Авторы публикации
РФ продовжує стратегію ракетного терору, з метою повної руйнації української критичної інфраструктури. 23 листопада після сьомої масованої атаки ЗС РФ країна пережила частковий блекаут, повністю без електрики були 11 областей України, в решті регіонів спостерігалися серйозні перебої з інтернетом, подачею води та тепла. Було відключено енергоблоки всіх трьох АЕС на підконтрольній території, роботу яких вдалося частково відновити лише надвечір 24 листопада. Також РФ пошкодила майже всі ТЕС та великі ГЕС України. Станом на 29 листопада зберігається дефіцит електроенергії на рівні не менше 30% (для потреб населення не менше 50%) та продовжуються екстрені та планові відключення світла споживачам. При цьому влада України вже готує громадську думку до можливого повного відключення електроенергії або планових включень електроенергії за кілька годин на добу, якщо обстріл з боку РФ триватиме. Додатковим інструментом стабілізації енергосистеми України може стати імпорт електроенергії з Європи – Україна вже провела тестовий імпорт електроенергії з Румунії, нарощування постачання обладнання для ремонту та засобів ППО/ПРО.
За заявою представників влади, останні ракетні атаки завдали 1 мільярд доларів прямих збитків. Загальні збитки інфраструктури України вже перевищують 100 млрд дол. А Президент України В. Зеленський заявив, що загалом на відновлення України після війни потрібно понад 1 трильйон доларів.
На фронті бойові дії через несприятливі погодні умови та виснаження сторін трансформувалися у позиційну фазу. У той же час продовжуються активне протистояння на окремих ділянках фронту. Так у Донецькій та Луганській областях ЗС РФ намагаються наступати (активні бойові дії на ділянці фронту від м.Бахмута та м.Соледара до м.Мар'їнки), у Запорізькій та Херсонській областях – ведуть оборону. ЗСУ стримують просування ЗС РФ у районі м.Бахмута, але ситуація тут ускладнюється. ЗС РФ намагаються обійти місто з півдня бої йдуть у районі н.п. Курдюмівка, яка знаходиться на південь від Бахмута і займає висоти, що дозволяють російській артилерії завдавати ударів по н.п. Часів Яр та м.Костянтинівці. Генштаб ЗСУ повідомляє, що Росія з 10 грудня готується розпочати нову хвилю прихованої мобілізації. Крім того, очікується посилення угруповання за рахунок перекидання підрозділів із території Білорусі.
Становище українських військ на фронті безпосередньо залежить від західних постачань зброї. Крім того, через російські обстріли енергетичної інфраструктури Україна гостро потребує нових систем ППО. Зокрема, країни НАТО обговорюють можливе постачання Києву систем протиповітряної оборони (ППО) Patriot. Загалом країни-партнери надали Україні близько 40 мільярдів доларів у вигляді зброї, що приблизно відповідає розміру річного оборонного бюджету Франції. Загальна заявлена сума фінансової та військової допомоги вже досягла – 93 млрд. євро станом на 1.10.2022 р.
Водночас дефіцит озброєнь і боєприпасів до них у країнах НАТО, який публічно анонсується західними ЗМІ, може розглядатися як публічне формування пояснень чому Україна, можливо, отримуватиме його менше в майбутньому. І це може створити суттєві складнощі для нового контрнаступу ЗСУ.
Країни ЄС, зараз серйозно опрацьовують і розглядають усі можливі варіанти правових механізмів для конфіскації заморожених російських активів (близько 330 млрд дол). Європарламент ухвалив резолюцію про визнання Росії країною – спонсором тероризму. Але на тлі старань ЄС максимально притягнути РФ до відповідальності, «випадково» озвучена головою Єврокомісії цифра втрат українських військ (100 тис. загиблих та поранених) може додатково активізувати прихильників «зимового перемир'я». Адже останнім часом і в США, і в країнах Європи дедалі частіше починають говорити про необхідність мирних переговорів для врегулювання конфлікту в Україні. Оскільки на заході побоюються значних наслідків продовження активних бойових дій для енергетичного сектору (ціни на енергоносії) та гуманітарної кризи (нових хвиль масової еміграції з України).
Як правило, різні варіанти можливого миру озвучують закордонні ЗМІ, наприклад, умовний «план Саллівана». При цьому офіційна позиція США (Білого дому, МЗС та Міноборони) не змінилася - Україна сама вирішує, коли вона буде готова до переговорів і що вважати перемогою. В Україні наполягають на своїх колишніх позиціях (виведення російських військ з усієї території України в межах 1991 року), не виявляють готовності до будь-яких компромісів і в РФ.
При цьому не виключені неформальні угоди з приводу “неоголошеного” перемир'я можуть бути досягнуті між силовими блоками в США та РФ (без участі України).
Цього тижня у внутрішній політиці країни активізувалося політико-релігійне питання. Так СБУ провела обшуки у Києво-Печерській Лаврі, та у низці храмів та монастирях УПЦ у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях та на Закарпатті. Ці обшуки, ймовірно, стали наслідком хвиль інформаційної дискредитації УПЦ та звинувачень у "проросійськості", на які силові структури, зокрема, СБУ не можуть не реагувати. Також на цю ситуацію, очевидно, вплинули питання будівництва національної церкви, конфлікт між частиною оточення Президента та деякими ключовими ктиторами УПЦ, розігрування релігійної карти частиною регіональних та політичних сил.
Можливо, одна частина команди влади вважає, що основою національної церкви має стати ПЦУ та інтенсифікує процес переведення громад УПЦ до ПЦУ. І зокрема намагається не допустити продовження договору оренди на використання Києво-Печерської Лаври з УПЦ (закінчується у грудні цього року), а також отримати право на здійснення богослужінь ПЦУ на території Лаври. Інша частина команди або закликає дистанціюватися від церковних процесів, принаймні до кінця війни, або розглядає як основу для національної церкви УПЦ. Імовірно, результат цих дискусій і визначить подальший перебіг подій навколо УПЦ.
До кінця року наповнення Держбюджету України здійснюватиметься, у тому числі й за рахунок емісії гривні, яка спровокувала знецінення національної валюти та зростання інфляції, - у жовтні досягла 26,6%, і за підсумками року може перевищити 30%. З урахуванням того, що до кінця 2022 року емісія додасть ще 30 млрд грн., тоді загальна сума становитиме – 400 млрд грн., як і було передбачено у Бюджеті цього року.
Економічні наслідки війни в Україні відчуваються по всьому світу: світові ціни на сировину суттєво зросли, погіршилися перебої у ланцюгах постачання, інфляція зросла у більшості країн світу. Війна в Україні знизила прогноз світового ВВП цього року на $1 трлн.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: ЗС РФ почали наступати на Куп'янському напрямі.
На Донбасі: Армія РФ веде наступ на Бахмутському та Авдіївському та Новопавлівському напрямках. Жорстокі бої йдуть під м.Бахмут, ЗС РФ намагаються обійти місто з півдня бої йдуть в районі н.п. Курдюмівка. Відбито атаки в районі н.п.Білогорівки та н.п. Стельмахівка в Луганська область. У Донецькій області відбито атаки - в районах населених пунктів Мар'їнки, Верхньокам'янського та Спірного, Донецької області. ЗС РФ наступали у напрямі м.Лімана.
Ситуація на Південному напрямку: у Криворізькому та Херсонському напрямках триває обстріл населених пунктів на правому березі Дніпра, який контролює ЗСУ.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. За даними сил оборони «Південь» на Кінбурнській косі Миколаївської області тривають бойові дії. В акваторії Чорного моря знаходяться дев'ять військових кораблів РФ, зокрема носій крилатих ракет «Калібр».
Карти бойових дій.
У Єврокомісії назвали кількість втрат українських військ.
Керівник ЄК Урсула фон дер Ляйєн вважає, що потрібно використовувати російські заморожені активи для відновлення збитків України від війни. Вона також запропонувала створити спеціальний суд за підтримки ООН для розслідування воєнних злочинів Росії в Україні. Урсула фон дер Ляйєн заявила, що збитки, завдані РФ Україні, оцінюються в 600 мільярдів євро. Внаслідок російської агресії вже загинуло понад 20 тисяч мирних жителів та понад 100 тисяч українських військових. Пізніше з облікового запису Урсули фон дер Ляйєн у Твіттері зникло відео, де вона говорила, що ЗСУ втратили понад 100 тисяч убитими. Ролик перезавантажили та вирізали звідти частину, де йдеться про втрати Української армії. Що мабуть пов'язано з тим, що в ЄС хотіли продемонструвати громадськості колосальний розмір збитків від війни, розв'язаної Росією (тому і було озвучено величезну кількість жертв і військовослужбовців). Очевидно, що західні країни зараз серйозно розглядають і розробляють всі варіанти правових механізмів для конфіскації заморожених російських активів (близько 330 млрд дол). Але в ЄС зовсім не прагнули завдати репутаційного удару по Україні, тому й заява Урсули фон дер Ляйєн про втрати, яка, швидше за все, була сильно перебільшена згодом вирізали. Директор із політичних комунікацій ЄК Дана Спінант повідомила, що озвучені дані включають і поранених. Нагадаємо, що раніше в США глава американського генштабу Марк Міллі заявив, що втрати ЗС РФ убитими та пораненими становлять – 100 тисяч людей, щодо України там припустили, що ситуація схожа.
В Офісі президента прокоментували видалення відео з облікового запису Урсули фон дер Ляйєн у Твіттері, де вона говорила, що ЗСУ втратили понад 100 тисяч убитими. Спікер президента Сергій Никифоров заявив, що інформація про втрати є "чутливою", тож озвучувати її може голова ВСУ, міністр оборони та Президент. У Генштабі ЗСУ заявляють, що не можуть озвучувати втрати у війні, оскільки це службова інформація та підпадає під гриф обмеження оприлюднення. «Водночас, якщо те, що озвучила голова Єврокомісії, дозволить притягти до відповідальності країну-агресора, ми можемо лише підтримувати дії, які сприятимуть законному покаранню для тих, хто влаштував геноцид українського народу» - заявив голова управління зв'язків із громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.
В Україні наразі фактично не озвучують втрати українських військ. Останню цифру офіційно наприкінці вересня, повідомила заступник міністра оборони Ганна Маляр - втрати Збройних сил України (ЗСУ) у війні проти Росії становлять понад 9 тисяч, про це тоді говорив головком ЗСУ В. Залужний.
Ситуація щодо мирних переговорів.
У США та країнах Європи дедалі частіше починають говорити про необхідність мирних переговорів для врегулювання конфлікту в Україні. Зазвичай різні варіанти можливого миру озвучують закордонні ЗМІ. При цьому офіційна позиція США (Білого дому, МЗС та Міноборони) не змінилася. Відповідно до цього, Україна сама вирішує, коли вона буде готова до переговорів і що вважатиме перемогою. В Україні наполягають на своїх колишніх позиціях (виведення російських військ з усієї території України в межах 1991 року) не виявляють схильність до будь-яких компромісів і в РФ.
Папа Римський Франциск заявив, що Ватикан готовий виступати посередником між Росією та Україною і зробити в цій ролі все можливе для допомоги полоненим і встановлення миру. На це в РФ прес-секретар Д. Пєсков Ватикан заявив, що як майданчик російсько-українських переговорів не може зараз бути затребуваний Києвом. Але Москва вітає намір Святого престолу стати посередником у конфлікті.
Водночас Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр в інтерв'ю Deutsche Welle заявив, що Німеччина поки що не бачить, якими саме могли б бути гарантії безпеки для України. За його словами, завершення війни та формулювання гарантій безпеки – це пов'язані речі. А якщо зараз незрозуміло, як завершиться війна, то й про гарантії безпеки говорити передчасно.
В Україні ж офіційні особи все частіше говорять про перспективи визволення Криму. А РФ продовжує руйнувати критичну інфраструктуру України, таким чином чинячи тиск на владу та українське суспільство з метою змусити ухвалити умови «свого миру».
Водночас дефіцит озброєння в країнах НАТО, який публічно анонсується західними ЗМІ, може формувати пояснення чому Україна, можливо, отримуватиме його менше. І це створити труднощі для нового контрнаступу, оскільки Україна значною мірою залежить від постачання західної зброї. Крім того, «випадково» озвучена головою Єврокомісії цифра втрат українських військ (100 тис.) також може активізувати і в Європі, і в США прихильників перемир'я.
Загалом можна зробити висновок, що частина еліт західних країн (ймовірно, що загальний консенсус у цьому питанні поки що не сформований) підштовхують Україну до зимового перемир'я з РФ. Оскільки на заході побоюються значних наслідків продовження активних бойових дій для енергетичного сектору (ціни на енергоносії) та гуманітарної кризи (нових хвиль масової еміграції з України). При цьому не виключено неформальних угод з приводу неформального перемир'я можуть бути досягнуті між силовими блоками в США та РФ (без участі України).
Внутрішня ситуація в Україні
Обстріл енергетичної інфраструктури.
Росія продовжує стратегію ракетного терору з метою повної руйнації української критичної інфраструктури. Так 23 листопада Росія здійснила новий масований обстріл українських міст та областей, включаючи Київ. ЗС РФ запустили Україною близько 70 крилатих ракет з літаків стратегічної авіації та кораблів Чорноморського флоту. Система ППО України знищила 51 ракету та п'ять дронів-камікадзе. За словами Віталія Кличка, Києвом випустили 31 ракету, 21 з них вдалося збити. Прильоти були Дніпром, Кременчуком, Запорізькою, Вінницькою, Кіровоградською, Миколаївською областями, у Києві та Київській області, а також на Західній Україні.
23 листопада країна пережила блекаут, повністю без електрики було 11 областей України. По всій країні спостерігалися серйозні перебої з Інтернетом, подачею води та тепла. Найскладніша ситуація склалася у Чернігівській, Черкаській областях. Було відключено енергоблоки всіх трьох АЕС на підконтрольній території. Росія пошкодила майже всі ТЕС та великі ГЕС України під час масованих ударів. Атомні станції України почали працювати увечері 24 листопада. За заявою міністра енергетики Герман Галущенко, об'єднати енергосистему після ракетних ударів вдалося лише під ранок.
У Києві після ракетної атаки світло зникало у значної частини населення, також у всьому місті зникла вода. На ранок 24 листопада без світла залишалося 70% Києва. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що мешканцям Києва слід самостійно подумати про те, як краще пересидіти період повного блекауту, якщо він станеться. Після нових ракетних ударів Україна терміново запросила Захід постачати високовольтне обладнання. В "Укренерго" зазначають, що зараз усувати руйнування важче через морози та крижаний дощ.
Судячи з офіційних даних за кількістю випущених ракет, ракетна атака РФ не була найпотужнішою, але з усіх катастрофічною за наслідками. Не виключено, що має місце накопичувальний ефект від регулярних ракетних ударів – енергетики не встигають ліквідувати наслідки попередньої атаки, як починається така.
Ударами з енергетики у РФ намагаються схилити Україну до переговорів. Тривалою відсутністю світла, води та тепла Росія намагається чинити тиск на українське суспільство з метою спонукати його вимагати від влади піти на поступки та виконати мирні умови російського керівництва.
При цьому ракетні удари Росії по українській інфраструктурі завдають шкоди вже не лише Україні, а й сусіднім країнам. Ще один наслідок ракетної атаки – це масштабний блекаут у сусідній Молдові. Влада країни заявила, що "збої відбуваються поза зоною управління оператором системи розподілу". Тобто, в Україні. Як пояснив молдавським ЗМІ експерт у галузі енергетики Сергій Тофілат, Молдова отримує понад 80% електроенергії по лінії Ісакча-Вулканешть, яка проходить через Україну та придністровський регіон і потім доходить до Кишинева. Коли в Україні обстріли, ця лінія автоматично відключається, і ми залишаємося без електрики". МЗС Молдови викликало посла РФ дати роз'яснення у зв'язку з відключенням електроенергії після атак російської армії з енергоінфраструктури України. Президент Молдови Майя Санду заявила: "Росія занурила Молдову у пітьму".
Економічна ситуація.
Ракетні атаки РФ продовжують руйнувати інфраструктуру країни і завдавати значної шкоди українській економіці. Після сьомої атаки ЗС РФ на об'єкти енергетичної інфраструктури станом на 29 листопада дефіцит електроенергії в Україні становив - 30%. Виробництво електроенергії в Україні зараз покриває 70% потреб, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, навантаження вже зараз можна розподілити між усіма споживачами таким чином, щоб світло вмикали на 5-6 годин на день. У Києві за розпорядженням "Укренерго" потрібно знизити потужності споживання на 60%. При цьому в ДПЕК заявили, що намагаються подавати світло кожному клієнту по 2-3 години двічі на добу.
Д. Шмигаль також зазначив, що ЄБРР та Нідерланди виділили НЕК «Укренерго» 372 млн. євро для оперативного ремонту пошкоджень від російських атак. Також Норвегія виділила НАК "Нафтогаз України" 200 млн євро для закупівлі газу. Ще 300 млн євро на цю мету виділяє ЄБРР, а Кабмін передав Нафтогазу 12,7 млрд грн. на додаткові закупівлі газу до сховищ. Прем'єр-міністр України вважає, що енергетичних ресурсів в Україні достатньо, щоб стабільно пройти зиму, в країні накопичено 14 млрд. кубометрів газу в сховищах і 1,3 млн. тонн вугілля на складах.
Але Україна зіткнулася з великими проблемами, пов'язаними з обладнанням для відновлення енергосистеми, бо резервне вже використано, а закупити його в інших країнах не вдасться. Про це заявив екс-міністр енергетики Іван Плачков.Він вважає, що потрібно залучати кошти та робити замовлення у приватних компаніях на виготовлення нових агрегатів – але у будь-якому випадку вони можуть бути готові не раніше, ніж через 4 місяці, тобто вже навесні. США нададуть $53 млн на купівлю для України необхідного електромережевого обладнання.
Додатковим інструментом стабілізації енергосистеми може стати імпорт електроенергії. Україна вже провела тестовий імпорт електроенергії із Румунії. Тестові поставки необхідні для перевірки технічної можливості імпорту електроенергії з Європи у разі потреби.
Тобто процес відновлення енергосистеми, як і функціонування економіки країни, значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів.
Як оцінив єврокомісар з антикризового управління Янез Ленарчич, руйнація енергетичної та інфраструктури України сягає критичної точки після атак.
Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев сказав, що останні ракетні атаки спричинили мільярд доларів прямих збитків. «Міністерство економіки вже скоректувало свій макропрогноз у бік збільшення падіння ВВП до 39% у жовтні. Тобто в результаті атак у жовтні, відповідно, у листопаді атаки не зменшилися, а збільшилися. Тому падіння продовжуватиметься», – поінформував керівник фінансового комітету. У Міністерстві фінансів вважають, що падіння ВВП України за підсумками цього року становитиме 33-35%.
Президент України В. Зеленський заявив, що на відновлення України потрібно понад 1 трильйон доларів. Нацбанк пообіцяв американському посольству з 2023 року повністю згорнути емісію гривні для покриття дефіциту держбюджету, яку Україна розгорнула з початку повномасштабного вторгнення РФ. З 24 лютого по 25 листопада 2022 року емісія гривні згідно з офіційною статистикою склала вже 370 млрд грн, $9,4 млрд за нинішнім курсом. На цю суму регулятор безпосередньо викупив ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики) Мінфіну, що до війни було заборонено регулятору. Очікується, що у грудні емісія становитиме ще +30 млрд грн. Зростання інфляції в жовтні досягло 26,6%, і, за підсумками року, може перевищити 30%. З урахуванням того, що до кінця 2022 року емісія додасть ще 30 млрд грн., тоді загальна сума становитиме – 400 млрд грн., як і було передбачено у Бюджеті цього року.
Економічні наслідки війни в Україні відчуваються у всьому світі. Зокрема, погіршилися перебої в ланцюгах поставок, світові ціни на сировину злетіли, а інфляція зросла в більшості країн світу. Знизився прогноз світового ВВП цього року на $1 трлн., до 2,8% у річному обчисленні. У 2023 році глобальне економічне зростання сповільниться до 1,2%, прогнозує Інститут міжнародних фінансів.
Економіка єврозони найбільше постраждала від війни, за прогнозом, вона скоротиться – на 2%. У США очікується зростання ВВП на 1%, у Латинській Америці – на 1,2%. Дані EIU вказують, що найбільше країн G20 постраждає ВВП Росії. До кінця 2022 року її економіка впаде на 10% через санкції порівняно з початковою оцінкою зростання 2,6%.
Ситуація довкола Української православної церкви (УПЦ).
Цього тижня у внутрішній політиці країни активізувалося політико-релігійне питання. Так СБУ провела обшуки у Києво-Печерській Лаврі, та у низці храмів та монастирях Української православної церкви (УПЦ) у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях та на Закарпатті. За інформацією спецслужби, СБУ, Нацполіція та Нацгвардія проводили там контррозвідувальні заходи "в рамках системної роботи СБУ щодо протидії підривній діяльності російських спецслужб в Україні".
Але за великим рахунком ці обшуки не мають брутального характеру. І, можливо, є відповіддю на громадську думку. Оскільки після хвиль інформаційної дискредитації УПЦ силові структури зокрема СБУ не можуть не реагувати, оскільки будуть звинувачені в тому, що не працюють у сфері національної безпеки належним чином. Так обшуки можуть бути продовженням історії з виконанням в одному з храмів Лаври пісні "Матушка Русь", на яку СБУ пообіцяли відреагувати як на пропаганду "російського миру". Священика під час служби якого прозвучала пісня відсторонили від богослужінь. А намісник Лаври митрополит Вишгородський та Чорнобильський Павло, коментуючи у своєму відеозверненні інцидент, наголосив, що пісня не була молебнем і що УПЦ молиться за Україну та за мир.
Зокрема, в УПЦ постійно нагадують, що підтримують Україну з перших днів війни та засуджують вторгнення РФ. А для перемоги закликають суспільство об'єднатися, а не "розпалювати внутрішню війну". З'явилася заява Синоду УПЦ, у ній було названо "недоведеними та безпідставними" звинувачення на адресу УПЦ у колабораційній діяльності. "Не може не викликати занепокоєння ще й та обставина, що останнім часом у деяких монастирях та у священнослужителів Української православної церкви було проведено обшуки. На жаль, деяким священнослужителям вже висунуто серйозні звинувачення. У зв'язку з цим ми наполягаємо на об'єктивності дій правоохоронців. Слідство має бути неупередженим і не супроводжуватися бездоказовими звинуваченнями", - йдеться у заяві.
Депутати від партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка заявили, що внесли законопроект щодо припинення діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із РПЦ.
Голова Держслужби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан в інтерв'ю "Факти ICTV" заявила, що Українська православна церква до цієї категорії не входить і жодного зв'язку УПЦ з Російською православною церквою немає. "Документом, в якому було вказано зв'язок із РПЦ, був статут релігійного об'єднання в цілому, який, відповідно, не стосується конкретної юридичної особи. Такий статут, за результатами Собору (27 травня 2022 р.), у новій редакції було до нас подано. І всі тези, які визначали відносини підпорядкування та залежності, були з нього прибрані. Наприклад, прибрано те, що предстоятель УПЦ є членом Синоду. Також прибрали тезу, що УПЦ входить до складу РПЦ", - зазначила Богдан. Тобто організаційні відносини між РПЦ та УПЦ припинені, але канонічний зв'язок з іншими помісними церквами через РПЦ залишено (хоча сама комунікація з ними здійснюється безпосередньо).
Також можна припустити, що обшуки СБУ якось пов'язані з тим, що у владі не відмовилися від планів створити єдину національну церкву в Україні, однак існують дискусії, яка саме церква буде платформою для цього. Одна частина команди влади вважає, що її основою має стати ПЦУ та інтенсифікує процес переведення громад УПЦ до ПЦУ. І зокрема намагається не допустити продовження договору оренди на використання Києво-Печерської лаври з УПЦ (закінчується у грудні цього року), а також отримати право на здійснення богослужінь ПЦУ на території Лаври.Інша частина команди або закликає дистанціюватися від церковних процесів, принаймні до кінця війни, або розглядає як основу для національної церкви УПЦ. Ймовірно, результат цих дискусій і визначить подальший перебіг подій навколо УПЦ.
Водночас структури Православної Церкви України (ПЦУ) створені та функціонують за підтримки П. Порошенка та «Європейської солідарності». Посилення ПЦУ – це посилення П. Порошенка. І, ймовірно, посилення позицій ПЦУ (як, наприклад, передача Києво-Печерської Лаври) спричинить і посилення позицій головного конкурента Президента В. Зеленського – П. Порошенка. Також ПЦУ залишається частково визнаною релігійною організацією (4 з 15 православних церков її визнали) з не найбільшою в Україні чисельністю парафій, священиків та віруючих.
Ситуація довкола України.
Європарламент ухвалив резолюцію про визнання Росії країною-спонсором тероризму.
Європарламент ухвалив резолюцію, яка визнає Росію державою-спонсором тероризму. Резолюцію підтримали 494 євродепутати, проти виступили 58. У ній міститься заклик до Брюсселя створити відповідну правову базу та розглянути можливість додавання Росії до списку країн-спонсорів тероризму. Також повідомляється, що Єврокомісія може найближчими днями випустити директиву, яка дозволить конфіскувати активи осіб, які намагаються обійти санкції щодо Росії.
За словами постійного представника України при ЄС Всеволода Ченцова, резолюція має стати "політичною та моральною заявою, яка змінить сприйняття російського уряду та затвердить його як кримінальний режим". 2022 року заклик президента України Володимира Зеленського визнати РФ державою-спонсором тероризму Нагадаємо, що Україна офіційно закріпила за Росією статус держави-терориста у квітні.
Загалом резолюція Європарламенту хоч і була прийнята, але вона необов'язкова до виконання і поки не матиме жодних юридичних наслідків для Росії. Оскільки у Євросоюзі немає правової бази для визнання третьої країни державою, яка підтримує тероризм. Немає і документів, які б регламентували санкції щодо держави-спонсора тероризму або якось описували правила взаємодії з такими країнами.Але надалі питання про визнання РФ країною-спонсором тероризму постане і в США та окремих країнах ЄС та НАТО. Що у свою чергу ускладнить дипломатичні відносини західних країн з РФ. І, можливо, стане ще одним правовим приводом для конфіскації російських заморожених активів (близько 330 млрд дол).
Нагадаємо, хто раніше ухвалював аналогічні рішення:
21 листопада Парламентська асамблея НАТО визнала Росію країною-спонсором тероризму.
26 жовтня Сенат Польщі офіційно визнав владу Росії терористичним режимом та закликав міжнародне співтовариство підтримати розслідування військових злочинів в Україні.
18 жовтня парламент Естонії ухвалив резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму.
13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи визнала владу в Росії терористичним режимом у відповідь на масовані ракетні удари по Україні 10 жовтня.
11 серпня парламент Латвії проголосив Росію державою-спонсором тероризму та назвав війну "цілеспрямованим геноцидом проти українського народу".
10 травня Сейм Литви одноголосно підтримав резолюцію, в якій Росія розглядається як “держава, яка підтримує та здійснює тероризм”.
Аналогічну резолюцію мають намір розглянути в Нідерландах. США поки що не поспішають включати Росію до свого списку країн-спонсорів тероризму. Як пояснив постпред США при ОБСЄ Джеймс Гілмор, це може перешкодити виконанню зернової угоди.
Постачання зброї в Україну.
Просування українських військ на фронті безпосередньо зараз залежить від західних поставок зброї. Крім того, через російські обстріли енергетичної інфраструктури Україна гостро потребує нових систем ППО. Зокрема, країни НАТО обговорюють можливе постачання Києву систем протиповітряної оборони (ППО) Patriot. вважає єдиним шляхом до миру в Україні постійне постачання зброї країні. Загалом країни НАТО надали Україні близько 40 мільярдів доларів у вигляді зброї, що приблизно відповідає розміру річного оборонного бюджету Франції. Загальна заявлена сума фінансової та військової допомоги вже досягла – 93 млрд євро станом на 1.10.2022р.
Але останнім часом у західних ЗМІ поширюються заяви про те, що в країнах НАТО існують певні проблеми з постачанням озброєння. Зокрема, як станом на вересень американські військові мали обмежену кількість 155-мм артилерійських снарядів у своїх запасах та обмежену кількість керованих ракет, ракетних установок, гаубиць, Джавелінів та Стінгерів. Інтенсивність витрати озброєння в Україні є дуже високою. Минулого літа на Донбасі українці робили від 6000 до 7000 артилерійських пострілів щодня, сказав високопосадовець НАТО. Росіяни робили від 40 000 до 50 000 пострілів на день. Для порівняння, США виробляють лише 15 000 патронів щомісяця. За словами представників НАТО, кількість артилерії, що використовується обома сторонами конфлікту, приголомшує. День війни в Україні – це місяць війни в Афганістані.Посол Польщі при НАТО Томаш Шатковський склади військової техніки країн НАТО пустіють через допомогу Україні. За словами одного чиновника НАТО, малі країни вичерпали свій потенціал, а 20 із 30 його членів «досить вичерпані». Але 10, що залишилися, все ще можуть надати більше, припустив він, особливо більші союзники. Це включатиме Францію, Німеччину, Італію та Нідерланди. Європейський Союз схвалив виділення 3,1 мільярдів євро (3,2 мільярди доларів) на погашення держав-членів за те, що вони надають Україні, але цей фонд, Європейський мирний фонд, майже на 90% вичерпано.
У росіян теж є свої проблеми з поповненням запасів озброєння. Зараз вони використовують менше артилерійських снарядів, але в них багато, навіть якщо деякі з них старі і менш надійні. Як пише Forbes, прямі військові витрати Росії за 9 місяців війни становлять приблизно $82 млрд. У 2021 році всі бюджетні доходи Росії становили $340 млрд. Тобто РФ уже витратила чверть минулорічних доходів на військові дії. При оцінці витрат на озброєння РФ, варто враховувати, що значна частина російської техніки та снарядів вироблялася ще за радянських часів, і РФ не витрачала на них свої ресурси (це робили всі країни СРСР, включаючи Україну).
Так само, частина озброєння, що поставляється Україні, вироблялося кілька десятків років тому (у 60-70-х роках) і її вартість не відповідає оцінці за сучасними стандартами.
Через високу інтенсивність боїв та витрати зброї в Україні, ймовірно, що в країнах НАТО справді існують певні проблеми з постачанням озброєння. Але привертає увагу, що цю проблему стали досить приватно освячувати публічно, що, по суті, може формувати пояснення чому Україна надалі отримуватиме зброї менше.
Тут можна припустити, що це спосіб підштовхнути Україну до будь-якої форми перемир'я з РФ. Можливо, навіть лише на період зими, у зв'язку з високими ризиками гуманітарної катастрофи в Україні (через руйнування енергетичної інфраструктури), що веде до нової хвилі біженців у ЄС та збільшення витрат Заходу та ризиків військової та ядерної ескалації.
При цьому самі постачання західних озброєнь та фінансова підтримка України, очевидно, буде продовжено. Оскільки офіційна позиція Білого дому США, МЗС та Міноборони не змінилася – Україна сама вирішує, коли вона буде готова до переговорів. В Україні ж наполягають на виведенні російських військ з усієї території країни у межах 1991 року.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
