Противостояние Зеленского и КСУ. Конституционный Суд поддержал только половину законодательных инициатив Президента по внесению изменений в Конституцию

Противостояние Зеленского и КСУ. Конституционный Суд поддержал только половину законодательных инициатив Президента по внесению изменений в Конституцию.

Впервые за всю историю независимой Украины глава государства получил полную поддержку и в парламенте и правительстве. При такой концентрации власти в одних руках, имея лояльный парламент, позволяющий сформировать под себя правительство, можно быстро проводить самые решительные и непопулярные реформы. Уже в первые дни работы нового созыва Верховной Рады на выполнение своих предвыборных обещаний президент Владимир Зеленский внес в парламент несколько законопроектов, среди которых были и те, которые касались изменений в Основной Закон, и принципиально меняют политический ландшафт в стране как, например, изменение численности депутатского корпуса.

Положительный вывод КСУ – необходимое условие для принятия Верховной радой любых изменений в Конституцию. Суд должен проверить предложенный текст правок на соответствие всего двум статьям Основного закона. Эти изменения не должны быть направлены на ограничение прав и свобод человека и гражданина, и на нарушение территориальной целостности страны (ст. 157 Конституции). В случае провала голосования за такой законопроект, его нельзя снова вносить в Раду на протяжение года. Также запрещено менять одни и те же положения Конституции в течение одного созыва парламента (ст. 158 Конституции). За 24 года существования Конституции в нее было внесено 7 поправок или изменений.

По инициативе Президента Зеленского было зарегистрировано десять законопроектов об изменениях в Конституцию Украины. Но из них только пять признаны Конституционным судом соответствующими Основному Закону. Предварительно одобрены проекты: № 1013 (об отмене адвокатской монополии); №1015. "Проект Закона о внесении изменений в статью 93 Конституции Украины (относительно законодательной инициативы народа)"; №1017 (относительно уменьшения конституционного состава Верховной Рады Украины и закрепление пропорциональной избирательной системы), №1028 (по консультативных, совещательных и других вспомогательных органов Верховной Рады Украины). По сути, парламентариям осталось рассмотреть их в целом, и собрать 300 голосов для утверждения. В настоящее время законопроекты ожидают рассмотрения. Закон №7203 о лишении депутатской неприкосновенности был одобрен, принят и вступил в силу с 1.01.2020г. Три инициативы не получили удовлетворительного заключения КСУ: № 1016: "Проект Закона о внесении изменений в статьи 85 и 101 Конституции Украины (относительно уполномоченных Верховной Рады Украины)"; №1027: "Проект Закона о внесении изменений в статью 81 Конституции Украины (относительно дополнительных оснований досрочного прекращения полномочий народного депутата Украины)"; закон №1008 "О внесении изменений в некоторые законы Украины о деятельности органов судейского управления". Законопроекты "О внесении изменений в статью 106 Конституции Украины" №1014 и децентрализации власти №2598 - были отозваны.

Но если рассмотреть все внесенные президентом конституционные и законодательные изменения, не остается сомнений, что вначале Владимир Зеленский старался дотянуться до максимального количества рычагов управления в стране и увеличить количество собственных полномочий. Президенту с высоким рейтингом, монопольным большинством в Верховной Раде и неустойчивой системой сдержек и противовесов воплотить это желание не составит особого труда.

На досрочных выборах в Раду партия президента Владимира Зеленского «Слуга народа» получила возможность формировать монокоалицию. Однако стоит понимать, что партия президента не является монолитной структурой, а представляет собой конфедерацию олигархических и партийных объединений, зачастую имеющих противоположные интересы и объединившихся ради возможности получить власть. В частности, в «Слуге народа», помимо непосредственных соратников Зеленского, можно выделить группы влияния олигархов Игоря Коломойского и Виктора Пинчука, людей министра внутренних дел Арсена Авакова и так называемых еврооптимистов. Поэтому перед Зеленским стояла проблема скрытых конфликтов внутри его же политической силы. Именно поэтому в Офисе президента пытались разработать механизмы, позволяющие держать своих нардепов в повиновении. Поэтому законопроект об ответственности за неперсональное голосование и прогулы, а также законопроект об отмене депутатской неприкосновенности, из-за угрозы возбуждения уголовных дел, должны были придержать «непослушных» депутатов «на поводке».

Оппоненты действующего президента полагают, что некоторые внесенные им законодательные инициативы, фактически демонстрируют попытку ограничения парламентаризма и подчинения президенту всех силовых структур. Сокращения числа депутатов украинского парламента с 450 до 300, возможность назначать и увольнять руководителей НАБУ и ГБР, заканчивая возможностью создания в неограниченном количестве регуляторных органов – всё это в конечном итоге должно было привести к полной концентрации власти в руках одного президента и к полному отсутствию контроля над его действиями.

Однако именно КСУ оказался тем органом, который затормозил "турборежим" новой власти. Так, часть судей искренне не понимают целесообразности "турборежима" в вопросе конституционных изменений. А другая указывает на крайне слабую юридическую проработку внесенных законопроектов. При этом первые заключения Конституционного Суда по обращениям парламента, были положительными и не содержали замечаний. Так, 29 октября суд признал соответствующим ст. 157 и 158 Конституции законопроект о создании консультационных и вспомогательных органов при парламенте, а 31 октября – законопроект об отмене адвокатской монополии. Кроме того, 13 ноября КСУ одобрил и такое нововведение Зеленского как "законодательная инициатива народа".

А уже 20 ноября суд достаточно неожиданно "завернул" президентскую инициативу о создании института уполномоченных парламента по соблюдению законов. По мнению судей, их появление потенциально несет угрозу ограничения прав и свобод граждан. Также нововведение может привести к юридической неопределенности, так как в документе не указано, за соблюдением каких именно законов будут следить уполномоченные.

Следующее решение суда 16 декабря 2019 года было также негативным. Законопроект касался закрепления в Конституции права президента создавать регуляторные органы, а также назначать директоров Государственного бюро расследований и Национального антикоррупционного бюро. В результате законопроект был отозван.

Другое негативное заключение суд вынес 24 декабря по конституционному обращению относительно инициативы о лишении мандата нардепов за "кнопкодавство" – неперсональное голосование. Поддерживаемая в обществе идея, по мнению КСУ, также противоречит ст. 157 Конституции, так как ограничивает права человека и является несоразмерно тяжелым наказанием для депутата.

Еще одно заключение, принятое Конституционным Судом в декабре о сокращении количества депутатов с 450 до 300 и внедрении пропорциональной избирательной системы. Формально КСУ вынес положительное решение, но в резолютивной части указал ряд предостережений, которые парламент, по мнению судей, обязан соблюсти для принятия данного закона.

На фоне таких действий Конституционного Суда принятие важной для Зеленского инициативы – закрепления децентрализации в Конституции – оказалось под угрозой. В последствии законопроект был снят с рассмотрения и отправлен на доработку.

Также Конституционный суд своим решением от 11.03.2020г. признал неконституционной судебную реформу Зеленского.

