СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 14 – 21 червня 2023 року

На фронті ЗСУ наступають на Південному (запорізько-херсонському) напрямку. За два тижні наступальних дій на Бердянському і Мелітопольському напрямках (у Запорізькій області) було звільнено 8 населених пунктів: Новодарівка, Левадне, Сторожеве, Макарівка, Благодатне, Лобкове, Нескучне, П'ятихатки. П'ятихатки - це село, з якого можна вести наступ на м.Василівку та м.Енергодар. Українські війська на Запорізькому напрямку просунулися в глибину до 7 км, звільнена на півдні площа становить близько 120 квадратних кілометрів. На Врем'євському виступі під Великою Новосілкою міноборони РФ заявляє про українські атаки в районах н.п. Рівнеполя і н.п. Урожайного. Також українські військові заявили про просування під м. Вугледаром у районі н.п. Павлівки.

ЗС РФ проводять наступальні операції на Лиманському та Куп'янському напрямках, намагаючись перехопити ініціативу. Фіксується висока активність обстрілів.

Росія вважає малоймовірною велику українську атаку через Дніпро після підриву Каховської ГЕС і перекидає військових із Херсонського напрямку на Запорізький і Бахмутський. Підрив Каховської ГЕС можна розглядати як елемент оборони (забезпечення флангу) з боку ЗС РФ, спрямований на зрив або ускладнення українського контрнаступу. Водночас після висихання підтопленого ґрунту і обмілілого русла (2-4 тижні) у ЗСУ знову з'явиться можливість десантної операції, яку буде спрощено руслом річки, що звузилося.

Український контрнаступ поки що перебуває в початковій фазі. Ключові резерви, накопичені Україною для контрнаступу, поки не задіяні. І зараз Україна одночасно намагається розтягнути лінію фронту і виявити слабкі місця в російській обороні. Під час контрнаступу Україна зіткнулася з ешелонованою російською обороною. Перший рубіж оборони РФ значно укріплений установкою мін, артилерією і фронтовою авіацією.

Відсутність введення в бій основних резервів (особливо танкових бригад), а також повільний темп наступу, найімовірніше, свідчать про те, що ЗСУ поки що не вдалося прорвати першу лінію оборони російської армії. Виявлення ЗСУ слабких місць оборони РФ, найімовірніше, завершиться протягом 2-3 тижнів. Після цього варто очікувати можливого введення в бій уже основних мас резервів на перспективних напрямках, якими можна вважати: напрямок атак Дніпром у Запорізьку та Херсонську область. З лінії Вугледар - Гуляйполе - Оріхів - Василівка у напрямку на Мелітополь - Генічеськ (або у напрямку на Мелітополь - Бердянськ), з відгалуженням бокового удару на Нову Каховку (з метою оточення Енергодара і відновлення контролю над Запорізькою АЕС).

Загалом в Україні наполягають на тому, що для проведення вдалого контрнаступу необхідно прискорити і збільшити постачання зброї. Наразі на фронті РФ має перевагу в артилерії та авіації, які завдають основної шкоди силам ЗСУ. 15 червня відбулося чергове засідання країн-союзників у форматі "Рамштайн" (нарада стала вже 13-ю в цьому форматі), основною темою обговорення була "літакова коаліція", тренування українських пілотів і посилення протиповітряної оборони. Країни-союзники заявили, що навчання українських пілотів на літаках F-16 уже розпочалося, після цього відкриється можливість для поставок літаків в Україну, але при цьому терміни поставок не оголошувалися.

Одним із найважливіших є питання постачання снарядів і зброї, яка вже є в Україні. Унаслідок посилення РФ ракетних атак (застосовує і ударні дрони, і крилаті, і балістичні ракети), Україна має потребу в додаткових поставках систем ППО, таких як Patriot, NASAMS і SAMP/T. Також обговорювалися поставки нових танків Leopard, відомо, що Україна отримає ще 14 танків Leopard 2.

З високою часткою ймовірності, що терміни членства України в Альянсі не будуть озвучені на прийдешньому липневому саміті у Вільнюсі. А Україні буде запропоновано "компенсаційний політичний пакет" у вигляді запевнень про можливість набуття членства в НАТО після війни, додаткової військово-технічної допомоги.

