велися бої з окремими російськими підрозділами у передмісті м.Києва та м.Василькові.

28 лютого – російськими військами були окуповані м. Куп'янськ та м. Бердянськ.

2 березня – російські війська окупували міста м.Херсон, м.Токмак та м.Василівку,

3 березня було повністю блоковано м. Маріуполь.

4 березня російські війська захопили Запорізьку АЕС та місто Енергодар (за російськими даними, це сталося ще 28 лютого)

У березні під контролем РФ у Київській області опинилися Буча, Гостомель, Ірпінь, Бородянка.

У середині березня РФ вже контролювала всю Херсонську область.

11 березня на Донеччині ЗС РФ під час важких боїв захопили Волноваху.

На початку березня м. Маріуполь узяли в оточення. При цьому завод "Азовсталь" довгий час залишався під контролем України, там сховалися українські військові, зокрема з полку "Азов". Оборона "Азовсталі" тривала з 18 березня по 20 травня 2022 року. У вересні Україна змогла повернути з російського полону 215 військовослужбовців, 108 із них – бійці «Азова».

19 березня Україна втратила доступ до Азовського моря.

До другої половини березня наступ на м.Київ та м.Миколаїв практично зупинився.

До 25 березня російські війська були відкинуті від Києва і перебували під загрозою оточення ЗСУ.

Після провалу штурму м. Харкова основний напрямок ударів змістився у бік м. Ізюма, місто було захоплене 1 квітня.

27 березня українська сторона заявила про перехід у тактичні контрнаступи у Сумській, Харківській, Київській та Херсонській областях.

Друга фаза війни.

Відведення російських військ з-під Києва. Наступ на Донеччині.

(квітень – початок вересня 2022р.)

Після Стамбульських переговорів (29 березня), а також явної поразки на півночі України РФ вирішила змінити плани та сконцентрувати основні зусилля на сході та півдні України. Зміна тактичних цілей РФ в Україні означає провал «спецоперації» з примусу до капітуляції уряду України та тимчасову відмову від окупації всієї території. При цьому зберігаються стратегічні цілі - військовий розгром України та примус США до нового поділу геополітичних зон впливу.

У першій половині квітня російські війська (т.зв. Міноборони РФ «жест доброї волі») були повністю виведені з Київської, Чернігівської, Житомирської та Сумської області на територію Білорусі та РФ.

Частину цих сил перекинули на схід України для розвитку наступу на Донбасі, а частину перекидали під м.Харків. У цей період на фронті поки що спостерігалася оперативна пауза. Війська РФ також продовжували перекидання сил на напрям Ізюм-Слов'янськ для реалізації операції з оточення Донбаського підрозділу ЗСУ.

Після відведення російських військ з півночі України, на території прикордонних районів Брянської, Курської, Білгородської та Воронезької областей все частіше стали обстрілювати з боку України великі паливні бази, склади боєприпасів; проводились диверсійні операції із руйнування транспортної інфраструктури. Водночас під кінець квітня під обстрілами знаходились і прикордонні райони на території України (Сумська та Чернігівська обл.).

14 квітня 2022 року було знищено флагмана російського Чорноморського флоту, крейсера «Москва». По ньому потрапили дві ракети українського берегового протикорабельного комплексу «Нептун». Це стало значним іміджевим ударом для Росії. Частина російських кораблів, які діяли на півночі Чорного моря в районі м. Одеси, відійшли на південь, далі від українського берега, оскільки їхня захищеність проти повітряних атак значно знизилася. Імовірність десантних операцій РФ у районі м. Одеси чи м. Миколаєва також значно зменшилась. Але до кінця квітня РФ почали збільшувати інтенсивність обстрілів узбережжя Одеської обл. У відповідь українські війська стали завдавати ударів по позиціях РФ на о. Зміїний.

Загалом просування російських військ на Донбасі відбувалося не так швидко, як це очікувало російське командування.

18 квітня - ЗС РФ захопили м. Кремінну.

8 травня – українські війська пішли з м. Попасної.

12 травня – українські війська пішли з м.Рубіжного

Наприкінці травня ЗС РФ зайняли м.Лиман, м.Святогорськ, і м.Світлодарськ;

24 червня під контроль російських військ перейшли м.Горське та м.Золоте.

25 червня російські війська зайняли м.Сєвєродонецьк.

У липні РФ оголосили про встановлення контролю за всією територією Луганської області. Після цього стало зрозуміло, що масштабний російський наступ на Донецькому фронті загальмувався.

30 червня Україні вдалося завдати удару по о. Зміїним позиціям війська РФ, внаслідок чого Російське Міноборони оголосило про відступ своїх частин з острова, назвавши цей крок також «жестом доброї волі».

30 червня Україні вдалося завдати удару по о. Зміїним позиціям війська РФ, внаслідок чого Російське Міноборони оголосило про відступ своїх частин з острова, назвавши цей крок також «жестом доброї волі».

Третя фаза війни.

Контрнаступ ЗСУ (визволення Харківської області та Херсона).

(вересень – листопад 2022р.)

У цей період Україні вдалося заволодіти ініціативою і ЗС РФ стали зазнавати поразок на фронті. Нова фаза російсько-української війни також характеризувалася залученням ще більшої кількості сил та засобів, чисельності та складу воюючих сторін, подальшим масштабуванням кризи, зростанням ризиків застосування ядерної зброї. РФ через механізми "ядерного шантажу" намагається посилити тиск на західних союзників України.

З середини літа стала активно поширюватися інформація про підготовку контрнаступу України в Херсонській області. Але у вересні ЗСУ перейшли у контрнаступ у Харківській області.

Станом на 10 вересня ЗСУ звільнили понад 3000 квадратних кілометрів території – понад 30 населених пунктів, включаючи мм. Балаклію, Куп'янськ та Ізюм.

11 вересня російські сили почали відступати з півночі Харківської області — українські війська звільнили Вовчанськ, а фронт став проходити російсько-українським кордоном та річкою Оскол, надалі українські війська форсували річку в кількох місцях.

12 вересня ЗСУ пішли у наступ на півночі Донецької області та звільнили м.Святогорськ. 1 жовтня - ЗСУ взяли м.Лиман.

У ході контратаки з 6 до 12 вересня армія України звільнила щонайменше 300 населених пунктів Харківської області, а також деякі на Донеччині.

У жовтні рух ЗСУ на Донеччині продовжився, перейшовши потім і на Луганську.

21 вересня після стрімкого контрнаступу українських військ під м.Харківом президент РФ Ст.Путін оголосив часткову мобілізацію до РФ. Також дуже швидко було проведено т.зв. "референдуми" про входження до складу РФ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України За підсумками так званих "референдумів" 30 вересня російське керівництво оголосило про приєднання цих регіонів до РФ.

8 жовтня - вибух на Кримському мосту завдав чергового репутаційного удару по РФ і став формальною причиною реалізації російської стратегії зі знищення енергетичної інфраструктури України.

З 10 жовтня Україна зазнала вже 9 великих масованих атак із застосуванням ракет і дронів іранського походження. В результаті в країні утворилася дуже складна ситуація з електропостачанням, що також негативно позначається на постачанні українських військ.

Незважаючи на незаконну анексію, під тиском ЗСУ 9 листопада російське командування заявило про відступ з м. Херсона та правобережної частини Херсонської області.

11 листопада 2022 року ЗСУ зайшли до Херсона.

м. Четверта фаза війни.

Стабілізація лінії фронту – боротьба за військову ініціативу.

(середина листопада 2022р. і до теперішнього часу)

До кінця року українські військові вже звільнили 7% території України, яка була окупована з початку повномасштабного вторгнення. Наразі РФ контролює близько 20% території України, включаючи Донбас та Крим -100 тисяч кв. км.

В даний час спостерігаються процеси ситуативного виснаження та стабілізації лінії фронту. Найактивніші бойові дії йдуть у районі Донбасу. ЗС РФ продовжує локальний наступ на Бахмутському та Авдіївському та Лиманському, Запорізькому напрямках – ніде суттєвих поступів не зафіксовано. Українська армія розпочала просування вглиб Луганської області з метою захоплення м.Кременної та м.Сватового. Значних змін на фронті немає, у своїй інтенсивність боїв не знизилася. Йде важка оборона Бахмута. Влада України, зважаючи на все, прагне втримати місто за будь-яку ціну, такий висновок можна зробити з візиту Президента В. Зеленського на фронт.

На Херсонському напрямку ЗС РФ ведуть оборонні дії, посилюють угруповання військ. Міністр оборони України О.Рєзніков стверджує, що ЗСУ підуть у наступ із настанням морозів, коли відбудеться промерзання ґрунту.

Цілком імовірно, що метою майбутнього контрнаступу ЗСУ може стати звільнення більшої частини півдня України або північної частини Луганської області. Зокрема, зусилля можуть бути спрямовані на важливий транспортний вузол через який проходить сухопутний коридор до Криму, м.Мелітополь на Запорізькому напрямку, або Сватове, Старобільськ на Луганському.

ЗС РФ також готують "зимовий наступ" за рахунок поповнення армії мобілізованими. Такий наступ, ймовірно, може стосуватися Запорізького спрямування, або північної частини лівобережної України (Чернігівська та Сумська область). Активно поширюється інформація про підготовку нового наступу РФ на Київ з території Білорусі.

Цілком можлива нова військова ескалація конфлікту. Загалом кількість публічних проявів уваги російського керівництва до військових дій в Україні суттєво зросла. Колегія міноборони РФ – вже другий за останній тиждень захід за участю військових, де з'являється президент РФ. Напередодні він побував у центрі управління "спецоперацією".

До кінця року війна увійшла для України в невизначену стадію – нові перемоги ЗСУ досягаються все складніше, а російський військовий тиск після мобілізації знову почав зростати, і це відбувається на тлі заяв про зниження військових запасів у США та інших країн НАТО – ключових союзників та постачальників України. Також останнім часом серйозно погіршилася ситуація з ударами РФ з енергетики, у зв'язку з чим Україна та союзники зазнають додаткових витрат.

Коментар – кандидат історичних наук Сергій Толстов: «Міжнародна система має такі якості як пружність або рихлість. Напередодні конфлікту США чітко означили, що не братимуть безпосередньої участі у захисті України. Але коли виникає ситуація ядерної загрози з боку РФ, тут проглядається спроба подолати створену допущену рихлість міжнародної системи, але зробити це стає набагато складнішим. Оскільки в даному випадку питання переходить у русло стратегічної стабільності та ядерного стримування. Ні США, ні Китай, ні РФ третьої ядерної війни не хочуть вони будуть використовувати елемент ядерного стримування і протистояння, щоб продавити свою позицію, змусити протилежний бік або відступити, або промовчати, що вже буде певним політичним успіхом.»

Карти бойових дій.

Станом на 28 березня 2022 року.

 

Станом на 4 квітня 2022 року

Станом на 20 грудня 2022 року

Переговорний процес.

Мінськ-Стамбульський формат.

(з 24 лютого – квітень 2022р.)

Перші два раунди переговорів між українською та російською делегаціями відбулися на території Білорусі 28 лютого та 3 березня. Надалі переговорний майданчик був перенесений до Туреччини. Слід зазначити, що Туреччина намагається посилитися рахунок війни в Україні, використовуючи свій вплив і контакти з В. Зеленським і В. Путіним. Тому Р.Ердоган прагнув перенести з Мінська переговорний майданчик Україною. Загалом українська сторона вважала перемогою переміщення переговорів з Білорусі до Туреччини. Оскільки Туреччина розглядається як одна із країн гарантів безпеки для України.

За заявою глави переговорної делегації РФ В. Мединського Україна нібито згодна на шведську чи австрійську модель нейтралітету в обмін на гарантії безпеки. Зі свого боку, радник голови ВП Михайло Подоляк каже, що Україна пропонує «українську» модель нейтралітету. По-перше, абсолютні гарантії безпеки. І по-друге, Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, що дозволяють або не дозволяють закривати небо від тих же крилатих ракет. Нам потрібні прямі та жорсткі гарантії, що небо обов'язково буде закрите.

Президент України В. Зеленський в інтерв'ю опозиційним російським ЗМІ деталізував українську переговорну позицію на заплановану зустріч української та російської делегацій у Туреччині 29 березня. За словами Президента, Україна готова на формулу врегулювання: «гарантії безпеки-нейтралітет-без'ядерний статус». Ця формула може бути реалізована поетапно (у порядку черговості):

• Підписання договору президентами РФ та України;

• Виведення військ РФ та «ЛДНР» на рубежі станом на 24 лютого 2022 року;

• Підписання договору про гарантії безпеки для України та країнами-гарантами (раніше називалися США, Британія, Туреччина, Німеччина, Франція, Польща та інші);

• Ратифікація договорів у парламенті України та парламентах інших країн;

• Проведення в Україні референдуму та, за його результатами, внесення змін до Конституції України.

За нашою оцінкою, навіть у разі досягнення домовленостей, процедура внесення змін до Конституції України та референдуму могли тривати до грудня 2022 року. Саме посилання до ідеї «референдуму» та «країн-гарантів» сприймається в РФ як затягування часу, заспокоєння патріотичного середовища всередині України і виглядає як спроба поділу відповідальності.

Черговий раунд переговорів Росії та України пройшли 29 березня у Туреччині. За великим рахунком "формула всієї української пропозиції" полягає в тому, що Україна погоджується на нейтральний статус в обмін на реальні гарантії безпеки, а питання Криму та Донбасу виносяться за межі переговорів і відкладаються на майбутнє. 2 тижні делегація РФ взяла на обговорення цього плану.

За підсумками переговорів у Стамбулі глава російської делегації В. Мединський сказав, що Україна передала зафіксовані на папері принципи можливої ​​майбутньої угоди, якими передбачено:

- Відмова від вступу до НАТО, фіксація безблокового статусу України;

- Відмова від ядерної зброї та іншого ЗМЗ;

— відмова від розміщення іноземних військових баз та військових контингентів;

— зобов'язання про проведення військових навчань лише за згодою держав-гарантів, серед яких і Росія.

З боку РФ зазначають, що в українських пропозиціях існують безліч складних для реалізації положень:

- у проекті Договору відсутні інші російські вимоги – демілітаризація, денацифікація, зміна гуманітарної політики, визнання російського статусу Криму та незалежності ОРДЛО. Чому РФ має від них відмовлятися?

- Обговорення статусу Криму. Навряд чи РФ погодиться обговорювати статус Криму, після внесення змін до Конституції та початку війни. РФ вважає це питання закритим;

- Процедура реалізації Договору. Зокрема, виведення російських військ для проведення референдуму та внесення змін до Конституції України та відсутність гарантій їх імплементації. Крім того, такий формат імплементації розтягнеться на 6-12 місяців;

-відведення російських військ на рубежі 23 лютого, що означає втрату не лише 2/3 територій «ЛДНР», можливості військового тиску на м. Київ, а й відмова від Херсонської області - сухопутного мосту в Крим, води в Кримський канал, електроенергії ЗАЕС.

- немає питання санкцій;

- навіть не розпочато процес переговорів із потенційними країнами-гарантами та інші.

Фактично Україна навколо себе намагається створити нове НАТО, оскільки запропоновані гарантії безпеки перевищують ті, що діють навіть усередині альянсу.

Але не всі країни Заходу готові підтримати ці угоди, проти виступають США та Великобританія.

Зупинка переговорного процесу та анексія

захоплених РФ територій.

(квітень – кінець вересня 2022р.)

На початку квітня, у міру звільнення території, яку раніше займали російські військові, стали надходити повідомлення, що в передмісті Києва м. Бучі, було виявлено тіла сотень мирних жителів, кілька десятків з них лежали прямо на вулиці. Україна звинуватила РФ у скоєнні військових злочинів – убивствах мирного населення, тортурах, позасудових стратах. Після цього фактично дезавуйований незначний прогрес, досягнутий сторонами в Стамбулі 29.03.2022. На тлі подій у Бучі країни ЄС масово стали висилати російських дипломатів зі своїх країн. Генасамблея ООН призупинила участь Росії у Раді організації з прав людини. Росія при цьому всі звинувачення на всіх офіційних рівнях відкидає, називаючи їх, зокрема, фейками та постановками. Йде міжнародне розслідування. Всі ці події, тільки піднімають градус протистояння сторін і ускладнили і без того переговорний процес, що важко просувався.

У середині квітня Україна отримала від Росії пропозиції до проекту документа щодо мирної угоди (запропонованої Україною на Стамбульській зустрічі 29 березня), з якою проводилася відповідна робота.

Робочі юридичні підгрупи доопрацьовували договір про гарантії безпеки для України щодо його відповідності міжнародному праву. Щодо гарантій безпеки, українська сторона наполягає на тому, що країни-гаранти повинні заявити принцип, за яким напад на Україну означає напад на них самих. Ключовими для України є гарантії постачання озброєнь, створення «безпілотної зони», військові консультації. Але загалом переговори щодо гарантій безпеки між Україною та країнами-гарантами поки що не мають певної конкретики.

Одним із найбільш спірних питань переговорів була доля Донбасу та Криму, а також питання про повоєнні кордони України.

Квітень травень. Україна вимагає виведення військ на довоєнні кордони, РФ хоче зберегти контроль над захопленою частиною півдня України. Також найбільш актуальними питаннями переговорного процесу залишаються гарантії безпеки та нейтральний статус України.

Відбувається загальне жорстокість риторики всіх сторін конфлікту та декларативна ставка на збройне протистояння. Новий виток санкцій проти Росії - ЄС вводить п'ятий пакет обмежень, а США вводить ембарго на енергоносії.

Після приїзду прем'єр-міністра Великобританії Б. Джонсона до Києва позиція України щодо мирних переговорів дещо змінилася. Радник керівника ОПУ Михайло Подоляк оголошує, що зустріч Президента України Володимира Зеленського та Володимира Путіна можлива лише після перемоги України у великих битвах, зокрема, на Донбасі.

У цей час переговорний процес остаточно деградував. 17 травня сторони фактично констатували відсутність переговорного процесу. З цього часу переговори між Україною та РФ проводилися вже в технічному форматі, де в основному обговорювалися різні гуманітарні питання, обмін полоненими та ін.

Після звільнення від російських військ м. Ізюма (Харківська обл.), а також інших міст Харківської області, в Україні знову звинуватили РФ у військових злочинах. Масові поховання, які були виявлені у звільненому м. Ізюмі за своїм масштабом, зроблять інформаційний резонанс подібний до того, що був після оприлюднення подій у м. Бучі (Київській обл).

В Україні сподіваються і на зміцнення допомоги західних країн, зокрема, фінансової та військової. У зв'язку з цією подією західні країни (зокрема, США) демонструють підтримку зусиль України щодо документування військових злочинів російських військ.

21-30 вересня. Оголошення в РФ часткової мобілізації, а також проведення т.зв. «референдумів» та анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей - все це ще більше знецінює РФ як учасника для переговорів, вкрай звужує поле доступних для діалогу тем з боку України. Очевидно, що політичних переговорів у найближчі місяці не буде незважаючи на те, що частина західних еліт після невдач російської армії в Харківській області хоче схилити Президента РФ В. Путіна до переговорів та поступок.

Переговорні ультиматуми.

(жовтень 2022р. і до теперішнього часу)

Після проведення т.зв. «Референдуму» і анексії РФ окупованих територій. Позиції сторін ще більше розходяться - РФ тепер вимагає від України визнати втрату не лише Криму та Донбасу, а й Запорізької та Херсонської області. У РФ повідомили, що на переговорах з Україною питання належності нових регіонів Росії не обговорюватиметься. У свою чергу, в Україні вже наполягають на виведенні російських військ на кордони 1991 року, а не на кордони до 24 лютого, як це було раніше.

У жовтні на сайті Президента України було опубліковано указ, про введення в дію рішення РНБО, де констатується «неможливість переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним».

Ймовірно, що під вплив країн-союзників українська позиція дещо змінюється, від неприйнятності будь-якого діалогу з Путіним до висування якихось вимог та ультиматумів, які, не виключено, можуть пом'якшуватися згодом у ході переговорного процесу.

15 листопада В. Зеленський виступив із відеозв'язку перед представниками країн G20, які приїхали на саміт в Індонезії та озвучив свою «формулу світу» з 10 пунктів:

1. Радіаційна та ядерна безпека;

2. Продовольча безпека;

3. Енергетична безпека;

4. Звільнення всіх полонених та депортованих;

5. Виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності та світового порядку;

6. Виведення російських військ та припинення бойових дій;

7. Повернення справедливості, тобто суд для винних у агресії та компенсація збитків;

8. Протидія екоциду;

9.гарантії безпеки України, щоб не допустити ескалації;

10. Фіксація закінчення війни.

Цей план за змістом фактично не залишає поля для прийнятних компромісів, на які могли б хоча б частково погодитися в РФ. Водночас, мирний план В.Зеленського вже дозволяє демонструвати на рівні третіх країн нібито конструктивне прагнення України до переговорів. Раніше, висуваючи опоненту неприйнятні умови, у цю «гру» з показною готовністю до укладання мирних угод грали в РФ.

13 грудня країнами G7 підтримали мирний план Президента України В. Зеленського. Це означає, що країни-союзники намагаються максимально посилити тиск на РФ. Фактично, таке звернення означатиме заклик РФ до капітуляції, на яку російське керівництво очікувано не погодиться. При цьому під таким тиском РФ може мобілізувати свої сили всередині країни, інформаційно обігравши ситуацію як "війну на виживання нації" для росіян.

З середини грудня спостерігається загальна активність російської влади щодо питання України. Військове керівництво РФ швидше за все звернулося до В. Путіна з проханням чинити політичний тиск на А. Лукашенка щодо якнайшвидшого вступу РБ у війну проти України. Майбутній візит В. Путіна до Мінська може бути ознакою ширшого залучення збройних сил, зокрема республіки Білорусь (РБ), до війни проти України, а також посилення інтеграційних процесів РБ та РФ. Враховуючи те, що лідер РБ – А. Лукашенко ніяк не зацікавлений безпосередньо брати участь у конфлікті, російське керівництво, ймовірно, «продавлюватиме» необхідне рішення.І заяви глави російського МЗС про те, що спільної операції з Білоруссю проти України не планується, може виступати як дезінформація.

Підсумками року переговорного процесу можна вважати візит Президента України В. Зеленського до Вашингтона.

21 грудня Президент В. Зеленський вирушив із візитом до США. Паралельно заступник голови Ради безпеки РФ Д. Медведєв їде з посланням від президента РФ В. Путіна до Китаю. Однією з важливих причин візиту Президента України В. Зеленського до США є можливе обговорення умов, на яких може закінчитися війна. Ймовірно, США та Україна синхронізуватимуть позиції щодо мирного врегулювання. Враховуючи одночасність візитів Президента України В. Зеленського до США та заступника голови радбезу РФ Д. Медведєва до Китаю, не виключено, що йдеться і про якусь спробу Китаю та США зрозуміти - про які компромісні умови світу може йтися. Але судячи з офіційної риторики РФ та України, жодних змін у цьому напрямі поки що не очікується і влада збереже незмінність обраного курсу.

Також однією з головних причин через яку Білий дім запросив Президента України В. Зеленського до США, це бажання підтримати свої зусилля щодо подальшого фінансування українського кейсу. Особливо це важливо в умовах, що висуваються претензіями партії республіканців, яка контролюватиме Палату представників з нового року. Фактично Д. Байден запросив В. Зеленського, щоб чинити тиск на Конгрес, якому пропонується виділити на військові потреби по Україні понад 45 мільярдів доларів. Візит В.Зеленського, безперечно, підвищить його авторитет на міжнародній арені. Не виключено, що таким чином керівництво США частково перекладає відповідальність на Зеленського за наслідки продовження війни. Зі свого боку, РФ прагне заручитися неформальною підтримкою Китаю щодо конфлікту в Україні, і, швидше за все, керівництво РФ прагнуло проінформувати Сі Цзіньпіна про подальші напрямки своїх дій. Також важливо відзначити подальшу ідеологічну синхронізацію між РФ та КНР, які поділяють спільні геополітичні цілі – зміна однополярного світового порядку на багатополярний.

Перемикачем конфлікту у напрямі його деескалації чи максимальної ескалації може стати ситуація навколо ЗАЕС чи аналогічних техногенних об'єктів (атомні електростанції, великі греблі, промислові хімічні об'єкти тощо). З серпня 2022р. ситуація на Запорізькій АЕС залишається складною, станція і прилеглі території продовжують зазнавати обстрілів. Запорізьку АЕС відключено від української енергосистеми. Місія МАГАТЕ оприлюднила звіт, у якому закликали до негайного створення навколо станції безпечної зони.

Наразі тривають переговори щодо демілітаризації Запорізької АЕС. Але загалом ситуація остаточно залишається не ясною. Поки не зрозуміло, хто контролюватиме станцію. Україна вимагає вивести звідти російські війська, РФ заперечує таку можливість. Так само як і можливість того, що станція буде передана під управління будь-кого крім "Росатому". Станція періодично продовжує зазнавати обстрілів. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що захисна зона навколо станції може бути погоджена і почне працювати найближчим часом. Варіант виходу РФ із ЗАЕС в обмін на гарантії прокачування газу і нафти вірогідний. РФ потребує надходжень від продажу енергоносіїв до ЄС.

Цінова стеля, яка вступила 5 грудня, передбачає обмеження для нафти, що поставляється морем. У РФ поки що залишається альтернативний маршрут по трубопроводу "Дружба", південна гілка якого проходить територією України в ЄС. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що існує домовленість про виведення важких озброєнь з українською Запорізькою АЕС і що переговори ведуться на цих умовах.

В цілому сама ситуація навколо Запорізької АЕС залишається перемикачем конфлікту, який може призвести як до ескалації конфлікту, переходу його на нову фазу так і до його заморожування. Але на базі цієї кризи може бути створено новий «ядерний» переговорний трек.

Внутрішня ситуація України.

Внутрішня політика.

Максимальна консолідація суспільства.

(24 лютого – червень 2022р.)

З початком війни в Українському суспільстві відбувається справжній вибух соціальної солідарності, який на той час поєднав усі верстви населення. Величезна кількість людей записалася в територіальну оборону, збройні сили України, багато хто став волонтерами. Найбільшою підтримкою користуються ЗСУ. Також ми бачимо стрімке зростання підтримки влади загалом та Президента зокрема (за різними оцінками його діяльність схвалюють від 88% до 91% громадян).

Здебільшого завдяки значній консолідації українського суспільства бліцкриг "спецоперації" РФ зазнав невдачі. Загалом, такий рівень опору України не очікували побачити ні в РФ, ні в західних країнах-союзниках, де прогнозували падіння м.Києва за 4-5 днів. І це значною мірою вплинуло і на рівень військової та фінансової підтримки, що надається згодом Україні. Сама війна перейшла у затяжну фазу, в якій ключову роль відіграє консолідованість українського суспільства та готовність терпіти різні негаразди та кризи, насамперед енергетичного, продовольчого та цінового характеру.

Коментар – політичний експерт Владислав Дзівідзінський: «Україна стала повноцінним суб'єктом на міжнародній карті світу. З цього року Україна точно перестала бути придатком РФ, і у нас формується нова політична нація. Україна зробила величезний прорив у дипломатичному відношенні і сьогодні голос України, голос Українського Президента чують у всіх міжнародних організаціях. Нині Україна сама для себе має формувати бачення свого майбутнього. Саме зараз формується вікно можливостей, коли Україна може робити пропозиції світу щодо спрямування подальшого розвитку. Можна зробити прорив уперед, країна вже має позитивні кейси і досить швидко перетворилася на цифрову державу. Наприклад, Україна може продавати ідеї на IT – ринках».

Коментар – політичний експерт Руслан Бізяєв: «Все ж таки не можна сказати, що Україна цього року стала суб'єктною. Головним у цьому питанні виступає навіть не велика залежність нашої країни від західної військової та фінансової допомоги. Найбільша проблема, що наші старі еліти досі не мають чіткої моделі розвитку країни принаймні на найближчі 10-15 років, вони не готові до нової політики і не готові брати на себе відповідальність.»

Коментар – директор УІП Руслан Бортник: «Поняття «громадянське суспільство» на сьогодні є пасіонарною частиною суспільства, яка в критичні моменти бере на себе функцію держави, оборони цієї держави, соціального захисту, і навіть функцію міжнародної політики.»

Коментар – експерт з питань безпеки Сергій Шабовта: «У тому, що в перші дні війни країна вистояла під тиском ЗС РФ значну роль відіграв морально-психологічний фактор – внутрішній героїзм суспільства та ЗСУ. Але, на жаль, влада значною мірою недооцінює цей фактор і не вважає за потрібне його посилювати. Наприклад, необхідно було б приділити більше уваги психологічної підготовки та інших навичок. Але натомість Верховна Рада України приймає законопроект №8271 про посилення кримінальної відповідальності для військових».

У березні Верховна Рада ухвалює низку законів, що регулюють життя країни під час війни. Також було прийнято особливості управління Кабміном бюджетом в умовах воєнного стану; збільшення на 67 млрд. витрат на армію; лібералізація трудового законодавства в умовах воєнного стану; додаткові податкові стимули підтримки бізнесу під час війни. В т.ч. скасування оподаткування пального та запровадження пільгового режиму для підприємців (2% від обороту), що діє під час військового та надзвичайного стану; особливості бюджетування судової системи

Крім того, парламент наділив РНБО повноваженнями у воєнний час визнавати території України тимчасово окупованими. Що є реакцією на інформацію про те, що на захопленій території на Херсонщині Росія може провести «референдум» та організувати там «ХНР». Після визнання території тимчасово окупованою вводиться заборона на проведення там виборів, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, місцевих та будь-яких інших референдумів та невизнання Україною їхніх наслідків у разі їх проведення.

У квітні СБУ оголосила про затримання лідера ОПЗЖ В. Медведчука, якого згодом влада намагатиметься використати як торг з РФ. Затримання В.Медведчука також може означати і поновлення справи щодо П.Порошенка, з яким В.Зеленський конкурує за правий електоральний сегмент. Згодом В. Медведчука обміняють на полонених бійців із полку «Азов».

Директора НАБУ Артема Стиніка зняли з посади через закінчення терміну договору. Цікавий момент, що західне лобі не виборювало за це крісло. Тому це сигналізує про те, що у великих кабінетах ставлять на негативний сценарій за українською кризою, не вважають ці «крісла та посади» важливими в нинішніх реаліях.

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) відключив мовлення українських телеканалів "Прямий" та "5 канал", а також «Еспресо». Ці телеканали пов'язані з колишнім президентом країни Петром Порошенком. Не виключено, що інцидент вписується в процес концентрації максимальної влади в руках Президента та його команди, встановивши повний контроль над інформаційним простором країни.

У травні Уряд України призупинив державне регулювання цін на моторне паливо. З операторами ринку досягнуто домовленості щодо максимальної вартості бензину та дизельного палива на АЗС. Очікується, що максимальні ціни на дизельне паливо не перевищать 58 гривень за літр, а на бензин – 52 гривні. У разі порушення домовленостей та зловживаннями на ринку проти операторів вводитимуть санкції. Але навіть якщо брати за орієнтир ціни дрібного опту, то вони перевищать рекомендовані урядом орієнтири за цінами в роздріб після скасування регулювання. З урахуванням націнки АЗС ціни будуть приблизно 60-72 гривні за дизелем та 55-65 гривень за бензином А-95.

Парламент ухвалив три законопроекти, які змінюють трудове законодавство. №7251 (про спрощений розрив трудових договорів під час військового становища), №5371 (впровадження договірного режиму трудових відносин для малого та середнього підприємництва) та №5266 (про колективні договори).Останній був проголосований загалом, решта взяли за основу. Головне, що змінюють ці документи - в Україні фактично "вимикаються" багато статей КЗпП, в тому числі, за умовами праці, відпустками, виплатами. Усі регулюватимуть індивідуальні та колективні трудові договори. На тлі війни в країні зростає безробіття і знижуються зарплати, і робота за договорами несе великі ризики для прав працівників.

Парламент України підтримав зміни до бюджету, збільшивши витрати на 287 мільярдів гривень.

Кадрове переформатування.

(червень – жовтень 2022р.)

Розбіжності у команді влади. Всередині команди влади намічаються дві основні лінії тертя, основною причиною яких може виступати конкуренція за громадську думку, західну політичну підтримку і фінансову допомогу.

Офіс Президента України та Генштаб ЗСУ. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення, в якому фактично виставив Головкому ВСУ В. Залужного відповідальним за погане екіпірування української армії. Також починається хвиля зізнань про військові втрати України. Зокрема, представники влади озвучують втрати українських військ на фронті від 60 до 500 загиблих на день.

Офіс Президента та РНБО. Секретар РНБО Олексій Данилов часто допускав заяви, які були не узгоджені із загальною комунікаційною стратегією держави. Крім того, між ним та головою ВП Андрієм Єрмаком останнім часом наростав конфлікт. Відповідаючи на критику радникам голови ВП, секретар РНБО О. Данилов розкритикував «діячів», які називають втрати українських військ на фронті у 200, 300 чи 1000 загиблих на день; і які раніше співпрацювали з В. Януковичем (маючи на увазі радника голови ВП М. Подоляка).

В Україні заборонили “проросійські” партії. 20 червня 2022 р. Восьмий апеляційний суд Львова задовольнив позов Міністерства юстиції та заборонив політичну партію "Опозиційна платформа – За життя" (вже 9 партія). Напередодні, суд заборонив партію "Ліва опозиція" , "Партію Шарія" та Соціалістичну партію, яка функціонувала з 1991 року.Поряд із цим Львівський суд заборонив партії "Опозиційний блок", "Соціалісти", "Держава", "Блок Володимира Сальдо", "НАШІ" та "Партію справедливості та розвитку". Заборона «про-російських партій» - це важливий символічний крок, який перш за все спрямований на те, щоб у черговий раз продемонструвати українському суспільству патріотичність чинної влади. Разом з тим, не виключено, що таким чином розчищається поле для нових партій лівого типу, але вже під контролем Офісу Президента.

Влада збирається скоротити держапарат утричі. Українська влада планує скоротити держапарат у 3 рази за рахунок цифровізації. Пропозиція у тому, щоб залишити замість 238 тисяч лише 65 тисяч службовців, зменшивши при цьому майже вдвічі витрати бюджету на заробітну плату чиновникам — із 46 млрд 500 млн грн. до 26 млрд. грн. відповідно. Скорочення держапарату — це і спроба зберегти бюджетні кошти, а також «вичистити» нелояльний до чинної влади елемент держапарату, оскільки він значною мірою сформований командою екс-президента П. Порошенка, українських олігархів, які втратили частину свого впливу. У той же час це спровокує додаткове безробіття серед чиновників і посилить кризу у відносинах між чиновницькою номенклатурою і владою.

З 1 липня 2022 року Україна запровадить візовий режим в'їзду для громадян РФ.

Президент В. Зеленський доручив Генштабу скасувати заборону на виїзд військовозобов'язаних за межі їхнього місця проживання. Представники "Слуги народу" критикують заяву Генштабу ЗСУ про заборону чоловікам пересуватися країною без дозволу військкомата. На їхню думку, це породить корупцію на місцях і обрушить економіку через юридичні та логічні нестикування.

Конфлікт між окремими лідерами місцевого самоврядування та виконавчою вертикаллю виплеснувся в публічну площину. Мери вимагають повернути закупівлі на користь оборони країни до прискореної процедури, як це було на початку війни.

18 липня Президент України Володимир Зеленський звільнив генпрокурора країни Ірину Венедиктову та голову Служби безпеки України (СБУ) Івана Баканова. Це спроба української влади каналізувати критику з боку західних еліт, а також перекласти відповідальність за захоплення ЗС РФ півдня Запорізької та Херсонської областей та провал антикорупційної політики, що спричинив погіршення відносин із США та ЄС. Загалом нові призначення голів ОГПУ (О. Симоненко) та СБУ (В.Малюк), через свою близькість до голови Офісу Президента Андрія Єрмака, посилюють його позиції в політичній системі та вплив на прийняття рішень.

Показове позбавлення громадянства Г.Корбана та одного з великих українських підприємців І.Коломойського, інших осіб, ймовірно, є демонстрацією українським елітам того, що будь-яка конкуренція з президентською вертикаллю сьогодні неприпустима і пригнічуватиметься. На ситуацію з І. Коломойським, ймовірно, також вплинули розслідування та судові процеси, які зараз ведуться проти нього у США. Окремо ситуація навколо Г. Корбана, пов'язана зі звинуваченнями конгресмена США Вікторії Спартц у бік глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Ймовірно, у ВП вважають, що саме Г. Корбан налаштував В. Спартц проти українського керівництва.

Серпень Кабмін прискорює процес підготовки до опалювального сезону. Через війну з Росією використання газу скоротилося на 40%. Загалом Україні має вистачити запасів енергоресурсів для проходження опалювального сезону, якщо внаслідок бойових дій у країні не будуть зруйновані основні електростанції (ТЕС, ГЕС, ГАЕС та АЕС), то. Але якщо інфраструктура буде зруйнована країну взимку, може очікувати і гуманітарна катастрофа.

Голова Генштабу ЗСУ В. Залужний озвучив кількість загиблих українських військових у 9 тис. осіб, така кількість, швидше за все, стосується лише ЗСУ, без урахування інших силових структур (МВС, СБУ) та іноземних добровольців.

Початок вересня. У внутрішній політиці України виявилася боротьба за вплив на голів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Зокрема, Комітет з питань організації державної влади рекомендував парламенту прийняти законопроект №7654 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уніфікації вимог до керівників окремих державних органів», який загалом може поставити під сумнів незалежність директорів НАБУ та САП. Такий крок може негативно вплинути на вступ України до ЄС. Ймовірно, тому законопроект №7654 згодом було знято з порядку денного парламенту.

Вересень Україна повернула з російського полону 215 військовослужбовців, 108 із них – бійці «Азова». Посередниками обміну виступили Туреччина та Саудівська Аравія, які перебувають сьогодні у складних відносинах із західним світом і які не виступають однозначно на боці України у війні.

В Україні можуть запровадити покарання за набуття російського громадянства. Ймовірно, що таким чином через посилення законодавства українська влада бореться з наслідками російської паспортизації на окупованих територіях.

У жовтні Верховна Рада України визнала окупованою територію Чеченської Республіки Ічкерія. Такий крок з боку України можна розцінювати як відповідь на анексію Росією окупованих українських територій. Якщо це рішення буде підтримане іншими країнами (країни Балтії, Польща, Великобританія і так далі), це означатиме, що за цим стоїть новий підхід щодо фрагментації та дроблення Росії.

Посилення президентської вертикалі влади.

(жовтень 2022р. і до теперішнього часу)

У внутрішній політиці України відбувається низка важливих кадрових перестановок, запекла політична боротьба і тривають політико-корупційні скандали. Прискорився процес концентрації максимальної влади у руках Президента та його команди.

У жовтні, на тлі масових обстрілів України при Міністерстві енергетики України створено Міжнародну енергетичну консультативну раду високого рівня, спрямовану на надання підтримки та допомоги українським енергетикам. Платформа цієї ради використовуватиметься для управління українською енергетикою та співробітництва у цьому напрямі між Україною та західними партнерами. Україна входить у дуже складний опалювальний сезон і майбутнє енергетичної системи багато в чому залежатиме від міжнародних партнерів.

Продовжується внутрішнє протистояння між владою та опозиційними фінансово-політичними групами. Було повідомлено про підозру 15 особам, причетним до введення та дії так званої формули «Роттердам+» (продаж для генеруючих компаній українського вугілля за ціною імпортного з урахуванням доставки) через яку компанії ДТЕК Ріната Ахметова та «Центренерго» продавали електроенергію за споживачами за завищеною ціною з 2016 по 2019 рр. Потенційно цілями цього розслідування можуть стати Р. Ахметов (як власник вугільних і генеруючих компаній) і П. Порошенко (як Президент України, який політично «кришував» цю формулу).Також ця справа може призвести до чергового витку переділу власності в Україні та/або націоналізації частини енергетичних компаній.

Відбулася зміна голови правління НАК «Нафтогазу України» Ю. Вітренка, ймовірно, пов'язана з тим, що весь енергетичний сегмент України переходить у більш серйозний вплив міжнародних партнерів і його майбутнє багато в чому залежатиме від їхньої участі в українських енергетичних проектах. На посаду голови правління Кабінет міністрів призначив колишнього міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова.

Починається процес націоналізації стратегічних підприємств (пов'язаних з Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, В'ячеславом Богуслаєвим і Костянтином Григоришиним), що знаменує собою початок найбільшого перерозподілу власності в Україні з початку здобуття незалежності. Показово що під "націоналізацію" потрапили активи олігархів, менше за інших помічених у підтримці ЗСУ та держави у війні проти РФ. Загалом йдеться про рішення про відчуження активів майже на $1 мільярд. Президент України та його команда таким чином демонструють боротьбу з олігархами, що позитивно сприймається українським суспільством та підтримується західними партнерами. Але, ймовірно, що головною метою націоналізації було отримання повного контролю над підприємствами (список тимчасово можуть розширити) та їх фінансовими та матеріальними ресурсами.

Активізувалося політико-релігійне питання. Так СБУ провела обшуки у Києво-Печерській Лаврі, та у низці храмів та монастирях УПЦ у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях та на Закарпатті. Також на цю ситуацію очевидно вплинули питання будівництва національної церкви, конфлікт між частиною оточення Президента і деякими ключовими ктиторами УПЦ, розігрування релігійної карти частиною регіональних і політичних сил. Ймовірно, результат цих дискусій і визначить подальший перебіг подій навколо УПЦ.

В Офісі президента прокоментували видалення відео з облікового запису Ур-сули фон дер Ляйєн у Твіттері, де вона говорила, що ЗСУ втратили понад 100 тисяч убитими та пораненими. Спікер президента Сергій Никифоров заявив, що інформація про втрати є "чутливою", тож озвучувати її може головнокомандувач, міністр оборони та Президент. У Генштабі ЗСУ заявляють, що не можуть озвучувати втрати у війні, оскільки це службова інформація і підпадає під гриф обмеження оприлюднення. В Україні зараз фактично не озвучують втрати українських військ. Останню цифру офіційно наприкінці вересня, повідомила заступник міністра оборони Ганна Маляр - втрати Збройних сил України (ЗСУ) у війні проти Росії становлять понад 9 тисяч, про це ж тоді говорив головком ЗСУ В. Залужний. Пізніше радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк заявив, що з лютого загинуло від 10 тис. до 13 тис. українських військових.

Продовжує наростати ескалація навколо Української православної церкви (бл. Онуфрій). Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав три законопроекти, що стосуються діяльності Української православної церкви (УПЦ), та які по суті забороняють її діяльність. Але виходячи із заяви голови профільного комітету і один з керівників правлячої партії "Слуга Народу" М.Потураєва, можна припустити, що влада дійсно поки не збирається безпосередньо заборонити УПЦ, а підштовхує цю релігійну конфесію до добровільної відмови від канонічних зв'язків з РПЦ та зміні частини ієрархів. Внесення до списків санкцій керуючого справами УПЦ також ускладнює функціонування Церкви як юридичної особи, продовження орендних угод з органами державної влади, реєстрами статутів тощо. Привертає увагу, що сам предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій поки що під санкції не потрапив. Це і може свідчити про те, що фінальне політичне рішення щодо УПЦ не прийнято.

Триває процес кадрових ротацій. Так колишнього голову міністерства інфраструктури О.Кубракова призначили на посаду Віце-прем'єр-міністра з відновлення України, він також очолить об'єднане Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. О. Кубраков значною мірою користується довірою Офісу Президента і тепер він куруватиме основне джерело можливих тіньових доходів влади – проект «Велике будівництво», на який у новому бюджеті України на 2023р. передбачено – 64 млрд. грн. Таким чином фігура О.Кубракова значно посилюється, фактично тепер, це найімовірніша кандидатура на нову посаду прем'єр-міністра країни. Тобто О.Кубраков стає основним конкурентом чинного прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Також відбулися кадрові перестановки Комітетів ВРУ: Зміна голови бюджетного комітету посилить позиції голови Офісу Президента О.Єрмака - оскільки нова постать на цій посаді - Р.Підласа скоріше його креатура, на відміну від колишнього глави Ю.Аристова з яким у О.Єрмака конфліктні відносини. На місці керівника Комітету з регіонального розвитку голова партії «Слуга Народу» Є. Шуляк змінила дещо токсичну для цієї посади постать А. Клочко, який фігурував у корупційних скандалах. У Комі-теті з прав людини головою стає О.Задорожний, замість Д. Лубенця, який раніше обіймав цю посаду, - нині уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Паралельно розпочинається боротьба за контроль над Рахунковою палатою.

Також триває боротьба за вплив на КСУ. Конституційний суд України під час засідання 7 грудня підтримав відставку трьох суддів.

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) розпочала розслідування діяльності енергохолдингів Групи ДПЕК Рінат Ахметов. Що можна розцінювати як тиск на самого олігарха, і як можливу підготовку до подальшої націоналізації підприємств.

Триває боротьба за вплив на Бюджетний комітет ВР. Справу нардепа від "Слуги народу" Олександра Трухіна передано до суду. У серпні 2021 року нардеп потрапив у ДТП і намагався дати хабар патрульним, щоб залишити місце події, йому загрожує штраф або до 4 років позбавлення волі. Найімовірніше, що передача справи О. Труханова до суду пов'язана з недавніми кадровими перестановками у бюджетному комітеті ВР. Більшість членів комітету перейшли до групи народного депутата Олександра Трухіна. Екс-голову бюджетного комітету Ю. Аристова пов'язують добрі відносини з керівництвом НАБУ.

У грудні Верховна Рада формально завершила виконання зобов'язань щодо кандидатства у члени ЄС, що вкотре було використано для посилення позицій Офісу Президента України в політичній системі. Так Верховна Рада ухвалила закон, який змінює порядок відбору суддів Конституційного суду, закон про медіа, незаконне збагачення та закон про національні меншини - одну з головних вимог до кандидатства України в Європейському Союзі. Але в цілому варто зазначити, що частково ці закони стають інструментом розширення повноважень і зміцнення чинної влади. Так команда Президента завершує процес встановлення контролю над медіасередовищем, вирішує свої проблеми у сфері судочинства і посилює контроль над судовою системною, що відкриває дорогу до пропрезидентської політичної реформи.

Соціологія.

До війни. У президентському рейтингу В. Зеленський лідирував із результатом – 24,6%. (Згідно з даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг" 12-13 лютого 2022р.) У парламентському рейтингу «Слуга народу» лідирувала результатом – 18,3% опитаних.

Останні дослідження, які б показували наскільки українське суспільство схвалює дії Президента В.Зеленського, проводилося в листопаді 2021р. (Соціологічна група "Рейтинг"). Тоді роботою Президента В. Зеленського були задоволені – 33%; незадоволені -65%; баланс -(-32%). З грудня 2020р. цей показник мало змінився (-1% у межах похибки).

Після початку війни. Згідно з даними опитування Pew Research Center (31 березня 2022 р.) Президент України Володимир Зеленський отримує виключно позитивні оцінки американської громадськості. Близько семи з десяти американців довіряють Президенту України В. Зеленському, що вище, ніж будь-який інший міжнародний лідер -72%. Не довіряють – 26%.

30 червня, згідно з даними дослідження проведеного на замовлення видання Wall Street Journal та дослідницького інституту NORC. 78% опитаних громадян України підтримують Президента В. Зеленського в тому, як він реагує на російське вторгнення.

1 липня 2022 року: згідно з опублікованим КМІС новим опитуванням Національного демократичного інституту (НДІ)

Ставлення громадян до політичних партій України:

"Слуга Народу" – 46% позитивно; 11% негативно.

Лідером симпатій громадян України є:

• Президент України В. Зеленський – 88% проти – 7%

Громадяни України оцінюють діяльність:

• Президента України В. Зеленський

• позитивно – 88%

• ні добре ні погано – 6%

• погано – 4%

громадяни України довіряють:

• ЗСУ – 97% проти -1%

• ДСНС – 87% проти 3%

• Нацгвардія – 85% проти 3%

• Президенту В. Зеленському – 85% проти – 6%

Згідно з даними дослідження (Міжнародного республіканського інституту (IRI) від 11 серпня (проведеного з 27 по 28 червня 2022 року))

• 98% – громадян України впевнені, що їхня країна виграє війну.

• 91% – схвалюють роботу Президента України В. Зеленського.

На виборах Президента України В. Зеленський переміг би у першому турі з результатом – 73,5%.

Центр соціологічних досліджень «Пульс» у листопаді опублікував дослідження серед громадян України, згідно з яким:

Громадяни визначають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку – 89,2%

• Вважають, що неправильно – 4,4%

• Дії чинного Президента України Володимира Зеленського одобрюють - 83%.

• При цьому схвалення діяльності Верховної Ради України має лише 27,5%.

Якби зараз проходили вибори Президента України, то респонденти проголосували б за таких кандидатів:

• В.Зеленський є беззаперечним лідером і був би обраний у першому турі, з результатом майже 62% (серед усіх) та 73,5% (серед визначних з вибором).

• На другому місці з великим відривом Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 9,7% (серед усіх) та 11,6% (серед тих, хто визначився з вибором).

• На третьому 5-й президент України Петро Порошенко – 4,4% (серед усіх) та 5,3% (серед визначних).

Щодо голосування на виборах до парламенту:

• Найвищий рівень підтримки у партії «Слуга народу» - 29,7% (серед усіх) та 47,9% (серед визначних)

• «Європейська солідарність» – 7,6% (серед усіх респондентів) та 12,2% (серед тих, хто визначився за кого голосувати).

• «Сила і Честь», - 4,1% (серед усіх) або 6,6% (яких визначилися за кого голосувати).

• Також у Верховну Раду пройшла б ще партія «Удар» 3,6% (серед усіх) та 5,8% (серед визначних).

• Під питанням прохід виборчого бар'єру в 5%, «Розумна політика» - 4,9% (серед тих, хто визначився за кого голосувати) та Партії «Батьківщина» - 4,7% (серед тих, хто визначився).

• Загалом результати опитування демонструють, що громадяни України поки що у більшості схвалюють дії чинного Президента України, який є і відокремленим лідером президентського рейтингу, (підтримка на рівні другого туру виборів 2019 р. – 73,5%). На парламентських виборах першість також зберігає провладна партія «Слуга народу» (47,9%).

Коментар – директор центру соціологічних досліджень «Пульс» Сергій Нуждін: «Якщо в 2021 році ми бачили, як підтримка Президента В. Зеленського плавно знижувалася, а рейтинги системних політиків зростали, то з початком війни всі ці процеси обнулилися. В даний час спостерігається консолідація суспільства навколо влади, очікувано, що до кінця війни ця ситуація не зміниться. Також В.Зеленський незважаючи на те, що він уже три роки при владі продовжує задовольняти запит суспільства на «нові особи».

Економічна ситуація.

Початковий шок.

(24 лютого – квітень)

До вторгнення втрати України від поширення інформації про вторгнення становили $2-3 млрд на місяць, а спекулятивний тиск на валютний ринок країни через такі повідомлення оцінювався в $1,5-2 млрд.

Після початку вторгнення стався повний розрив багатьох логістичних ланцюгів, фізично було знищено багато підприємств, а деякі не змогли працювати в режимі війни, стався значний відтік робочої сили. Станом на середину березня Україну залишило понад 2,5 млн осіб, потім ця цифра значно зросте до 12,5 млн. чоловік. До 6,5 млн. українців є внутрішньо переміщеними (ВПО). Із березня ця цифра залишається майже незмінною. Війна завдала шкоди – сповільнила, зменшила та навіть зупинила – 86% українських компаній. Експортні постачання з України практично заблоковані. На початку війни центробанк зафіксував курс долара на рівні – 29,25 гривень.

Україна втратила контроль над найбільшою з чотирьох діючих електростанцій, Запорізької АЕС в Енергодарі потужністю 6000 мегават.

Україна в ніч на 24 лютого повністю відключилася від російських та білоруських енергосистем та працює в автономному режимі.

14 березня міністр фінансів України Сергій Марченко зазначав, що «негативні наслідки війни будуть колосальними», оскільки на частку 10 областей, у яких на той момент точилися бойові дії, припадає половина ВВП. Він зазначив, що, за підрахунками Міністерства економіки України, «втрати становитимуть від третини до половини ВВП», а «за іншою оцінкою йдеться про $500 млрд». Марченко підкреслив: «у нас величезні бюджетні витрати при доходах, що різко знизилися».

20 березня у Міністерстві економіки заявили, що, за попередніми податковими розрахунками, близько 30% економіки не працює. Оскільки через військові дії податкові та митні надходження значно впали, то основним джерелом покриття потреб державного бюджету України виступають внутрішні та зовнішні запозичення.

28 березня міністр енергетики України Герман Галущенко в інтерв'ю «Економічній правді» заявив, що з початком бойових дій видобуток вугілля знизився приблизно на 30%, зазначивши, що були в стані затоплення і не підлягають відновленню шахти «Золоте» та «Тошківська», а також під загрозою затоплення шахти ЮД-1

Перші іноземні гранти та кредити стали надходити вже за кілька днів після початку вторгнення. Основні країни-донори - США, ЄС, Німеччина, Канада, Великобританія. Їх вклад становить третину видатків зведеного бюджету станом на початок листопада. Сукупна потреба у фінансуванні з лютого при цьому перевищила $45 млрд. Нестачу коштів довелося перекривати емісією гривні на еквівалент $12 млрд.

Ключова для України галузь чорної металургії втратила близько третини активів. Зруйновано другий та третій за розмірами металургійні заводи країни – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча, пошкоджено та зупинено Авдіївський коксохімічний завод, восени частково постраждало й найбільше метпідприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У перші місяці війни надходження податку на додану вартість, найбільшого джерела доходів держбюджету, скоротилися вдвічі. Водночас, витрати на оборону становили 65% усіх витрат держбюджету. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що шляхом поетапного випуску військових облігацій уряд вирішив провести державні внутрішні запозичення у розмірі до 400 млрд. грн.

За прогнозами економіки України у 2022 році скоротиться на 35%. За оцінками уряду, ВВП України може скоротитися вдвічі. За підсумками 2021 року ВВП України становив 200 млрд доларів, тобто втрати можуть становити близько 100 млрд доларів.

Стабілізація після відступу російських військ з-під Києва.

(Квітень-жовтень).

Після відведення російських військ з-під Києва та північних областей починається стабілізація економіки, частина громадян, які виїхали, повертається в Україну. Станом на середину вересня з України виїхало 12,5 млн громадян з них близько 5 млн повернулися на батьківщину. Обсяги експорту агропродукції у квітні зросли у 2,9 раза порівняно з березнем. Залізничні перевезення зросли на 238%. Водночас втрати територій, ключових підприємств та логістичних шляхів, вимушену емісію гривні вже спровокували щомісячний дефіцит держбюджету до $5 млрд.

У квітні Україна отримала близько $2 млрд. зовнішнього фінансування, з яких $719 млн. – гранти. Усього за період із лютого цей показник становить 5,4 мільярда доларів, зокрема 801 мільйон доларів у вигляді грантів.

У травні Україна зіткнулася з дефіцитом пального, який пов'язують із атаками російських військ на нафтопереробні заводи, сховища та об'єкти транспортної інфраструктури.

У липні відбувається подальша девальвація гривні: Нацбанк зафіксував до кінця року курс у районі 36, 9 гривень за долар (в обмінниках ціна коливається на рівні 39-41 грн. за долар).

Як одну з можливостей в Україні обговорюють варіант договору з Європою щодо направлення на відновлення України заморожених резервів Центробанку РФ – понад 330 млрд доларів. Багато в чому Україна розраховує на потужну міжнародну підтримку – нові мільярдні кредити та допомогу.

За перші три квартали року експорт чорних металів скоротився до $4 млрд (-62%), руди – до $2,8 млрд (-54%).У січні–листопаді випуск металургійної продукції скоротився на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Через мінування територій, логістичних проблем та незрозумілих перспектив експорту внаслідок блокування морських торгових портів Україна завершила посівну ярих культур на рівні 84% від минулорічної площі.

В Україні потрібно розмінувати приблизно 1/6 частину території, тобто 82,5 тис. кв. км. Це близько 14% з урахуванням того, що загальна площа України складає – 603,7 тис. кв. км. На розмінування знадобиться понад 8 млрд євро.

22 липня було укладено «зернову угоду», за різними оцінками в результаті роботи «зернового коридору» на початок листопада Україна заробила від 3 до 5 млрд дол.

У липні відбулося скорочення дефіциту державного бюджету, але уряд збільшує витрати на – 270,2 млрд грн. В результаті Україні необхідно отримати додаткові 7,3 млрд дол. до кінця року. Загалом від міжнародних донорів Україні потрібно від 3 до 4,5 млрд дол. на місяць.

З серпня валовий внутрішній ПДВ та надходження від ПДВ на імпорт залишаються стабільними. Існують проблеми з відшкодуванням податку, що залежить від наявності коштів на казначейському рахунку.

Через стрімке зростання військових витрат та падіння податкових надходжень фінансова криза в Україні посилюється і потреба у додатковому фінансуванні країни зростає. Водночас, західні партнери продовжують інтенсивно надавати фінансову допомогу Україні, якої достатньо для стабілізації ситуації, але абсолютно не вистачає для відновлення країни чи створення ресурсів, необхідних для створення перелому на війні.

Енергетичний шок. Удари по критичній інфраструктурі.

(жовтень 2022р. - по теперішній час).

З 10 жовтня РФ реалізує свою стратегію щодо руйнування критичної інфраструктури України. Так країна зазнала вже 10 масованих атак із застосуванням ракет і дронів іранського походження. В Україні не залишилося жодної теплової чи гідроелектростанції, яка не була б обстріляна. Значно пошкоджено вже близько 50% української енергетичної інфраструктури. Також після тривалих російських атак ускладнюється відновлення ушкодженої інфраструктури. Що може спричинити евакуацію населення з частини територій у зимовий період. Внаслідок цього в країні утворилася дуже складна ситуація з електропостачанням. Є перебої з подачею води, тепла та зв'язку.

У зв'язку з цим інвесткомпанія Dragon Capital погіршила прогноз падіння економіки України 2022-го з 30% до 32%, інвестгрупа ICU – з 32% до 35%. В уряді України кажуть, що можливе падіння до 50%. Це падіння буде найбільшим в історії України.

Станом на листопад інфраструктура України зазнала загальних збитків у розмірі – 135,9 млрд дол.

Також на $2 млрд – до $52,5 млрд – зросли збитки, заподіяні житловому фонду. Нині частка житлового фонду у загальному розмірі збитків становить 38,6%. За даними звіту, сума збитків промисловим підприємствам зросла на $3 млрд і становить $13 млрд. Сума збитків інфраструктурі зросла до $35,6 млрд, їхня частка становить 26,2% у загальному обсязі. З них $26,6 млрд – внаслідок прямої руйнації доріг, ще $4,4 млрд – збитки «Укрзалізниці» від війни. Збитки енергетичної інфраструктури зросли до $6,8 млрд.

Згідно з оцінкою українських офіційних осіб, через масований ракетний обстріл Росії Україні потрібно близько 2 млрд доларів на місяць додаткових дотацій. З урахуванням того, що у бюджеті України на 2023 рік закладено 38 млрд дол. зовнішньої фінансової допомоги це додаткові 24 млрд дол.

Водночас регулярні відключення світла, як і періодичне пропадання опалення, води та зв'язку, призводить до того, що в суспільстві накопичується втома та роздратування. Продовження цієї тенденції надалі спровокує додаткову міграцію населенню з України, що також негативно позначиться на внутрішньому споживанні та ринку праці.

Крім того, українці, які виїхали за кордон, виводять за кордон більше коштів, ніж тепер надходить до країни. Згідно з звітом НБУ, у травні-жовтні 2022 року обсяг грошових переказів з-за кордону в Україну становив - $6,8 млрд, а виведення коштів становило $8,4 млрд. Різниця (негативне сальдо) склала $1,6 млрд, тобто майже 20%. До початку війни переведення коштів в Україну з-за кордону (як правило, від заробітчан) було одним із найважливіших джерел надходження валюти до країни.

Повідомляється, що інфляція у листопаді 2022р.складає 26,5% порівняно з попереднім роком, а за місяць +0,7%

• З початку року наступні зміни:

• Транспорт +30,7%

• Продукти харчування та безалкогольні напої +25,9%

• Алкогольні напої, тютюнові вироби +16,9%

• Ресторани та готелі +15,5%

• Побутова техніка та

• поточне утримання житла 15,2%

• Освіта +14,5%

• Охорона здоров'я +14%

• Зв'язок +10,7%

• Відпочинок та культура +10,5%

• Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива +5%

• Досить дивно, але за офіційною статистикою «Одяг та взуття» показали падіння: -3,2%.

За 11 місяців 2022 року споживчі ціни на товари та послуги в Україні зросли на 25,7%, свідчать дані Держстату.

За даними Openbudget, які проаналізували надходження до бюджетів областей за перші 10 місяців року. У середньому доходи впали на -16%, порівняно з січнем-жовтнем 2021 року.

ТОП-5 областей, що найбільше втратили доходів:

Херсонська: -52%

Запорізька: -33,3%

Дніпропетровська: -23,3%

Чернігівська: -21,7%

Закарпатська: -20,8%

Доходи збільшилися лише у двох областей:

Львівська: +9%

Миколаївська: +4%

Коментар - політичний експерт Денис Гаєвський: «Є області, переважно у західних регіонах, чиї доходи збільшилися за подружжя переселенців та релокації бізнесу в ці регіони. У свою чергу, зростання військових витрат допомогло збільшити доходи в Миколаївській області, прибуткові податки із зарплат військових сплачуються до місцевих бюджетів. Водночас у Закарпатській області продовжується активне будівництво».

У листопаді дефіцит загального фонду держбюджету зріс на 163,3 млрд. грн. і за підсумками січня-листопада перевищив 807,5 млрд. грн. - Мінфін. Для порівняння: дефіцит держбюджету за 2021 рік становив 167 млрд грн.

При цьому сукупний зовнішній борг на кінець жовтня (з вересня, за місяць додав 7,6%) і становив - 65, 5 млрд дол. На кінець 2021р. зовнішній борг становив - 57,1 млрд дол., тобто зовнішній борг України додав за цей час 14,6% (у доларовому еквіваленті) - це найбільший показник за останні 10 років. Загалом обсяг державного боргу України наближається до 80% ВВП. Державний загальний борг на 1 листопада 2022 року становив - 93,5 млрд дол. З початку війни (у гривневому еквіваленті) борг збільшився на 45% (внутрішній – на 23%, зовнішній – на 63%).

Державні запозичення до загального фонду бюджету за 11 місяців склали – 1,1 трлн грн. чи 77% від запланованих цей період.

Від розміщення держоблігацій на фінансування бюджету залучено 593,5 млрд. грн.

За рахунок випуску військових ОВДП залучено 541 млрд. грн., з яких на 370 млрд. грн. НБУ провів емісію гривні.

Зі зовнішніх джерел - ще 504,1 млрд грн, зокрема - 237,3 млрд грн (6,7 млрд євро) позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги, 88,2 млрд грн (2,0 млрд СПЗ) від МВФ та інші позики.

За фактом, Бюджет України на 50% залежить від зовнішньої фінансової допомоги.

За даними Фонду держмайна, ринок продажу нерухомості за час війни впав на 78,4%. З 24 лютого по 12 грудня українці продали 52,6 тисячі об'єктів нерухомості. Це лише трохи більше 1/5 від показників за аналогічний період минулого року.

Якщо розглядати саме житлову нерухомість, то її продаж зменшився у 4,6 разу: 47 тис. квартир та будинків продано з початку війни. Ще 5,6 тис. об'єктів нежитлової нерухомості.

Наслідки для економіки.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що збитки, завдані РФ Україні, оцінюються в 600 мільярдів євро. Внаслідок російської агресії вже постраждали понад 20 тисяч мирних жителів та понад 100 тисяч українських військових (убиті та поранені). Президент України заявляє, що на відновлення країни знадобиться 1 трильйон доларів.

За підсумками 2022 року інфляція в Україні становитиме близько 30%.

Золотовалютні резерви НБУ перевищили довоєнний рівень Станом на ранок 24 лютого вони становили $27,4 млрд, на 1 грудня – близько $28 млрд. Ключовим фактором стало надходження міжнародної допомоги.

За оцінкою Мінекономіки, на грудень в Україні налічувалося 2,6 млн. безробітних осіб. Прогноз на 2023-й – зростання показника до 2,8 млн осіб. Щоправда, це вдвічі менше, ніж останні оцінки Міжнародної організації праці: у травні МОП звітувала про 5 млн. безробітних в Україні.

Номінальні заробітні плати в Україні скоротилися на 5% порівняно із січнем 2022 року. За поточної інфляції це означає суттєве скорочення зарплат у реальному вимірі на 21%

Бюджет України значною мірою залежить від міжнародних надходжень (становлять близько половини доходної частини бюджету), від яких переважно залежать критично важливі бюджетні витрати: виплати бюджетникам, пенсіонерам, переселенцям та одержувачам субсидій та ін.Станом на середину грудня сукупна міжнародна допомога Україні в 2022-му склала $28 млрд. До кінця року, за оцінкою голови НБУ Андрія Пишного, цифра може зрости до $31 млрд. Це все одно менше за обіцяний обсяг ($36 млрд), але допомогло покрити 60 % всього додаткового фінансування, отриманого українським бюджетом протягом року.

(Динаміка видатків та фінансових надходжень до бюджету за півроку вказана на графік. Дані зведені з публікацій Telegram-каналу народного депутата України, першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка.)

При цьому міжнародної допомоги з урахуванням інтенсивності її надходження може виявитися недостатньо, щоб покрити критично важливі витрати бюджету від 3 до 5 млрд дол. на місяць. Фактично всі внутрішні надходження (митниця, податкова та ін.) до бюджету спрямовуються на військові потреби. Фінансування держбюджету рахунок зовнішніх надходжень призводить до значного збільшення державного боргу. Так, згідно з новим проектом Бюджету України на 2023 рік, загальний борг України збільшиться на 82% і складе – 6,4 трлн грн. Це більше, ніж рівень запланованого ВВП країни на 2023р. – 6,28 трлн грн. Наразі (станом на 31.10.2022р.) державний борг становить – 3,77 трлн. грн.

Більша половина експортних доходів України – це продовольчі товари – 21 млрд дол. Тому для поповнення українського бюджету вкрай важливим є продовження функціонування «зернової угоди».

За даними Держмитслужби, у січні–листопаді 2022 року товарообіг в Україні становив $90,1 млрд. За 11 місяців в Україну імпортували товарів на $49,4 млрд, а експортували продукції на $40,7 млрд. Українські ринки все більше починають орієнтуватися на країни Європи. Фактично головним торговим партнером України тепер є Польща (1 місце з експорту та 2 з імпорту). Великими покупцями українських товарів залишаються Туреччина, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Чехія. Збільшилася частка постачання українського експорту до таких країн, як Румунія, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Молдова.

Китай перестав бути головним торговим партнером з експорту України, але продовжує займати перше місце імпорту (тобто Україна почала заробляти менше, залишаючись ринком збуту для Китаю). З одного боку, тут зіграло свою роль порушення логістичних шляхів поставок продукції, але не виключений і політичний мотив, оскільки Китай є важливим партнером РФ. У цілому нині звертає він увагу, що торгівля з РФ (шосте місце з імпорту) хоч і значно знизилася, але не припинена. Україна оголосила про повне припинення торгівлі з державою-агресором ще на початку квітня 2022р.

У цілому нині звертає на себе увагу, що торгівля з РФ (шосте місце з імпорту) хоч і значно знизилася, але не припинена. Офіційно Україна оголосила про повне припинення торгівлі з державою-агресором ще на початку квітня 2022р.

У листопаді Верховна Рада ухвалила проект Бюджету на 2023 рік.

Усі витрати на наступний рік заплановані на рівні 2,58 трлн. грн., з них на оборону – 1,141 трлн. грн. Доходи (1,329 трлн. грн.) покриють оборонний бюджет, але дефіцит становитиме 1,251 трлн.

Витрати наступного року заплановано на рівні 2,58 трлн грн.

• Більшість витрат піде на оборону країни – 43%

• Соцзабезпечення – 17%

• Виплата боргів – 12%

• Медицина – 7%

• Освіта – 6%

• На відновлення країни – 2%

• Інше – 13%

При цьому Бюджет-2023 планується з урахуванням – 1,32 трлн грн доходів.

• 51% – це внутрішні надходження.

• 46% – доходів бюджету складе зовнішня допомога.

• 3% – внутрішні позики (облігації)

• В рамках макропрогнозу, економіка наступного року зросте на (3,2% замість 4,6%)

• інфляція може досягти (28% замість 30%)

• прожитковий мінімум складе – 2589грн.

• мінімальна заробітна плата становитиме – 6700 грн.

• мінімальна пенсія становитиме – 2093 грн.

• Курс долара в Україні в 2023 році, за прогнозами, коливатиметься в рай-оні 42,2 грн/$.

На кінець 2023 року становитиме – 45,8 грн/$ (замість – 50грн/$, як було у першому читанні).

• Пріоритетом фінансування бюджету залишається безпека та оборона – понад 1,141 трлн грн, це понад 18% ВВП.

• Передбачається також 35,5 млрд. грн. на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії

• Дефіцит держбюджету наступного року складе понад 20% ВВП – 1,29 трлн грн.

• До бюджету планується залучити близько 38 млрд доларів зовнішньої допомоги.

При цьому з урахуванням обстрілів енергетичної інфраструктури, що почастішали, Україні необхідно додатково 2 млрд дол. на місяць або 24 млрд дол. на рік.

Через бойові дії, що продовжуються, відбувається погіршення економічної ситуації в Україні: зростання дефіциту бюджету, зростання держборгу, зниження валютних резервів і доходів від експорту. Всі ці фактори ведуть до подальшого зростання інфляції, девальвації гривні, а також стали причиною дефолту державної компанії "Нафтогаз" України (нарівні з політичними факторами). У цілому нині економіка країни тотально залежить від фінансування міжнародних партнерів. Однією з найзначніших проблем українського бюджету залишається недостатність і несистематичність фінансової допомоги зарубіжних донорів. При отриманні меншої зовнішньої допомоги НБУ змушений проводити незаплановану емісію гривні. Емісія гривні допомагає уникнути загального колапсу економіки, але призведе до інфляції та девальвації гривні, що у свою чергу знизить рівень життя громадян. До кінця 2022 року емісія становитиме – 400 млрд грн., як і було передбачено у Бюджеті цього року.

Ситуація у світовій економіці.

З урахуванням того, що світова економіка у 2021р. (Зростання до 6%) зросла до 94 трлн доларів. На 2022 прогноз середнього показника зростання світової економіки, за даними МВФ, становить 3,2%, а на наступний рік знижений прогнозується на 0,2% до 2,7%. Рівень світової інфляції збільшиться на 2%.

• В Україні ВВП цього року скоротиться на (-35%), даних на наступний рік поки що немає.

• У 2022 році скоротиться економіка в РФ на (-3,4%)

• У Білорусі на (-7%)

• У 2022р. у Європі збережеться позитивне зростання ВВП

• Але наступного 2023 року МВФ прогнозують спад економіки в Німеччині (-0,3%), Італії (-0,2%), Швеції (-0,1%).

В 2022 масштабно обвалилися всі найбільші IT-компанії США. Від 26 до 65% впала біржова ціна таких гігантів як Meta (це Інстаграм і Facebook, а також месенджер Whatsapp), Amazon, Alphabet (Google і все, що з ним пов'язано), Nasdaq та Apple.

Найбільше обвалилися Meta, яка втратила 65% за рік. Найменше впала Apple – на 26%. Google склав свої позиції на 38%. З суміжних галузей найсильніше постраждала компанія Ілона Маска Tesla, яка втратила 65% ліквідності акцій.

Як пише Washington Post, технологічні гіганти росли "запаморочливими темпами" все останнє десятиліття (і в пандемію це зростання лише прискорився). А тепер вони почали припиняти прийом на роботу та масово звільняти співробітників.

Ситуація довкола України.

Санкції проти РФ.

Переважна більшість держав світу (майже всі держави Європи, Латинської та Північної Америки, а також низка країн Південно-Східної Азії) засудила дії Росії та закликала її вивести свої війська з території України. Декілька держав (Венесуела, М'янма, Нікарагуа, Сирія, Північна Корея) підтримали Росію і звинуватили НАТО у провокації вторгнення. Деякі держави, зокрема, Китай, Індія, ПАР та низку інших держав зайняли нейтральну позицію.

Введені санкції включають масштабні обмеження фінансової системи Росії (включаючи Центробанк і найбільші банки), діяльності ряду російських компаній і окремих галузей економіки, а також закриття повітряного простору і морських портів, персональні санкції проти керівництва Росії, найбільших підприємців, і , у деяких випадках членів їхніх сімей. Після початку війни близько 42% іноземних компаній залишили російський ринок. Були заморожені золотовалютні резерви РФ у сумі близько – 330млрд дол. Загалом початку року проти РФ запровадили 9 пакетів санкцій, 1-ї - за визнання т.зв. «ЛДНР», наступні – за вторгнення в Україні. За кількістю накладених обмежень РФ обійшла Іран, Сирію та Північну Корею. Обмежувальні заходи за допомогу Росії також накладаються на Білорусь

2 березня 2022 р. резолюцію «Агресія проти України» у Генеральній Асамблеї ООН підтримала 141 країна, 35 держав утрималися та п'ять делегацій – Росії, Білорусі, КНДР, Сирії та Еритреї – проголосували проти.8 березня президент США Джо Байден оголосив про заборону постачання нафти, газу та вугілля з Росії. Також США заборонили своїм громадянам здійснювати нові інвестиції в енергетичний сектор Росії та фінансувати іноземні компанії, які здійснюють подібні інвестиції. 9 квітня США ввели в дію законопроект про заборону імпорту енергоносіїв з Росії, включаючи нафту, вугілля та природний газ. Великобританія до кінця 2022 року повністю припинить імпорт російської нафти та нафтопродуктів.

У квітні Генасамблея ООН призупинила участь Росії в Раді організації з прав людини. Приводом стали трагічні події в м. Бучі Київської області.

Європейський парламент закликає запровадити повне ембарго на російську нафту, газ, вугілля та ядерне паливо, що позбавить РФ понад 4% ВВП. П'ятий пакет санкцій проти Росії не містить ембарго на енергоносії і не вплине на економіку РФ (шкода менше 1%).

Невирішеним залишається питання ембарго на російські енергоносії. У той час, як США вже оголосили про повну заборону на імпорт російської нафти, газу та вугілля. Найбільшими покупцями російських енергоносіїв залишаються західноєвропейські країни. Євросоюз зіткнувся з внутрішніми суперечками з питання нафтового ембарго проти РФ, і тема введення обмежень на імпорт російських енергоносіїв загрожує розколоти ЄС. Спостерігається економічний розворот Росії у бік Індії та Китаю.

Липень Західні країни переглядає санкції щодо РФ з метою підвищення їх ефективності. І ті санкції, які завдають збитків Запа-ду – скасовують або модифікують. Санкції ж, які більшою мірою б'ють по РФ, залишаються і посилюються. Цей процес, у свою чергу, викликає занепокоєння в Україні.

Серпень. Туреччина створює міжнародний прецедент ставлення до РФ і переслідування своїх національних інтересів. Туреччина не тільки не пішла шляхом колективної санкційної політики, а й демонстративно підтримує відносини з Москвою - перетворюється на торговий хаб між Заходом і РФ, головного посередника в переговорах. В Україні стурбовані, що Туреччина може стати одним із головних партнерів Росії щодо обходу санкцій.

Візит спікер Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань веде до погіршення американо-китайських відносин. Але будь-яке пряме військове зіткнення між Китаєм та США малоймовірне через глибоку фінансово-економічну взаємозалежність сторін. Але Китай може збільшити свою участь у гібридних формах протистояння проти США.

Жовтень. Рішення ОПЕК скоротити видобуток нафти відразу на 2 мільйони барелів за добу, яке просували Саудівська Аравія та РФ, означає, що ціни на нафту продовжать триматися на високому рівні, і навіть можуть зрости.

У жовтні доходи Росії від експорту викопного палива впали до найнижчого рівня з початку війни в Україні. Очікуваний загальний дохід РФ від експорту викопного палива в жовтні становив - 21 млрд євро, з яких 7,5 млрд євро припадає на експорт до ЄС, що є найнижчою часткою з початку війни.Загальна виручка впала на 7% порівняно з попереднім місяцем, при цьому падіння за всіма товарами, крім ЗПГ, збільшилося приблизно на 9% порівняно з попереднім місяцем. Доходи від експорту в ЄС впали на - 14%, найбільше зниження сирої нафти -19%.

Через Туреччину відкривається новий тіньовий маршрут для російської нафти до ЄС, де все більше переробляється російської сирої нафти, тоді як країна нарощує експорт нафтопродуктів до ЄС та США. Заборона ЄС на імпорт нафтопродуктів із Росії набирає чинності лише 5 лютого. Експорт турецьких нафтопродуктів, які прибувають до портів ЄС та США, у вересні-жовтні збільшився на 85% порівняно з липнем та серпнем.

На газопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» було виявлено відразу чотири витоки палива у відкритому морі. Незалежно від того, хто здійснив диверсію на газопроводі «Північний потік», наслідками цього інциденту стане скорочення постачання російського газу до Європи (і без того вже раніше скорочене) та зростання цін на енергоносії, падіння доходів російського бюджету, прискорення відмови від російських енергоносіїв та заняття ринку іншими постачальниками, корекція програм з переходу на зелену енергетику тощо. Проблеми з газом у Європі посиляться на тлі того, що «Газпром» може повністю зупинити транзит газу через Україну до Європи. Залежно від висновків з причин аварії, ця ситуація може спричинити новий виток політико-військової ескалації між РФ і США з союзниками, або призвести до несподіваного політичного повороту.

У листопаді Європарламент ухвалив резолюцію про визнання Росії спонсором тероризму. Загалом резолюція Європарламенту поки що не матиме жодних юридичних наслідків для Росії. Оскільки у Євросоюзі немає правової бази для визнання третьої країни державою, яка підтримує тероризм. А також немає і документів, які регламентували б санкції щодо держави-спонсора тероризму або якось описували правила взаємодії з такими країнами. Надалі питання про визнання РФ країною-спонсором тероризму постане і в США та окремих країнах ЄС та НАТО. Що у свою чергу, ускладнить дипломатичні відносини західних країн з РФ. І, можливо, стане ще одним правовим приводом для конфіскації російських заморожених активів (близько 330 млрд дол).

З 5 грудня 2022 р. набули чинності нафтові санкції ЄС проти РФ. За рішенням Ради Євросоюзу введено ліміт ціни на російську нафту - 60 доларів за барель, і заборонено морське транспортування російської нафти в треті країни. Раніше Угорщина домоглася, щоб із санкцій проти Росії виключили атомну енергетику та трубопровідну нафту. При цьому РФ відмовляється від поставок у рамках "стелі", який, на перший погляд, виглядає досить лояльним. Оскільки в такому випадку небажаним для Москви наслідком може стати приєднання до "стелі" інших країн, які поки від цього утрималися, зокрема, найбільші споживачі нафти РФ - Індія і Китай. На думку влади України, за ціною нафти 60 доларів Росія за рік заробить від експорту нафти і газу до 100 млрд доларів. Сумарний експорт основних енергетичних товарів у 2021 році становив 243,8 млрд доларів (експорт нафти склав - 111,0 млрд доларів).

Заборона на імпорт та обмеження цін успішно призвели до зниження цін на російську сиру нафту. Через неможливість експортувати нафту в Європу, обсяг її експорту з російських портів на першому повному тижні після введення обмежень скоротився на 56% порівняно з показником попереднього тижня. Ціни на нафту марки Urals (становлять 58-53 дол. за барель) продовжують падати, що свідчить про те, що вона працює так, як передбачалося, зменшуючи доходи Росії для фінансування війни в Україні.

Загалом санкції країн-союзників все ж таки підточують російську економіку і скорочують її прибути від нафтогазового ринку. Так, РФ у листопаді недоотримав 90,2 мільярда рублів нафтогазових доходів до рівня очікувань. Це значно більше за показник попереднього місяця, у жовтні було недоотримано всього 7,5 млрд рублів (465 млн доларів).

За різними оцінками західних експертів падіння російського ВВП за підсумками 2022 року становитиме від 7% до 11%. Мінекономіки РФ представив свій прогноз, згідно з яким ВВП РФ у 2022 році скоротиться на 7,8%, а в 2023 році - на 0,7%. Зростання економіки на 3,2% очікується у 2024 році.

За розрахунками Kiel Institute for the World Economy та Австрійського інституту економічних досліджень довгострокові безперервні санкції можуть призвести до щорічного скорочення російського ВВП на 9,71%. При цьому сукупна економіка західних союзників скорочуватиметься лише на 0,17 % на рік (деякі країни постраждають сильніше, наприклад Литва: −2,5 % на рік).

Країни - союзники продовжують відпрацьовувати механізм санкційного тиску на РФ. Зокрема, продовжується розвиток теми трибуналу. Щоправда, швидше робиться з метою тиску на РФ, щоб пом'якшити її позицію для поновлення переговорного процесу.

7 грудня Комітет Сенату США схвалив резолюцію, яка визнає дії Росії проти українського народу геноцидом. Це рішення, як і резолюція Європарламенту про визнання РФ країною спонсором тероризму поки не матиме будь-яких юридичний наслідків для Росії, але є важливим інструментом тиску на РФ, може послужити ще одним правовим приводом для формування юридичної бази конфіскації російських заморожених активів (близько 330 млрд дол).Також поруч із ініціативою трибуналу це може бути ще однією способом тиску РФ для пом'якшення її переговорної позиції з можливому мирному договору чи перемир'ю.

Фінансова та військова допомога Україні.

На початку війни відбувається консолідація величезного антиросійського фронту, який виходить далеко за межі тих, хто раніше вводив санкції проти РФ. Понад 20 країн допомагають сьогодні Україні у військовому плані. Понад 60 надають різноманітну фінансову та гуманітарну допомогу. Українське озброєння включає як застарілі радянські, так і західні системи. До перших відносяться гаубиці, реактивні системи залпового вогню та балістичні ракети малої дальності. До других належать великі партії протитанкових ракет Javelin, зенітних ракет Stinger і безпілотників Bayraktar.

Володимир Зеленський виступив перед Конгресом США. Президент вкотре закликав закрити небо над Україною, а також закрити американські порти для російських товарів, вжити інших заходів для стримування Росії. Зокрема, передати системи ППО.

У перший місяць війни постачати зброю в Україну почали лише США, Естонія та Польща. Зокрема, у березні Сенат США схвалив пакет військової та гуманітарної допомоги Україні та її європейським союзникам на 13,6 млрд дол. А 12 березня президент США Джо Байден уповноважив Держдепартамент надати Україні додаткову військову допомогу у розмірі до $200 млн. Кошти підуть на придбання зброї, а також інші військові потреби. У квітні Європейський союз схвалив подальшу військову допомогу Україні на загальну суму 1,63 мільярда доларів.

За заявою військового керівництва США від 15 квітня 2022 року, країни Заходу поставили Україні 60 тисяч одиниць протитанкових ракет і 25 тисяч переносних зенітно-ракетних комплексів. У перший місяць війни постачати зброю в Україну почали лише США, Естонія та Польща.

Квітень травень. Кардинальне збільшення допомоги Україні з боку США, НАТО та ЄС – курс на військову поразку РФ.

Для України за місяць відбувся значний прогрес у відношенні постачання зброї, в США прийнятий Закон про ленд-ліз тепер передача озброєнь буде проходити швидше завдяки скороченню бюрократичних процедур.

У середині травня Президент США підписав ухвалену Конгресом програму "ленд-лізу" на Україну, яка передбачає надання Україні допомоги на $40 млрд доларів.

Відбувається формування антиросійського військового командування у "Рамштайні", де зняли обмеження на постачання озброєнь в Україну.

Також країна отримає необхідне фінансування від МВФ, G7, окремих країн у сумі від 60 млрд. дол. на рік (дефолту не буде). За фактом до кінця року Україна отримає 31 млрд дол. (на початок грудня 28 млрд дол.).

Тиск західних країн РФ продовжує підвищуватися. Зокрема, посилюється санкційний тиск на РФ. Але в ЄС поки не можуть дійти єдиної думки щодо ембарго на постачання газу та нафти з Росії. Окремі країни ЄС поступово переходять на нову формулу оплати за російський газ. У ЄС готують шостий пакет санкцій проти РФ, що стосується постачання нафти і банківської сфери.

Західні партнери не виключають сценарію застосування Росією ядерної зброї.

У травні Єврокомісія заявила, що можуть ухвалити план відновлення України на сотні мільярдів євро і вже зараз виділяє країні 9 млрд доларів допомоги. За підсумками онлайн-зустрічі глав військових відомств понад 40 держав, близько 20 країн оголосили про нові пакети військової допомоги для України. Зокрема, Данія передасть Україні протикорабельні ракети Harpoon з їх допомогою розблокувати українські порти, вражаючи російські кораблі на далеких підступах. Водночас Україна критикує темпи постачання озброєнь, які є недостатніми для ефективного відображення російського наступу на Донбасі.

У липні Єврокомісія почала готувати законодавчу базу для передачі заморожених російських активів та активів бізнесменів із Росії на відновлення України. Наразі саме заморожені активи РФ розглядаються як реальне джерело фінансування для відновлення України. Допомога Євросоюзу на відновлення України після війни може перевищити 500 мільярдів євро. Але сам проект з відновлення України може бути реалізований тільки після закінчення війни і нині дещо відірваний від реальності.

У липні Конгресвумен США В. Спартц зажадала відставки голови ВП А.Єрмака та провести аудит постачання зброї в Україну, її заяви можуть ускладнити процес затвердження нових пакетів допомоги Україні. На Заході вже розглядають можливість створення свого роду системи контролю озброєння, що поставляється в Україну. У відповідь на звинувачення, з ініціативи голови Офісу Президента Андрія Єрмака в парламенті створено комісію з контролю за використанням зброї, що поставляється в Україну.

Початок серпня. Динаміка поставок зброї західними країнами демонструє, що між США та європейськими країнами зберігаються відмінності в позиціях. Якщо США, Польща, Великобританія, країни Балтії випереджаючими темпами здійснюють поставки зброї, то Німеччина і Франція та інші країни або затягують ці поставки або від них дистанціюються. Найімовірніше, Європа намагається уникнути нового витка ескалації з боку РФ. Зокрема, приводом може послужити удар по анексованому Криму. Що не раз анонсувала українська влада, коли у них будуть "технічні можливості".Але в цілому обсяги поставок озброєнь і фінансування значні і суттєво впливають на обстановку на фронті та збереження керованості ЗСУ, але вони недостатні для перелому у війні.

У серпні США затвердили новий пакет військової допомоги Україні в обсязі $2,8 млрд. Загальний пакет допомоги, який надається в рамках Ініціативи сприяння безпеці України і є найбільшим на сьогоднішній день. Але частина цих коштів підуть на фінансування контрактів з боєприпасів та обладнання, які можуть не з'явитися на полі бою протягом року або навіть двох.

23 серпня Україна провела другий саміт Кримської платформи. У зв'язку з військовим становищем обговорення пройшло в онлайн-форматі. У 2022 році свою участь у заході підтвердили представники понад 60 країн та міжнародних організацій, а також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Для особистої присутності на саміті до Києва прибув Президент Польщі Анджей Дуда.

У листопаді Білий Дім запросив у Конгресу додаткові $37,7 млрд на допомогу Україні. Кошти планують направити на оборонне обладнання, гу-манітарну допомогу та підтримку ядерної безпеки.

Представники Республіканської партії США дедалі частіше вимагають контролю витрат великих коштів, які виділяє Україна. Все це відбувається на тлі дефіциту озброєнь і боєприпасів до них у країнах НАТО, який публічно анонсується західними ЗМІ. Це може розглядатися як публічне формування пояснень, чому Україна, можливо, отримуватиме його менше в майбутньому. І це може створити суттєві складнощі для нового контрнаступу ЗСУ. Загалом ситуація на фронті значною мірою залежить від поставок озброєння Україні країн-союзників.

У липні 2022 року під керівництвом Великобританії було запущено операцію «Interflex», метою якої стало тренування ЗСУ. До середини вересня українська влада заявила, що таку підготовку пройшли вже 5 тисяч солдатів.

У Пентагоні заявили, що з початку війни вже надали Україні військову допомогу понад $20 млрд.

У грудні Конгрес США отримав проект бюджету на 2023 рік, у ньому закладено майже $45 млрд на допомогу Україні.

Загалом загальна сума заявленої допомоги Україні становить близько 113 млрд євро (з 24 січня до 20 листопада), згідно з даними Kiel Institute for the World Economy. ЄС обігнали США та стають найбільшим донором України. Допомога від ЄС тепер перевищує допомогу від США. Загальна сума військової, фінансової та гуманітарної допомоги ЄС становить майже 52 мільярди євро. Сума зобов'язань США становить трохи менше - 48 мільярдів євро. На решту країн припадає близько -13,5 млрд євро. При цьому варто розуміти, що заявлена ​​допомога та фактично освоєна допомога значною мірою відрізняються. За кількістю заявленої допомоги ЄС тепер перевершують США. Основною причиною зміни лідерства є пакет макрофінансової допомоги Україні у розмірі 18 мільярдів євро, узгоджений ЄС на 2023 рік (зараз Угорщина блокує це рішення).

За даними НБУ, сума заявленої фінансової допомоги від західних партнерів у грудні становила - $120 млрд дол.

Україна з початку війни отримала від міжнародних партнерів 28 млрд. доларів допомоги. До кінця року, за оцінкою голови НБУ Андрія Пишного, цифра може зрости до $31 млрд. 42% цих надходжень — гранти. Це від усього додаткового фінансування, отриманого українським бюджетом протягом року. 2023 року ця цифра зросте. Початковий план залучення міжнародної допомоги — близько 38 млрд. доларів на покриття дефіциту бюджету наступного року. При цьому з урахуванням обстрілів енергетичної інфраструктури, що почастішали, Україні необхідно додатково 2 млрд дол.на місяць або 24 млрд дол на рік. Запланована на 2023 рік допомога Україні – $45 млрд від США та погодження нового пакету допомоги від Євросоюзу на суму – €18 млрд (на погашення яких Україні дадуть 35 років починаючи з 2033 року).

В уряді України назвали обсяг фінансування армії за час повномасштабного вторгнення. Так з 24 лютого на фінансування армії та сектору безпеки уряд виділив понад 1,2 трлн грн. З них 770 млрд. грн витратили на зарплати військовим. Ще 176,2 млрд. спрямовано на модернізацію та закупівлю техніки та озброєння. Це більше, ніж держава витратила протягом останніх 10 років.

Не виключено, що надалі постачання зброї в Україну від західних країн може сповільнитися. У США, зважаючи на все, таки відбудеться аудит відправленого в Україну озброєння, що у свою чергу уповільнить його постачання. Білий дім заявив, що згоден із пропозиціями республіканців його провести. Водночас у ЄС уже звучать заяви про вичерпання запасів озброєння, що може негативно вплинути на постачання в Україну.

У грудні Президент США Байден підтвердив, що Україна отримає від США системи Patriot. Також напередодні візиту В. Зеленського до США Держдеп офіційно підтвердив 1,8-мільярдний пакет допомоги Україні – куди вперше включать систему ППО Patriot у кількості однієї батареї.

Загалом щодо нових постачань озброєнь можна сказати, що вони значно не змінять поточної ситуації. По-перше, поки неясно, коли системи ППО Patriot з'являться на території України, також американські військові повинні будуть навчити українському їх використанню, що може зайняти значний час. До того ж одна установка Patriot, швидше, виступає символічним інструментом тиску на РФ (Україні необхідно хоча б близько 15 таких установок). Крім того, поки США і Україна не домовилися про більшу частку заявленого необхідного озброєння. Немає сучасної авіації та бронетехніки.

США вперше з 24.02 заявили, що можуть навчити ЗСУ на своїй території. Мова про підготовку військових до експлуатації Patriot. Як локацію розглядають військову базу в Оклахомі. Раніше військові США навчали ЗСУ використовувати гау-біци М777 та РСЗВ Himars на базах ЄС та Великобританії.

Коментар – кандидат історичних наук Сергій Толстов: «Війна асиметрична. Без західної допомоги Україна виграти війну не може. Ситуація в країні дуже залежить від зовнішніх факторів і незалежні змінні, на які в умовах світу ми могли б чітко спиратися, як економічний потенціал, структура економіки, кількість і стан збройних сил вони стають під час війни залежними змінними.Тому вся перспектива і хід військового конфлікту стає результатом співвідношення кількох залежних змінних, які, на жаль, на сьогоднішній день визначаються не завжди і не дуже ефективно нашими західними партнерами.

Ніхто не заважав США надати Україні хоча б мінімальну кількість систем ППО та Patriot, які у кількості 1 пообіцяли зараз (вони вже є на озброєнні у 16 ​​країнах). Тобто виходить така динаміка залежних змінних, коли економіка країни знищується наносяться удари по критичній інфраструктурі, а можливість ефективного захисту цієї інфраструктури відкладається на невизначений термін.

21 грудня з візитом до Вашингтона прибув Президент України В. Зеленський. Однією з головних причин через яку Білий дім запросив В. Зеленського до США, це бажання підтримати свої зусилля щодо подальшого фінансування українського кейсу. Особливо це важливо на тлі в умовах, що висуваються претензій партії республіканців, яка контролюватиме Палату представників з нового року. Фактично Д. Байден запросив В. Зеленського, щоб чинити тиск на Конгрес, якому пропонується виділити на військові потреби в Україні понад 45 мільярдів доларів.

Зернова угода.

Україна є одним із найбільших експортерів на світові ринки пшениці, кукурудзи та олії. При цьому Росія та Україна разом експортують 29% світових поставок пшениці та 75% світового експорту соняшникової олії. Після початку повномасштабного вторгнення українські морські порти виявилися заблокованими. В результаті ціни на пшеницю зросли на 74% до найвищого рівня з 2008 року. У свою чергу, зростання цін на пшеницю, викликало зростання напруженості в країнах, що розвиваються, які сильно залежать від експорту продовольства з Росії та України, і спровокував побоювання соціальних хвилювань. З початку війни в Україні було заблоковано близько 20 млн. тон агропродукції.

22 липня 2022 року в Стамбулі Україна та Росія домовилися про розблокування чорноморських портів. Посередниками в угоді виступали Туреччина та ООН - РФ та Україна підписували договори з ними. Підписи поставили міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, міністр оборони Росії Сергій Шойгу, міністр оборони Туреччини Хулусі Акар та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Так, 1 серпня 2022 року перше судно з українським зерном залишило порт Одеси. Термін дії угоди було визначено терміном 120 днів. Деблокада українських портів, орієнтовно має принести країні до $ 1 млрд додаткової експортної виручки на місяць.

29 жовтня після атаки безпілотників на кораблі Чорноморського флоту РФ у м. Севастополі Росія заявила, що безстроково припиняє свою участь у "зерновій угоді". Про що російське керівництво повідомило ООН та Туреччину.В Україні закликали Західні країни та Туреччину вплинути на Москву. Президент В. Зеленський сказав, що Москва давно мала намір заблокувати експорт зерна. Країни НАТО закликають Росію переглянути своє рішення та терміново відновити зернову угоду з Україною, щоб продовольство дійшло до тих, хто його найбільше потребує. Відомо, що російське керівництво як умова вимагає часткового зняття санкцій, зокрема щодо російського судноплавства та страхових компаній. Також РФ домагається можливості експорту агропродукції із захоплених в України територій.

2 листопада після переговорів з Туреччиною та ООН, Росія погодилася поновити участь у "зерновій угоді".

17 листопада угоду про вивезення зерна з України було продовжено ще 120 днів. Згода РФ на продовження зернової угоди може бути пов'язана як з частковим зняттям санкцій, так і з особливою участю в цьому процесі Туреччини. Очевидно, що Туреччина є основним вигодонабувачем зернової угоди, і є тепер «зерновим хабом» з продажу зерна в країни третього світу, ймовірно, що свою частину «тіньової» вигоди в цьому процесі має і РФ. Продовження «зернової угоди» також відіграє на користь того, що найближчим часом РФ не робитиме спроб захоплення м.Миколаєва або м.Одеси.

Важливо, що функціонування "зернової угоди" із серпня до кінця листопада дозволило Україні вивезти практично весь обсяг старого врожаю. Порти залишаються основним способом експорту агропродукції з України.З серпня до кінця листопад з України вдалося вивезти понад 22 млн. тон агропродукції,

• З них – 15,2 млн тон (понад 500 суден) було вивезено через порти.

• І близько – 7 млн ​​тон було вивезено іншим видом транспорту.

У 2021-2022 маркетинговому році (з 1 липня по 30 червня), станом на 21 лютого, з України експортовано – 42,6 млн. тон зернових. До кінця марке-тингового року (до 1 червня 2022р.) було вивезено – 48,5 млн тон зернових. Тобто до початку функціонування зернових угод було вивезено менше 6 млн тон. Цікаво, що за маркетинговий рік у період війни 2021-2022р. (48, 5 млн тон) було вивезено більше зерна, ніж за попередній т.зв. "ковидний" 2020-2021р. - 44,9 млн. тон.

Внутрішнє споживання зернових та олійних в Україні оцінюється на рівні 20-22 млн. тон. До літа Україні на експорт необхідно відправити ще близько - 45 млн тон зерна. Тому в Україні виступають за безстрокове продовження "зернової угоди" і за збільшення кількості портів, що діють на вивіз зерна (Миколаївські порти), а також за можливе розширення номенклатури поставок. Що вкрай важливо, для збільшення фінансових надходжень від експорту до бюджету країни це можуть бути десятки млрд дол. За різними оцінками в результаті роботи «зернового коридору» на початок листопада Україна заробила від 3 до 5 млрд дол.

Загалом, угода щодо експорту продовольства з українських портів показала, що у разі наявності міжнародного консенсусу сторони (Західні країни, Україна, РФ) здатні домовлятися. Крім цього, продемонстровано прецедент скасування санкцій та готовності до компромісу, коли справа стосується критично важливих питань світової економіки та політичної стабілізації ситуації. Туреччина доклала величезних зусиль і зміцнила свою роль головним посередником в українсько-російському врегулюванні.

Цього року Україна набула статусу кандидата в ЄС.

Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, днем ​​раніше, низка глав європейських країн висловилася за підтримку інтеграції з Україною.

1 березня 2022 року Європарламент рекомендував надати Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.

17 червня 2022 року Єврокомісія підтримала резолюцію щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.

23 червня Європейський парламент переважною більшістю голосів ухвалив резолюцію на підтримку статусу кандидата в ЄС для України, а Рада Європейського союзу надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

У грудні Україна формально завершила виконання зобов'язань щодо кандидатства у члени ЄС, що вкотре було використано для посилення позицій Офісу Президента України у політичній системі. Так Верховна Рада ухвалила закон, який змінює порядок відбору суддів Конституційного суду, закон про медіа, незаконне збагачення та закон про національні меншини – одна з головних вимог до кандидатства України в Європейському Союзі. Але в цілому варто відзначити, що частково ці закони стають інструментом з розширення повноважень і зміцнення чинної влади. Так команда Президента завершує процес встановлення контролю над медіасередовищем, вирішує свої проблеми у сфері судочинства і посилює контроль над судовою системною, що відкриває дорогу до пропрезидентської політичної реформи.

Додаткові висновки: соціально-політичні трансформації.

Російське вторгнення в Україну продемонструвало, що глобальна військово-стратегічна конкуренція трансформується у повноцінну холодну війну, яка традиційно характерна окремими гарячими регіонами на периферії між блоками. На жаль, однією з таких полів битв на сьогодні стала і Україна. Вона виявилася крайнім кордоном західного світу межі зі східним світом. І країна сьогодні несе на собі всі катастрофічні витрати цього процесу.

У міжнародному вимірі відбувається розповзання на два глобальні блоки – тренд найближчого десятиліття. На американсько-європейську вісь та євразійський блок. Між ними йде боротьба та конкуренція. Усередині цих блоків зберігається відносна економічна свобода, певні повага і правила політичної гри, але їх стає все менше і менше. Між блоками політична довіра та вільна торгівля деградує, а стає політично обумовленою.

Спочатку метою російського вторгнення було створення кризи безпеки в Європі, яка змусила США сісти за стіл переговорів з РФ і розділити сфери впливу (нові ялтинські угоди), цей план зрештою провалився. Але також не реалізований і план завдання швидкого поразки РФ, який дестабілізував її зсередини. В основному завдяки позицій партнерів РФ (явних або прихованих) щодо євразійського блоку, яка певною мірою підтримали і підстрахували російську економіку та політичну систему розширенням співробітництва з нею. Зростання торгівлі з Китаєм, Індією та Туреччиною та ін.

При цьому обидві сторони намагаються зберегти стратегічну стабільність, ніхто не зацікавлений у ядерній війні. Обидві сторони і американсько-європейська та євразійська вісь постійно ведуть між собою діалог.

Щодо внутрішньої ситуації в країні. Зміна соціально-економічного устрою, характеризується повною руйнацією південно-східного промислового кластера. Промисловість і машинобудування за різними оцінками раніше економіки країни займали від 20% до 50%, тепер вони займають 10-15%. Відбувається перехід на аграрно-сировинну модель, що функціонує в основному на сфері послуг. Відбувається «загибель» середнього класу через еміграцію та падіння доходів, які залишилися. Набрали обертів процеси «одержавлення» економіки. Якщо у 2021 році державний сектор становив близько 10% економіки, то сьогодні він становить близько - 50%, а за деякими напрямами в економіці він сягає 60-70% в економіці. Відбувається стрімке зростання боргів. І держава стає головним роботодавцем (70%), за рахунок падіння приватного сектора, який до війни в цьому відношенні конкурував з державою. Нині держава надає роботу в армії, силових структурах, медицині, освіті, держслужбі та ін.

У країні розпочалася зміна урбаністичного устрою. Через руйнування і бойові дії відбувається масова еміграція з найбільш заселених, урбанізованих регіонів південно - сходу України. Відбувається деурбанізація - відтік населення з України та одночасно з міст у малі населені пункти. Взимку цей відтік посилюється через кризу в енергетиці після російських атак ракет. У містах стало складніше забезпечити основні соціальні послуги. До війни у ​​містах проживало близько 60% населення, ймовірно, після її закінчення у містах проживатиме менше половини населення країни.

Ймовірно, зросла смертність. Офіційна статистика закрита, але якщо до війни середньорічна смертність була в діапазоні 400 -700 тис. населення, то тепер можна припустити, що тепер вона як мінімум на 30-50% більше крім військових втрат. Це пов'язано в основному з падінням рівня життя та якості медичного обслуговування.

Близько 7-8 млн. громадян зараз перебувають за кордоном. В результаті еміграції Україна втратила до третини своїх громадян, ще близько 40% є внутрішньо переміщеними особами. Така ситуація надалі значно позначиться на економіці країни загалом.

Відбулася зміна політичної моделі управління в Україні. Одночасно зламано дві платформи, які конкурували між собою – конкурентно-олігархічна модель та західно-ліберальна. Сьогодні в Україні формується модель – щось середнє між директорією та гетьманатом. Це лідерська модель, де влада буде номінально консолідована в руках однієї людини – верховного головнокомандувача, а реально в руках його директорії. Також ми спостерігаємо повну руйнацію парламентсько-президентської моделі управління, яка була відображенням олігархічної конкуренції. На сьогодні за фактом у нас сформувалася вже чиста президентська модель управління, що також слід було б зафіксувати у Конституції. Закріпити за президентом функцію прем'єр-міністра як у США, а парламенту залишити функцію законотворчості та можливо регіонального представництва. Ми бачимо консолідацію всіх повноважень влади, починаючи від Конституційного Суду Уряду, Парламенту закінчуючи органами місцевого самоврядування.

На тлі цього зростає авторитет Президента В. Зеленського як політика, війна стала наслідком об'єднання українців «навколо прапора». Якщо до війни його рейтинги становили близько 24%-25%, «Слуги Народу» -18%, то тепер рейтинг Президента - у діапазоні 70% - 80%, а його партії - 40%-50%.

Загалом спостерігається ситуативне об'єднання українців навколо державних символів, починаючи з органів місцевого самоврядування, зростає довіра до основних інститутів влади (Президента, уряду, Верховної Ради), ЗСУ, волонтерів та ін. Відбувається процес зміни цінностей у суспільстві, зростає запит на "сильну руку", що досить ефективно використовує сьогодні влада.

Починається процес релігійної уніфікації, який може сформувати кризові явища у суспільстві.

Також важливо, що цього року Україна набула статусу кандидата в ЄС, на що до війни країна навряд чи могла розраховувати. На міжнародному рівні відбувається формування глобального бренду “Україна”, який може бути політично та економічно “монетизований” у повоєнних процесах відновлення країни.

Позитивні тренди.

Безумовною заслугою команди Президента стало збереження управління державою, її фінансовою системою, економікою та соціальною сферою. В умовах катастрофічного російського вторгнення саме з метою знищення держави України як структури, українському керівництву вдалося не втратити основні державні функції: керованість збройними силами і державним апаратом, соціальні зобов'язання виконувались державою і продовжувалися всі виплати, незважаючи на те, що курс національної валюти девальвував, також повністю збережений контроль і цілісність банківської системи державного сектора, до кінця року Україна уникла підвищення тарифів ЖКГ для населення.

 

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики