Авторы публикации
В результаті бойових дій, що тривають, на території України, країна вже зазнала значної економічної шкоди. За даними уряду України, загальна сума матеріальних збитків, підтверджена Світовим банком, становить понад 340 мільярдів доларів. Сума коштів, яка верифікована та необхідна для відновлення становить близько 105 мільярдів доларів.
• Обсяг прямої шкоди економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури оцінюється у - 114,5 млрд дол.
• За прогнозами ВВП України, до кінця 2022 року може впасти на 35-40%. Це втрата близько 68-78 млрд доларів, з урахуванням того, що за підсумками 2021 року ВВП України становив - 195 млрд доларів.
• Україна також втратила контроль над найбільшою з чотирьох діючих електростанцій, Запорізької АЕС в Енергодарі потужністю 6000 мегават.
• Внаслідок окупації територій, загибелі людей та міграційних втрат Україна втратила близько 6,7 млн. своїх громадян. За даними ООН з 24 лютого 2022 року з України виїхало близько 12 млн осіб. При цьому в Україну повернулося 5,3 млн. людей.
У динаміці всі ці цифри продовжують зростати, оскільки війна триває.
Український Інститут політики проводив свої дослідження матеріальних збитків України через війну. Зокрема у дослідженні «Ціна війни. Вартість та наслідки війни на сході України та анексії АР Крим» ми оцінювали збитки країни після 2014р. до повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022р. Вже тоді, за нашою оцінкою, збитки, завдані країні, знаходилися в діапазоні від 317 до 491 млрд доларів. Також вже після повномасштабного російського вторгнення ми випустили дослідження «Ціна війни: 2 тижні російського вторгнення в цифрах для економік України, РФ і світу», де ми також зазначали, що збитки, завдані країні внаслідок бойових дій, величезні за своїм масштабом та кошти необхідні для відновлення української економіки після війни можуть обчислюватися у сотнях мільярдів доларів. Із двома дослідженнями можна ознайомитись на сайті Українського Інституту політики.
У своїй заяві про відкриття провадження від 26 лютого 2022 року Україна просить Міжнародний Суд ООН зобов'язати Росію виплатити повну репарацію за завдану внаслідок військового вторгнення збитків. Під збитками, заподіяним будь-якими діями, можна розуміти широкий спектр: як шкоду, заподіяну громадянам, так і шкоду заподіяну інфраструктурі, економіці державі тощо.
Але, крім матеріальних втрат, Україна також зазнала і значних нематеріальних збитків. Зважаючи на те, що чіткого алгоритму підрахунку такого типу збитків, як нам повідомили в урядових відомствах, в Україні не існує, ми спробували самостійно оцінити розмір нематеріальних збитків країни.
Нематеріальні активи – це законодавчо визнані необоротні активи підприємства у вигляді різних прав, що мають цільове призначення, реальну вартість та здатні приносити їх власнику (користувачу) прибуток чи іншу користь.
Загалом виділяють такі групи нематеріальних активів:
- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
- права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будинком, право на оренду приміщень тощо);
- права на комерційні позначення (права на торгові марки (знаки для товарів та послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографію) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) мовних організацій тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- інші нематеріальні активи у тому числі репутації компанії (гудвіла), прав на провадження діяльності, використання економічних привілеїв та інших.
Але, як нам повідомили у відомствах уряду, методичні рекомендації щодо підрахунку нематеріальних збитків, завданих Україною внаслідок російського вторгнення, не розроблялися.
Тому ми спробували самостійно оцінити нематеріальні втрати, які зазнала країна через початок бойових дій.
На нашу думку, внаслідок війни Україна зазнала такі види нематеріальних збитків (які можна оцінити).
- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
- права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будинком, право на оренду приміщень тощо);
- права на комерційні позначення (права на торгові марки (знаки для товарів та послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- інші нематеріальні активи у тому числі репутації компанії (гудвілла), прав на провадження діяльності, використання економічних привілеїв та інших.
Загалом на територіях України, підконтрольних Росії, знаходиться понад 60% вугільних родовищ, 20% газових та понад 40% покладів металів. За підрахунками американських експертів, це еквівалентно – 12 трлн доларів.
У той самий час тут матеріальні збитки (вартість самих ресурсів) не треба плутати з нематеріальними збитками (вартістю експлуатації даних ресурсів). Умовно кажучи, якщо матеріальні збитки від втрати корисних копалин на окупованих територіях становлять - 12 трлн доларів, то держава могла видати ліцензії на їхній видобуток на меншу суму. При цьому в даному випадку ми вважаємо право на видобуток корисних копалин, а не матеріальні збитки від втрати корисних копалин.
Тому ми порахували орієнтовну суму плати за виданими державою ліцензіями на захоплених територіях.
Згідно з даними Державної митної служби щодо загальної кількості ліцензій за видами діяльності та суми плати за ними зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях України або які перебувають у районі бойових дій.
Дніпропетровська область.
Кількість чинних ліцензій – 18 174
Плата всього – 64 209 400 грн.
Донецька обл.
Кількість чинних ліцензій – 5 078
Плата всього – 8 250 800 грн
Запорізька обл.
Кількість чинних ліцензій – 7 754
Плата всього – 23 474 900 грн.
Луганська обл.
Кількість чинних ліцензій – 2 346
Плата за все – 1 829 800 грн.
Миколаївська обл.
Кількість діючих ліцензій – 5229
Плата всього – 14 246 900 грн.
Сумська обл.
Кількість діючих ліцензій – 4522
Плата всього – 13 425 600 грн.
Харківська обл.
Кількість діючих ліцензій – 8542
Плата всього – 26 210 300 грн.
Тернопільська обл.
Кількість чинних ліцензій – 4 508
Плата всього – 5117600 грн.
Чернігівська обл.
Кількість діючих ліцензій – 4887
Плата всього – 10 097 800 грн.
Разом загальна кількість ліцензій – 56 153
Загальна плата за ними становить – 166 863 100 грн.
Згідно з даними Мінекономіки щодо ліцензій на провадження господарської діяльності за посередництвом у працевлаштуванні за кордоном, кількість виданих ліцензій у розрізі областей становить:
Автономна Республіка Крим – 17;
м. Севастополь – 24;
Дніпропетровська область – 3;
Донецька область – 62;
Запорізька область – 41;
Луганська область – 9;
Миколаївська область – 46;
Сумська область – 6;
Харківська область – 118;
Херсонська область – 102;
Чернігівська область – 1
Усього – 429
Сума, сплачена до бюджету, не зазначена, але виходячи з того, що частиною першою статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що за видачу ліцензії стягується разова плата у розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинного на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.
А прожитковий мінімум на 2022 рік для працездатної особи становить – 2600 грн. Можна припустити, що орієнтовно за ці ліцензії сплачено – близько 1115400 грн.
Загалом загальна плата за ліцензіями становить – 167 978 500 грн. (близько 4,3 млн дол.)
Ми також спробували підрахувати вартість основних брендів, які внаслідок окупації змушені були покинути ці території України. Зокрема, вартість найбільш популярних і українських брендів тільки в топ-100 обчислюється в понад 6,2 млрд дол. З урахуванням того, що зараз близько 20% територій України перебувають під контролем РФ (включно з Кримом) — імовірно, це може становити близько 1,2 млрд дол. нематеріальних збитків. З урахуванням вартості ліцензій, загальна сума – 1, 204 млрд дол.
Варто також відзначити, що більшій половині населення країни було завдано значної моральної шкоди.
Зокрема, через війну тисячі українських громадян випробували на собі:
- фізичний біль та страждання, у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- душевні страждання, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо його самого, членів його сім'ї або близьких родичів;
- душевних стражданнь, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна;
- приниженні честі та гідності, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.
- мільйони громадян були змушені залишити своє місце проживання та переїхати в інший регіон чи країну. Що також можна зарахувати до моральної шкоди.
Обсяги цієї шкоди у грошовому еквіваленті об'єктивно визначити практично неможливо.
Але умовно можна вважати, що різною мірою моральну шкоду від початку повномасштабної війни в Україні отримав фактично кожен громадянин країни.
Нещодавно Кабінет Міністрів озвучив нову чисельність населення України. Станом на 1 січня 2022 року в Україні налічувалося 34,5 млн осіб. Ці дані надані уряду Держстатом для підготовки держбюджету на 2023 рік. Раніше відомство повідомляло, що чисельність населення в Україні на 1 січня 2022 року становила 41,2 млн осіб. Сюди Держстат включав і чисельність населення на окупованих із 2014 року частинах Донецької та Луганської областей.
Виходячи з практики судів щодо відшкодування моральної компенсації, можна вивести середні суми компенсації з окремих випадків:
за шкоду ділової репутації – до 10 000 грн.
за травми, отримані при ДТП – від 20 000 до 30 000 грн.
за смертельний результат – у середньому 200 000 грн.
за незаконне звільнення – від 3 000 до 5 000 грн.
із захисту прав споживача – від 1 000 до 2 000 грн.
Умовно сума за відшкодування моральної шкоди на особу перебуває в діапазоні від мінімуму 1 000 грн. до максимуму – 200 000 грн.
Тому сума моральної компенсації знаходиться в діапазоні від мінімуму 41,2 млрд. грн. до 8,2 трлн. грн. (Від 1 млрд дол. до 210 млрд дол.)
У результаті загальна сума з урахуванням вартості брендів та ліцензій перебуває у широкому діапазоні від 2,2 млрд. до 212,2 млрд. дол. США.
Тобто додатково до матеріальних збитків Україна може вимагати стягнення з Російської Федерації як мінімум 2,2 млрд дол. або, якщо оцінювати в середніх межах, близько 100 млрд дол. нематеріальних збитків.
Ці оцінки можуть бути орієнтиром як для можливого майбутнього фінансування проектів, пов'язаних із відновленням України, так і для виплат репарацій з боку Російської Федерації за завдану значну шкоду нашій державі.
Руслан Бортник, Оксана Красовська, Ігор Печонкін
для Українського Інституту політики
***
Окремо ми висловлюємо свою щиру вдячність міністерствам та відомствам, які надали оперативні і вичерпні відповіді та інформацію для оцінки нематеріальних збитків України.
Зокрема:
• Секретаріату Кабінету Міністрів
• Державній митній службі України
• Міністерству економіки України
• Державній службі України з надзвичайних ситуацій
• Державній службі України з питань праці
• Міністерству освіти та науки України
• Міністерству захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України
• Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення
• Державній службі України з лікарських препаратів та контролю за наркотиками
• Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
• Луганській обласній державній адміністрації
• Миколаївській обласній державній адміністрації
• Донецькій обласній державній адміністрації
• Запорізькій обласній державній адміністрації
Також ми вдячні за надані відповіді:
• Державній інспекції ядерного регулювання
• Міністерству охорони здоров'я
• Харківській обласній військовій адміністрації
•Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
• Департаменту житлово-комунальної інфраструктури
• Державній службі безпеки на транспорті
• Державній авіаційній службі