Так Генеральний секретар НАТО Й.Столтенберг ще раз підкреслив, що Україна не отримає запрошення приєднатися до Альянсу на прийдешньому саміті у Вільнюсі, оскільки країни НАТО не обговорюють цього під час підготовки до заходу. Й. Столтенберг анонсував ухвалення на саміті багаторічного плану військових постачань в Україну і створення Ради Україна - НАТО для проведення спільних консультацій з питань безпеки.

Також теза про те, що "Україна вступить до ЄС і НАТО" після війни може використовуватися як інструмент прихованого тиску на українське керівництво з метою підштовхування до переговорів.

До закінчення українського контрнаступу будь-які конструктивні мирні переговори між Україною і РФ неможливі. Але закулісно світова спільнота вже зараз активно розглядає різні варіанти закінчення бойових дій. Зокрема, керівництво африканських країн поряд із Китаєм, Туреччиною і Папою Римським прагне до ролі посередників і миротворців. Так делегація країн Африки презентувала свій мирний план в Україні та РФ. Африканські країни значною мірою постраждали внаслідок війни в Україні, зокрема, через антиросійські санкції, обмеження на експорт російського та українського продовольства і добрив тощо.

Візит африканської делегації збігся з початком українського контрнаступу.

Варто зазначити, що більшість країн Африки від початку повномасштабної війни в Україні зайняли або нейтральну, або проросійську позицію; але зацікавлені у збереженні України на африканських продовольчих ринках, що є фактором політичної стабільності в регіоні.

Що стосується інших причин візиту африканської делегації в Україну. Можна зазначити, що найзацікавленішою стороною візиту в Україну є південноафриканський президент Сиріл Рамапоса, якого США звинувачують у постачанні зброї до РФ. Група американських конгресменів від обох партій зажадала переглянути торговельні пільги, якими користується ПАР, що значною мірою завдасть шкоди південноафриканській економіці.

За даними різних джерел, африканський мирний план передбачає відведення російських військ в обмін на пом'якшення санкцій, а за іншими - перемир'я без виведення військ РФ. Сторони конфлікту (Україна і РФ) очікувано підтвердили прихильність своїм колишнім позиціям.

Президент України В. Зеленський укотре підтвердив, що не піде на "заморожування" конфлікту, а мирні переговори можливі тільки після виведення російських військ з усіх українських територій.

Президент РФ В. Путін зі свого боку вкотре переклав відповідальність за зупинку мирних переговорів на українську сторону. І повторив, що РФ нібито готова до переговорів, але Україна ще в березні 2022 року відмовилася підписувати узгоджений раніше Стамбульський договір. Крім того, в РФ дають зрозуміти, що там не мають наміру вести переговори про долю вже захоплених територій (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області). Російський ЦВК офіційно призначив там "вибори", які відбудуться 10 вересня 2023 року.

Загалом ситуація з мирними переговорами і ступінь можливих компромісів більшою мірою залежатиме від ситуації на фронті та просування контрнаступу українських військ.

На конференції в Лондоні (проходить 21-22 червня) Уряд України презентує найперспективніші напрямки для інвестування у відновлення України. Лондонська конференція має відіграти визначальну роль для залучення та акумулювання коштів інвесторів (переважно це країни G7). За оцінками Світового банку Україні для відновлення буде потрібно щонайменше - 411 мільярдів доларів. За результатами конференції в Лондоні уряд очікує укладення низки важливих угод, меморандумів і декларацій, спрямованих на відновлення і розвиток країни.

Але очікувано, що представлені Україною проекти відновлення зіткнуться з недовірою потенційних донорів у зв'язку з триваючою війною, а також зі звинуваченням у корупції всередині команди влади. Так, у липні минулого року у швейцарському Лугано під час інвестиційної конференції було представлено план відновлення України - у $750 млрд на 10 років. Але фінансування під нього не було виділено.

Можна також припустити, що негласно в Лондоні відбудуться і своєрідні "оглядини" кандидата на посаду глави нового Уряду України. Зокрема, з делегації основними претендентами на цю посаду є - віцепрем'єр-міністр з питань інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації України - Михайло Федоров, віцепрем'єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку А.Кубраков, заступник глави Офісу Президента з економічної політики Р.Шурма, також можливим кандидатом на посаду майбутнього прем'єра може бути міністр економіки Ю.Свириденко.

Європейський Союз обіцяє покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року і готовий запропонувати пакет фінансової допомоги на суму близько 50 мільярдів євро. Єврокомісія пропонує допомогу у вигляді грантів, пільгових позик і гарантій. Але кошти будуть виділені за умови, що Україна здійснить реформи, спрямовані на поліпшення верховенства права та боротьбу з корупцією.

Попри воєнний стан і мораторій, комунальні послуги в країні продовжують зростати. Кабінет міністрів затвердив підвищення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год. Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що таке рішення спричинило руйнування і пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських авіаударів.

Раніше тариф становив при споживанні до 250 кіловат - 1,44 грн/кВт-год, а понад - 1,68 грн/кВт-год. Водночас не виключено, що це підвищення тарифів для населення буде не останнім. Як стверджують у Національній комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕ), це все одно нижче за собівартість, за підрахунками регулятора, собівартість електроенергії становить - 5,5-6 гривень за кіловат.

НКРЕ вже підвищила тариф на розподіл для обленерго, що безпосередньо не вплине на цінники на електрику для населення. Але безпосередньо вплине на тарифи для бізнесу, які підвищаться в середньому на 5%. Підвищення відбуватиметься в кілька етапів. Перший - з 1 по 30 червня. Для 22 обленерго тариф підвищиться на 7,5-28,1% за першим класом напруги і на 6,9-25,5% - за другим. Другий етап - з 1 липня до 31 грудня. За цей час тариф підвищиться для 27 обленерго, зокрема тих, які розташовані на прифронтових територіях. Подорожчання електроенергії для бізнесу підвищить собівартість виробництва й очікувано призведе до нового витка інфляції - подорожчання товарів і послуг.

У РФ мають намір зупинити дію зернового коридору, що значною мірою ускладнить експорт української агропродукції, 75% якої вивозиться через порти. Так, заступник глави МЗС РФ Сергій Вершинін заявив, що зернова угода припинить своє існування 18 липня. Раніше глава прес-служби російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що частина зернової угоди, що стосується Росії, так і не була виконана, тому де-факто немає перспектив і підстав для її продовження. Експорт агропродукції приносить до бюджету України 53% експортного прибутку. При цьому порти залишаються основним способом експорту зернових і, відповідно, джерелом валютної виручки для України. З початку функціонування зернової угоди від 1 серпня 2022 р. до кінця травня 2023 р. Україна експортувала 60 млн тонн агропродукції, з них близько 45 млн тонн (75%) було вивезено через порти і лише близько 15 млн тонн було вивезено іншим видом транспорту. Дія "зернового коридору" за 10 місяців мала принести Україні - близько $13,5 млрд.

Військова ситуація

Бойові дії.

Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямку відбито атаки біля н.п. Берестового Харківської області.

 

На Донбасі: ЗС РФ припинили активно наступати на Лиманському, Бахмутському, Мар'їнському, Авдіївському, Шахтарському (Вугледарському) напрямках. Основні локальні бойові зіткнення тривають у районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Білогорівки, Новоселівського та Спірного в Луганській області. У Донецькій області відбито атаки - в районах населених пунктів Ямполівка, Степове, Торське, Григорівка, Оріхове-Василівка, Новомихайлівка, Красногорівка, і Перемога.

Ситуація на Південному напрямку: за два тижні наступальних дій на Бердянському та Мелітопольському напрямках (у Запорізькій області) ЗСУ звільнили 8 населених пунктів: Новодарівку, Левадне, Сторожеве, Макарівку, Благодатне, Лобкове, Нескучне, П'ятихатки.

Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.

Карти бойових дій.

fdg

Внутрішня ситуація в Україні

Економічна ситуація у країні.

Попри воєнний стан і мораторій, комунальні послуги в країні продовжують зростати. Кабінет міністрів затвердив підвищення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год. Повідомляється, що міністр енергетики Герман Галущенко в терміновому порядку вніс цю постанову на розгляд уряду. Він зазначив, що таке рішення спричинило руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських авіаударів.

Раніше тариф становив при споживанні до 250 кіловат - 1,44 грн/кВт-год, а понад - 1,68 грн/кВт-год.

Водночас не виключено, що це підвищення тарифів для населення буде не останнім. Як стверджують у Національній комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕ), це все одно нижче за собівартість, за підрахунками регулятора, собівартість електроенергії становить - 5,5-6 гривень за кіловат.

В Україні зараз діють три тарифи: два "соціальні" для населення і один ринковий для бізнесу. Ціна для юридичних осіб, яка включає вартість електроенергії, ПДВ, тариф на розподіл, передачу, диспетчеризацію та постачання, перевищує 6 грн за кВт-год.

НКРЕ вже підвищила тариф на розподіл для обленерго. Підвищення відбуватиметься в кілька етапів. Перший - з 1 по 30 червня. Для 22 обленерго тариф підвищиться на 7,5-28,1% за першим класом напруги і на 6,9-25,5% - за другим. Другий етап - з 1 липня до 31 грудня. За цей час тариф підвищиться для 27 обленерго, зокрема тих, які розташовані на прифронтових територіях. Підвищення тарифів для обленерго на цінники на електрику для населення не впливають. Але безпосередньо впливають на тарифи для бізнесу, які підвищаться в середньому на 5%. Подорожчання електроенергії для бізнесу підвищить собівартість виробництва й очікувано призведе до нового витка інфляції - подорожчання товарів і послуг.

Підвищення цін для населення на гарячу воду, газ, опалення поки не планується. Але до осені очікується подорожчання холодної води щонайменше на -10% (на холодну воду введений мораторій на підвищення комунальних тарифів не поширюється). Крім цього, зростають тарифи на прибирання прилеглої території, вивезення сміття тощо.

Зернова угода.

У РФ мають намір зупинити дію зернового коридору. Так заступник голови МЗС РФ Сергій Вершинін заявив, що зернова угода припинить своє існування 18 липня. "Ми ведемо справу до того, щоб 18 липня було часом завершення тих домовленостей, які не виконуються", - сказав С.Вершинін. Раніше глава прес-служби російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що частина зернової угоди, що стосується Росії, так і не була виконана, тому де-факто немає перспектив і підстав для її продовження.

В Україні неодноразово заявляли, що РФ саботує роботу зернового коридору і блокує реєстрацію суден для експорту зерна, починаючи з середини квітня. У результаті деякі судна можуть чекати на перевірку понад 3 місяці.

Продовження зернової угоди вкрай важливе для України, особливо на тлі рішення Єврокомісії, яка накладає заборону на продукти, які найбільше експортуються з України, і які становлять 35% від усього експортного прибутку України.

Експорт агропродукції приносить до бюджету країни 53% експортного прибутку. При цьому порти залишаються основним способом експорту зернових і, відповідно, джерелом валютної виручки для України. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, від початку функціонування зернової угоди від 1 серпня 2022р. до кінця травня 2023р. Україна експортувала 60 млн тонн агропродукції, з них близько 45 млн тонн (75%) було вивезено через порти і лише близько 15 млн було вивезено іншим видом транспорту. Зокрема, залізничним - 9,6 млн тонн; автомобільним - 4,8 млн тонн; пороми - 0,55 млн тонн. У середньому щомісяця Україна може експортувати до 3,5-4 млн тонн зерна, що приблизно на $1,2 млрд. Або в середньому це - близько $300 тис. за 1 млн тонн продукції. Таким чином, дія "зернового коридору" за 10 місяців мала принести Україні - близько $13,5 млрд.

Конференція донорів щодо відновлення України в Лондоні.

Конференція з відновлення України відбудеться в Лондоні 21-22 червня. Відомо, що на конференції уряд представить найперспективніші напрямки для інвестування, а також буде зроблено важливий крок у питанні страхування воєнно-політичних ризиків для інвесторів.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що під час конференції влада зосередиться на трьох основних аспектах: швидке відновлення, залучення приватних інвестицій, розвиток регіонів. За оцінками Світового банку Україні для відновлення знадобиться щонайменше - 411 мільярдів доларів.

За результатами конференції в Лондоні уряд очікує укладення низки важливих угод, меморандумів і декларацій, спрямованих на відновлення і розвиток країни.

Свої проєкти під час конференції мають представити:

- Віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації України - Михайло Федоров.

- Віцепрем'єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку - Олександр Кубраков та його заступниця - Олександра Азархіна.

- Заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма.

- Міністр економіки - Юлія Свириденко та її заступник - Олександр Грибан.

- Міністр соціальної політики - Оксана Жолнович.

- Міністр енергетики Герман - Галущенко.

- Міністр фінансів - Сергій Марченко.

Процес підготовки до конференції координував заступник глави ОП з економічної політики Ростислав Шурма, також були залучені Офіс реформ Кабінету міністрів та окремі міністерства. Відомо, що він презентуватиме програму перетворення до 2050-го вартістю $400 млрд.

Лондонська конференція має відігравати визначальну роль для залучення та акумулювання коштів потенційних донорів (переважно це країни G7). Крім того, можна припустити, що негласно в Лондоні відбудуться і свого роду "оглядини" кандидата на посаду голови нового уряду України. Зокрема, з делегації основними претендентами на цю посаду є - віцепрем'єр-міністр з питань інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації України - Михайло Федоров, віцепрем'єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку А.Кубраков, заступник глави Офісу Президента з економічної політики Р.Шурма, також можливим кандидатом на посаду майбутнього прем'єра може бути міністр економіки Ю.Свириденко. Але очікувано, що Україна зіткнеться з недовірою у зв'язку з триваючою війною і звинуваченням у корупції всередині команди влади.

Водночас уже відомо, що США надасть Україні $1,3 млрд на ремонт енергосистеми і допомогу підприємствам. Велика Британія надасть пакет фінансової допомоги на приблизно $306 млн і ще $3 млрд протягом трьох років. Німеччина надасть Україні €381 млн на гуманітарну допомогу.

Франція виділяє €40 мільйонів на відновлення.

Латвія передає Україні весь свій флот вертольотів.

Латвія - всі наявні зенітно-ракетні комплекси "Стінгер" і готується завершити передачу всіх своїх вертольотів.

Європейський Союз обіцяє покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року. ЄС готовий запропонувати пакет фінансової допомоги на суму близько 50 мільярдів євро для підтримки України на наступні чотири роки, про що заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, "дефіцит в українській податковій системі становитиме близько €60 млрд. Потреби у швидкому відновленні становитимуть близько €50 млрд. Це означає, що дефіцит загалом становитиме €110 млрд до 2027 року." Пакет допомоги на 50 мільярдів євро допоможе профінансувати поточні видатки українського уряду та оплатити невідкладні пріоритети реконструкції. На відміну від попередніх фінансових пакетів для України план фінансуватиметься за рахунок внесків держав-членів, а не ринкових позик. Єврокомісія пропонує допомогу у вигляді грантів, пільгових позик і гарантій. Фінансування буде виділено за умови, що Україна здійснить реформи, спрямовані на поліпшення верховенства права та боротьбу з корупцією.

Ситуація довкола України.

Мирні переговори.

Минулого тижня в Україну на зустріч із Президентом В.Зеленським прибула делегація країн Африки і презентувала свій мирний план. За даними різних джерел, він передбачає відведення російських військ в обмін на пом'якшення санкцій, а за іншими - перемир'я без виведення військ РФ. Як ми вже писали раніше, зараз існує дві основні групи переговірників у світі. Перша на чолі з Китаєм (куди входять Туреччина, Ватикан і країни третього світу) наполягають на припиненні бойових дій і відновленні переговорів. Що може мати на увазі втрату Україною частини її територій, що більш вигідно РФ. Друга група (Україна, США і Європейські країни) дотримується позиції про деокупацію всіх захоплених територій РФ і тільки після цього можливий початок переговорів з РФ.

Варто зазначити, що більшість країн Африки з початку повномасштабної війни в Україні зайняли або нейтральну, або проросійську позицію. Тепер їхній візит збігся з початком українського контрнаступу. До складу делегації входять представники всіх частин Африки і різних політичних курсів - президент ПАР і представник Уганди (з проросійськими поглядами), Замбії, Коморських островів (з прозахідними), Єгипет, Конго і Сенегал (нейтральні).

Президент України В.Зеленський вкотре підтвердив, що не піде на "заморозку" конфлікту, а мирні переговори можливі тільки після виведення російських військ з усіх українських територій.

Цікаво, що під час візиту африканських гостей Київ зазнав великої ракетної атаки і в місті було оголошено повітряну тривогу. Але реакція африканської делегації продемонструвала, що вони не мають наміру педалювати тему повітряної тривоги.

Наступного дня африканська делегація вирушила до РФ на зустріч із В. Путіним. Російський президент укотре показово переніс відповідальність за зупинку мирних переговорів на українську сторону. І повторив, що РФ нібито готова до переговорів, але Україна ще в березні 2022 року відмовилася підписувати узгоджений раніше Стамбульський договір. За його версією, тоді Україна була готова обговорювати з Росією чисельність своїх збройних сил, постійний нейтралітет і гарантії безпеки. В Україні достовірність цих заяв не підтверджували. Крім того, в РФ дають зрозуміти, що там не мають наміру вести переговори про долю вже захоплених територій (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області). Російський ЦВК офіційно призначив там "вибори", які відбудуться 10 вересня 2023 року.

Що стосується основних причин візиту африканської делегації в Україну. Можна говорити, що найзацікавленішою стороною візиту в Україну є південноафриканський президент Сиріл Рамапоса, якого США звинувачують у постачанні зброї до РФ. Група американських конгресменів від обох партій зажадала переглянути торговельні пільги, якими користується ПАР, що значною мірою завдасть шкоди південноафриканській економіці. Також африканські країни значною мірою постраждали внаслідок війни в Україні, зокрема, через антиросійські санкції, обмеження на експорт російського та українського продовольства і добрив.

Але загалом керівництво африканських країн прагне до ролі посередників і миротворців поряд із Китаєм, Туреччиною та Папою Римським, тож візит до України, скоріше, має демонстративний характер.

Водночас до закінчення українського контрнаступу будь-які конструктивні переговори між Україною і РФ неможливі. Ситуація з мирними переговорами і ступінь можливих компромісів більшою мірою залежатиме від ситуації на фронті і просування українських військ.

 

Постачання зброї.

15 червня відбулося чергове засідання країн-союзників у форматі "Рамштайн" (нарада стала вже 13-ю в цьому форматі), основною темою обговорення була "літакова коаліція", тренування українських пілотів і посилення протиповітряної оборони. Загалом в Україні наполягають на тому, що для проведення вдалого контрнаступу необхідно прискорити і збільшити постачання зброї.

Наразі на фронті РФ має перевагу в артилерії та авіації, які завдають основної шкоди силам ЗСУ.

У НАТО заявили, що навчання українських пілотів на літаках F-16 вже розпочалося, після цього відкриється можливість для поставок літаків в Україну, але при цьому терміни поставок не оголошувалися.

Одним із найважливіших є питання постачання снарядів і зброї, яка вже є в Україні. В результаті, посилення РФ ракетних атак (застосовує і ударні дрони, і крилаті, і балістичні ракети), Україна потребує більшої системи ППО, як Patriot, NASAMS і SAMP/T. Також обговорювалися поставки нових танків Leopard, відомо, що Україна отримає ще 14 танків Leopard 2.

Поки що немає консенсусу щодо майбутніх гарантій безпеки для України. Найімовірніше, що гарантії рівня 5-ї статті статуту НАТО Україна навряд чи отримає навіть після завершення війни.

З високою часткою ймовірності, що терміни членства України в Альянсі не будуть озвучені на прийдешньому липневому саміті у Вільнюсі. А Україні буде запропоновано "компенсаційний політичний пакет" у вигляді запевнень про можливість набуття членства в НАТО після війни, додаткової військово-технічної допомоги.

Так Генеральний секретар НАТО Й.Столтенберг ще раз підкреслив, що Україна не отримає запрошення приєднатися до Альянсу на прийдешньому саміті у Вільнюсі, оскільки країни НАТО не обговорюють цього під час підготовки до заходу. Й. Столтенберг анонсував ухвалення на саміті багаторічного плану військових постачань в Україну і створення Ради Україна - НАТО для проведення спільних консультацій з питань безпеки.

Також теза про те, що "Україна вступить до ЄС і НАТО" після війни може використовуватися як інструмент прихованого тиску на українське керівництво з метою підштовхування до переговорів.

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики