Допомога Україні залишається предметом передвиборного протистояння Республіканців та Демократів у Конгресі США. Ідуть непрості закулісні переговори щодо виділення нового українського фінансування, про що може говорити візит цього тижня Президента України В. Зеленського спочатку до Аргентини, а потім до США. Так, 12 грудня у Вашингтоні відбулися переговори між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом США Джо Байденом. В.Зеленський виступив у Сенаті, а також зустрівся зі спікером Палати представників та іншими членами Конгресу.
Наразі у США затягується пауза з наданням українського фінансування. Республіканці в обох палатах Конгресу вимагають як умову підтримки України з їхнього боку посилити міграційне законодавство. Демократи побоюються, що Конгрес завершить роботу у 2023 році, так і не ухваливши відповідного закону.
Під час спільної прес-конференції з Президентом України Президент США Д. Байден заявив, що пакет у $200 млн допомоги Україні виявиться одним із останніх траншів, якщо в Конгресі не буде ухвалено закон про подальше фінансування. Він вкотре підтвердив незмінну підтримку України з боку американців і наголосив на важливості зупинення російської агресії для безпеки всього світу. Д. Байден сказав, що РФ святкує, коли Республіканці у Конгресі блокують допомогу Україні. Президент США наголосив на готовності постачати зброю Україні, але зазначив, що без додаткової допомоги запаси США скоро вичерпаються. Також він сказав, що Україна буде в НАТО одразу після перемоги у війні.
Зі свого боку, Президент України В.Зеленський повідомив, що з лютого 2022 року Україна звільнила 50% захоплених РФ територій, а також наголосив на важливості зміцнення позицій у небі. В.Зеленський заявив, що морський експорт України відновився і тепер зміцнює як власну економіку (зростання на 5%), так і глобальну продовольчу безпеку. В. Зеленський вважає, що Україна виконала всі рекомендації Європейської Комісії щодо підготовки до вступу до ЄС.
Щодо компромісів із РФ, В. Зеленський сказав, що Україна не може віддати їй свої території. Раніше під час зустрічі з сенаторами В.Зеленський попередив, що без додаткової допомоги війна в Україні може «стати більш жорстокою», хоча ВСУ, можливо, і будуть змушені під російським тиском поступитися частиною своїх позицій. Нагадаємо, що в Україні більшість громадян – 58% (дослідження КМІС) зараз схиляються до думки, що навіть у разі суттєвого скорочення Західної допомоги слід продовжувати бойові дії. Третина (32%) вважає, що краще йти на припинення бойових дій за серйозних гарантій безпеки від Заходу.
Підсумки візиту Президента України В. Зеленського до США не можна назвати успішними, Україна отримала лише «втішний» пакет допомоги у 200 млн дол., іншого прогресу досягти поки що не вдалося. На цьому фоні навіть візит до Осло для В. Зеленського був більш продуктивним, - Норвегія виділить Україні 1,8 мільярда доларів допомоги до кінця цього року і продовжить підтримку країни з перших місяців 2024 року.
Але переговори України з американськими колегами продовжуються. Швидше за все, допомога з боку США все ж таки буде продовжена, проте законопроект можуть не встигнути прийняти цього року, до різдвяних свят, і перенесуть уже на січень 2024р. До того ж, обсяг допомоги може значно скоротитися до 20-30 млрд дол. (нагадаємо, Білий Дім запитував 61 млрд дол.) і його буде недостатньо для збільшення можливостей ЗСУ, проведення великих контрнаступних операцій.
Окрім питання фінансування для Президента України В.Зеленського було важливо заручитися новою підтримкою Білого Дому США, на тлі того, що в Україні політична система умовно тепер поділяється на два табори. Відбувається зниження рейтингів влади та розпочинається процес піднесення альтернативного лідера – головкому ВСУ В.Залужного. Так (згідно з даними Соціологічної групи «Рейтинг») рейтинг В. Залужного (40%) фактично зрівнявся з рейтингом В. Зеленського (42%), а його умовна партія (36%) випереджає Блок В. Зеленського (26%) на 10% .
Американська допомога для України має велике значення ще з тієї позиції, що США орієнтуються інші союзники. Велика ймовірність, що, якщо Вашингтон скоротить чи зупинить фінансування України, за його прикладом надійдуть і більшість країн ЄС.
Найближчими днями відбудеться Рада ЄС, де глави країн-членів мають затвердити два ключові для України рішення: розпочати переговори щодо можливості вступу України до складу ЄС; виділити Україні фінансування у розмірі 50 мільярдів євро. Але допомога Євросоюзу зіткнулася із загрозою затримки через незгоду деяких країн проголосувати за надання Україні такої великої суми. ЄС уже розглядає можливість надання екстреного фінансування Україні в обхід загального бюджету.
Функціонування української економіки під час війни повністю залежить від фінансування зарубіжних донорів. США та інші країни-партнери фактично фінансують основні українські державні витрати – від охорони здоров'я до житлових субсидій.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Р. Підласа заявила, що без допомоги США проблеми із соцвиплатами в Україні можуть розпочатися вже у січні 2024р. Дефіцит у перший місяць 2024 року може становити 20 млрд грн. Загальний дефіцит бюджету на 2024 рік – 1,57 трлн. грн. Їх планують залучати на зовнішньому та внутрішньому ринках. Якщо закордонна підтримка України ослабне, країна буде змушена вишукувати внутрішні ресурси. В Уряді не виключають і відновлення емісії гривні, що призведе до зростання інфляції та девальвації національної валюти.
На загальному тлі внутрішніх проблем у країн-союзників, втоми від війни та величезних витрат на Україну західна підтримка продовжує слабшати. За даними Kiel Institute for the World Economy, всі зареєстровані зобов'язання допомоги перед Україною з початку війни збільшилися до загальної суми близько 241,5 млрд євро. Зокрема: Євросоюз – 133,2 млрд євро; США -71,4 млрд. євро, інші країни - 36,9 млрд. євро. Україна зараз все більше покладається на основну групу донорів, таких як США, Німеччина та країни Північної та Східної Європи. Динаміка підтримки України сповільнилася. Нещодавно виділена допомога досягла нового мінімуму у період із серпня по жовтень 2023 року — майже на 90% менше у порівнянні з тим самим періодом 2022 року. Перспективи неясні, оскільки найбільше очікуване зобов'язання щодо надання допомоги – з боку Європейського Союзу – не було остаточно схвалено, а допомога з боку США знижується.
Нагадаємо, що в Конгрес США заявили, що вже виділив $111 млрд на допомогу Україні, включаючи $67 млрд на фінансування військових закупівель, $27 млрд на економічну та громадянську допомогу та $10 млрд на гуманітарну допомогу.
Держсекретар Е.Блінкен заявив, що 90% військової допомоги, яку надали Україні, витратили до самих США.
Складність ситуації у Конгресі посилюється збільшенням "антиукраїнських" настроїв серед електорату республіканців. Результати опитування від Pew Research Center свідчать про те, що приблизно третина американців, тобто 31%, вважають за необхідне скоротити допомогу Україні.Ще 29% вважають, що поточної допомоги достатньо, тоді як 18% виступають за її збільшення. Серед прихильників республіканців частка тих, хто пропонує зменшити допомогу, збільшилась із 44% до 48%.
На тлі цього рейтинг Дональда Трампа (47%) починає перевершувати рейтинг Джо Байдена (43%) (The Wall Street Journal). Нагадаємо, що наприкінці літа рейтинги цих двох головних кандидатів були практично однаковими. Можливе повернення Дональда Трампа до Білого Дому у 2025 році очікувано призведе до значного урізання західної підтримки України.
На фронті ініціатива поступово переходить до російських військ. ЗС РФ активізували спроби наступу на кількох напрямках. На Донеччині, під м. Авдіївкою ЗС РФ просунулися до міста з північно-східної дачної зони. Раніше РФ на південному сході м. Авдіївки захопили промзону або її більшу частину.
На південь від Авдіївки тривають бої за Мар'їнку, де РФ також дещо просунулися. Не офіційно в РФ говорять про просування військ РФ на західні околиці м. Мар'їнки Донецької області та фактичне її захоплення.
На Бахмутській ділянці, РФ просувається біля Богданівки та на схід від Роздолівки.
На Лиманському напрямку основні бої йдуть у напрямку н.п.Тернов та н.п.Ямполівки.
На Південному напрямку на Лівому березі Дніпра бої продовжуються під н.п.Кринками в Херсонській області.
У РФ визначилися з датою президентських виборів, вони відбудуться 17 березня 2024 року. При цьому голосування проходитиме з 15 по 17 березня. Ці вибори матимуть референдумний характер, у РФ також визначатимуть напрямок зовнішнього курсу країни (у тому числі й по Україні). Президент РФ В. Путін ухвалив рішення балотуватися на майбутніх президентських виборах, що дозволить йому залишатися при владі ще до 2030 року. Після виборів у Путіна «розв'яжуться руки» для ескалації ситуації: проведення нових мобілізацій та посилення атак на Україну. захоплення нових територій може відіграти ключову негативну роль на американських президентських виборах, позбавивши чинного Президента Байдена шансів на перемогу. Також це створить додаткові аргументи та умови для початку РФ переговорів із новою Адміністрацією США. Тому російське вікно можливостей у цьому відношенні, у період із березня по листопад 2024р. (до президентських виборів США), або трохи довше, швидше за все характеризуватиметься максимальною військовою ескалацією на фронті.
Верховна Рада України ухвалила три важливі євроінтеграційні закони. Так, у другому читанні було прийнято урядовий законопроект №10203-1 про посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Закон передбачає збільшення максимальної чисельності співробітників НАБУ з 700 до 1000 осіб, включаючи план розширення числа керівного персоналу з 500 до 750 осіб.
Ухвалено законопроект №10262, який дає можливість Національному агентству з запобігання корупції (НАЗК) проводити перевірки майна чиновників, яке вони придбали до призначення на свою посаду. Відповідно до нової редакції закону, перевірка може бути проведена з появою нових даних чи нових джерел інформації. Раніше НАЗК не проводило перевірку раніше опублікованої інформації, якщо не було виявлено порушень.
Ухвалено оновлений законопроект №10288-1 про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів з прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Це одна з вимог Європейської Комісії, виконання якої є необхідною умовою для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
Насамперед законопроект націлений на розширення прав офіційних мов ЄС, таких як угорська, румунська, болгарська та інші. У його рамках передбачено такі зміни: захист права на використання мов національних меншин забезпечуватиме уповноважений Верховної Ради України з прав людини; гарантуються права використання мови національних меншин в освітньому процесі паралельно з державною мовою; розширення можливостей використання мов національних меншин у сфері медіа та видавничої діяльності.
Таким чином, мови меншин можуть застосовуватися у приватних школах, університетах, класах нацменшин, у засобах масової інформації, політичній рекламі тощо.Але ці положення не поширюються на мову країни-агресора (тобто російську мову) і зміни діють безстроково, а не 5 років, як планувалося раніше. У законі є важливе уточнення щодо обраного спектру мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, мовами національних меншин (спільнот), до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин за законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою окупантом, незалежно від територіальної категорії».
Уряд України тепер очікує, що Європейська Рада ухвалить остаточне рішення щодо початку офіційних переговорів про членство України в ЄС.
Водночас з боку європейських партнерів розпочато переговори з Україною, це радше символічний крок, який поки що не гарантує країні швидкого вступу до ЄС. Але початок самих переговорів щодо вступу до ЄС для команди влади в Україні є надзвичайно важливим з погляду демонстрації європейських перспектив та «перемог» українському суспільству.
У Верховній Раді України багато депутатів прагнуть скласти свої повноваження. Як повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, у парламенті значну кількість парламентарів хочуть скласти мандати, але їх "не відпускають", оскільки зменшення чисельності депутатів у Раді може вплинути на її діяльність. Д.Арахамія вважає, що необхідно оптимізувати роботу парламенту, щоб він пропрацював до нового скликання приблизно в тому ж режимі, і знизити мінімальну кількість народних депутатів у групах, щоб зберегти ці групи. Нагадаємо, що напередодні Верховна Рада затвердила заяви вже трьох нардепів про складання депутатських мандатів: Віталій Данилов (Батьківщина); Максим Єфімов ("Відновлення України"); Дмитро Шпенов (самовидвиженець). Таким чином, у Парламенті залишилося 400 депутатів. Процес масового звільнення депутатів пов'язаний із тим, що останнім часом на депутатів посилився тиск антикорупційних органів, відсутність депутатської недоторканності, відсутність можливості впливати на політичну систему, а також загальна токсичність депутатських повноважень в очах суспільства.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що у парламенті значну кількість парламентарів хочуть скласти мандати.
Як повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, у парламенті значну кількість парламентарів хочуть скласти мандати, але їх "не відпускають", оскільки зменшення чисельності депутатів у Раді може вплинути на її діяльність. Д.Арахамія вважає, що необхідно оптимізувати роботу парламенту, щоб він пропрацював до нового скликання приблизно в тому ж режимі, і знизити мінімальну кількість народних депутатів у групах, щоб зберегти ці групи. Нагадаємо, що напередодні Верховна Рада затвердила заяви вже трьох нардепів про складання депутатських мандатів: Віталій Данилов (Батьківщина); Максим Єфімов ("Відновлення України"); Дмитро Шпенов (самовідвиженець). Таким чином, у Парламенті залишилося 400 депутатів. Процес масового звільнення депутатів пов'язаний із тим, що останнім часом на депутатів посилився тиск антикорупційних органів, відсутність депутатської недоторканності, відсутність можливості впливати на політичну систему, а також загальна токсичність депутатських повноважень в очах суспільства.
Соціологія.
За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), – 87% громадян вважають, що якщо Захід належним чином допомагатиме Україні зброєю, фінансами, санкціями, то Україна зможе завдати поразки Росії та досягти прийнятного результату. 58% – зараз схиляються до думки, що навіть у разі суттєвого скорочення Західної допомоги слід продовжувати бойові дії для тиску на окупантів, навіть з урахуванням ризиків для контрольованих Україною територій. При цьому кожен третій респондент (32%) вважає, що краще йти на припинення бойових за справді серйозних гарантій безпеки від Заходу, навіть якщо звільнення окупованих територій затягнеться на невизначений термін. Інші 10% не змогли визначитися зі своєю думкою. На заході та в центрі України більше респондентів (відповідно, 64% та 65%) виступають за продовження бойових дій. На Півдні та Сході думки розділилися приблизно навпіл із лише незначною переважанням думки про продовження бойових дій. Так, на півдні 46%, а на сході країни 47% вважають, що навіть за умов обмеженої Західної допомоги бойові дії мають продовжуватися. Водночас 40% та 42% готові на припинення бойових дій.
За даними Соціологічної групи, Рейтинг та дослідницької лабораторії «Рейтинг Лаб». Динаміка психоемоційного стану населення під час війни змінювалася так: найбільше значення стійкості фігурували на початку російського вторгнення у квітні 2022 року. Потім вона найбільше знизилася у березні 2023 року і станом на даний момент стабілізувалася.
Високу стійкість має старше покоління від 50+. Мешканці Луганської області мають найменшу стійкість, тоді як Закарпатці – найвищий рівень стійкості. Молоді українці відчувають більше позитивних емоцій, проте вони не є стійкими.
• Стратегія подолання стресу «замри» в українців зазнала найбільших змін: суттєво знизилася. Домінуюча стратегія українців станом на даний момент – «бий». Це спосіб виживати у складних умовах війни. Починаючи з березня 2023 року в українців почалося зниження стратегії «замри». Це означає, що люди поступово обирають активніші стратегії подолання стресу. Молодь стратегію «замри» використовує найчастіше, а найменше – стратегію «бий». І це дуже негативний показник, тривожний дзвінок щодо майбутнього суспільства.
• Жінки загалом відчувають більше негативних емоцій і, відповідно, менше позитивних, ніж чоловіки.
• Дохід – важливий показник стану суспільства загалом. Забезпечені люди стійкіші, вони відчувають більше позитивних емоцій, використовують активну стратегію подолання стресу «бий». А бідні менш стійкі, вони частіше завмирають, емоційно-негативно налаштовані.
Життєстійкість мешканців України перебуває стабільно вище за середні показники, за період вимірів не опускалася нижче 3 з 5. У квітні 2022 року рівень життєстійкості становив 3.88, у листопаді 2023 року – 3.41. За цей період показники стійкості могли дещо знижуватися або підвищуватись, але ці відмінності незначні.
Психологічна стійкість (цікавість до життя, здатність приймати рішення, ставлення до минулого та майбутнього, відчуття власної корисності та ін.) на квітень 2022 року була найвищою – 4.17, у березні 2023 року найнижчою – 3.51 та з травня 2023 року залишається незмінною. - 3.75.
Фізична стійкість (підтримка фізичного здоров'я: моніторинг здоров'я, якість сну, харчування, почуття втоми) дещо нижча за психологічну: від 3.6 у квітні 2022 року, до 3.12 у листопаді 2023 року – ці зміни теж незначні.
Для позитивних емоцій найгіршим місяцем став березень 2023 року, коли спостерігалося зниження позитивного емоційного фону: це період виходу з важкої, виснажливої, холодної зими (сонячної активності ще мало, відчувається втома та втрата енергії). Найкращим місяцем був травень 2023 року, коли їхній рівень зріс: (довгий світловий день та очікування контрнаступу, надії та підйом). У листопаді 2023 р. позитивний емоційний спектр розташувався таким чином: інтерес (4.8), радість (4.3), натхнення (4.2), закоханість (3.8), задоволення (3.8), спокій (3.7). Спокій українці відчувають найменше, а інтерес найбільше, бо інтерес відповідає за моніторинг того, що відбувається навколо.
Для негативних емоцій загалом, червень 2023 року мав найбільші показники. У листопаді 2023 року негативний емоційний спектр виглядає так: хвилювання (5.0), смуток (4.8), злість (4.3), розчарування (4.3), страх (4.3), байдужість (3.3). Отже, хвилювання усієї динаміки вимірів залишається на найвищому рівні – від 4.9 до 5,1. Страху українці відчувають менше. Так само, як і розчарування, про яке так багато говорять: найменшим воно було у травні 2023 року (3.6), а найбільшим – у червні 2023 року (4.4), проте з того часу його рівень майже не змінюється.
Верховна Рада ухвалила три важливі євроінтеграційні закони.
Так, у другому читанні було прийнято урядовий законопроект №10203-1 про посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Закон передбачає збільшення максимальної чисельності співробітників НАБУ з 700 до 1000 осіб, включаючи план розширення числа керівного персоналу з 500 до 750 осіб.
Ухвалено законопроект №10262, який дає можливість Національному агентству з запобігання корупції (НАЗК) проводити перевірки майна чиновників, яке вони придбали до призначення на свою посаду. Відповідно до нової редакції закону, перевірка може бути проведена з появою нових даних чи нових джерел інформації. Раніше НАЗК не проводило перевірку раніше опублікованої інформації, якщо не було виявлено порушень.
Загалом ухвалено оновлений законопроект №10288-1 про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів з прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Це одна з вимог Європейської Комісії, виконання якої є необхідною умовою для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
Насамперед законопроект націлений на розширення прав офіційних мов ЄС, таких як угорська, румунська, болгарська та інші.У його рамках передбачено такі зміни: захист права на використання мов національних меншин забезпечуватиме уповноважений Верховної Ради України з прав людини; гарантуються права використання мови національних меншин в освітньому процесі паралельно з державною мовою; розширення можливостей використання мов національних меншин у сфері медіа та видавничої діяльності.
Таким чином, мови меншин можуть застосовуватися у приватних школах, університетах, класах нацменшин, у засобах масової інформації, політичній рекламі тощо. Але ці положення не поширюються на мову країни-агресора (тобто російську мову) і зміни діють безстроково, а не 5 років, як планувалося раніше. У законі є важливе уточнення щодо обраного спектру мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, мовами національних меншин (спільнот), до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин за законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою окупантом, незалежно від територіальної категорії».
Уряд України тепер очікує, що Європейська Рада ухвалить остаточне рішення щодо початку офіційних переговорів про членство України в ЄС.Водночас з боку європейських партнерів розпочато переговори з Україною, це радше символічний крок, який поки що не гарантує країні швидкого вступу до ЄС. Але початок самих переговорів щодо вступу до ЄС для команди влади в Україні є надзвичайно важливим з погляду демонстрації європейських перспектив та «перемог» українському суспільству.
Ситуація довкола України.
Фінансування України. Візит Президента України В. Зеленського до США.
12 грудня у Вашингтоні відбулися переговори між Президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Джо Байденом. В.Зеленський також виступив у Сенаті, а також зустрівся зі спікером Палати представників та іншими представниками Конгресу. Цей візит до США для Президента України став третім з початку російського вторгнення та відбувся в умовах гострих внутрішньополітичних американських розбіжностей.
Наразі у США затягується пауза з наданням українського фінансування. Демократи побоюються, що Конгрес завершить роботу у 2023 році так і не ухваливши відповідного закону, оскільки Республіканці продовжують блокувати допомогу Україні. Республіканці в обох палатах Конгресу вимагали як умову підтримки з їхнього боку посилити міграційне законодавство. Як заявила глава Адміністративно-бюджетного управління Білого дому Шаланда Янг, у США залишилося лише $1 млрд фінансування на заповнення власних запасів озброєнь та боєприпасів, які раніше вирушали до України.
Під час спільної прес-конференції з Президентом України Президент США Д. Байден заявив, що пакет у $200 млн допомоги Україні виявиться одним із останніх траншів, якщо в Конгресі не буде ухвалено закон про подальше фінансування. Він вкотре підтвердив незмінну підтримку України з боку американців і наголосив на важливості зупинення російської агресії для безпеки всього світу. Д. Байден сказав, що РФ святкує, коли Республіканці у Конгресі блокують допомогу Україні.Президент США наголосив на готовності постачати зброю Україні, але зазначив, що без додаткової допомоги запаси США скоро вичерпаються. Також він сказав, що Україна буде в НАТО одразу після перемоги у війні.
Зі свого боку Президент України В. Зеленський повідомив, що з лютого 2022 року Україна звільнила 50% територій, а також наголосив на важливості зміцнення позицій у небі. Зеленський також заявив, що морський експорт України відновився і тепер зміцнює як власну економіку (зростання на 5%), так і глобальну продовольчу безпеку.
В. Зеленський вважає, що Україна Україна виконала всі рекомендації Європейської Комісії щодо підготовки до вступу до ЄС.
Щодо компромісів із РФ, В. Зеленський сказав, що Україна не може віддати їй свої території.
Раніше під час зустрічі з сенаторами В.Зеленський попередив, що без додаткової допомоги війна в Україні може «стати більш жорстокою», хоча ВСУ, можливо, і будуть змушені під російським тиском поступитися частиною своїх позицій.
Окрім питання фінансування для Президента України В.Зеленського було важливо заручитися новою підтримкою Білого Дому США, на тлі того, що в Україні політична система умовно тепер поділяється на два табори. Відбувається зниження рейтингів влади та розпочинається процес піднесення альтернативного лідера – головкому ВСУ В.Залужного. Так (згідно з даними Соціологічної групи «Рейтинг») рейтинг В. Залужного (40%) фактично зрівнявся з рейтингом В. Зеленського (42%), а його умовна партія (36%) випереджає Блок В. Зеленського (26%) на 10% .
Американська допомога для України має велике значення ще з тієї позиції, що США орієнтуються інші союзники. Велика ймовірність, що, якщо Вашингтон скоротить чи зупинить фінансування України, за його прикладом надійдуть і більшість країн ЄС.
Найближчими днями відбудеться Рада ЄС, де глави країн-членів мають затвердити два ключові для України рішення: розпочати переговори щодо можливості вступу України до складу ЄС; виділити Україні фінансування у розмірі 50 мільярдів євро. Але допомога Євросоюзу зіткнулася із загрозою затримки через незгоду деяких країн проголосувати за надання Україні такої великої суми. ЄС уже розглядає можливість надання екстреного фінансування Україні в обхід загального бюджету.
Резюмуючи підсумки візиту Президента України В. Зеленського до США, найімовірніше, що все ж таки допомога з боку США Україні буде продовжена, але законопроект можуть не встигнути прийняти цього року, до різдвяних свят. Не виключено, що як компроміс з республіканцями Адміністрація Д.Байдена все ж таки розгляне можливість деяких компромісів з питань імміграції. До того ж, обсяг допомоги може значно скоротитися до 20-30 млрд дол. (нагадаємо, Білий Дім запитував 61 млрд дол.) і його буде недостатньо для збільшення можливостей ЗСУ, проведення великих контрнаступальних операцій.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