Публично представители власти подчеркивают уважение к мнению КСУ. Поэтому тлеющий конфликт между Конституционным Судом и Офисом президента вряд ли перерастет в публичное противостояние. Но, с другой стороны, есть опасения, что он может привести к блокированию работы суда или же к его полному подчинению действующей власти. Именно с помощью установления контроля над КСУ можно было бы добиться полной узурпации власти. И не важно, какие соображения диктуют стремление увеличить количество собственных полномочий – желание улучшить уровень жизни граждан или желание увеличить личное благосостояние, в стране всегда должна существовать разумная система сдержек и противовесов действующей власти.

Власть, сконцентрированная в руках Зеленского, означает не только большие возможности для президента и его соратников. Это также означает и его большую ответственность перед избирателями. Это - окно возможностей для проведения важных и необходимых стране реформ. Потеря этого шанса будет означать политический крах президента. Так, как только на нем лежит ответственность и за победы, и за поражения его большой команды.

Мы предлагает краткий анализ конституционных изменений, которые были зарегистрированы в парламенте по инициативе президента Зеленского.

 

Отмена адвокатской монополии.

№ 1013: "Проект Закона о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно отмены адвокатской монополии)".

Предлагается отменить адвокатскую монополию, отменив положение ч. 4 и 5 ст. 131-2 Конституции, согласно которым осуществлять представительство лица в судах и спорах имели право только адвокаты. И подпункты 11 п. 16-1 раздела ХV "Переходные положения" Конституции, где говорится о сроках перехода с прокурорской защиты к адвокатской. Это положение появилось в Основном законе в рамках судебной реформы, которую начал Петр Порошенко в 2016 году. Адвокатская монополия вызвала большие споры в юридических кругах, так как ограничивала защиту в суде только лицам, имеющими адвокатские удостоверения. Хотя теоретически осуществлять его может любой человек с юридическим образованием.

Из проекта следует, что исключительное право адвокатов сохраняется только при осуществлении защиты лица от уголовного обвинения.

Конституционный Суд признал законопроект № 1013 отвечающим требованиям статей 157 и 158 Конституции. КСУ исходит из того, что предложенные разделом I законопроекта изменения в Конституцию расширяют возможности осуществления представительства в суде. "Оказание профессиональной правовой помощи осуществляют адвокаты, вместе с тем представительство лица в суде может быть осуществлено по выбору лица адвокатом или другим субъектом", – отметили в суде, разграничив понятия оказания юридической помощи и представительства интересов граждан. После того как КС дал положительное заключение, основная проблема теперь, это сбор голосов абсолютного большинства для принятия этого законопроекта. В настоящее время закон ожидает рассмотрения.

НАБУ и ГБР под контроль президента.

"Проект Закона о внесении изменений в статью 106 Конституции Украины" №1014 предусматривал предоставление президенту полномочий назначать и увольнять руководителей Национального антикоррупционного бюро и Государственного бюро расследований. Но Конституционный Суд Украины 16.12.2019г. сделал вывод и признал неконституционным законопроект президента Владимира Зеленского. В КСУ подчеркнули, что положения законопроекта №1014 "могут нарушить баланс конституционных полномочий между президентом и Кабинетом Министров, фактически создав параллельную исполнительную власть, подчиненную президенту". Также КСУ указал, что такое распределение полномочий создало бы угрозу независимости этих правоохранительных органов и концентрации власти у президента. Все это, в итоге, нарушает гарантии прав и свобод человека и гражданина. Поэтому законопроект №1014 "О внесении изменений в ст. 106 Конституции Украины" – не соответствует ч. 1 ст. 157 основного закона.

Законодательная инициатива для народа.

№1015. "Проект Закона о внесении изменений в статью 93 Конституции Украины (относительно законодательной инициативы народа)". Предлагается наделить граждан правом вносить собственные законопроекты в Раду, наряду с президентом, правительством и народными депутатами (вполне в соответствии с предвыборным лозунгом "мы теперь все президенты"). Для этого в ст. 93 придадут только одно слово. Статья 93 будет изложена в следующей редакции: "Право законодательной инициативы в Верховной Раде Украины принадлежит народу, Президенту Украины, Кабинету Министров Украины, народным депутатам Украины и реализуется ими в случаях и порядке, определенных Конституцией Украины и законами Украины."

Конституционный Суд Украины признал законопроект о внесении изменений в статью 93 Конституции Украины (относительно законодательной инициативы народа) соответствующим требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины. При этом КСУ отмечает, что предложенное законопроектом положение «право законодательной инициативы в Верховной Раде Украины принадлежит народу» нуждается в конкретизации, исходя из того, что в Конституции Украины понятие «народ» применено в значении «Украинский народ — граждане Украины всех национальностей». Поэтому внесение предложенных законопроектом № 1015 изменений в Конституцию Украины может при определенных условиях привести к ограничению прав и свобод человека. Также отмечается, что в соответствии с частью второй статьи 5 Конституции Украины народ является носителем суверенитета и единственным источником власти в Украине, поэтому он не может быть определен субъектом законодательной инициативы без установления в Конституции Украины соответствующего количества граждан Украины, имеющих право голоса, для осуществления законодательной инициативы.

Закон относительно уполномоченных Верховной Рады.

№ 1016: "Проект Закона о внесении изменений в статьи 85 и 101 Конституции Украины (относительно уполномоченных Верховной Рады Украины)".

Предлагается ч. 1 ст. 85 Конституции дополнить пунктом 17-1 о назначении на должности и освобождении от должностей уполномоченных ВР (омбудсменов), заслушивание их ежегодных докладов о состоянии соблюдения Конституции и законов в соответствующих сферах. А в ст. 101 зафиксировать, что для осуществления парламентского контроля за соблюдением Конституции и законов в отдельных сферах ВР может назначать уполномоченных, правовой статус которых определяется отдельными законами.

Конституционный суд Украины признал не соответствующим требованиям ч.1 ст.157 Конституции Украины внесенный президентом Владимиром Зеленским законопроект №1016 о внесении изменений в статьи 85 и 101 Конституции относительно уполномоченных Верховной Рады. При этом суд признал законопроект соответствующим требованиям ч.2 ст.157 и целиком - ст.158 Конституции Украины.

В заключении суда указывается, что предложенные законопроектом изменения в статьи 85 и 101 Конституции предусматривают введение нового вида парламентского контроля, который может выйти за пределы контроля над соблюдением конституционных прав и свобод человека и потенциально может представлять риск чрезмерного вмешательства парламента через уполномоченных за соблюдением Конституции и законов без соблюдения баланса частных и публичных интересов, в частности в предпринимательскую деятельность, в деятельность институтов гражданского общества, органов государственной власти и органов местного самоуправления, а значит, может привести к нарушению и ограничения прав и свобод человека и гражданина. "Конституционный суд Украины предостерегает от введения такого контроля над соблюдением Конституции Украины, что противоречит Конституции Украины и может привести к юридической неопределенности, поскольку это несовместимо с принципом верховенства права - одной из основных гарантий соблюдения прав и свобод человека и гражданина. Для человека и гражданина такая неопределенность является угрозой произвола со стороны органов публичной власти и их должностных лиц", - говорится в заключении КСУ. Кроме того, введение нового вида парламентского контроля через институт уполномоченных Рады может привести к сужению сферы деятельности и полномочий уполномоченного Верховной Рады по правам человека (омбудсмена), а также к ограничению права граждан обращаться за защитой своих прав к омбудсмену. В заключении отмечается, что внесение в Конституцию предложенных изменений приведет к установлению неопределенных границ полномочий Рады вопреки конституционному принципу разделения государственной власти и к нарушению системы сдержек и противовесов между законодательной, исполнительной и судебной ветвями власти, что является угрозой для обеспечения прав и свобод человека и гражданина. КСУ констатирует, что предложенные в законопроекте изменения не направлены на ликвидацию независимости или нарушение территориальной целостности Украины, однако они не согласуются с конституционными принципами верховенства права и разделения государственной власти, принципами демократического, правового государства и в случае введения будут угрожать правам и свободам человека.

Народных депутатов станет меньше.

№1017: "Проект Закона о внесении изменений в статьи 76 и 77 Конституции Украины (относительно уменьшения конституционного состава Верховной Рады Украины и закрепление пропорциональной избирательной системы)." Изменения, которые будут касаться уже следующего парламента — это предложение главы государства урезать количество нардепов с 450 до 300, которые также будут избираться на пять лет. Также предлагается ввести языковой ценз: гражданин Украины, который не владеет государственным украинским языком, не может быть избран в ВР. Ко всему в ст. 77 Конституции должны закрепить пропорциональную модель выборов на основе открытых партийных списков. Такая модель Избирательного Кодекса была проголосована парламентом прошлого созыва в последний день его работы. Конституционный Суд Украины 16.12.2019 признал конституционным законопроект об уменьшении конституционного состава Верховной Рады Украины и закреплении пропорциональной избирательной системы. Соответственно, голосование за кандидатов в народные депутаты смогут проводить по партийным спискам, а их количество в парламенте смогут уменьшить с 450 до 300. Также Суд признал конституционным изъятие из текста статьи 76 положения об избрании народных депутатов "на основе всеобщего, равного и прямого избирательного права путем тайного голосования" и установление для кандидатов в нардепы требований о постоянном проживании в Украине за последние пять лет и владении государственным языком. Однако Конституционный Суд Украины сделал ряд оговорок, которые Верховной Раде нужно учесть при дальнейшей работе. В соответствии с нормами законопроекта, изменения необходимо внести также в ряд других статей, где говорится о численности депутатов.

Прогульщики и «кнопкодавы».

№1027: "Проект Закона о внесении изменений в статью 81 Конституции Украины (относительно дополнительных оснований досрочного прекращения полномочий народного депутата Украины)". Кроме традиционных причин прекращения полномочий народного депутата (смерть, собственное желание, роспуск парламента и т.д.), предлагается лишать мандата за "кнопкодавство". Причем ответственность наступает не только, когда он сам за кого-то голосует, но и, если дает разрешение коллеге проголосовать за себя. Также депутат останется без мандата, если в течение одной сессии без уважительных причин пропустит треть заседаний Рады или комитета, в котором работает. Конституционный Суд Украины признал законопроект №1027 неконституционным. КСУ определил, что документ не соответствует требованиям первой части ст. 157 Конституции Украины. Дополнительные условия для досрочного прекращения полномочий народных депутатов сужают права и свободы народных избранников, а поэтому являются неконституционными.

Закон относительно консультативных, совещательных и других вспомогательных органов Верховной Рады Украины.

№1028: "Проект Закона о внесении изменения в статью 85 Конституции Украины (относительно консультативных, совещательных и других вспомогательных органов Верховной Рады Украины)". Предлагается предоставить ВР право создавать консультативные, совещательные и другие вспомогательные органы - в пределах средств, предусмотренных в государственном бюджете Украины. Так как это нужно для реформирования системы органов, обеспечивающих функционирование парламента как единственного органа законодательной власти в Украине. "Принятие закона будет способствовать оптимизации работы парламента и эффективному выполнению им своих функций", - говорится в пояснительной записке.

Конституционный суд Украины дал заключение относительно соответствия законопроекта № 1028 о внесении изменения в статьи 85 Конституции Украины (относительно консультативных, совещательных и других вспомогательных органов Верховной рады Украины) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины. КСУ констатировал, что предложенное в пункте 1 законопроекта изменение относительно закрепления на конституционном уровне вспомогательных органов Верховной рады Украины для осуществления его полномочий (консультативных, совещательных и других) не предусматривает отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина, а следовательно, является таким, что соответствует требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины. В заключении также отмечается, что Верховная рада Украины в течение года законопроект не рассматривала и в течение срока своих полномочий не изменяла положения статьи 85 Конституции Украины, а следовательно, законопроект соответствует требованиям статьи 158 Конституции Украины. Учитывая приведенное, Конституционный суд Украины констатировал, что законопроект соответствует требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины.

Закон о снятии депутатской неприкосновенности.

№7203: "О внесении изменений в статью 80 Конституции относительно неприкосновенности народных депутатов".

Законопроект експрезидента Петра Порошенко №7203, который был принят в первом чтении прошлым парламентом, был заново зарегистрирован в первый же день работы Рады нового созыва 30 августа 2019. Днем ранее ВР проголосовала за предыдущее его одобрения (постановление №1095), поскольку он прошел экспертизу Конституционного Суда. 19 июня 2018 года Конституционный суд Украины признал конституционным законопроект №7203 о внесении изменений в статью 80 Основного закона (относительно отмены неприкосновенности народных депутатов), которым предполагается введение этой нормы с начала 2020 года. Законопроектом предлагается ст. 80 Конституции убрать абзац "народные депутаты Украины не могут быть без согласия ВР привлечены к уголовной ответственности, задержаны и арестованы". Эту статью предлагается принять в следующей редакции: "Народные депутаты Украины не несут юридической ответственности за результаты голосования или высказывания в парламенте и его органах, за исключением ответственности за оскорбление или клевету.»

С 1 января 2020 депутатская неприкосновенность не действует. Нардепы не имеют особого иммунитета. Но при этом "Слуга народа" все же оставил одну важную норму, которая может свести на нет новый закон. Согласно принятым изменениям, ходатайство о разрешении на задержание, о мере пресечения (содержании под стражей домашний арест), проведение других следственных розыскных действий в отношении парламентария должны быть согласованы с генеральным прокурором. Эксперты и юристы уверены, что это поможет власти прямо контролировать монобольшинство, а о полноценном снятии неприкосновенности не может быть и речи. "Это подмена тех обещаний, которые мы давали своим избирателям… Раньше такое разрешение давала Верховная Рада – а сейчас его будет давать генеральный прокурор. Фактически, мы поменяли шило на мыло", – охарактеризовал новый закон бывший “Слуга народа”, а ныне внефракционный нардеп Антон Поляков. Он напомнил, что украинцам обещали "приравнять" депутатов к обычным людям, а по факту теперь генпрокурор будет решать, можно ли привлечь народного избранника к ответственности. Аналитик Комитета избирателей Украины Денис Рыбачок считает, что в руководстве “Слуги Народа” получили механизм контроля за своими нардепами. В случае чего, там будут решать, в отношении кого давать ход делу, а где “придержать” документы. "Это делается элементарно, на раз-два. Прокурор вносит представление, и они голосуют за все, что угодно – имея свое большинство. Поэтому в первую очередь я бы рассматривал как способ давления на своих же собственных депутатов. Отсутствие депутатской неприкосновенности просто облегчает давление на депутатов, которые не будут согласны с политикой "Слуги народа" как фракции", – подчеркнул эксперт. По его мнению, у "Слуги народа" уже может быть компромат "на десятки депутатов, которые входят во фракцию". "И при желании они могли бы это применить. Вполне реалистично, имея "своего" генерального прокурора".

Вести досудебное расследование уголовных производств, открытых против депутатов, имеют право следователи НАБУ и центрального аппарата ГБР. Запрещается поручать осуществление досудебного расследования уголовного правонарушения, совершенного депутатом, другим органам досудебного расследования, кроме НАБУ и центрального аппарата ГБР в соответствии с их подследственностью.

Законопроект о внесении изменений в Конституцию по децентрализации власти.

Законопроект №2598 о внесении изменений в Конституцию Украины о децентрализации власти предлагал ввести новый перечень административно-территориальных единиц: громада, округ, область, Автономная Республика Крым. Изменения в Конституцию в предложенной редакции должны были полностью перекроить административно-территориальное устройство и систему местного самоуправления в Украине. Громада определяется как первичный субъект местного самоуправления и юридическое лицо. На конституционном уровне закрепляется право громады на непосредственное осуществление местного самоуправления путем выборов, местных референдумов, местных инициатив и других форм, определенных законом. Предусматривалось создание представительных и исполнительных органов местного самоуправления: окружного, областного совета, их исполкомов. Закреплялось, что изменение их границ, наименование и переименование осуществляется с учетом мнения местных жителей. Закрепляется материальная и финансовая основа местного самоуправления. В то же время предлагалось определить, что государство обеспечивает соразмерность финансовых ресурсов и полномочий органов местного самоуправления. Для административного надзора за соблюдением Конституции и законов Украины органами местного самоуправления, координации деятельности территориальных органов центральных органов исполнительной власти и осуществления надзора за соблюдением ими Конституции и законов предлагается ввести институт префектов.

В январе 2020г. глава государства решил отозвать законопроект «О внесении изменений в Конституцию Украины (относительно децентрализации власти)» (регистрационный номер 2598) и направить его на доработку. Причиной такого решения могла стать критика западных посольств. Законопроект Зеленского, который якобы был направлен на решение конфликта на Донбассе, но в котором не было ни слова о Донбассе. «Изменения в Конституции по децентрализации должны укрепить права общин! Новый проект не соответствует этому требованию», — отметили в посольстве Германии. Придерживались этого же мнения и канадские дипломаты, призывая к инклюзивным общественным консультациям относительно изменений и согласования с принципами Европейской хартии местного самоуправления.

Судебная реформа.

Закон №1008 "О внесении изменений в некоторые законы Украины о деятельности органов судейского управления" был принят Верховной Радой и подписан президентом осенью 2019г. Закон предусматривал сокращение состава Верховного Суда до 100 судей, вводил люстрацию для всех членов Высшей квалификационной комиссии судей, а также усиливал влияние международных экспертов на судебную систему Украины. При этом отсутствие четких критериев по сокращению судей Верховного Суда в два раза могло стать удобным поводом для манипуляций и давления на отдельных судей.

"Проводить реформы судебной системы с приходом каждого нового президента у нас уже стало традицией, - говорит глава адвокатской компании "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец. - Приходит новый президент и пытается каким-то образом подчинить себе судебную систему, чтобы определенным образом гарантировать и свою безопасность, и принятие соответствующих законов, которые могли бы в дальнейшем в судах отменяться. То же самое происходит и с Зеленским. Но у него есть дополнительный стимул реформы - за последние годы правосудие в Украине себя явно дискредитировало. Судьи были назначены в абсолютно ручном режиме". Основные новации закона предусматривали передел в Высшей квалификационной комиссии судей (ВККС) и Верховном суде (ВС). Несмотря на смену власти в стране, в этих двух органах судебной иерархии по-прежнему числились кадры, которые расставил в свое время Порошенко. Поэтому ВВКС (этот орган отвечает за оценивание судей) должны расформировать и "собрать" заново, а число судей Верховного суда планировали сократить наполовину. Таким образом Офис президента пытался усилить свой контроль над судами. После принятия закона Венецианская комиссия обнародовала свое заключение и указала на его недостатки, которые ставят под угрозу стабильность и независимость судебной системы Украины. В частности, Венецианская комиссия рекомендовала отменить положение, позволяющее уменьшить количество судей Верховного Суда до 100, поскольку оно предусматривает повторную аттестацию. А также указала на недопустимость любой связи между должностями судей и сроками выборов президента и парламента. Переформатирование состава судей после очередных выборов демонстрирует как судьям, так и широкой общественности, что от воли соответствующего большинства в парламенте зависит смогут ли судьи оставаться на своей должности или нет. "Это очевидная угроза для независимости и роли судебной власти, учитывая статью 6 Конвенции об основополагающих свободах", - предостерегает Венецианская комиссия.

Конституционный суд своим решением от 11.03.2020г. признал неконституционной судебную реформу Зеленского (закон №1008).Ранее решением от 18 февраля 2020 года —КС признал неконституционной ликвидацию Верховного суда еще в судебной реформе Петра Порошенко. В законе Зеленского были отменены положения об уменьшении количества судей Верховного суда с 200 до 100. КСУ отметил, "любое снижение уровня гарантий независимости судей противоречит конституционному требованию о неукоснительном обеспечении независимого правосудия и права граждан на защиту прав и свобод независимым судом, поскольку приводит к ограничению возможностей реализации этого конституционного права". КСУ признал неконституционными нормы, которые уменьшают размер судейского вознаграждения судьям Верховного суда. Высказал замечания относительно изменения количества и субъектов назначения Высшей квалификационной комиссии судей Украины. Не соответствуют положениям Конституции Украины и нормы о полномочиях Комиссии по вопросам добросовестности и этики. Также признал неконституционными изменения относительно порядка осуществления дисциплинарного производства относительно судей, поскольку новые положения закона не обеспечивают разумной, соразмерной и предполагаемой процедуры дисциплинарного производства в отношении судьи, справедливого и прозрачного привлечения его к ответственности.

КСУ определил порядок исполнения принятого решения. При этом указал, что вместо неконституционных положений подлежат применению положения законов, которые действовали до внесения изменений ЗУ "О внесении изменений в закон Украины "О судоустройстве и статусе судей" и некоторых законов Украины относительно деятельности органов судейского самоуправления" от 16 октября 2019 года. Решение КС в отношении судебной реформы было одобрено Венецианской комиссией.

Проект закона «О внесении изменений в Закон Украины «О судоустройстве и статусе судей» и некоторые законы Украины относительно деятельности Верховного Суда и органов судейского управления» ( № 3711 ) предполагал исправление ошибок, и должен был привести законодательство в соответствие с решениями КС. Комитет по правовой политике рекомендовал парламенту поддержать президентский законопроект. в новом законопроекте отменяется норма о сокращении судей Верховного суда. Также документ отменяет решение о сокращении их зарплаты. Зачислять судей Верховного суда будут в кассационный суд соответствующей юрисдикции судебной палаты Верховного Суда Украины, в которой судья работал раньше. Также закон предусматривает квалификационное оценивание судей в течение года. Если будет выявлено, что судья не может занимать свою должность по критериям компетентности, профессиональной этики или добропорядочности, его уволят. Нет в новом законе и упоминания о комиссии по вопросам добропорядочности и этики, которая была в реформе Зеленского и могла бы влиять на Высший совет правосудия (ВСП).

В то же время некоторые положения документа являются дискуссионными и могут вызывать опасения относительно рациональности постоянных законодательных изменений по вопросам судоустройства и статуса судей.

- чрезмерная консолидация полномочий Высшего совета правосудия;

- невыполнение обязательств Украины относительно изменений в структуре органа и усиление отбора членов ВСП;

- квалификационное оценивание переведенных в Верховный Суд судей Верховного Суда Украины в течение одного года со дня зачисления в ВС;

- участие международных экспертов в составе конкурсной комиссии для проведения конкурса на занятие должности члена ВККСУ на основании предложений соответствующих международных и иностранных организаций. Но в формировании органов судебной власти Украины, ученые высказали позицию, что в состав конкурсной комиссии могут быть включены только граждане Украины.

- привлечение к формированию Конкурсной комиссии для проведения конкурса на занятие должности члена ВККСУ Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека, законопроектом предусмотрено "резервный" вариант формирования конкурсной комиссии, в течение 15 дней предложение вносит Уполномоченный. Предоставление соответствующих полномочий требует согласования с профильным законом.
 

Номер/ дата законопроекту

Назва законопроекту

Зміст законопроекту

Стан розгляду законопроекту

1013 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)

Передбачає вилучення частини п'ятої статті 131-2 Конституції України, за якою законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; та підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення", згідно з яким із дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

Законопроект попередньо схвалено, опрацьовується в комітеті

1014 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)

Законопроектом пропонується закріпити шляхом доповнення статті 106 Конституції України двома новими пунктами – 11-1 та 12-1 – повноваження Президента України:

утворювати відповідно до закону Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад у порядку, визначеному законами України, Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань;

утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти з посад їх членів у порядку, визначеному законами України.

У своєму Висновку від 16 грудня 2019 року № 7-в/2019 Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до статті 106 Конституції України (реєстр. № 1014) таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України, та таким, що відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.

Станом на зараз проект відхилено та знято з розгляду

1015 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)

Законопроектом пропонується доповнити перелік суб'єктів права законодавчої ініціативи, визначених статтею 93 Конституції України, таким суб'єктом, як народ.

Також визначається, що всі суб'єкти законодавчої ініціативи, яких пропонується закріпити у Конституції України, реалізують її у випадках і порядку, визначених Конституцією і законами України. Крім того, пропонується доповнити Конституцію України засадничою нормою щодо законодавчої процедури, згідно із якою закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією України та законами України.

Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) (далі – Законопроект) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Станом на зараз законопроект очікує розгляду

1016 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України)

Законопроектом пропонується закріпити нове повноваження парламенту – призначення на посади та звільнення з посад уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах; заслуховування їх щорічних доповідей про стан дотримання Конституції України і законів у відповідних сферах; та встановити, що для здійснення парламентського контролю за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах Верховна Рада України може призначати уповноважених Верховної Ради України, правовий статус яких визначається окремими законами.

 

Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України) (реєстр. № 1016) (далі–Законопроект) таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.

Станом на зараз законопроект очікує розгляду

1017 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)

Законопроектом пропонується: зменшити склад народних депутатів України до трьохсот; вилучити із тексту статті 76 Конституції України принципи загального, рівного і прямого виборчого права, що здійснюється шляхом таємного голосування, оскільки має місце дублювання статті 71 Конституції України; запровадити такий виборчий ценз, як володіння державною мовою; змінити виборчу систему та закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах.

З метою врегулювання статусу парламенту ІХ скликання пропонується доповнити Розділ XV "Перехідні положення" Конституції України пунктом 17 такого змісту: "17. Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)" Верховна Рада України, обрана до набрання чинності зазначеним Законом, продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України".

 

від 16 грудня 2019 року № 8-в/2019 Конституційний Суд України визнав Законопроект таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Станом на зараз попередньо схвалено, опрацьовується в комітеті

1027 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)

Законопроектом визначено, що у разі складення повноважень за особистою заявою повноваження народного депутата України припиняються з моменту оголошення народним депутатом України такої заяви на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Додано такі нові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України, як:

  • оголошення померлим;

  • встановлення судом факту неособистого голосування народним депутатом України у Верховній Раді України, тобто голосування народним депутатом України замість іншого народного депутата України або надання народним депутатом України можливості проголосувати замість нього іншому народному депутату України, – з моменту набрання законної сили рішенням суду про встановлення такого факту;

  • відсутність його без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії.

Визначено механізм дострокового припинення повноважень народного депутата України за зазначеними підставами. Так, пропонується закріпити, що:

  • у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, відсутності народного депутата України без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії повноваження народного депутата України припиняються достроково за рішенням Верховного Суду;

  • у разі смерті народного депутата України його повноваження припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть, без ухвалення рішення Верховною Радою України;

  • у разі оголошення народного депутата України померлим його повноваження припиняються з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

 

У своєму висновку від 24 грудня 2019 року № 9-в/2019 Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) таким, що не відповідає ч.1 ст. 157 Конституції України.

Станом на зараз очікує розгляду

 

1028 від 29.08.2019

Проект Закону про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)

Законопроектом передбачається доповнити ст. 85 Конституції України положенням про створення Верховною Радою у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів.

Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України) (далі – Законопроект) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Станом на зараз попередньо схвалено, опрацьовується в комітеті

7203 від 30.08.2019

Проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)

Законопроектом пропонується викласти ст. 80 Конституції України у редакції, що скасовує положення, за якими народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності

Враховуючи викладене, Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстр. № 7203).

Закон підписано, чинний з 1.01.2020

2598 від 13.12.2019

Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)

Пропонується:

  • запровадження такого переліку адміністративно-територіальних одиниць: громада, округ, область, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.

  • законодавче врегулювання питань адміністративно-територіального устрою України, зокрема порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, округів, областей, а також порядку віднесення громад до категорії сіл, селищ, міст. Закріплюється, що зміна меж, найменування і перейменування громад здійснюються із з'ясуванням думки їх жителів у порядку, визначеному законом.

  • закріплення місцевого самоврядування як права та спроможності громади безпосередньо або через органи та її посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. При цьому громада визначається як первинний суб'єкт місцевого самоврядування.

  • закріплення права громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом.

Передбачається утворення представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Окружна, обласна ради, їх виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні інтереси громад округу, області. Окружна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.

Пропонується на конституційному рівні визначити, що право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади мають жителі відповідної громади, які постійно проживають на території громади, досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.

Закріплюється матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування. Зокрема визначається, що такою основою є земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності громади; об'єкти спільної власності громад, що перебувають в управлінні окружних, обласних рад; місцеві податки і збори та інші доходи місцевих бюджетів.

Водночас пропонується визначити, що держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України, а зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Розділ XI Конституції України також доповнюється положенням, відповідно до якого розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, округів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності.

Разом з тим децентралізація не означає послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання прав і свобод людини.

Саме тому для адміністративного нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за додержанням ними Конституції і законів України пропонується запровадити інститут префектів. Проектом передбачається, що префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України.

Префект призупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.

Крім того, законопроектом передбачено, що у разі ухвалення головою громади, радою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України за поданням префекта зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого.

У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, окружної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.

 

Проект відкликано та знято з розгляду

Номер, дата реєстрації:

1008 від 29.08.2019

Номер, дата акту

193-IX від 16.10.2019

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 37 слова "не більше двохсот" замінити словами "не більше ста";

2) частину першу статті 92 викласти в такій редакції:

«1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України»;

3) у частині першій статті 93:

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) затверджує за погодженням з Вищою радою правосуддя форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді";

доповнити пунктом 61 такого змісту:

"61) розробляє та подає на затвердження Вищій раді правосуддя проекти порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді)";

4) статті 94 і 95 викласти в такій редакції:

"Стаття 94. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входять дванадцять членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки.

2. На посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути призначений громадянин України, який володіє державною мовою, має повну вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п'ятнадцяти років, належить до правничої професії та відповідає критерію політичної нейтральності.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

3. За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею або державним службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи. Такі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії.

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які є адвокатами, на час виконання повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську діяльність та участь в органах адвокатського самоврядування.

4. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права суміщати свою посаду з будь-якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, органі суддівського, адвокатського чи прокурорського самоврядування, із статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, з підприємницькою діяльністю, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або отримувати іншу винагороду, крім винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (за винятком здійснення викладацької, наукової чи творчої діяльності та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку.

5. На членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.

6. Особа, яка є власником акцій або володіє іншими корпоративними правами чи має інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов'язана передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами чи щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є.

7. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі, голови судових палат, їх заступники, члени Ради суддів України, Вищої ради правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені особи, які притягалися до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

8. Не можуть бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;

4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя;

5) особи, які обіймають адміністративні посади в судах та органах судової влади;

6) особи, які не відповідають вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш як протягом тридцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності.

9. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, у тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.

10. Перебування особи на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України також несумісне з наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Стаття 95. Порядок призначення на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Призначення на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводить Вища рада правосуддя на основі принципів верховенства права, публічності та політичної нейтральності в порядку, визначеному цим Законом.

3. Особа, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та має намір бути призначеною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, звертається до секретаріату Вищої ради правосуддя із заявою.

Форма заяви затверджується Вищою радою правосуддя.

4. Разом із заявою про намір бути призначеною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідна особа подає:

1) автобіографію;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

4) копію трудової книжки (за наявності);

5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

7) довідку медичної установи про стан здоров'я кандидата з висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов'язаній з виконанням функцій держави;

8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);

9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею (крім копій документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 цієї частини);

10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов'язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі призначення членом Комісії;

11) заяву про проведення перевірки, визначеної Законом України "Про очищення влади";

12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону.

5. Секретаріат Вищої ради правосуддя приймає документи у хронологічному порядку надходження заяв та не пізніше наступного робочого дня оприлюднює отриману інформацію разом із копіями поданих документів (крім документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 частини четвертої цієї статті) на своєму офіційному веб-сайті.

6. Прийом документів завершується о 24 годині останнього дня строку, визначеного Вищою радою правосуддя для подання документів.

Секретаріат Вищої ради правосуддя не має права відмовити у прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення зазначеного строку.

7. Не пізніше наступного дня після завершення прийому документів секретаріат Вищої ради правосуддя формує перелік кандидатів, який невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

8. Повідомлення про час і місце проведення конкурсу публікується у газеті "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж за 10 днів до початку конкурсу.

9. Секретаріат Вищої ради правосуддя забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів, щодо яких конкурсною комісією прийнято таке рішення";

5) доповнити статтею 951 такого змісту:

"Стаття 951. Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вищою радою правосуддя для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України утворюється конкурсна комісія та затверджується її персональний склад.

До складу конкурсної комісії входять:

1) три особи, обрані Радою суддів України з числа її членів;

2) три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".

Порядок отримання Вищою радою правосуддя пропозицій від міжнародних та іноземних організацій щодо осіб із числа міжнародних експертів визначається положенням про конкурс.

2. Положення про конкурс затверджує Вища рада правосуддя.

Регламент роботи конкурсної комісії ухвалюється членами комісії на її першому засіданні.

3. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх членів конкурсної комісії, за умови що три особи з числа тих, які проголосували за це рішення, є міжнародними експертами.

Член конкурсної комісії має право брати участь у засіданнях і прийнятті рішень Комісії у віддаленому режимі з використанням електронних засобів зв’язку.

4. Конкурсна комісія має право:

1) збирати, перевіряти та аналізувати інформацію щодо кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

2) надавати Вищій раді правосуддя і запитувати у неї інформацію щодо кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) вживати заходів щодо захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, які стали відомі членам конкурсної комісії у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень.

5. Член конкурсної комісії зобов'язаний:

1) брати участь у її роботі особисто, без права делегування своїх повноважень іншим особам;

2) не використовувати інакше, ніж для виконання своїх обов'язків, персональні дані та іншу інформацію, що стала відома у зв'язку з участю в роботі конкурсної комісії;

3) відмовитися від участі у зборі інформації про кандидата, розгляді питання про відповідність кандидата на посаду, якщо член конкурсної комісії перебуває чи перебував в особистих чи ділових стосунках із кандидатом та/або у разі наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що можуть вплинути на об'єктивність чи неупередженість під час прийняття членом комісії рішення щодо зайняття кандидатом посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. Організаційно-технічне забезпечення діяльності конкурсної комісії здійснює Вища рада правосуддя.

Фінансування діяльності конкурсної комісії може здійснюватися із залученням міжнародної технічної допомоги.

Члени конкурсної комісії, які постійно не проживають на території України, мають право на компенсацію витрат на проживання в Україні та переїзд.

7. Конкурсна комісія:

1) розглядає документи, подані кандидатами на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

2) відбирає із загальної кількості кандидатів тих, які згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання обов'язків члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відповідають вимогам закону;

3) оприлюднює на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя інформацію про кандидатів, відібраних для проходження співбесіди з конкурсною комісією;

4) проводить на своєму засіданні співбесіду з відібраними кандидатами, відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду одного кандидата, який відповідає вимогам до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання обов'язків члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

8. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються шляхом прийняття рішення Вищою радою правосуддя на її засіданні на підставі протоколу конкурсної комісії, підписаного усіма її членами, які були присутні на відповідному засіданні конкурсної комісії під час складення такого протоколу.

9. У разі дострокового припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Вища рада правосуддя упродовж десяти днів розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя";

6) статтю 96 викласти в такій редакції:

«Стаття 96. Звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади

1. Підставами для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади є:

1) подання заяви про звільнення з посади члена Комісії за власним бажанням;

2) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я (за наявності медичного висновку);

3) виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам, установленим цим Законом;

4) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

5) неучасть у роботі Комісії протягом одного календарного місяця поспіль без поважних причин або неодноразова відмова без поважних причин від голосування з питань, що розглядаються;

6) грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним із статусом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя і судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. Рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює Вища рада правосуддя на своєму засіданні більшістю голосів від її складу, визначеного Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

3. Рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади з підстав, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, ухвалює Вища рада правосуддя на найближчому засіданні після отримання заяви.

4. Рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади з підстав, визначених пунктами 3 – 6 частини першої цієї статті, ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі подання Комісії з питань доброчесності та етики, утвореної відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя". Із дня внесення зазначеного подання такий член Комісії відсторонюється від посади.

5. У разі встановлення підстав для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади, визначених пунктами 3 – 6 частини першої цієї статті, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може своїм рішенням внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення з посади відповідного члена Комісії. З дня ухвалення рішення Комісії про внесення зазначеного подання такий член Комісії відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення Вищою радою правосуддя.

6. Процедура розгляду та ухвалення рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до вимог Регламенту Вищої ради правосуддя";

7) пункт 6 частини першої статті 97 виключити;

8) частину четверту статті 98 доповнити словами "членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та працівниками секретаріату";

9) у статті 102:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України "Про державну службу";

частини третю – п'яту викласти в такій редакції:

"3. Для здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїх повноважень у складі секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діє служба інспекторів у кількості, визначеній Вищою радою правосуддя.

4. Гранична чисельність працівників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з урахуванням визначеної кількості членів Комісії та інспекторів затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5. Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законодавством про державну службу";

в абзаці першому частини сьомої слова і цифри "судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5" замінити словами "судді вищого спеціалізованого суду";

10) пункт 13 частини першої статті 106 доповнити словами "у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації";

11) у статті 107:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників, Комісія з питань доброчесності та етики – через її голову або членів Комісії";

частину восьму виключити;

12) у пункті 6 частини четвертої статті 126 слова "та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" виключити;

13) пункт 6 частини другої статті 129 виключити;

14) у частині сьомій статті 130 слова "або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" виключити;

15) у пункті 3 частини третьої статті 135 цифри "75" замінити цифрами "55";

16) пункти 22 і 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.

3. У Законі України "Про Вищу раду правосуддя" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 7–8, ст. 50 із наступними змінами):

1) частину першу статті 3 доповнити пунктами 131, 201, 202 такого змісту:

"131) затверджує порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді)";

"201) призначає та звільняє з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

202) приймає рішення про звільнення членів Вищої ради правосуддя";

2) у статті 20:

у частині шостій:

у першому реченні слово і цифри "пунктами 3 – 5" замінити словом і цифрами "пунктами 3 – 6", а слова "чотирьох місяців" – словами "двох місяців";

у другому реченні слова "проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя" замінити словами "проголосувала більшість членів Вищої ради правосуддя від її складу";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Члени Вищої ради правосуддя у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя";

1)в абзацах першому і другому частини другої статті 21 слова і цифри "з коефіцієнтом 1,5" виключити;

4) у статті 24:

пункт 3 частини першої доповнити словами "у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя";

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Рішення про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя з підстав, зазначених пунктах 3-6 частини першої цієї статті, приймається за поданням Комісії з доброчесності та етики на спільному засіданні Вищої ради правосуддя і Комісії з питань доброчесності та етики протягом п’яти днів після надходження подання.

Рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя вважається прийнятим, якщо подання не буде відхилене на спільному засіданні Вищої ради правосуддя та Комісії з питань доброчесності та етики більшістю голосів учасників засідання за умови, що за це проголосувало принаймні два міжнародні експерти – члени Комісії з питань доброчесності та етики»;

5) доповнити статтею 281 такого змісту:

"Стаття 281. Комісія з питань доброчесності та етики

1. Комісія з питань доброчесності та етики (далі – Комісія) є колегіальним органом, який діє при Вищій раді правосуддя та утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. До складу Комісії входять:

1) три члени Вищої ради правосуддя;

2) три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".

Пропозиції від міжнародних та іноземних організацій щодо міжнародних експертів надсилаються до Вищої ради правосуддя протягом двадцяти днів з моменту набрання чинності цим Законом.

Участь міжнародних експертів у Комісії з питань доброчесності та етики закінчується через 6 років з дня набрання чинності цим Законом. Кожен міжнародний експерт призначається на два роки з можливістю повторного призначення.

3. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя до складу Комісії та затвердження осіб з числа міжнародних експертів визначається регламентом Вищої ради правосуддя.

4. Рішення з питань, що належать до компетенції Комісії, приймається, якщо більшість її членів, що беруть участь у засіданні, проголосували за таке рішення.

5. У разі однакової кількості голосів за і проти, відповідно до статті 281, перевага надається голосам/рішенню трьох міжнародних експертів.

6. Комісія діє на підставі Положення про Комісію з питань доброчесності та етики, яке схвалюється на її першому засіданні.

7. Комісія провадить свою діяльність на засадах верховенства права, законності і гласності, неупередженості, вільного волевиявлення та рівноправності членів, відкритості для суспільства.

8. Основним завданням Комісії є:

1) оцінити відповідність члена або кандидата (під час спеціальної перевірки) до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України принципам добросовісності та етичних норм судді, які є невід’ємною складовою професійної етики члена Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії України та контролю за прозорістю діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

2) затвердження висновків про невідповідність встановленим законам вимогам кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя до обрання (призначення) їх на посаду, що перешкоджає призначенню їх на відповідну посаду;

3) внесення подання щодо звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади з підстав, визначених пунктами 3 – 6 частини першої статті 24 цього Закону;

4) внесення подання щодо звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з підстав, визначених пунктами 3 – 6 частини першої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

5) сприяння врахуванню членами Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України громадської думки під час виконання покладених на них завдань;

6) здійснення моніторингу інформації про суддів Верховного Суду з метою виявлення дисциплінарних порушень, грубого або систематичного нехтування суддею своїми обов'язками, його несумісності зі статусом судді чи його невідповідності займаній посаді, порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

8. Комісія, включаючи працівників секретаріату, має право:

1) збирати, перевіряти та аналізувати інформацію, включаючи конфіденційну та особисту інформацію, про членів Вищої ради правосуддя, інших державних установ та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, необхідну для виконання її завдань, крім інформації , яка згідно із законом визначена як таємниця/конфіденційна інформація

2) робити запит на отримання від кандидатів та членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також будь-якої іншої юридичної особи чи особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, роз'яснень, документів чи інформації для цілей перевірки кандидатів та членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів;

3) на безоплатний доступ до державних реєстрів та баз даних, повний доступ до суддівських досьє і досьє кандидатів на посаду судді;

Члени Комісії, включаючи працівників с секретаріату:

1) не використовують для інших цілей, крім виконання своїх обов'язків як члена Комісії, персональні дані та іншу інформацію, яка стала їм відома в рамках їхньої роботи Комісії;

2) не беруть участь у зборі інформації про члена або номінованого кандидата (під час спеціальної перевірки) до Вищої ради правосуддя та члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, якщо член Комісії має або мав особисті або ділові стосунки з кандидатом та / або за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість члена Комісії;

3) вживає заходів щодо захисту персональних даних, конфіденційної інформації, які стали відомими членам Комісії під час виконання своїх обов'язків.

9. Рішення про затвердження персонального складу Комісії Вища рада правосуддя ухвалює на своєму засіданні на підставі та в межах пропозицій суб'єктів формування Комісії, зазначених у частині другій цієї статті.

10. До складу Комісії не може входити Голова Вищої ради правосуддя.

11. Засідання Комісії проводяться відкрито, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

12. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснюється секретаріатом Вищої ради правосуддя";

6) у частині першій статті 30:

у другому реченні слова "законом для проведення закритих судових засідань або" виключити;

третє речення виключити;

7) у статті 31:

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

"8. Матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ надаються невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту".

У зв'язку з цим частини восьму – одинадцяту вважати відповідно частинами дев'ятою – дванадцятою;

частину десяту після слів "на їх запит" доповнити словами "у тому числі недодержання встановлених законом строків";

8) частину третю статті 34 викласти в такій редакції:

"3. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя, її органів, якщо інше не визначено цим Законом.

У спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється:

якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.

У спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) не можуть бути присутніми інші особи, крім членів Вищої ради правосуддя, які мають право голосу при ухваленні рішення";

9) статтю 42 викласти в такій редакції:

"Стаття 42. Дисциплінарне провадження

1. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

2. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

3. Дисциплінарне провадження включає:

1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмови у її відкритті;

2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

4. Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги";

10) у частині першій статті 43:

у пункті 1 слова "та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи" виключити;

у пункті 3 слова "чи частиною другою" виключити;

у пункті 4 слова "збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок" замінити словами "готує матеріали у строки, встановлені регламентом";

11) у статті 44:

у пункті 1 частини першої слова "або не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові скаржника або судді, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника" виключити;

частину другу виключити;

12) статтю 47 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. У разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їх участі за виключенням випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону";

13) у статті 48:

у частині першій слова "зокрема запитує та збирає додаткову інформацію і документи, матеріали, пояснення судді та скаржника, ознайомлюється з суддівським досьє" виключити;

частину другу виключити;

у частині четвертій слова "сім днів" замінити словами "три дні";

14) у статті 49:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні Дисциплінарної палати відбувається:

якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи";

частини третю та четверту виключити;

15) у статті 50:

частину першу виключити;

у частині десятій слова "у семиденний строк" замінити словами "у триденний строк";

16) у статті 51:

у частині другій слова "тридцяти днів" замінити словами "десяти днів";

частину четверту виключити;

у частині сьомій:

у першому реченні слова "шістдесяти днів" замінити словами "тридцяти днів";

друге речення виключити;

у частині одинадцятій слова "у семиденний строк" замінити словами "у триденний строк".

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 17 пункту 2 розділу І, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

2. З дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються, а керівник секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом двох місяців з дня формування її нового складу, завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17. Інші процедури, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються новим складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону.

3. Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом:

формує за результатами конкурсу склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

ухвалює рішення про затвердження персонального складу Комісії з питань доброчесності та етики на підставі та в межах пропозицій суб'єктів формування такої Комісії, зазначених у частині другій статті 281 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

4. Кількість посад у кожному з касаційних судів у складі Верховного Суду визначається з урахуванням вимог цього Закону щодо палат, які обов'язково створюються у касаційному суді, порядку формування Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням інших визначених законом вимог.

5. Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом двох місяців з дня формування її нового складу проводить відбір суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду із числа суддів відповідних касаційних судів Верховного Суду за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності.

Порядок проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням із Вищою радою правосуддя.

6. Судді касаційних судів у складі Верховного Суду продовжують здійснювати правосуддя у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до моменту прийняття відповідного рішення Вищою радою правосуддя.

Останнім днем роботи судді касаційного суду у складі Верховного Суду, який не пройшов процедуру відбору, передбачену пунктом 5 цього розділу, є дата, зазначена у рішенні Вищої ради правосуддя.

7. Судді Верховного Суду, які не пройшли процедуру відбору, передбачену пунктом 5 цього розділу, можуть бути переведені до відповідних апеляційних судів з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами відбору.

8. Процедури, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до набрання чинності цим Законом, продовжуються згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону.

9. Протягом 6 років з дня набрання чинності цим Законом Комісія з питань доброчесності та етики уповноважена притягувати суддю Верховного Суду до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. При цьому Комісія керується правилами статей 48, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і користується повноваженнями Дисциплінарної палати.

Якщо щодо фактів, які перевіряє Комісія з питань доброчесності та етики, здійснюється дисциплінарне провадження Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, то вона припиняє дисциплінарне провадження та передає зібрані до цього часу матеріали Комісії з питань доброчесності та етики.

Встановивши вказані факти, Комісія з питань доброчесності та етики вносить до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади. З дня внесення подання про звільнення такий суддя відсторонюється від посади до прийняття рішення.

10. Комісія з питань доброчесності та етики протягом 30 днів з дня її утворення перевіряє членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності цим Законом, на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя, за результатом чого може ухвалити рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя.

Конституційний Суд України 11 березня 2020 року ухвалив Рішення № 4-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.

 

За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 37частину першу статті 94пункт 3 частини третьої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, частину третю статті 24, статтю 281, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.

Конституційний Суд України закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) частин другої, четвертої статті 24 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.

Також на підставі частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“ Конституційний Суд України встановив у Рішенні порядок його виконання та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення.

Красовская Оксана

для Украинского Института политики