СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 7– 16 листопада 2022 року

Найбільш масштабні ракетні удари по Україні 15 листопада фактично резюмували інтригу останніх тижнів щодо можливих переговорів між Україною, Російською Федерацією, США та ЄС, інформація щодо можливості яких активно циркулювала у ЗМІ останні кілька тижнів. Безпечний відступ російських військ з правого берега Дніпра та з Херсона, безпечний візит Президента України до м.Херсона, та двотижнева відсутність обстрілів української енергетичної інфраструктури також посилювали цю думку.

Очевидно, що РФ та Україна не скористалися переговорним вікном на саміті G20 в Індонезії. 14-15 листопада сторони в особі Президента України В.Зеленського (у виступі на G-20) та секретаря ради безпеки РФ М.Патрушева знову обмінялися безкомпромісними ультиматумами з позиції переможців у війні. Масовані обстріли критичної інфраструктури України — це по суті відповідь Кремля на промову Президента В. Зеленського під час саміту G20, в якій він дав зрозуміти, що для початку переговорів необхідно відновити територіальну цілісність України (у межах 1991 року), а також РФ має виплатити Україні репарації та покарати військових злочинців. Таким чином Україна офіційно означила, що не має наміру йти на жодні територіальні поступки, а контрнаступ українських військ буде продовжено до повного звільнення всіх територій. На перебіг переговорів також, можливо, вплинула заява головнокомандувача ЗСУ В. Залужного .Який у розмові з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі заявив, що "українські військові не ухвалять жодних переговорів, домовленостей чи компромісних рішень", головною умовою він назвав "залишення Росією всіх захоплених територій." При цьому важко сказати, чи є ця заява з боку головнокомандувача ЗСУ В.Залужного підтримкою позиції Президента України або це самостійний крок із політичним відтінком.

Зараз і Україна, і РФ більшою мірою розраховують на військову перемогу: Україна шляхом деокупації територій, РФ через знищення українського тилу та соціальної інфраструктури. Що в свою чергу означає як продовження війни, так і ескалацію бойових дій найближчим часом.

Як результат, 15 листопада Україна зазнала наймасштабніших ракетних ударів з початку війни. За критичними об'єктами української енергетичної інфраструктури було випущено близько 100 ракет (вартістю $700–900 млн), а також безпілотники. Внаслідок цього пошкоджено не менше 30 цивільних об'єктів інфраструктури, з них - 15 об'єктів енергосистеми, по всій країні введено екстрені відключення світла. Станом на 16.11.2022 цілі міста та області (включно з м.Київ та Київську область) частково залишилися без електропостачання (близько 10 млн абонентів).

Таким чином РФ чинить тиск на владу та суспільство України, змушуючи ухвалити умови «російського світу». Продовжується реалізація стратегії щодо створення в Україні енергетичної кризи і як наслідок гуманітарної та політичної криз. Крім того, удари по українській критичній інфраструктурі виснажують значну частину коштів українських ППО та підривають можливості забезпечення функціонування ЗСУ (логістика, ремонт, забезпечення).

Виходячи з вищесказаного, можна припустити, що відступ ЗС РФ з правого берега Дніпра Херсонської області міг відбуватися і без будь-яких формальних домовленостей між сторонами. Воно в першу чергу було викликано проблемами постачання ЗС РФ на правому березі Дніпра. Хоча і може розглядатися як відкрита пропозиція РФ Україні щодо укладання перемир'я, яке так і не була прийнята. У будь-якому разі зараз це важлива політична та символічна перемога України та поразка РФ, які суттєво вплинуть на громадську думку і в країнах-учасницях війни та у світі. Відступ із м. Херсона завдасть значного іміджевого удару по РФ і підвищить внутрішню нестабільність. Потенційно це загрожує підривом довіри до російського керівництва значної частини російського суспільства; посиленням одночасно радикальної партії та партії прихильників припинення війни. Адже після відступу російських військ на лівий берег Дніпра, на Херсонщині ЗСУ за поточний тиждень деокупували 200 населених пунктів, більш ніж на 5 тисяч квадратних кілометрів. Найближчим часом не виключена боротьба за Кінбурнську косу - півострів навпроти р.Очакова, звідки війська РФ можуть обстрілювати м. Миколаїв або висадку десанту на Правобережжя (р-н Енергодара), новий український наступ на Запорізькому напрямку.

Загалом поразка на Правобережній Україні (під м. Києвом та м. Херсоном), можливо, змушує РФ уже втретє змінювати стратегічні цілі у війні проти України. На початку у Кремлі планували "бліцкриг" із захопленням Києва, потім основні зусилля були спрямовані на Донбас та південні регіони України. Відступ Росії з м. Херсона може означати, що російське військове керівництво може планувати перетворити р.Дніпро у лінію поділу України та спробувати захопити всю східну (лівобережну) Україну.

Тепер варто чекати на загострення бойових дій на інших ділянках фронту та спроби РФ перекрити поразку на Херсонському напрямку успіхами в інших місцях, або інтенсифікацією ракетно-бомбових ударів (що вже можна спостерігати) по українській енергетичній інфраструктурі або навіть мостам через Дніпро.

На глобальному рівні напруженість теж наростатиме. Останнім часом можна спостерігати загальну активізацію дискусій світової спільноти щодо ситуації в Україні. Ймовірно, наближення зими, що загрожує зростанням інфляції, цін на енергоносії та продовольство, спровокувало в США та ЄС розмови про необхідність переговорів. Також у ЄС та США побоюються нової великої хвилі біженців з України у разі продовження російських ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі.

Крім того, представники Республіканської партії США все частіше вимагають контролю видатків великих коштів, які виділяють Україні. Так, Білий Дім запросив у Конгресу додаткові $37,7 млрд на допомогу Україні. Кошти планують направити на оборонне обладнання, гуманітарну допомогу та підтримку ядерної безпеки. Варто враховувати, що після виборів до Конгресу США (головний лідер з надання допомоги Україні) у Палаті представників більшість тепер за республіканцями і надалі процес надання чергової фінансової та військової допомоги Україні може ускладнитися. Крім того, увага адміністрації Президента США Д.Байдена більшою мірою буде сконцентрована на внутрішньому політичному протистоянні, що також негативно надалі може вплинути на інтенсивність надходження допомоги в Україну.

Важливо відзначити, що поки що триває діалог спецслужб США та РФ щодо стратегічної стабільності. Переговори директора ЦРУ Вільяма Бернса з директором служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним щодо ризиків ядерної загрози можуть означати, що незастосування ЯЗ може бути своєрідною консолідованою червоною лінією в українсько-російському конфлікті для більшості країн, у тому числі й для союзників РФ. Зокрема, у Китаї наголосили, що вважають безвідповідальним загрози застосування ядерної зброї в Україні, в чому синхронізуються з позицією США. При цьому з одного боку можна вважати, що Пекін незадоволений ядерною риторикою свого стратегічного партнера Росії, а з іншого це може також стосуватися версії, що транслюється РФ, про підготовку Україною «брудної бомби».

Щодо бойових дій, то на Донецькому фронті триває боротьба за військову ініціативу. Армія РФ веде наступ на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямах (у бік м. Вугледара). ЗСУ намагаються взяти під контроль трасу Сватово – Кремінна у районі н.п. Білогорівки в Луганській області.

У внутрішній політиці України починається процес націоналізації стратегічних підприємств (пов'язаних із Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, В'ячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним), що знаменує собою початок найбільшого перерозподілу власності в Україні з початку здобуття незалежності. Показово, що під “націоналізацію” потрапили активи олігархів, менші за інші помічені у підтримці ЗСУ та держави у війні проти РФ. Загалом йдеться про рішення про відчуження активів майже на $1 мільярд. Президент України та його команда таким чином демонструють боротьбу з олігархами, що позитивно сприймається українським суспільством та підтримується західними партнерами. Але, ймовірно, що головною метою націоналізації було отримання повного контролю над підприємствами (список тимчасово можуть розширити) та їх фінансовими та матеріальними ресурсами. У процесі націоналізації підприємств свою роль відіграли ризики зловживання монопольним становищем. Націоналізовані компанії виступають локальними монополістами на своїх ринках. Так ініціатори рішення бачили ризики у тому, що ці підприємства можуть зловживати монопольним становищем: підвищувати ціни, шантажувати державу щодо будь-яких рішень на користь їхнього бізнесу або навіть співпрацювати з агресором. Також націоналізація призведе до "врегулювання" боргів перед "Укрнафтою" за газ із боку "Нафтогазу". Обсяг газу, на який претендує "Укрнафта", обчислювався у 8 до 9 млрд. куб.м. При цьому 9 млрд. куб. м газу в поточних ринкових цінах - понад 300 млрд. гривень (близько 7,5 млрд. дол. США).

Військова ситуація

Бойові дії.

Ситуація у Харківській області: ЗСУ відбили атаки в районах н.п.Масютівки та н.п.Орлянки.

На Донбасі: Армія РФ веде наступ на Бахмутському та Авдіївському та Новопавлівському напрямах (у бік м. Вугледара). Відбито атаки на м. Бахмут, м. Мар'їнку, м. Авдіївку, м. Соледар, а також на н.п. Новоселівське, н.п. Стельмахівку, н.п.М'ясожарівка, м.Макіївка та н.п. Білогорівки в Луганській області. У Донецькій області – у районах населених пунктів Торське Красногорівка, Верхньокам'янське, Першотравневе, Невельське, Мар'їнка та Павлівка. У зведеннях Генштабу ЗСУ не згадувалося н.п. Досвідчене під м.Авдіївкою, яке, як заявлялося в "ДНР", захоплене ЗС РФ. ЗСУ звільнили село Макіївка під м.Сватове (Луганська обл.).

Ситуація на Південному напрямку: після відступу російських військ на лівий берег нар. Дніпра, ЗСУ за поточний тиждень деокупували 200 населених пунктів, включаючи м. Херсон, більш ніж на 5 тисяч квадратних кілометрів на правому березі Дніпра. У звільнених населених пунктах Херсонської області проводяться стабілізаційні заходи, зокрема розмінування. Таким чином лінія фронту в Херсонській області встановилася за нар. Дніпро. Про військову операцію на лівому березі Дніпра - в н.п.Олешках, н.п.Новій Каховці, н.п.Каховці та н.п. Голой Пристані, про що писали деякі українські інтернет - ресурси - у зведенні Генштабу поки що не йдеться.

Чорноморсько-Азовський напрямок: відзначаються бої на Кінгзбурзькій косі, яку штурмували українські війська. Поки що результат не визначений. В акваторії Чорного моря знаходиться чотири російські ракетоносії з двадцятьма крилатими ракетами типу «Калібр». Загалом біля узбережжя тимчасово окупованого Криму знаходяться 14 російських кораблів.

Ситуація у Херсонській області.

Цього тижня ситуація на Херсонщині змінювалася дуже швидко. Після відведення ЗС РФ на лівий берег нар. Дніпра ЗСУ відновили контроль над усією правобережною частиною Херсонської області, включаючи м. Херсон, а також частиною раніше окупованої Миколаївської області. Підтверджується підрив росіянами під час відступу мостів та переправ через нар. Дніпро. ЗС РФ формують лінію оборони на лівому березі Дніпра. Повідомляється, що росіяни частково евакуюються з лівобережної частини Херсонської області. За фактом евакуація стосується не лише 15-кілометрової зони. Зокрема, пишуть про перенесення в глиб захопленої території вертолітної бази в Чаплинці. Місто Генічеське, перетворене на т.зв. «столицю» окупованої частини Херсонської області. При цьому в останньому зведенні Генштабу вже повідомлялося, що в Скадовському та Генічеському районах РФ залишає населені пункти та виїжджає у напрямку Криму.

