Не лише Україну, але й цілий світ усе більше лихоманить — так багато змін, що лякають і бентежать. Що буде у 2017р.? Чому владу влаштовує масова еміграція? Які неприємні несподіванки готують нам мовні експерименти? Фахова експертиза від Руслана Бортника.
Київський політолог, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник розплутує клубок українських протиріч і застерігає від фатальних помилок.
З цією метою 11 квітня цього року Український Інститут аналізу та менеджменту політики звернувся до Кабінету Міністрів України щодо надання статистичної інформації про кількість звернень громадян до центральних та місцевих органів виконавчої влади розглянутих згідно з законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян», та кількість наданих на них відповідей за 2016 рік. Обрали навмисне найбільш просте питання, яке не потребує складного аналізу та підготовки.
18 – 19 липня 2017 року відбулася спільна конференція Програм професійної підготовки НАТО Україна – Грузія.
Взагалі, після телефонної розмови президентів США та Росії 28 січня виникла певна неоднозначність у питанні: чи є скасування санкцій проти РФ у порядку денному команди Д.Трампа? До того ж, з російського боку лунають заяви, що від санкцій – користь, а не проблема, і взагалі: про їх скасування нехай думають ті, хто їх запровадив.
Про сенс смисл розмови президентів.
Перша книга відомого американського філософа та політолога Френсіса Фукуями, яка була видана у 1992 році, мала назву - "Кінець історії і остання людина", але з обранням президента США Дональда Трампа - це початок нової історії, нових викликів, як самого винуватця свята, так і Сполучених Штатів.
Чим би дитя не тішилося, аби не плакало.
Тим, чим українська влада займалась впродовж всієї президентської передвиборчої кампанії в США заради підтримки одного кандидата від демократів Гілларі Клінтон, є що не інше, як безвідповідально, щодо свого власного народу, а саме:
всебічне втручання у внутрішню політику Америки;
Наші депутати-таки жебраки. Духовно і душевно.
Виявляється, що найбіднішими українцями є не пенсіонери, інваліди, вчителі чи лікарі, а наші з вами народні депутати Верховної Ради. Бо народ якось справляється самотужки зі своїми власними фінансовими труднощами, а ось депутати - виключно за рахунок держбюджету України тобто, з нашого гаманця.
З настанням третьої осені з моменту Майдану, українці все частіше занурюються питанням, де взяти гроші, аби не порости в боргах за комунальні послуги, аби прогодувати родини та взагалі, як вирулити, аби просто жити. Сподівання на владу – марні, бо вона тим часом, аби хоч якось скрасити та допомогти в подоланні економічних проблем, які вони створили своєму народові за трохи більше двох років при владі, просто відверто граються в політику роблячи вигляд, що буцімто щільно опікуються проблемами українського суспільства.
Сучасний стан житлово-комунального господарства України є дзеркальним відображенням стану формування громадянського суспільства в Україні, адже об’єднання зусиль громадян у захисті своїх соціально-економічних прав на первинному, побутовому рівні сприятиме не лише підвищенню правової освіти і правової культури в цілому, а й створить реальне підґрунтя для формування територіальних громад, які об’єднує спільна необхідність вирішення проблем місцевого значення.
Наразі до оновлених політиків (а таких нині в українському парламенті, щоб нікого не забути, десь порядку 50% відсотків), громадськість має більш прискіпливе ставлення, бо навіть ті, кому пощастило прямісінько зі сцени Майдану потрапити в тенета влади, не зовсім відрізняються від попередників своєю прозорістю власних дій. Коли вивчаєш цифри та майно в декларації тієї чи іншої політичної фігури розумієш, що в реальності - цифри та майно значно відрізняються від того, що задекларовано.
