Авторы публикации
Нова ракетна атака 14 січня з боку РФ суттєво погіршила ситуацію в українській енергетиці. Україна зазнала вже 12 масованих ракетних обстрілів, всього за 1 день проводилося три хвилі ракетних атак, прильоти були зафіксовані по Київській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Харківській, Львівській, областях. Вперше з початку війни удар по Києву стався до оголошення повітряної тривоги. Внаслідок обстрілів Харків та багато інших міст виявилися знеструмленими. Зокрема, вражена машинна зала важливої Бурштинської ТЕС. У м. Дніпрі ракета потрапила до житлового будинку, внаслідок чого один із прольотів будинку обвалився повністю. Наразі пошуково-рятувальні роботи на місці ракетного удару офіційно завершені: загинуло понад 44 особи, близько 20 зникли безвісті, близько 79 травмовано.
Незважаючи на те, що 12 ракетна атака була не така масова (випущено близько 57 ракет), як раніше (при запуску по 70-100 ракет), коли відключалися АЕС і наступав блекаут на більшій території країни. З іншого - збитки виявилися серйознішими, ніж у двох попередніх атаках (11 і 10 хвилі). Така ситуація, ймовірно, була пов'язана з тим, що РФ були задіяні ті типи ракет, з якими українське ППО, незважаючи на покращення роботи, поки що не справляється (ракети С300/С400).
Заява радника Офісу Президента Олексія Арестовича про те, що російська ракета, що потрапила до житлового будинку в м. Дніпрі, була збита українським ППО, викликала політичний скандал. Командування ППО України заявили, що не можуть збивати такого типу ракети (Х-22), але в ЗМІ зазначили щонайменше 3 офіційні заяви про те, що такі ракети збивалися раніше. Після скандалу, що вибухнув, А.Арестович написав заяву про звільнення і в ОП звільнили його з посади позаштатного радника, трохи пізніше він також потрапив на сайт «Миротворець». Загалом заява про збиту ППО ракету А. Арестовича була очевидною помилкою, бо за будь-якого підходу він не міг знати правду (її знали лише керівники систем ППО в районі м. Дніпра). У той же час відповідальність за недостовірно озвучену інформацію настає часто в односторонньому порядку, у цьому випадку було звільнено А. Арестовича. Насправді було публічно дискредитовано позицію не лише радника ОП, а й позицію командування ППО. Фактично ситуація була використана для дискредитації А.Арестовича, і зниження його політичної перспективності, в чому були зацікавлені певні кола в оточенні Президента та в політичній системі загалом. Версія про «розіграність» цієї історії для початку сольного політичного проекту А.Арестовича поки що нічим не підтверджується, а занесення його на «Миротворець» звужує політичне поле.
Внаслідок аварії вертольота у м. Броварах загинуло найвище керівництво МВС. Серед загиблих міністр Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін та держсекретар МВС Юрій Лубкович. Наразі слідство розглядає три причини трагедії – це диверсія, несправність техніки та порушення правил безпеки польотів. Як повідомляє прем'єр-міністр України Д.Шмигаль, виконувати обов'язки глави МВС тимчасово буде голова національної поліції України Ігор Клименко. Він також зазначив, що після обговорення з Парламентом буде подано призначення нового керівника відомства. Не виключено, що зрештою І. Клименко і очолить МВС. Також можливі кандидатури – депутати від фракції «Слуги Народу» А. Бакумов та С. Іонушас. Або цей пост можуть зайняти інші кандидати з силового блоку, особливо ті, хто встиг відзначитися на фронті.
Ситуація на Донецькому фронті для ЗСУ продовжує ускладнюватись. Основні зусилля ЗС РФ зараз зосереджено на Бахмутському напрямі. Найнапруженіша ситуація зараз у районі м. Соледара (судячи з усього, більшість міста під контролем РФ) і г.Бахмута. РФ прагне прорвати оборону України по лінії Сіверск – Соледар – Бахмут і вийти на підступи до м. Слов'янська та Краматорська. Міноборони РФ стверджує, що захопили м. Соледар та залізничний. станцію «Сіль» та надають фото та відеофактаж, у Міноборони України цю інформацію спростовують.
Щодо ситуації на інших ділянках фронту: на Куп'янському та Новопавлівському напрямах – ЗС РФ намагаються покращити тактичне становище, а на Лиманському, Запорізькому та Херсонському – обороняються.
Російське керівництво призначає В. Герасимова командувачем російських військ в Україні за збереження ним посади начальника Генштабу РФ, що можна розцінювати як посилення його особистої позиції. З політичної точки зору це спроба посилити Міноборони РФ в умовах критики та конкуренції з боку російських силовиків, таких як фінансист Групи "Вагнер" Є. Пригожин. А також як захід для покращення управління військами для вирішальних військових дій у 2023 році. Тепер керівник Генштабу РФ буде керівником, і т.зв. «спецоперацією» проти України. Це означає, що всі ресурси російської армії та збройних сил (від ядерної тріади до приватних військових кампаній) будуть сконцентровані тепер виключно на війні з Україною, і це є ще однією ознакою можливого широкого наступу на Україну. Раніше поділ цих двох посад демонстрував те, що РФ має інтереси і за іншими напрямками в інших регіонах.
Очевидно, що в РФ ресурсний потенціал вищий і там розраховують на затяжний конфлікт. Тому для України вкрай важливо найближчими місяцями, захопити ініціативу на фронті та продемонструвати значні успіхи. І щодо цього велику роль грають постачання зброї країн-союзників. Значною мірою ситуація на фронті та подальша можливість просування українських військ залежатиме від інтенсивності постачання зброї країнами-союзниками. Наразі постачання західної бронетехніки в Україну активізувалося, що пов'язано з загрозою нового масштабного російського наступу, а також вичерпанням в України та союзників запасів радянських озброєнь. 20січня на базі "Рамштайні" планують обговорювати постачання танків Leopard. Британія вже заявила про передачу Україні 14 важких танків Challenger. До аналогічного рішення про надання танків Леопард -2 зі своїх запасів, або дозволу на їх постачання іншими країнами, підштовхують і ФРН. Виходячи із заяви українського військового командування для ефективного контрнаступу Україні потрібні сотні танків. І цілком імовірно, що ФРН дасть дозвіл на постачання танків Leopard із запасів інших армій. Але постачання з німецьких запасів може здійснюватися лише до початку наступного року. Поки що йдеться про порівняно невеликі кількості танків – це може бути кілька десятків. Але важливе саме створення прецеденту.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: без значних змін.
На Донбасі: Армія РФ веде наступ на Бахмутському, Авдіївському напрямках. Найнапруженіша ситуація на фронті зараз — це Соледар, Кліщеївка, Спірне, Бахмутівка і сам Бахмут. У зведенні Генштабу ЗСУ м. Соледар згадується у списку місць, які зазнали обстрілів. Окремі командири ЗСУ заявили, що українські підрозділи покинули м.Соледар, але заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що за місто продовжуються бої, про це повідомив і речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Черевий.
Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Білогорівка в Луганській області. У Донецькій області відбито атаки - в районах населених пунктів Верхньокам'янське, Краснополівка, Спірне, Сіль, Кліщеївка, Новобахмутівка, Велика Новосілка, Пречистівка, Красногорівка, Перемога, Новомихайлівка, Водяне, Майорськ та Мар'їнка.
Ситуація на Південному напрямку: без значних змін.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. Росія вивела в Чорне море 6 кораблів із 30 "Калібрами".
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Внаслідок аварії вертольоту у м. Броварах загинуло найвище керівництво МВС.
18 січня у м. Броварах Київської області поряд із будівлею дитячого садка впав та розбився вертоліт Super Puma, які Україна отримала від Франції. Ці гелікоптери використовують Міністерство внутрішніх справ, у тому числі й Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Внаслідок авіакатастрофи загинуло найвище керівництво МВС. Серед загиблих міністр Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін та держсекретар МВС Юрій Лубкович. За даними ДСНС, внаслідок аварії загинули 14 людей, з них 1 дитина. З них 9 перебували на борту вертольота. 25 осіб, з яких 11 дітей отримали поранення. Голова Київської обласної адміністрації Олексій Кулеба також повідомив, що під час катастрофи був зачеплений багатоквартирний будинок.
Загиблий Д. Монастирський очолював МВС із 2021 року, зазначається, що сам Міністр внутрішніх справ рідко користувався службовим вертольотом. Відомо, що цього дня голова МВС Д. Монастирський летів у службових справах "в одну з гарячих точок, які є в нашій країні". Спікер командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що причини падіння гелікоптера наразі невідомі. Буде створено державну комісію, яка встановить причини авіакатастрофи у м.Броварах.
Влада не виключає, що це могла бути і ворожа диверсія. Але загалом, велика ймовірність і того, що причиною НП у Броварах могли бути технічна несправність та погодні умови, через туман пілот міг не впоратися з керуванням. Свідки катастрофи повідомляють, що перед тим, як впасти, вертоліт здійснив кілька кіл над центром міста.Також озвучуються версії, що вертоліт горів, коли падав (достовірність цього поки що не встановлена). Радник голови МВС Антон Геращенко зазначає, що слідство встановить, чи справді сталося наслідком диверсії: «Причини трагедії встановлюються слідчими. Чи це була диверсія, несправність техніки, порушення правил безпеки польотів, ми скоро дізнаємося». Тобто наразі слідство розглядає три причини трагедії – це диверсія, несправність техніки та порушення правил безпеки польотів.
Як повідомляє прем'єр-міністр України Д.Шмигаль, виконувати обов'язки глави МВС тимчасово буде голова національної поліції України Ігор Клименко. "Уряд призначив Ігоря Клименка заступником міністра внутрішніх справ - головою Національної поліції України. І поклав на нього виконання обов'язків міністра внутрішніх справ", - написав прем'єр-міністр у Telegram. Він також зазначив, що Міністерство внутрішніх справ є однією з ключових ланок безпеки країни, тому задіяні необхідні протоколи, щоб зберегти керованість усіма процесами. Після обговорення з Парламентом буде подано призначення нового керівника відомства. Не виключено, що зрештою І, Клименко і очолить МВС. Також можливі кандидатури – депутати від фракції «Слуги Народу» А. Бакумов та С. Іонушас. Або цей пост можуть зайняти інші кандидати з силового блоку, особливо ті, хто встиг відзначитися на фронті.
Обстріл критичної інфраструктури.
14 січня РФ завдала чергового (вже 12-го) масованого ракетного удару по Україні. За добу було скоєно 57 ракетних ударів та три авіаційні (мається на увазі тактична авіація). З них 41 ракета була з розряду високоточних та керованих. ЗСУ збили 26 таких ракет. Всього за день було три хвилі ракетних атак, прильоти були по Київській області (потрапляння в об'єкт енергетики), м. Запоріжжя та м. Харків (по промислових об'єктах). Про вибухи також повідомляли у Дніпропетровській, Хмельницькій, Харківській, Львівській, Київській областях. Харків та багато інших міст виявилися знеструмленими. Потраплення зафіксовано об'єктом інфраструктури в м.Києві. В Івано-Франківській. Одеській та Вінницькій областях також були удари по об'єктах енергетики, м. Харків та багато інших міст виявилися знеструмленими.
Вперше з початку війни удар по Києву стався до оголошення повітряної тривоги. По м. Києву били ракетні комплекси С-400 чи С-300. Імовірно, що стріляти також могли ракетою комплексу "Іскандер". Обидва типи ракет українська система ППО збивати практично не може.
Найважчі наслідки обстрілів – у м. Дніпрі. Там ракета потрапила до житлового будинку, внаслідок чого повністю обвалився один під'їзд. Наразі пошуково-рятувальні роботи на місці ракетного удару офіційно завершені: загинуло понад 44 особи, близько 20 зникли безвісті, близько 79 травмовано. Район у м.Дніпрі, де був приліт, повністю виявився знеструмленим та відключеним від систем життєзабезпечення.
Через обстріл у більшості регіонів вводяться аварійні відключення.Наступного дня після масованого удару було знижено ліміти споживання для всіх областей. Екстрені відключення діяли у Києві, Одесі та Дніпрі. У Харкові та області після ремонтних робіт вдалося запитати всіх споживачів, але до стабілізаційних відключень у місті наразі не повернулися. У ДТЕК, підбиваючи підсумки атаки, заявили, що на українців чекають важкі дні, а можливо, і тижнів у плані забезпечення електрикою. «На жаль, відбулося суттєве зменшення генерації. Частково як підготовка до обстрілів, але у зв'язку з тим, що пошкодження були значними, потрібно готуватися до важких днів, а можливо, і тижнів, щоб мати можливість частково відновити те, що було пошкоджено", - пояснив виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук. "Тому, що наступні дні в енергетиці будуть важкими, попередив і голова Міненерго Герман Галущенко. Через потепління в Укренерго очікують зниження обсягів споживання, при цьому в енергосистемі зберігається значний дефіцит, особливо ввечері. Через перевищення лімітів споживання введено аварійні відключення в таких областях: Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Запорізька, Київська, Житомирська, Черкаська область.
Незважаючи на те, що 12 ракетна атака була не така масова (випущено близько 57 ракет), як раніше (при запуску по 70-100 ракет), коли відключалися АЕС і наступав блекаут на більшій території країни. З іншого - збитки виявилися серйознішими, ніж у двох попередніх атаках (11 і 10 хвилі).Така ситуація, ймовірно, була пов'язана з тим, що РФ були задіяні ті типи ракет, з якими українське ППО, незважаючи на покращення роботи, поки що не справляється (ракети С300/С400).
Скандал довкола заяви Радника Офісу президента А. Арестовича.
Радник Офісу Президента Олексій Арестович заявив, що ракету Х-22 збила українська ППО, після чого снаряд звалився на багатоповерхівку. Це спричинило хвилю обурення в українському інформаційному просторі. Потім командування ППО спростували цю версію. І заявили, що збивати такий тип ракети (Х-22) не в змозі (це, за даними військових, зможуть зробити лише ЗРК західного виробництва, які ще не поставлені в Україну). Але у ЗМІ зазначили, щонайменше 3 офіційні заяви про те, що такі ракети збивалися раніше. Після скандалу, що вибухнув, А.Арестович написав заяву про звільнення і в ОП звільнили його з посади позаштатного радника.
Загалом заява А. Арестовича була очевидною помилкою, бо за будь-якого підходу він не міг знати правду (її знали лише керівники систем ППО в районі м. Дніпра). У той же час відповідальність за недостовірно озвучену інформацію настає часто в односторонньому порядку, у цьому випадку було звільнено А. Арестовича. Насправді було публічно дискредитовано позицію не лише радника ВП, а й позицію командування ППО. Фактично ситуація була використана для дискредитації А.Арестовича, і зниження його політичної перспективності, в чому були зацікавлені певні кола в оточенні Президента та в політичній системі загалом. підтверджується, а занесення його на «Миротворець» звужує політичне поле.
Суспільна думка.
Згідно з даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) (від 4-27 грудня 2022 р.) Динаміка довіри основним соціальним інститутам наступна:
• В Україні довіряють ЗСУ – 96%; 2021р. цей показник становив – 72%. Баланс довіри-недовіри – складає +96%; у 2021 р. +60%
• Президент України – 84%; у 2021р – 27%. Баланс довіри-недовіри – становить +80%; в 2021 р (-23%)
• Волонтери – 84%; 2021р. -68%. Баланс довіри-недовіри – становить +81%; у 2021 р (+57%)
• простим людям у своєму населеному пункті – 71%; 2021р. -63%. Баланс довіри-недовіри – становить +62%; у 2021 р (+52%)
• СБУ – 63%; 2021р. – 29%. Баланс довіри-недовіри – складає +54%; в 2021 р (-7%)
• Нацполіції -58%; у 2021р. – 30%. Баланс довіри-недовіри – складає +45%; в 2021 р (-14%)
• Українські ЗМІ -57%; у 2021р. – 32%. Баланс довіри-недовіри – становить +43%; в 2021 р (-7%)
• Уряду України -52%; у 2021р. – 14%. Баланс довіри-недовіри – складає +33%; в 2021 р (-46%)
• Переселенцям –52%; Баланс довіри-недовіри – становить +41%;
• Церкви – 44%; 2021р. – 51%. Баланс довіри-недовіри – становить +22%; у 2021 р (+27%)
• Верховній Раді – 35%; 2021р. – 11%. Баланс довіри-недовіри – становить +2%; в 2021 р (-56%)
• Судам – 25%; Баланс довіри-недовіри – складає (-9%)
• Прокурорам – 21%; Баланс довіри-недовіри – складає (-11%)
• Російським ЗМІ – 1%; 2021р. – 3%. Баланс довіри-недовіри – становить (-92%); 2021р. (-76%).
Загалом найбільшою довірою в Україні продовжують користуватися ЗСУ (96%).Також під час війни значно збільшився рівень довіри до влади. Довіра до Президента збільшилась на +57%, до Уряду на +38%, до Верховної Ради на +24%. У разі парламенту хоча загалом показники довіри не високі. Також продовжують не довіряти ВР – 34% громадян.
2. Простежується значне покращення довіри до силових структур – СБУ та Нацполіції. При цьому дещо зменшилася довіра до Церкви (-7%), ймовірно, це пов'язано з подіями, які відбуваються зараз довкола УПЦ. Переважно громадяни України не довіряють судам -34%, прокурорам - 32%. А також традиційно найбільше українське суспільство не довіряє російським ЗМІ – 93%, очікується, що цього року недовіра зросла.
Ситуація довкола УПЦ.
Криза у відносинах між владою та УПЦ посилюється ймовірно, що влада сформувала низку вимог до Церкви, у тому числі про відмову від будь-яких канонічних зв'язків з РПЦ, причому публічну, а також про зміну частини вищого духовенства Церкви, з якими, мабуть влада не може знайти розуміння. Днями розпочне роботу державна міжвідомча комісія щодо використання Українською православною церквою майна нижньої території Києво-Печерської лаври. Раніше Глава комітету Ради з гуманітарної політики Микита Потураєв заявив, що в УПЦ можуть повністю забрати Києво-Печерську Лавру. Держслужба етнополітики та свободи совісті на чолі з Віктором Єленським "працюватиме у відповідному напрямку", додав М.Потураєв.
Юридичний відділ УПЦ оприлюднив заяву про вилучення зі складу комісії з експертизи Статуту УПЦ упереджених експертів та залучення до її роботи міжнародних релігієзнавців. Ректора Київської духовної академії та семінарії архієпископ Білогородський Сильвестра щодо статусу УПЦ заявив, що це складне питання. І навряд чи його буде остаточно вирішено найближчим часом. Оскільки сама УПЦ не може вирішити це питання без залучення інших Помісних Церков.
Помічник Генсека ООН з прав людини Ілзе Брандс Керіс висловила стурбованість щодо обмежень свободи віросповідання в Україні, виступаючи у Раді Безпеки, йдеться у повідомленні на сайті ООН."Ми закликаємо українську владу забезпечити, щоб будь-які подібні обшуки у приміщеннях та місцях відправлення культу проводились у повній відповідності з міжнародним правом, щоб особи, яким пред'явлені кримінальні звинувачення, мали право на справедливий судовий розгляд, а будь-які кримінальні санкції сумісні з правами на свободу думок , їхнє вільне вираження та релігію", - заявила вона. Також Керріс "розділила занепокоєння Управління з прав людини щодо того, що два законопроекти, нещодавно внесені до українського парламенту, можуть підірвати право на свободу релігії або переконань, закріплене у статті 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права". Йдеться про законопроекти, які можуть заборонити діяльність УПЦ в Україні.
Тиск на УПЦ, який триває, ймовірно пов'язаний з тим, що в Офісі Президента прагнуть створити загальнонаціональну Православну Церкву в Україні, яка має бути лояльною і вбудованою в політичну структуру суспільства. Для реалізації цього питання як платформа для державної церкви УПЦ недостатньо лояльні до влади.
Ситуація довкола України.
Переговорний процес.
Президент України веде розмову з іноземними колегами і про українську "формулу світу". У зв'язку з цим повідомляється про можливе проведення вже цієї зими (імовірно 24 лютого - у день річниці вторгнення) якогось спеціального саміту "в ім'я світу", де ця формула і обговорюватиметься. Нагадаємо, що «формула миру» В. Зеленського передбачає фактично російську капітуляцію – виведення російських військ з усієї території України у межах 1991 р., виплату репарацій та створення спеціального трибуналу з військових злочинів РФ в Україні.
Зі свого боку РФ висуває Україні зустрічні вимоги - піти з контрольованих нині ЗСУ частин областей, про анексію яких РФ оголосила у вересні 2022 року. Зокрема, президент РФ В. Путін провів онлайн нараду уряду, в ході якої йшлося і про "нові регіони РФ". Він заявив, що незважаючи на бойові дії, вже зараз РФ має вирішувати проблеми "нових регіонів" і підтримувати жителів, тому в "нових регіонах" необхідно забезпечити потік інвестицій, підключити до реалізації нацпроектів, а також підтримати місцевий бізнес.
Туреччина продовжує просувати свої інтереси на фоні війни в Україні. Країна вже є продовольчим та газовим хабом, а також претендує на роль головного посередника між сторонами конфлікту (РФ та Україною). Туреччина має намір просувати ідею "локальних перемир'їв" в Україні. Офіційний представник президента Туреччини Р. Ердогана Ібрагім Калін заявив, що, на їхню думку, ані РФ, ані Україна не мають військових засобів для перемоги у війні.Незважаючи на малоймовірність того, що воюючі сторони готові до укладання миру протягом найближчих місяців, жорстока ціна бойових дій може незабаром змусити їх погодитися на локальні перемир'я на окремих ділянках фронту. Він також зазначив, що «Росія хоче, щоб її поважали як великого гравця, і щоб НАТО не було у них на задньому дворі», а «Україна потребує гарантій безпеки від Росії і не збирається вступати до НАТО». Будь-який мирний план щодо України буде приречений на провал, якщо в ньому не враховуватиметься думка Росії. У світової спільноти немає достатнього бажання створити умови для «серйозних переговорів» між РФ і Україною. У можливих переговорах щодо врегулювання ситуації в Україні мають брати участь також Європа та США. Представник Туреччини озвучив доволі неприємний для України сценарій. А саме, що при затягуванні конфлікту країни – союзники можуть втомитися від бойових дій та громадськість заявить про небажання підтримувати Україну. Що, в принципі, не виключено до кінця року, якщо ситуація на полі бою кардинально не зміниться на користь ЗСУ.
Постачання зброї.
Британія вже заявила про передачу Україні 14 важких танків Challenger, підштовхуючи ФРН до аналогічних рішень. І цілком імовірно, що ФРН дозволить не постачання танків Leopard із запасів інших армій. Відомо, що на 2022 рік кількість випущених Leopard 2 перевищила 3500 одиниць, понад 2500 з яких вважаються такими, що перебувають у строю. Основними операторами Leopard 2 є безпосередньо ФРН, Австрія, Данія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Індонезія, Норвегія, Канада, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Туреччина.
ФРН заявила, що постачання з німецьких запасів Україні можливо буде здійснено лише до початку наступного року. Поки що йдеться про порівняно невеликі кількості танків – це може бути кілька десятків. Але важливе саме створення прецеденту. При цьому, виходячи із заяви українського військового командування для ефективного контрнаступу, Україні потрібні сотні танків.
Канада передає ще 200 бронеавтомобілів як військова допомога Україні.
Bloomberg підрахував, скільки та яку зброю передали Україні з початку вторгнення 24 лютого.
• 410 танків радянських часів від Польщі, Чехії, Словенії та інших пострадянських країн.
• 250 БМП радянського виробництва від пострадянських країн
• 300 бронетранспортерів М113 та 250 М117
• 925 машин з посиленим захистом проти мін, у тому числі 440 американських M1224 MaxxPros, 90 австралійських Bushmaster та кілька британських Wolfhound та Mastiff,
• 1250 високомобільних багатоцільових колісних транспортних засобів американського виробництва Humvee.• 300 гаубиць, що буксируються, з них більше – 210 155-мм гаубиць M777 і 72 105-мм гаубиці зі США;
• 95 одиниць РСЗВ, у тому числі 38 систем HIMARS
• та понад 40 122-мм реактивних систем залпового вогню радянських часів із Польщі та Чехії.
• Зі засобів ППО перераховують 37 німецьких самохідних зенітних систем Gepard;
• 8 батарей NASAMS, одна американська та одна німецька ракетна батарея Patriot;
• 6 ракетних комплексів Strela-10Ms із Чехії;
• 6 ракетних комплексів Stormer із Великобританії; кілька інших зенітно-ракетних комплексів зі Словаччини, Німеччини, Іспанії, Франції та Польщі.
• З авіації – 14 штурмовиків Су-25 радянського виробництва, придбаних країнами НАТО у Болгарії та доставлених до України;
• 4 Су-25 із Північної Македонії;
• 20 вертольотів Мі-17, які спочатку призначалися для Афганістану, передані США;
• 11 вертольотів радянського виробництва із Чехії, Словаччини та Латвії;
• три британські Westland Sea Kings;
• шість гелікоптерів Kamov російського виробництва з Португалії;
• понад 30 безпілотників Bayraktar TB2 з Туреччини,
• а також по одному безпілотник1 з Литви та Польщі; сотні американських боєприпасів Switchblade;
• 415 розвідувальних безпілотників.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