У звільнений м. Херсон повернувся губернатор, керівництво поліції та СБУ. Президент України Володимир Зеленський відвідав Херсон за кілька днів після його звільнення українськими військами. Напередодні Президент заявив, що слідчі отримали повідомлення про понад 400 військових злочинів у районах Херсона після відходу російських військ.

Наразі у звільнених населених пунктах Херсонської області проводяться стабілізаційні заходи, у тому числі – розмінування. У місті проблеми зі світлом та водою. Загалом ситуація у м. Херсоні близька до гуманітарної катастрофи, зараз у місті залишилося не більше 80 тисяч осіб – за довоєнного населення 320 тисяч. Під час окупації російські військові пошкодили понад 1,5 км високовольтних ліній, які живили місто. Однак у Херсон збираються завезти генератори.

Жителів визволеної правобережної частини Херсонської області просять евакуюватись через високу ймовірність обстрілів. З таким закликом до них звернувся голова ОВА Ярослав Янушевич. Нагадаємо, що раніше ще до звільнення мешканців правобережної частини Херсонської області закликали до евакуації росіяни.

Зараз лінія фронту проходить по Дніпру, а тому всі прибережні міста Херсонської області (включно з Херсоном) стають прифронтовими з усіма наслідками у вигляді постійних обстрілів.

Міністр оборони України Олексій Резніков, в інтерв'ю агентству Reuters зазначив, що взимку бойові дії не будуть такими активними і це вигідно для всіх сторін, що воюють, оскільки буде час для відпочинку.

 

Карти бойових дій.

Обстріл цивільної інфраструктури України.

15 листопада Україна знову зазнала найбільшої з початку війни серії ракетних ударів з боку РФ. За критичними об'єктами української інфраструктури було випущено близько 100 ракет. Внаслідок цього постраждали 30 цивільних об'єктів з них - 15 об'єктів енергосистеми, від електропостачання на той момент було відключено понад 10 млн абонентів. Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко повідомив, що: "Були потрапляння, у нас близько 15 енергооб'єктів постраждали в різних областях. Через це зараз є відключення у Києві, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.". Він також додав, що найбільше влучень зафіксовано у центрі та на півночі України. У Києві ситуація дуже важка, вводяться спеціальні графіки аварійних відключень. У Львові 80% міста залишалося без світла. У Кривому Розі вдалося підняти на поверхню 566 шахтарів, які зачинені під землею після ракетних ударів.

Світло почало пропадати і по всій Молдові, яка отримує електрику частково з України.

"Укренерго" закликало громадян готуватися до "важких днів". у зв'язку із вчорашньою ракетною атакою українську енергосистему. "Наближається похолодання і споживання електроенергії зростатиме, відповідно навантаження на мережі теж. Тому просимо з розумінням ставитись до відключень, які впроваджуватимуться в міру необхідності", - повідомили в "Укренерго". Там попереджають, що необхідно бути готовими до значних перерв в енергопостачанні та мати необхідний запас води, заряджені пристрої та павербанки.

Під час ракетних ударів по Україні дві з ракет потрапили на територію Польщі в районі м. Любліна. Відомо про загибель двох людей. Прем'єр Польщі М. Моравецький скликав екстрене засідання Комітету Ради міністрів з питань національної безпеки та оборони. Польща офіційно заявила про удар ракетою виробництва РФ і викликала російського посла, вимагаючи негайно надати докладні пояснення щодо інциденту.

У Міноборони РФ вважають, що заяви польських засобів масової інформації та офіційних осіб про нібито падіння російських ракет у районі населеного пункту Пшеводув є навмисною провокацією з метою ескалації обстановки.

Варшава збирається активувати статтю 4 НАТО, повідомляє представник польського уряду Петро Мюллер. Стаття 4 говорить, що сторони "проводитимуть спільні консультації, коли, на думку будь-якої з них, територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеки будь-якої із Сторін загрожує небезпека".

