Авторы публикации
РФ продовжує реалізовувати свою злочинну стратегію щодо руйнування критичної інфраструктури України з метою провокування гуманітарної кризи та переговорного процесу в умовах шантажу. Внаслідок восьми хвиль ракетних російських атак в Україні пошкоджено всі теплові та гідроелектростанції, а також 40% високовольтної мережі. Загалом близько половини – 50% енергетичної інфраструктури України значно пошкоджено, а частину знищено повністю. Додатковими важливими чинниками дефіциту електроенергії в Україні є дефіцит вугілля та газу для її генерації, складний комплекс політичних та юридичних взаємин у галузі, немодернізованість системи.
При цьому атаки РФ на об'єкти критичну інфраструктуру України стають додатковим фактором, який провокує інфляцію. За 11 місяців 2022 року споживчі ціни на товари та послуги в Україні зросли на 25,7%. Надходження до бюджетів областей за десять місяців у середньому впали на -16% порівняно з січнем-жовтнем 2021 року. Якщо РФ продовжить атакувати національну енергосистему та іншу критично важливу інфраструктуру, то економіка України може скоротитися на 50% цього року, за заявою уряду. Також обстріл РФ українських міст надалі може спровокувати міграцію населенню з України, що також негативно позначиться на внутрішньому споживанні, ринку праці та стані економіки в цілому.
Цього тижня Україна формально завершила виконання зобов'язань щодо кандидатства у члени ЄС, що вкотре було використано для посилення позицій Офісу Президента України у політичній системі. Так Верховна Рада ухвалила закон, який змінює порядок відбору суддів Конституційного суду, закон про медіа та закон про національні меншини – одна з головних вимог до кандидатства України в Європейському Союзі. Але в цілому варто зазначити, що частково ці закони стають інструментом розширення повноважень і зміцнення чинної влади. Так команда Президента завершує процес встановлення контролю за медіасередовищем, вирішує свої проблеми у сфері судочинства та посилює контроль над судовою системною, яка відкриває дорогу до пропрезидентської політичної реформи.
Також у внутрішній політиці країни продовжує наростати ескалація навколо Української православної церкви (бл. Онуфрій). СБУ проводить обшуки у храмах та монастирях УПЦ у Закарпатській, Чернівецькій, Рівненській, Волинській, Миколаївській, Сумській, Львівській, Житомирській та Херсонській областях на тлі звинувачень у «проросійськості». Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав три законопроекти, які стосуються діяльності Української православної церкви (УПЦ), та які по суті забороняють її діяльність. Але виходячи із заяви голови профільного комітету та одного із керівників правлячої партії "Слуга Народу" М.Потураєва, можна припустити, що влада дійсно поки що не збирається безпосередньо заборонити УПЦ, а підштовхує цю релігійну конфесію до добровільної відмови від канонічних зв'язків із РПЦ та зміни частки ієрархів. Внесення до списків санкцій керуючого справами УПЦ також ускладнює функціонування Церкви як юридичної особи, продовження орендних угод з органами державної влади, реєстрами статутів тощо. Привертає увагу, що сам предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій поки що під санкції не потрапив. Це може свідчити про те, що фінального політичного рішення щодо УПЦ не прийнято. Також частина команди Президента побоюється посилення Православної Церкви України (бл. Єпіфаній), впливу на яку команди П. Порошенка є значним.
На фронті ЗС РФ продовжує локальний наступ на Бахмутському, Авдіївському, Лиманському, Запорізькому напрямках – ніде суттєвих просувань не зафіксовано і спостерігаються процеси ситуативного виснаження та стабілізації лінії фронту. Найактивніші бойові дії йдуть у районі Донбасу. Також ЗС РФ намагаються зайти в тил українським військам, зосередженим на захід від Донецька, та намагаються наступати на м. Велика Новосілка. На Херсонському напрямку ЗС РФ ведуть оборонні дії, посилюють угруповання військ. Міністр оборони України О.Рєзніков стверджує, що ЗСУ підуть у наступ із настанням морозів, коли відбудеться промерзання ґрунту. Цілком імовірно, що метою майбутнього контрнаступу ЗСУ може стати звільнення більшої частини півдня України або північної частини Луганської області. Зокрема, зусилля можуть бути спрямовані на важливий транспортний вузол через який проходить сухопутний коридор до Криму - м. Мелітополь на Запорізькому напрямку, або Сватове, Старобільськ на Луганському. ЗС РФ також готують "зимовий наступ" за рахунок поповнення армії мобілізованими. Такий наступ, ймовірно, може стосуватися Запорізького спрямування, чи північної частини лівобережної України.
Спостерігається помірний прогрес у переговорах за посередництва МАГАТЕ щодо демілітаризації Запорізької АЕС. Поки Україна вимагає вивести звідти російські війська, РФ заперечує таку можливість. Так само як і можливість того, що станція буде передана під управління будь-кого крім "Росатому". Станція періодично продовжує зазнавати обстрілів. Потенційно сторони можуть вийти на домовленості, які передбачають виведення російських військ зі станції, припинення обстрілів та посилення моніторингової місії МАГАТЕ.
Керівники країн G7 публічно підтримали «формулу миру» Президента України Володимира Зеленського (деокупація, репарація, покарання військових злочинців тощо). «Формула миру» В. Зеленського дозволяє Україні продемонструвати третім країнам теоретичну готовність до переговорів та парирувати російські спроби перекласти відповідальність на Україну за продовження війни (нібито Україна відмовляється від миру). Але за своїм змістом такий план фактичний ультиматум та вимога визнання своєї поразки, на який поки що не погодиться РФ. Тому очевидно, що найближчим часом сторони будуть орієнтовані на результат бойових дій.
Комітет Сенату США схвалив резолюцію, яка визнає дії Росії проти українського народу геноцидом. Це рішення, як і резолюція Європарламенту про визнання РФ країною спонсором тероризму поки не матиме жодних юридичних наслідків для Росії, але є важливим інструментом тиску на РФ, може стати ще одним правовим приводом для формування юридичної бази конфіскації російських заморожених активів (близько 330 млрд дол). Також поруч із ініціативою трибунала це може бути ще одним способом тиску на РФ для пом'якшення її переговорної позиції за можливим мирним договором чи перемир'ю. На тлі призупиненого процесу мирних переговорів, Туреччина як основний вигодонабувач зернової угоди намагається розширити номенклатуру експорту в рамках зернового коридору за рахунок інших видів продовольства та товарів, також прагне створити в Туреччині регіональний газовий хаб. Так Президент Туреччини Р. Ердоган ініціювала новий етап «човникової» дипломатії між Україною та РФ.
Не виключено, що надалі постачання зброї в Україну від західних країн може сповільнитися. У США, зважаючи на все, таки відбудеться аудит відправленого в Україну озброєння, що у свою чергу уповільнить його постачання. Білий дім заявив, що згоден із пропозиціями республіканців його провести. Водночас у ЄС уже звучать заяви про вичерпання запасів озброєння, що може негативно вплинути на постачання в Україну. З цим також може бути пов'язане бажання європейських країн підштовхнути Україну до поновлення переговорів чи перемир'я. Загалом загальна сума заявленої допомоги Україні становить близько 113 млрд євро. При цьому варто розуміти, що заявлена допомога та фактично освоєна допомога значною мірою відрізняються. Україна з початку війни отримала від міжнародних партнерів 27,2 млрд. доларів допомоги.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: без значних змін. ЗСУ відбили атаки ЗС РФ у районі н.п.Тернової Харківської області.
На Донбасі: Армія РФ веде наступ на Бахмутському та Авдіївському та Лиманському напрямках. Триває оборона м. Бахмута, також атаки відбиті в районі населених пунктів Білогорівки, Майданчика, Невського в Луганській області. На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Яківлівки, Бахмутського, Підгородного, Бахмута, Досвідченого, Курдюмівки, Дружби, Невельського, Перемоги, Соледар, Кремінна, Мар'їнки та Новомихайлівки, Донецької області. Армія РФ пішла у наступ на Велику Новосілку - укріпрайон ЗСУ, який підтримує зокрема українські сили в м.Вугледарі.
Ситуація на Південному напрямку: без значних змін. На Херсонському напрямку ЗС РФ ведуть оборонні дії, посилюють угруповання військ. У Запорізькій області знищено керівний склад 58 армії (у місті Мелітополь).
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Переговорний процес.
Керівники країн G7 виступили за мирний план Президента України Володимира Зеленського. Крім того, там домовилися підтримувати та посилювати економічний тиск на РФ. У G7 зазначили, що ядерний шантаж РФ є неприйнятним, а застосування зброї масового ураження матиме "серйозні наслідки". Лідери G7 закликали глав своїх міністерств фінансів зібратися найближчим часом для обговорення спільної підтримки України у 2023 році. G7 висловили готовність допомагати Україні «у ремонті, відновленні та захисті її критично важливої енергетичної та водної інфраструктури», а також продовжувати надавати їй військову допомогу з акцентом на «системи та засоби протиповітряної оборони».
Президента України Володимира Зеленського, який у відеозв'язку взяв участь у саміті G7, попередньо скоординував «формулу миру» з Президентом США Д. Байденом. Нагадаємо, що мирний план В. Зеленського складається із десяти пунктів, що включає відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, звільнення всіх полонених, трибунал для винних в агресії та гарантії безпеки для України.
Нагадаємо, українська формула світу з 10 пунктів включає:
1. Радіаційна та ядерна безпека;
2. Продовольча безпека;
3. Енергетична безпека;
4. Звільнення всіх полонених та депортованих;
5. Виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності та світового порядку;
6. Виведення російських військ та припинення бойових дій;
7. Повернення справедливості, тобто суд для винних у агресії та компенсація збитків;
8.Протидія екоциду;
9. Гарантії безпеки України, щоб не допустити ескалації;
10. Фіксація закінчення війни.
Цей план за змістом фактично не залишає поля для прийнятних компромісів, на які могли б хоча б частково погодитися в РФ. Підтримка мирного плану Президента України В. Зеленського країнами G7 означає, що країни-союзники намагаються максимально посилити тиск на РФ. Водночас, мирний план В.Зеленського вже дозволяє демонструвати на рівні третіх країн нібито конструктивне прагнення України до переговорів. Раніше висуваючи опоненту неприйнятні умови, у цю «гру» з показною готовністю до укладання мирних угод грали в РФ.
Паралельно Туреччина ініціювала новий етап «човникової» дипломатії між Україною та РФ. Президент Туреччини Р. Ердоган, як основний вигодонабувач зернової угоди, намагається розширити номенклатуру експорту в рамках зернового коридору за рахунок інших видів продовольства та товарів, він також прагне створити в Туреччині регіональний газовий хаб.
Так Р. Ердоган провів у неділю телефонну розмову з президентом РФ В. Путіним, в якій закликав його якнайшвидше завершити війну проти України, а також вирішити проблему з курдами в Сирії. На переговорах обговорювалися турецько-російські відносини, особливо енергетичні, а також регіональні питання, включаючи зерновий коридор та боротьбу з тероризмом. Р. Ердоган сказав, що спільними зусиллями вже було доставлено понад 13 мільйонів тонн зерна.За його словами, вже можна починати працювати над експортом інших продуктів харчування та поступово інших товарів у рамках зернового коридору. Пізніше відбулася телефонна розмова Президента Туреччини Р, Ердогана із Президентом України В. Зеленським.
Продовжуються переговори щодо демілітаризації Запорізької АЕС. Але загалом ситуація остаточно залишається не ясною. Поки що не зрозуміло, хто контролюватиме станцію. Україна вимагає вивести звідти російські війська, РФ заперечує таку можливість. Так само як і можливість того, що станція буде передана під управління будь-кого крім "Росатому". Станція періодично продовжує зазнавати обстрілів. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що захисна зона навколо станції може бути погоджена і почне працювати найближчим часом. Варіант виходу РФ із ЗАЕС в обмін на гарантії прокачування газу та нафти можливий. РФ потребує надходжень від продажу енергоносіїв до ЄС. Цінова стеля, яка вступила 5 грудня, передбачає обмеження для нафти, що поставляється морем. У РФ поки що залишається альтернативний маршрут трубопроводом "Дружба", південна гілка якого проходить територією України в ЄС. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що існує домовленість щодо виведення важких озброєнь з українською Запорізькою АЕС і що переговори ведуться на цих умовах.
Внутрішня ситуація в Україні
РФ продовжує реалізовувати свою стратегію щодо руйнування критичної інфраструктури України.
10 грудня після нових ударів РФ дронами іранського походження по енергетичних об'єктах Одеської області у регіоні склалася вкрай складна ситуація. Більшість споживачів тривалий час (кілька діб) перебували без світла, відзначалися перебої з постачанням води та тепла. Ситуація на Одещині була ускладнена тим, що енергетична система не встигла відновитись від попередніх ударів. 14 грудня атакам російських безпілотників зазнав м. Київ. Президент В.Зеленський заявив, що попередньо вдалося збити всі 13 дронів, які атакували столицю вранці.
Внаслідок восьми хвиль ракетних російських атак в Україні пошкоджено всі теплові та гідроелектростанції, а також 40% високовольтної мережі. Загалом близько половини – 50% енергетичної інфраструктури України значно пошкоджено, а частину знищено повністю. Президент України В. Зеленський заявив, що країні потрібна енергетична допомога на суму 800 млн євро.
Кабінет Міністрів України визначив 4 групи для отримання електроенергії. Перший пріоритет – це об'єкти критичної інфраструктури. Другий пріоритет – це об'єкти військово-промислового комплексу.
Перший пріоритет – це критична інфраструктура, зокрема об'єкти водо-, теплопостачання та лікарні.
Другий пріоритет – це об'єкти військово-промислового комплексу, які працюють на оборону країни. Принцип "все фронту" залишається абсолютно незмінним.
Третій пріоритет – це бізнес, який виробляє критично важливі товари та продукти, як хлібопекарні та молокозаводи.
Четвертий пріоритет – житловий сектор.
Визначення урядом 4 групи для отримання електроенергії може означати, що Кабмін розглядає варіанти незабезпечення електроенергією побутових споживачів.
Економічна ситуація.
За підсумками 2022 року, за прогнозами емісії гривні, вийде на 400 млрд грн. 2023 року українська влада обіцяла МВФ і західним партнерам згорнути активну емісію гривні. Щоб уповільнити інфляцію та почати згортати емісію гривні у 2023 році. При цьому атаки РФ на об'єкти критичну інфраструктуру України, зокрема, енергетичні об'єкти стають додатковим фактором, що сприяє зростанню.
Повідомляється, що інфляція у листопаді 2022р. складає 26,5% порівняно з попереднім роком, а за місяць +0,7%
• З початку року наступні зміни:
• Транспорт +30,7%
• Продукти харчування та безалкогольні напої +25,9%
• Алкогольні напої, тютюнові вироби +16,9%
• Ресторани та готелі +15,5%
• Побутова техніка та
• поточне утримання житла 15,2%
• Освіта +14,5%
• Охорона здоров'я +14%
• Зв'язок +10,7%
• Відпочинок та культура +10,5%
• Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива +5%
• Досить дивно, але за офіційною статистикою «Одяг та взуття» показали падіння: -3,2%.
За 11 місяців 2022 року споживчі ціни на товари та послуги в Україні зросли на 25,7%, свідчать дані Держстату.
За даними Openbudget, які проаналізували надходження до бюджетів областей за перші 10 місяців року. У середньому доходи впали на -16%, порівняно з січнем-жовтнем 2021 року.ТОП-5 областей, що найбільше втратили доходів:
Херсонська: -52%
Запорізька: -33,3%
Дніпропетровська: -23,3%
Чернігівська: -21,7%
Закарпатська: -20,8%
Доходи збільшилися лише у двох областей:
Львівська: +9%
Миколаївська: +4%
Внаслідок восьми хвиль ракетних російських атак в Україні пошкоджено всі теплові та гідроелектростанції, а також 40% високовольтної мережі.
Тому взимку українці можуть зіткнутися із нестачею світла, повідомив прем'єр Денис Шмигаль.
Віце-прем'єр-міністр Олександр Кубраков у коментарі CNN сказав, що загалом близько половини – 50% енергетичної інфраструктури України значно пошкоджено, а частину знищено повністю.
З початку нового року ціна на електроенергію для бізнесу збільшиться на 107%, повідомляє НЕК «Укренерго». Зросте також вартість диспетчерських послуг. Загалом подорожчання становитиме 107% по відношенню до нинішніх показників.
Водночас, пільгові ціни на електрику для побутових споживачів збережуться протягом осінньо-зимового періоду — до 31 березня 2023 року. Таке рішення ухвалила Нацкомісія із держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Перший заступник міністра економіки Денис Кудін повідомив, що у листопаді 2022 року ВВП України може скоротитися порівняно з листопадом 2021 року на 41%, а за підсумками всього 2022 року економіка країни може впасти на 33,2% – 33,5%. 2023 року Мінекономіки розраховує на відновлення зростання ВВП, і, як і раніше, оцінює його на рівні 3,2% — цей прогноз не змінювався. При цьому Міністерство економіки України не очікує змін до кінця року курсу долара. Офіційний курс гривні зараз перебуває на 36,6 грн/$, а готівка тримається в районі 40,0-40,5 грн/$. 2023-го курс долара, за прогнозом Мінекономіки, становитиме в середньому по році 42,2 грн/$. Коригування прогнозів можливе у разі зміни ходу воєнних дій. Оскільки на оцінку закладено прогноз, що активна фаза бойових дій в Україні закінчиться влітку. Якщо вона затягнеться, то це, природно, позначиться на показниках економіки.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що якщо РФ продовжить атакувати національну енергосистему та іншу критично важливу інфраструктуру, економіка України може скоротитися на 50% цього року.
Також обстріли РФ українських міст надалі може спровокувати міграцію населенню з України, що також негативно позначиться на внутрішньому споживанні та ринку праці та стані економіки в цілому.
Ситуація довкола Конституційного суду.
7 грудня 2022 року відбулося спеціальне пленарне засідання суддів Конституційного суду, на якому розглядалося питання відставки трьох суддів на підставі поданих ними заяв. Одразу три судді КСУ за квотою Верховної Ради склали повноваження суддів та пішли у відставку.
Йдеться про суддів КСУ:
Ігоре Сліденко (став суддею у березні 2014 року за квотою партії «Свобода»)
Сергію Сасі (став суддею у березні 2014 року за квотою партії «Батьківщина»)
Ірині Завгородній (стала суддею у вересні 2018 року за квотою партії БПП)
При цьому 9-річний термін повноважень суддів КСУ Ігоря Сліденка та Сергія Саса спливав лише у березні 2023 року, а повноваження Ірини Завгородньої спливали взагалі лише у вересні 2027 року.
У листопаді Венеціанська комісія надала загалом схвальний висновок щодо законопроекту № 7662 про відбір кандидатів на крісло судді Конституційного Суду України за новою процедурою, тобто із залученням Дорадчої групи, куди увійдуть експерти від міжнародних суб'єктів, у тому числі й від самої Венеціанської Комісії. Але зараз цей законопроект остаточно не ухвалено – наприкінці листопада його було внесено до парламенту, але потім було знято з розгляду.
Швидше за все, найближчим часом очікується спроба призначення до КСУ трьох нових суддів Конституційного Суду за квотою Верховної Ради. Що дає можливість владі провести своїх представників через парламент до Конституційного суду. Тоді розстановка сил у Конституційному суді кардинально зміниться.Після встановлення стійкої президентської більшості в КСУ Офіс Президента отримає ефективний інструмент для вирішення багатьох внутрішніх проблем і протиріч, що накопичилися (питання мови, національних меншин, контроль над судовою системою та ін.). Також з'являться можливості для переформатування конституційного поля щодо проведення або відстрочення виборів, внесення змін або написання нової Конституції України, яка посилить повноваження Президента України.
Водночас, Касаційний адміністративний суд Верховного суду України визнав незаконним указ президента Володимира Зеленського про усунення голови Конституційного суду Олександра Тупицького з посади судді на 2 місяці. Наразі голову Конституційного суду оголошено у розшук за незаконний виїзд із країни під час війни.
Боротьба за вплив на КСУ пов'язана з тим, що там часто блокували багато законодавчих ініціатив влади. Потенційно у 2020-му році міг визнати неконституційною та земельну реформу, закон про мови та ще низку важливих для команди Президента законів, що фактично і запустило політичну кризу в Україні (конфлікт навколо КСУ, активізація РНБОУ, заборона «каналів Медведчука», кримінальні справи проти П.Порошенка та В.Медведчука, зупинка діалогу щодо Мінських угод і так далі). Тому незалежність структури КСУ там розглядали як ризик та загрозу для зміцнення влади Президента.
Окрім цього, 13 грудня депутати Верховної Ради підтримали закон №7662, який змінює порядок відбору суддів Конституційного суду. Його підтримали 245 народних депутатів.Цього ж дня парламент ухвалив законопроект, який передбачає ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Також парламент схвалив законопроект №5370 щодо створення Київського міського окружного адміністративного суду.
Дії ОАСК часто вступали в суперечність не лише політикою влади, а й із західними партнерами (у частині антикорупційних органів), там ухвалили чимало резонансних рішень, серед яких – справа колишнього голови Державної фіскальної служби Р. Насірова, справа Б. Розенблата, а також визнання націоналізації «ПриватБанку» незаконною, заборона на мирні збори під час Євромайдану та ін.
При цьому очікуються великі затримки з винесенням судових рішень, з урахуванням того, що в Київському окружному адмінсуді в 2,5 рази менше суддів, ніж в ОАСК. Згідно з Кодексом адміністративного судочинства (КАСУ), справи, передані з ОАСК Київському окружному адміністративному суду, а надалі - до новоствореного Київського міського окружного адмінсуду, підлягатимуть розгляду спочатку, або ж повторному розгляду зі стадії підготовчого провадження у зв'язку зі зміною складу суду.
Верховна Рада ухвалила законопроект «Про національні меншини
(спільноти) України».
13 грудня Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон №8224 Законопроект "Про національні меншини (спільноти) в Україні". За рішення проголосували 324 депутати. Законопроектом пропонується встановити, що національна меншість України (далі – національна меншість) – група громадян України, які не є етнічними українцями, традиційно проживають на території України, об'єднана загальними етнічними, культурними, історичними, мовними чи релігійними ознаками, які усвідомлюють свою приналежність до неї. виявляють прагнення зберегти та розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність.
Нацменшинам гарантуються права на самоідентифікацію, на мирні збори, використання мови нацменшини, у тому числі й у сфері освіти. Нацменшина отримує можливість видавати ЗМІ своєю мовою, дублювати вивіски та передвиборчу агітацію, афіші, культурні заходи. Також пропонується передбачити створення дорадчих органів для вирішення питань національних меншин.
Ініціативи визначає, що особа, яка належить національній меншості, має також право на:
1) самоідентифікацію;
2) свободу громадських об'єднань та мирних зборів;
3) свободу вираження поглядів та переконань, думки, слова, совісті та релігії;
4) участь у політичному, економічному та соціальному житті;
5) використання мови національної меншини;
6) освіта, у тому числі мовами національних меншин;
7) збереження культурної самобутності національної меншини. Згідно із законопроектом нацменшинам гарантується захист від примусової асиміляції.
Також забороняється пряма та непряма дискримінація осіб, які належать до нацменшин. У разі обмеження прав меншин їхні представники можуть звернутися до суду чи іншим правовим способом домогтися захисту своїх прав.
Варто зазначити, що ухвалений законопроект про нацменшини все ж таки став дещо кращим, ніж у попередніх версіях. Враховано деякі поправки до закону національних меншин та експертних організацій. Але не вирішено питання: повноцінного вивчення мови нацменшин, використання мови у судовій системі, у засобах масової інформації, не вирішено питання компактного проживання. Збереглися всі обмеження, які є у вже чинному законодавстві, зокрема, у законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та законі «Про освіту». Цей закон «про нацменшини» знижує рівень захищеності та можливості нацменшин та можливості їх розвитку, особливо національних мов, порівняно з тим, як це прописано у Конституції України та скасованим у 2018 році Законом України «Про основи державної мовної політики». У той же час для спільнот національних меншин створюються умови ширшої діяльності в приватному публічному секторі – вони можуть створювати свої школи з навчання своєї мови, створювати свої медіа, проводити культурні заходи та займатися іншою діяльністю, використовуючи мови нацменшин.
Закон про медіа.
Верховна Рада України ухвалила закон "Про медіа" (№2693-д). Закон підтримали 299 народних депутатів. Цей законопроект надає більше повноважень Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, за що його критикували журналісти та опозиція. На їхню думку, цей закон не лише під час війни, а й після її закінчення стане інструментом тотального контролю з боку влади над ЗМІ. Так, наприклад, Національна рада отримала право без рішення суду тимчасово на два тижні блокувати незареєстровані ЗМІ. Повне блокування можливе за рішенням суду. Зокрема, Нацрада матиме владу не лише над аудіовізуальними ЗМІ, а й над друкованими та онлайн-виданнями. У Нацраді з питань телебачення та радіомовлення необхідність впроваджувати регулювання онлайн-медіапростору пояснювали тим, що частина ринку "працює темно або анонімно". На думку деяких журналістів та експертів, з урахуванням величезного переліку обмежень, а також загрозу швидких санкцій, аж до закриття, дозволити собі критику влади зможуть лише видання, які користуються підтримкою західних структур.
Водночас, закон реформа ЗМІ є однією з головних вимог Євросоюзу. Україна для початку переговорів щодо вступу до ЄС мала, зокрема, виконати вимоги щодо регулювання медіа. У листопаді заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко повідомив, що Україна отримала висновки Європейської комісії щодо законопроекту "Про медіа". Ці висновки, за його словами, були "досить робочими та не дуже об'ємними". Документ, серед іншого, вводить в законодавство поняття онлайн-медіа.
Ситуація довкола Української православної церкви (УПЦ).
Загальна ситуація щодо подальшої долі УПЦ поки що до кінця залишається не ясною. СБУ продовжують обшуки у храмах та монастирях УПЦ у Закарпатській, Чернівецькій, Рівненській, Волинській, Миколаївській, Сумській, Львівській, Житомирській та Херсонській областях.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав три законопроекти щодо діяльності Української православної церкви (УПЦ).
Законопроект N8221 Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій. Він пропонує на території України заборонити діяльність Російської православної церкви, релігійні організації, які безпосередньо або як складові іншої релігійної організації входять до структури РПЦ; а також релігійні центри, що входять до складу чи підпорядковані канонічним, організаційним чи іншим питанням РПЦ. Також передбачається, що договори користування майном забороненими релігійними організаціями розриваються достроково.
Комітет ВР також підтримав звернення парламенту до уряду щодо передачі у безоплатне користування комплексів будівель Почаївської Успенської Лаври та Києво-Печерської Лаври Православної церкви України (N8012).
Крім того, вони підтримали законопроект №8262, який передбачає спрощення переходу від УПЦ до ПЦУ.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради розкритикувало Законопроект N8221 щодо забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій.Загалом зазначається, що поданий до Ради законопроект, який фактично забороняє УПЦ, суперечить Конституції і може внести розкол у суспільство. У законопроекті пропонується дозволити називатися "православним" лише тим церквам, які перейдуть у підпорядкування ПЦУ. Науково-експертне управління парламенту, посилаючись на Конституцію, зауважує, що "Україна є світською державою, що унеможливлює встановлення на законодавчому рівні будь-яких переваг для тих чи інших релігійних організацій".
"Запропонована монополія релігійної організації на термін "православний" є недостатньо зваженою та містить ознаки порушення ст. 35 Конституції України, у тому числі прав членів інших релігійних організацій", - йдеться у висновках. Ще одна претензія – поняття "іноземні релігійні організації", яке включене до законопроекту, але ніяк там не пояснюється (як немає згадки про нього та в іншому законодавстві України). Також експерти зазначають, що заборона релігійних організацій, які у будь-якій формі "декларують" зв'язок із РПЦ, є невизначеною причиною (тобто не перераховано конкретних форм такого декларування). Що дає привід закривати релігійні громади на розсуд влади.
Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформполітики "Слуга Народу" Микита Потураєв фактично спростував, що у цьому законопроекті No8221 Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій йдеться про заборону УПЦ. Він дає зрозуміти, що не вважає УПЦ частиною РПЦ, а також не вважає, що УПЦ займається колабораціоністською діяльністю.
Основні тези Н. Потураєва, наступні:
На глибоке переконання, більшості членів комітету сьогодні в Україні немає Церкви чи релігійної організації, яка була б частиною релігійних інститутів держави-окупанта або керувалася б звідти”.
"Ми також переконані, що виявлення СБУ під час обшуків у певних релігійних установах (мається на увазі в УПЦ) численних зразків антиукраїнських матеріалів у жодному разі не свідчить про колабораціонізм з боку цих релігійних інституцій".
"Ми закликаємо громадян та народних депутатів України не поширювати неправдиву інформацію про заборону УПЦ чи будь-якої іншої релігійної організації".
Виходячи із заяви голови профільного комітету та одного з керівників правлячої партії "Слуга Народу" М. Потураєва, можна припустити, що влада дійсно поки що не збирається безпосередньо заборонити УПЦ, а підштовхує цю релігійну конфесію до добровільної відмови від канонічних зв'язків із РПЦ та зміни часток ієрархів . У свою чергу, схвалені Комітетом відповідні три законопроекти, ймовірно, мають служити інструментом жорсткого тиску на УПЦ.
Поряд із цим було запроваджено нові санкції проти ієрархів УПЦ. Серед них - митрополит Антоній (Паканич), керуючий справами УПЦ та один із найвпливовіших її керівників. Також під санкції потрапив митрополит Чернівецький та Буковинський Мелетій. Інші – це митрополити на захоплених РФ територіях. Раніше під санкції потрапив намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь).
Привертає увагу, що сам предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій поки під санкції не потрапив.Це може говорити про те, що торг щодо УПЦ ще не завершений і остаточного рішення не прийнято.
По суті доля УПЦ буде залежати від висновків Державної служби з етнополітики та свободи совісті (структура перетворюється на інструмент шантажу та тиску), згідно з якою визначатимуть характер статутних відносин УПЦ та РПЦ. Нагадаємо, що вже у відставку відправили керівника служби Є.Богдан, раніше вона підтвердила, що у статуті Київської митрополії УПЦ немає жодних згадок про зв'язок із РПЦ чи Московським патріархатом.
Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформполітики "Слуга Народу" Микита Потураєв фактично спростував, що у цьому законопроекті No8221 Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій йдеться про заборону УПЦ. Він дає зрозуміти, що не вважає УПЦ частиною РПЦ, а також не вважає, що УПЦ займається колабораціоністською діяльністю.
Ситуація довкола України.
Фінансова та військова допомога Україні.
Сенат Конгресу США погодив оборонний бюджет на 2023 рік. Цей проект оборонного бюджету може стати найбільшим в історії США. Він становить $847,3 млрд. із них не менше $800 млн збираються виділити допомогу Україні. Також США оголосили про надання нового пакету військової допомоги Україні на $275 мільйонів. Наголос у ньому - на ППО та боротьбу з безпілотниками. Черговий пакет військової допомоги Україні виділяється в рамках схеми Presidential Drawdown Authority (PDA), за якою президент США має право відправляти озброєння без додаткової згоди Конгресу. До нового пакету допомоги увійдуть
▫️ додаткові боєприпаси для HIMARS;
▫️ 80 тисяч 155-мм артилерійських снарядів;
▫️ обладнання для боротьби з дронами;
▫️ засоби ППО;
▫️ позашляховики HMMWV;
▫️ машини швидкої допомоги та медичне обладнання;
▫️ близько 150 генераторів;
▫️ польове спорядження.
Загальна сума військової допомоги адміністрації президента США Джо Байдена з початку війни становить уже 19,1 мільярда доларів. При цьому в США, зважаючи на все, таки відбудеться аудит відправленого в Україну озброєння, що у свою чергу уповільнить його постачання. Білий дім заявив, що згоден із пропозиціями республіканців його провести. І республіканці, які з січня отримають більшість у Палаті представників Конгресу, обіцяють за такий аудит проголосувати.
Рада Європейського Союзу затвердила пакет фінансової допомоги Україні на 2023 рік у розмірі 18 млрд євро.Мета пакету полягає у наданні короткостроковій фінансовій допомозі, фінансуванні невідкладних потреб України, відновленні критично важливої інфраструктури та початковій підтримці сталого післявоєнного відновлення. Відомо, що Угорщина розблокувала пакет допомоги Євросоюзу Україні в обмін на розблокування фінансової допомоги Угорщині.
Загалом загальна сума заявленої допомоги Україні становить близько 113 млрд євро, згідно з даними Kiel Institute for the World Economy.
ЄС обігнали США та стають найбільшим донором України. Допомога від ЄС тепер перевищує допомогу від США. Загальна сума військової, фінансової та гуманітарної допомоги ЄС (з 24 січня до 20 листопада) становить майже 52 мільярди євро. Сума зобов'язань США становить трохи менше - 48 мільярдів євро. На решту країн припадає близько -13,5 млрд євро. При цьому варто розуміти, що заявлена допомога та фактично освоєна допомога значною мірою відрізняються.
Україна з початку війни отримала від міжнародних партнерів 27,2 млрд. доларів допомоги. Таку заяву зробив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличов. Він зазначив, що у 2023 році ця цифра зросте. Початковий план залучення міжнародної допомоги — близько 38 млрд. доларів на покриття дефіциту бюджету наступного року.
В уряді України назвали обсяг фінансування армії під час повномасштабного вторгнення. Так з 24 лютого на фінансування армії та сектору безпеки уряд виділив 1 трлн 130 млрд грн. З них 770 млрд. грн. витратили на зарплати військовим. Ще 176,2 млрд. спрямовано на модернізацію та закупівлю техніки та озброєння. Це більше, ніж держава витратила протягом останніх 10 років.
У проекті бюджету РФ на наступний рік зазначено, що понад 9 трильйонів рублів (143 мільярди доларів США) виділять на оборону, безпеку та правоохоронні органи у 2023 році. Як зазначають у британській розвідці, оприлюднена сума — це значне збільшення, порівняно з попередніми роками, і становитиме понад 30% всього бюджету Росії. У бюджеті 2023р. України на оборону закладено – понад 1 трильйон гривень або 43% видатків бюджету країни.
Схоже на те, що Іран та РФ досягли певних домовленостей щодо постачання зброї для війни в Україні, що створить додаткові складнощі. Зокрема, тепер РФ може й надалі продовжувати свою стратегію щодо руйнування критичної інфраструктури України та збільшити інтенсивність обстрілів, а Іран модернізувати власний ВПК та ВПС. В Україні вже заявили, що Іран та Росія формують "вісь зла".
У західних ЗМІ починає поширюватися інформація, що уряди натовських країн уже не проти українських ударів по Росії. Імовірніше, що ця тема в західній пресі виникла через появу в самої України нових засобів поразки (зокрема, про модернізацію ще радянського безпілотника "Стриж"). Але у Президента США Д. Байдена спростували дані про те, що США вже не проти ударів України територією Росії. Ескалація військового конфлікту в Україні не відповідає інтересам США, тому вони не підштовхуватимуть Київ до операцій усередині Росії, заявив представник Білого дому Джон Кірбі телеканалу АВС. За його словами, мета США в Україні - допомогти Києву захистити свою територію, зокрема втрачену внаслідок агресії Росії. Судячи з змісту нового пакету американської військової допомоги, США не готові передавати Україні нічого принципово нового з тих позицій, які допомогли б наростити далекобійність своїх ударів.
Навпаки, можна припустити, що надалі з постачанням зброї можуть розпочатися перебої, оскільки в ЄС уже звучать прямі заяви про вичерпання запасів озброєння. Глава Євродипломатії Жозеп Боррель заявив, що внаслідок військової підтримки України власні запаси Євросоюзу виснажені. Також у Міноборони ФРН повідомили, що армії країни все складніше реагувати на прохання про військову допомогу, оскільки її запаси озброєнь тануть. З цим може бути пов'язане бажання європейських країн підштовхнути Україну до відновлення переговорів чи перемир'я.
Комітет Сенату США схвалив резолюцію, яка визнає дії Росії проти українського народу геноцидом.
Загалом резолюція Комітету Сенату США про визнання дії РФ проти українського народу геноцидом, як і резолюція Європарламенту про визнання РФ країною спонсором тероризму поки що не матиме жодних юридичних наслідків для Росії. Але, можливо, послужить ще одним правовим приводом для конфіскації російських заморожених активів (близько 330 млрд дол). Також поруч із ініціативою за трибуналом це може бути ще одним способом тиску на РФ для пом'якшення її переговорної позиції за можливим мирним договором чи перемир'ю.
Ця резолюція засуджує Росію за здійснення актів геноциду проти народу України; закликає Сполучені Штати разом із союзниками по НАТО та ЄС підтримати уряд України, щоб запобігти подальшим актам російського геноциду проти українського народу; підтримує трибунали та міжнародні кримінальні розслідування для притягнення російських політичних лідерів та військових до відповідальності за агресивну війну, військові злочини, злочини проти людяності та геноцид; закликає президента США Джо Байдена застосувати санкції проти осіб, відповідальних чи причетних до геноциду, який вчиняє російська федерація в Україні. Документ тепер виноситься на загальне голосування до Сенату.
Нагадаємо, що Верховна Рада 14 квітня офіційно визнала дії збройних сил РФ, а також політичного та військового керівництва Росії під час повномасштабної війни проти України геноцидом українського народу. Парламент закликав світ також визнати дії Росії геноцидом. 21 квітня Латвія та Естонія першими у світі офіційно визнали військові злочини РФ в Україні геноцидом.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