У своєму вечірньому зверненні Президент України В. Зеленський заявив: «Чим довше Росія відчуває безкарність, тим більшою буде загроза для всіх, до кого можуть дістати російські ракети. Бити ракетами на теренах НАТО. Це російський ракетний удар з колективної безпеки. Це дуже суттєва ескалація. Треба діяти». - Заявив В. Зеленський.

У Брюсселі очікують на звернення Польщі до НАТО. Реакція НАТО залежатиме від заяв Варшави про належність ракет, що впали, — повідомляють ЗМІ з посиланням на дипломатичне джерело в Брюсселі. У Держдепартаменті США завили, що "беруть час" для того, щоб розібратися із ситуацією в Польщі та займаються збором даних щодо інциденту. Президент США Джо Байден назвав малоймовірною версію про те, що ракету випустили російські війська. Для США важливо визначити, чи було падіння ракет у Польщі випадковістю чи навмисною дією. США не прагнуть ескалації ситуації. На тлі зростання напруженості через падіння ракети в Польщі із закликом зберігати спокій також виступив і Китай.

Судячи з заяв із США, якоїсь жорсткої реакції з боку країн НАТО не буде. Оскільки там неодноразово заявляли про те, що не прагнуть вступати у відкритий конфлікт із РФ. Імовірніше, що у відповідь на такий інцидент з ракетами (поки він поодинокий) країни-союзники обмежаться посиленням жорсткої риторики на адресу РФ. Пізніше Reuters повідомили, що: «Д.Байден поінформував партнерів щодо G7 та НАТО, що вибух у Польщі був спричинений українською ракетою ППО». Зі свого боку, в Україні виступають за спільне подальше максимально детальне вивчення інциденту та просять надати доступ до місця подій українським фахівцям.

Ситуація щодо мирних переговорів.

На тлі виходу ЗС РФ з правого берега Дніпра та звільнення ЗСУ м. Херсона, у Європі відновилися заяви про необхідність діалогу між Україною та Росією. Багато західних ЗМІ з посиланням на різні джерела писали, що США та союзники підштовхують Україну до переговорів із Росією. Так американська ділова газета The Wall Street Journal пише, що помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван під час останньої зустрічі з Президентом України В.Зеленським запропонував йому подумати про "реалістичні" позиції на переговорах з РФ, включаючи перегляд заявленої мети щодо повернення анексованого Криму . Ймовірно, наближення зими, що загрожує зростанням інфляції, цін на енергоносії та продовольство, спровокувало в США та ЄС розмови про необхідність переговорів. Також у ЄС та США побоюються нової великої хвилі біженців з України у разі продовження російських ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі.

Загалом можна спостерігати загальну активізацію дискусій світової спільноти щодо ситуації в Україні.

У Анкарі пройшли переговори між представниками Росії та США. Директор ЦРУ Вільям Бернс зустрівся з директором служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним, щоб обговорити затриманих громадян США та ядерні ризики. Повідомляється, що директор ЦРУ не обговорював із представником РФ врегулювання щодо України. Пізніше стало відомо, що Директор ЦРУ Вільям Бернс також провів зустріч із Президентом України В. Зеленським у Києві 15 листопада, коли столиця поряд з іншими регіонами зазнала ракетних атак з боку РФ.У понеділок у рамках Східноазіатського саміту відбулася зустріч президента США Джо Байдена з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Джо Байден та Сі Цзіньпін домовилися, що Держсекретар США Ентоні Блінкен найближчим часом відвідає Китай. Лідери двох країн також домовилися доручити своїм адміністраціям поглибити співпрацю щодо клімату, економіки та продовольчої безпеки. Також Д. Байден та Сі Цзіньпін виступають проти загрози застосування ядерної зброї в Україні.

Водночас під час саміту Асоціації країн Східної Азії в Камбоджі прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян наголосив на безвідповідальності загроз застосування ядерної зброї, давши зрозуміти, що Пекін незадоволений ядерною риторикою свого стратегічного партнера Росії. Як пише Reuters з посиланням на офіційного представника США: "у Пекіні безперечно був певний дискомфорт з приводу того, що ми бачили в плані безрозсудної риторики та активності з боку Росії" незважаючи на те, що формально РФ є партнером Китаю. "Я думаю, також Безперечно, що Китай, ймовірно, одночасно здивований і навіть дещо збентежений ходом російської військової операції", - сказав чиновник.

Також цього тижня на острові Балі в Індонезії розпочався саміт G20. Президент України Володимир Зеленський виступив перед представниками країн G20 з відеозв'язку. Він підкреслив, що для початку мирного процесу Росія має вивести свої війська, виплатити компенсацію за шкоду, заподіяну Україні, та визнати її територіальну цілісність. Також В. Зеленський озвучив свою "формулу світу" із 10 пунктів:

• радіаційна та ядерна безпека.

• продовольча безпека.

• енергетична безпека.

• звільнення всіх полонених та жителів України, вивезених на російську територію,

• відновлення територіальної цілісності України,

• виведення російських військ та припинення бойових дій,

• відновлення справедливості,

• протидія екоциду,

• недопущення ескалації,

• фіксація закінчення війни.

Президент також закликав провести міжнародну конференцію для "зміцнення ключового елементу післявоєнної архітектури безпеки" та запобігти повторенню агресії з боку Росії.

Напередодні виступу В. Зеленського на саміті G20 головнокомандувач ЗСУ В. Залужний у розмові з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі заявив, що "українські військові не ухвалять жодних переговорів, домовленостей чи компромісних рішень", головною умовою він назвав "залишення" всіх захоплених територій.” При цьому складно сказати, чи є ця заява з боку головнокомандувача ЗСУ В.Залужного підтримкою позиції Президента України, чи це самостійний крок із політичним відтінком.

За підсумками саміту лідери країн «Великої двадцятки» G20 ухвалили спільну декларацію. У документі зазначається, що більшість країн-членів G20 різко засудили конфлікт в Україні, але є й "інші думки щодо цієї ситуації". У проекті декларації йдеться, що вони «рішуче засуджують агресію Російської Федерації проти України» і вимагають «її повного і беззастережного виведення з території України». Зазначається, що війна в Україні посилює наявні проблеми у світовій економіці, обмежує її зростання, збільшує інфляцію, порушує ланцюжки поставок, посилює енергетичну та продовольчу нестабільність, а також підвищує ризики для фінансової стабільності. Країни G20 наголосили на важливості зернової угоди, закликавши всі сторони продовжити її реалізацію. Важливо, що РФ висловилася за продовження зернової угоди з умовою контролю поставок до країн, що потребують.

Повідомляється, що за годину-дві до масованого ракетного обстрілу України, глава МЗС РФ С. Лавров, який представляв РФ на Балі, достроково завершив свою програму на саміті G20 і терміново вилетів до Росії.

У цей час у РФ секретар російської Ради безпеки Микола Патрушев зробив заяву про прагнення США «послабити, роз'єднати та знищити» Росію та завершити процес десуверенізації Європи. «Мета США — послабити, роз'єднати та знищити зрештою нашу країну. Для цього вони, сіючи ненависть до багатонаціонального російського народу, підтримують розвиток ультраправих екстремістських і націоналістичних ідей, які проповідують бандерівські формування, що відродилися в Україні», — зазначив він. Крім того, секретар Радбезу зазначив, що РФ продовжуватиме війну та завдання російської т.зв. «СВО» буде виконано, незважаючи на військову допомогу Україні з боку Заходу.

Відповідно, сторони дають зрозуміти, що про жодні закулісні компромісні рішення конфлікту не йдеться. І тепер варто очікувати на загострення бойових дій чи інтенсифікацію ракетно-бомбових ударів (що вже можна спостерігати) по українській енергетичній інфраструктурі. На глобальному рівні напруженість теж наростатиме.

Внутрішня ситуація в Україні.

В Україні націоналізують п’ять стратегічних підприємств.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення про примусове відчуження у власність держави акцій "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січ", "АвтоКрАЗ", "Запоріжтрансформатор". 42% акцій "Укрнафти" належало Ігорю Коломойському та його бізнес-партнерам. "Нафтогазу" належить 50%+1 акція "Укрнафти". Компанія видобуває майже 90% нафти в Україні та є одним із найбільших власників АЗС. "Укртатнафта" володіє найбільшим нафтопереробним заводом країни, розташованим у Кременчуці. Власником "Мотор Січ" до останнього часу був В'ячеслав Богуслаєв, якого у жовтні заарештували за колабораційну діяльність та допомогу державі-агресору. "АвтоКрАЗ" контролювався народним депутатом багатьох скликань від партії "Батьківщина" Костянтином Жеваго. Власником "Запоріжтрансформатор" є Костянтин Григоришин.

Загалом йдеться про рішення про відчуження активів майже на $1 мільярд. (За оцінками Forbes, нинішня загальна вартість цих активів – $956,5 млн. До війни вони коштували у 2,5 рази більше).

Ініціатори рішення націоналізації бачили ризики в тому, що ці підприємства можуть зловживати монопольним становищем: підвищувати ціни, шантажувати державу щодо будь-яких рішень на користь їхнього бізнесу або навіть співпрацювати з агресором. Так, наприклад, "Мотор Січ", за даними правоохоронців, взагалі поставляло авіаційні двигуни в РФ, а на початку російського вторгнення вдавалася до саботажу. Зокрема секретар РНБО О.Данилов ще в 2021 році говорив про ознаки певної монополізації на енергоринку. На той момент розглядалася можливість запровадження тимчасових адміністрацій у разі потреби, якщо буде загроза національній безпеці. Показово, що під “націоналізацію” потрапили активи олігархів, менші за інші помічені у підтримці ЗСУ та держави у війні проти РФ.

Націоналізовані підприємства передали до управління Міністерства оборони. Тепер на всіх підприємствах, які перейшли в повне управління держави, працюватимуть тимчасові адміністрації, які виконуватимуть передусім мобілізаційні завдання.

Майже всі згадані підприємства чи їх власники чи менеджери фігурують у кримінальних провадженнях та судових розглядах. Що стало додатковим аргументом на користь відчуження активів. Президент України В. Зеленський не відкидає ймовірності того, що подібні рішення можуть бути прийняті і щодо інших стратегічних підприємств.

Як зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, націоналізовані підприємства мають забезпечувати оборонні потреби держави у воєнний час. Працюючі компанії отримають більше замовлень та гарантій від держави, а діяльність зупинених підприємств буде відновлено, та їх працівники повернуться до виробничого процесу.

Сьогодні націоналізовані підприємства перебувають у різному стані. Зокрема, "Укрнафта" (чистий прибуток – 4,3 млрд грн.) після початку вторгнення РФ станом на березень продовжувала видобуток нафти та газу, але зупинила роботу двох газопереробних заводів. Згодом видобуток дещо скоротився, більше половини переробки припадало на "Укртатнафту" (чистий прибуток - 42,3 млн грн.) (Кременчуцький НПЗ), який постраждав внаслідок трьох ракетних ударів у квітні-травні. У ході війни Кременчуцький НПЗ визнано пошкодженим більш ніж на 40%, що еквівалентно його повному руйнуванню. При цьому заправні станції компанії продовжують працювати. Переробляти нафту, що видобувається в Україні, в промислових обсягах може тільки це підприємство. У "Мотор Січ" (авіаційні газотурбінні двигуни для літаків, гелікоптерів та промислових газотурбінних установок, чистий прибуток – 0,84 млрд грн.) пошкодження менше - 40%. "АвтоКрАЗ" (чистий збиток - 1,3 млрд грн.) та "Запоріжтрансформатор" (чистий збиток - 2,5 млрд грн.) працюють, але перебувають у стані банкрутства. Націоналізація двох останніх підприємств може означати «націоналізацію збитків» - зняття з приватних власників відповідальності.

Щодо поширеного твердження про те, що після перемоги підприємства можуть або віддати більш вигідним новим власникам, або старим – але відремонтувавши та модернізувавши їх, витративши на це бюджетні кошти. Кабміном розробляється методика, яка передбачає, що у разі повернення цих активів власникам їм виставлять і рахунки за вкладені інвестиції. Якщо мова піде про капіталовкладення для відновлення чи модернізації підприємств, то ймовірно вони фінансуватимуться з урахуванням бюджетних наповнень, у тому числі й за рахунок грантів та іншої міжнародної фінансової допомоги під конкретні проекти та під конкретний результат. Ці процеси з більшою ймовірністю контролюватимуть західні партнери, що мінімізує можливість реалізації сценарію підготовки для старих або нових власників модернізованого активу.

Ще одним важливим елементом націоналізації стане питання врегулювання боргів перед "Укрнафтою" за газ із боку "Нафтогазу". Обсяг газу, на який претендує "Укрнафта", обчислювався у 8 до 9 млрд. куб. м. При цьому 9 млрд. куб. м газу в поточних ринкових цінах коштує понад 300 млрд. грн.

Суспільна думка.

Центр соціологічних досліджень «Пульс» провів дослідження серед громадян України, згідно з яким:

Українці визначають, що Україна рухається у правильному напрямку – 89,2% (у правильному напрямку – 36,5%; здебільшого у правильному напрямку – 52,6%). У неправильному напрямку – 4,4%.

Дії Президента України Володимира Зеленського схвалюють 83% (скоріше схвалюють 22%, а схвалюють повністю – 61%). Найбільш впливовими факторами схвалення чи несхвалення є макрорегіон проживання (у Центральному та Західному макрорегіонах вищий рівень схвалення, ніж на Донбасі). Схвалення діяльності Верховної Ради України має лише 27,5%.

Якби зараз проходили вибори Президента України, то респонденти проголосували б за таких кандидатів: В.Зеленський є беззаперечним лідером і був би обраний у першому турі, з результатом майже 62% (серед усіх) та 73,5% (серед тих, хто визначився з вибором) , якби вибори проходили у середині жовтня. На другому місці Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 9,7% (серед усіх) та 11,6% (серед тих, хто визначився з вибором). На третьому місці народний депутат від «Європейської Солідарності» та 5 президент України Петро Порошенко, його підтримують 4,4% населення України серед усіх та 5,3% (серед визначних).

Щодо голосування на виборах до парламенту: найвищий рівень підтримки поки що українці висловлюють партії «Слуга народу» - 29,7% (серед усіх) та 47,9% (серед визначених), іншими за результатами голосування, якби вибори проходили зараз, була партія «Європейська солідарність» – 7,6% (серед усіх респондентів) і 12,2% (серед тих, хто визначився за кого голосувати). Трійку лідерів замикає партія «Сила та Честь», за неї хочуть віддати голоси 4,1% (серед усіх) або 6,6% (яких визначилися за кого голосувати). Також у Верховну Раду пройшла б ще партія «Удар» 3,6% (серед усіх) і 5,8% (серед тих, хто визначився за кого голосувати). Під питанням прохід виборчого бар'єру в 5% у партії «Розумна політика» - 4,9% (серед тих, хто визначився за кого голосувати) та Партії «Батьківщина», яка має 4,7% підтримки серед тих, хто визначився за кого голосувати.

Загалом результати опитування демонструють, що громадяни України здебільшого схвалюють дії чинного Президента України, який є відокремленим лідером президентського рейтингу, підтримка на рівні другого туру виборів 2019р. - 73,5%. На парламентських виборах першість також зберігає провладна партія "Слуга Народу" (47,9%).

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики