Ситуація в Україні. 23-30 квітня 2025 року.

1. Ситуація навколо мирних переговорів щодо припинення війни в Україні.

Поки що переговори про завершення бойових дій в Україні йдуть повільніше і складніше, ніж очікувала команда президента США Дональда Трампа. І, швидше за все, у звіті Білого дому за перші 100 днів президентства Д. Трампа поки що не вистачатиме досягнення миру в Україні.

В даний час тривають інтенсивні кулуарні торги навколо мирного процесу щодо можливих поступок з боку сторін, адміністрація Білого дому все більше дає зрозуміти, що в разі провалу переговорів може вийти з процесу. Це сигнал тиску, насамперед спрямованого на європейських партнерів та Україну. Головний аргумент США полягає в тому, що вони вклали занадто багато ресурсів і часу, не отримавши відчутного результату. Фактично Сполучені Штати недвозначно попереджають, що якщо нинішні переговори не приведуть до угоди, підтримка України – як військова, так і фінансова – може бути припинена. Це призведе до продовження конфлікту, але вже на значно більш невигідних для України умовах. Отже, подальші переговори про припинення вогню відбуватимуться зі слабшими позиціями української сторони.

На даний момент очевидно, що реальної конструктивної домовленості між США, РФ, Україною та її європейськими союзниками з питання припинення війни немає. Ані Москва, ані Київ, як безпосередні учасники конфлікту, не продемонстрували готовності до компромісу, який міг би призвести до сталого миру. Натомість сторони ведуть дипломатичну гру, намагаючись не нести відповідальності за провал мирної ініціативи.

Переговорний процес ускладнюється тим, що його основні учасники (США, Російська Федерація, Україна) демонструють різноманітні інтереси щодо завершення війни. Без гнучкості та готовності йти на поступки ймовірність стійкої угоди залишається дуже низькою.

США перебувають під тиском часу і необхідності досягнення політичного результату для своїх виборців (доповідь Д. Тампа готується на 100 днів його правління - 1 травня, сам звіт повинен вийти приблизно 20 травня), що знайшло відображення в жорсткій риториці Дональда Трампа і його команди. Особливо в питаннях територіальних поступок і нейтрального статусу, що також гальмує прогрес.

26 квітня 2025 року, у день похорону Папи Римського Франциска у Ватикані, Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та Президент України Володимир Зеленський провели коротку, але змістовну зустріч у базиліці Святого Петра. Це була їхня перша особиста зустріч після напруженої зустрічі в Білому домі в лютому цього року. Зустріч тривала близько 15 хвилин і була описана як «дуже продуктивна». Президент Володимир Зеленський наголосив, що дискусія є «потенційно історичною», з акцентом на досягненні повного та безумовного припинення вогню та встановленні тривалого миру.

Після зустрічі В.Зеленського та Д.Трампа у Ватикані риторика обох сторін помітно змінилася. В українському публічному просторі дискусії щодо можливих поправок до запропонованого мирного плану США практично припинилися. Разом з тим, заяви Дональда Трампа мають більш доброзичливе забарвлення у відношенні України, водночас посилюючи критику на адресу Російської Федерації. Це дало привід для спекуляцій, що українська сторона може в принципі погодитися на умови мирної угоди, запропоновані адміністрацією США.

Нагадаємо, зустріч відбулася на тлі посилення розбіжностей між США та Україною щодо мирного плану, запропонованого адміністрацією Дональда Трампа для припинення війни. За даними західних ЗМІ, план передбачає визнання анексованого українського півострова Крим частиною РФ та фактичне збереження контролю Москви над територіями чотирьох окупованих РФ областей України – Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей Україна невелика частина окупованої Росією Харківської області, а також можливість для українських кораблів безперешкодно проходити річку Дніпро, яка протікає вздовж лінії фронту, на півдні України.

Так, до основних пунктів мирного плану США можна віднести:

1. Припинення вогню

• Передбачається негайне та стійке припинення всіх бойових дій.

• Сторони зобов'язуються розпочати переговори щодо запровадження механізму виконання режиму припинення вогню одразу після його оголошення.

2. Гарантії безпеки

• Україна отримує формалізовані гарантії своєї безпеки.

• Функції гарантів візьмуть на себе провідні європейські країни і, при бажанні, держави з інших регіонів.

• Київ зобов'язується не подавати заявки на членство в НАТО.

• Водночас Україна зберігає за собою право домагатися вступу до Європейського Союзу.

3. Територіальний статус

• Сполучені Штати Америки офіційно визнають Крим територією Російської Федерації.

• Також визнається фактичний контроль Росії над містом Луганськ.

• Адміністрація США фіксує поточну лінію контролю Росії над частинами Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

• Україна відвойовує певні напрямки в Харківській області.

• Контроль над Запорізькою атомною електростанцією переходить до України через технічне посередництво США, включаючи розподіл електроенергії в обох напрямках. Також передбачається відновлення контролю України над Каховською гідроелектростанцією.

• Українська сторона отримує право безперешкодного проходу вздовж Дніпра, а також контроль над Кінбурнською косою.

4. Економічні параметри

• США та Україна укладають окрему угоду про стратегічне економічне співробітництво, включаючи спільну розробку мінеральних ресурсів.

• Україна має бути відбудована через міжнародну допомогу та компенсації.

• Усі санкції, запроваджені проти РФ з 2014 року у зв'язку з конфліктом, підлягають зняттю.

• Також планується започаткування двостороннього американсько-російського співробітництва у сферах енергетики та промисловості.

 

Адміністрація Трампа запропонувала Російській Федерації повернути Україні Запорізьку атомну електростанцію (яка потім, ймовірно, перейде під фактичний контроль США в рамках угоди про природні ресурси). Щодо скорочення чисельності Збройних Сил України та роботи оборонно-промислового комплексу США вважають, що Україна має право «мати можливість захищати себе», тобто виступили проти однієї з вимог Російської Федерації щодо укладення миру – щодо скорочення чисельності Збройних Сил України та роботи українського оборонно-промислового комплексу.

Разом з тим, план передбачає зобов'язання Києва відмовитися від членства України в НАТО та зняття санкцій, накладених на Росію після 2014 року, в т. ч. у зв'язку з анексією Криму, а також розширення економічного співробітництва між РФ та США, «особливо в енергетичному та промисловому секторах». Водночас Україна "могла" вступити до Європейського Союзу.

Зі свого боку Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що за підсумками переговорів у Лондоні у президента США Дональда Трампа на столі лежить нова редакція "мирного плану". «Все, що суперечить нашим цінностям чи нашій Конституції, не може бути в жодних домовленостях», – наголосив Президент.

Зокрема, повідомляється, що у новому документі, запропонованому українською стороною, заявлена позиція України не відповідає тому, що Вашингтон вже погодив з Москвою. Так, у тексті документа Україна заявила, що не обговорюватиме територіальні питання до "повного та безумовного припинення вогню". Саме тому американська делегація не бачила сенсу в проведенні переговорів у Лондоні 23 квітня, де зі Сполучених Штатів був присутній лише спецпредставник по Україні Кіт Келлог.

За даними західної преси, новий "мирний план" України та її європейських союзників складається з п'яти основних пунктів:

1. Припинення вогню

• Обидві сторони беруть на себе зобов'язання щодо негайного і повного припинення бойових дій у повітрі, на суші і на морі.

• Разом з тим, запускається процес технічної реалізації угоди за посередництва Сполучених Штатів Америки та європейських країн.

• Механізм моніторингу припинення вогню координуватиметься Сполученими Штатами та групою третіх країн.

• РФ зобов'язана повернути всіх незаконно вивезених українських дітей. Має бути проведений обмін військовополоненими «все на всіх», і всі цивільні особи, які утримуються, мають бути звільнені.

2. Безпека України

• Україна має отримати дієві гарантії безпеки, включно з участю США у двосторонній угоді, яка за своєю суттю близька до статті 5 Статуту НАТО.

• Жодних обмежень щодо чисельності та розвитку Збройних Сил України не очікується.

• Державами-гарантами стануть ключові європейські країни, а також країни-партнери за межами Європи, які висловили готовність до участі.

• Присутність іноземних союзних військових контингентів на території України не обмежується.

• Україна зберігає стратегічний курс на членство в Європейському Союзі.

3. Територіальні питання

• Будь-які територіальні суперечки будуть вирішені після остаточного встановлення режиму припинення вогню.

• Основою для таких переговорів стане поточна лінія фактичного контролю.

• Україна має повернути контроль над Запорізькою атомною електростанцією за участю США, а також над Каховською гідроелектростанцією.

• Необхідно забезпечити режим вільного судноплавства вздовж Дніпра та гарантувати український контроль над Кінбурнською косою.

4. Економічне співробітництво та відбудова

• Україна та США укладуть угоду про посилене економічне партнерство з акцентом на видобуток та експорт стратегічно важливих природних ресурсів.

• Йдеться про повномасштабне відновлення української економіки, яке фінансуватиметься, в тому числі, за рахунок заморожених російських активів. Ці активи залишатимуться заблокованими до виплати репарацій.

• Санкційний режим, запроваджений США з 2014 року, може бути пом'якшений лише після встановлення тривалого миру та з можливістю автоматичного відновлення санкцій у разі порушення умов угоди.

Що стосується достовірності публікацій мирних планів у західній пресі, то можна також зазначити, що вони можуть не повністю збігатися з нинішньою позицією європейських партнерів та України щодо Білого дому та більше спрямовані на дискредитацію Дональда Трампа в очах західних суспільств.

Але водночас це може слугувати і сигналом самому президенту США від європейської та британської еліт про те, що він не зможе вирішити українське питання без їхньої безпосередньої участі.

Додамо, що в жодному разі Україна не хоче ставати головним винуватцем зриву мирних переговорів, тому, з одного боку, демонструє лояльність до пропозиції з боку США, а з іншого – поки що не висловлює реальної готовності до певних поступок. Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак наголосив на відданості України мирним ініціативам, запропонованим президентом США Дональдом Трампом. Він зазначив, що Україна готова до повного та безумовного припинення вогню як першого кроку до сталого миру.​

Ускладнюється і переговорний процес з боку російської сторони. 25 квітня 2025 року в Москві відбулася четверта з початку року зустріч президента РФ Володимира Путіна та спецпредставника президента США Стівена Віткоффа. Подробиці переговорів здебільшого залишаються нерозголошеними, офіційні джерела обмежилися короткими заявами. Однак за підсумками зустрічі прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив: "Під час розмови з посланцем Трампа Віткоффом Володимир Путін повторив, що російська сторона готова відновити переговорний процес з Україною без будь-яких попередніх умов".

Але після цього міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив попередні ультиматумні умови РФ щодо припинення війни з Україною – вони суперечать мирному плану США.

Зокрема, 28 квітня міністр закордонних справ Росії Лавров в інтерв'ю бразильському виданню O Globo озвучив такі вимоги:

• Україна не стає членом НАТО, її статус є нейтральним і позаблоковим;

• міжнародне визнання «російської приналежності до Криму, Севастополя, так званих «ДНР» та «ЛНР», Херсонської області та Запоріжжя», тобто визнання всіх українських регіонів, окупованих Росією;

• «демілітаризація» та «денацифікація» України;

• зняття санкцій та повернення заморожених російських активів;

• «подолання наслідків правління неонацистського режиму в Києві, сформованого в результаті путчу в лютому 2014 року», який нібито «знищив все російське» в Україні – мову, медіа, культуру, традиції та «канонічне православ'я».

• Напередодні С. Лавров також відкинув пропозицію про передачу контролю над Запорізькою атомною електростанцією США та Україні. Що суперечить раніше анонсованому плану адміністрації Дональда Трампа.

Москва також не знімає умову припинення західної військової допомоги Україні для припинення вогню.

Озвучені міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, вимоги РФ фактично повторюють ультиматум про початок війни та свідчать про наміри Москви підвищити ставки. Це створює значні труднощі для президента США Д. Трампа. Оскільки прийняття умов РФ підірве репутаційну позицію Д. Трампа і виглядатиме як поступка. А новий виток тиску на РФ – посилення санкцій та продовження допомоги Україні – розцінюватиметься як визнання правильності курсу демократів та екс-президента Д. Байдена, який вороже ставиться до нової адміністрації Білого дому.

Ймовірно, щоб пом'якшити свої ультиматумні заяви, президент РФ Володимир Путін оголосив про триденне перемир'я на честь 80-річчя перемоги у Другій світовій війні – з опівночі 7 травня до півночі 10 травня. Що, в принципі, можна розцінювати як піар-хід, який не впливає на суть самого переговорного процесу.

Жорстка позиція Росії дозволяє Україні та її європейським союзникам, насамперед Франції та Великій Британії, активніше просувати тезу про нездатність Кремля вести переговори. Продовжуючи інформаційну гру про те, «хто першим «провалить» переговорний процес в очах президента США», Україна закликала Росію оголосити перемир'я зараз і на 30 днів, а не на 3.

У свою чергу, Білий дім відреагував на «3-денне перемир'я» В. Путіна, заявивши, що президент Д. Трамп виступає за постійне припинення вогню. Там же йшлося про те, що Д. Трамп все більше розчаровується «як у В. Путіна, так і в В. Зеленському».

Наразі адміністрація США розглядає кілька можливих сценаріїв подальших дій.

Зокрема, якщо США та Росія не дійдуть згоди, можлива ескалація тиску на Москву, включно з посиленням санкційного режиму. Незважаючи на нинішню фазу переговорів, президент США Дональд Трамп досі не скасував санкції, запроваджені за адміністрації Джо Байдена, що свідчить про збереження цих заходів як інструменту зовнішньополітичного тиску.

США, у разі необхідності, також можуть вжити заходів щодо посилення тиску на Київ та Брюссель, включно зі скороченням або призупиненням військової та фінансової допомоги, щоб спонукати їх погодитися на умови припинення вогню. У разі відмови від запропонованого мирного плану відповідальність за безпеку та можливу ескалацію конфлікту ляже на європейські країни, насамперед на Польщу та країни Балтії.

США можуть взагалі відмовитися від подальшої участі у врегулюванні конфлікту, якщо вважатимуть, що жодна зі сторін – Україна, Європа чи Росія – не є достатньо конструктивною. Президент США уточнив, що за відсутності прогресу рішення про вихід США з переговорного процесу буде ухвалено найближчими днями.

2. Ситуація навколо угоди про використання природних ресурсів.

Ситуація довкола українсько-американської угоди щодо використання природних ресурсів залишається невизначеною. Згідно з раніше опублікованим меморандумом, координація стратегічної угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки мала завершитися 26 квітня 2025 року. Однак процес затягнувся.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль раніше наголосив, що проєкт угоди про надра не враховуватиме допомогу, яку вже надали США. "Головне, що ми чітко визначили наші червоні лінії. Документ має відповідати нашим європейським зобов'язанням, не суперечити Конституції та законодавству України та підлягати ратифікації парламентом. Досягнуто домовленості про те, що раніше надана допомога не буде врахована", - сказав глава українського уряду.

Новий поштовх у розвитку ситуації дала інформація про те, що Україна готова найближчим часом підписати угоду про користування надрами. Міністр економіки України Юлія Свириденко, за інформацією джерел, прямує до Вашингтона для підписання відповідного документа. Згідно з проєктом, угода передбачає створення умов для розширення інвестицій в українську гірничодобувну промисловість, енергетичний сектор та пов'язані з ними технології.

Пізніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль також повідомив, що угода про стратегічне співробітництво у сфері надрокористування між Україною та Сполученими Штатами Америки буде підписана наступного дня. За цим планується укласти дві додаткові виконавчі угоди щодо створення інвестиційного фонду та механізмів його фінансування. Ці документи мають закріпити інституційні рамки для залучення американських інвестицій у видобувний сектор та суміжні сектори української економіки.

Варто зазначити, що угода про використання природних ресурсів також є частиною мирного процесу. Попри заяви Держдепу про те, що ресурсна угода не має прямого відношення до мирних переговорів, у контексті бойових дій, що тривають, говорити про великі інвестиції у видобуток корисних копалин та інфраструктурні проєкти складно. Якщо в Білому домі вважають, що домовитися з країнами Європи та України про припинення війни буде вкрай складно, а ситуація не призведе до відновлення миру, Сама американська сторона може відкласти укладення угоди щодо природних ресурсів. Тому що в умовах триваючих бойових дій адміністрація Трампа не захоче вступати в прямий конфлікт з Російською Федерацією, яка, по суті, буде атакувати власність США на території України. Тому сам факт того, що США підпишуть угоду про надра з Україною, буде знаком можливого перемир'я та припинення бойових дій.

3. Росія та КНДР офіційно підтвердили участь північнокорейських військових у бойових діях на боці РФ у Курській області.

26 квітня 2025 року МЗС Росії офіційно визнало участь військ Північної Кореї у боях у Курській області. Представниця відомства Марія Захарова заявила, що війська КНДР вели бойові дії з українськими силами в рамках угоди про стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю. "Солідарність, яку демонструють наші корейські друзі, є проявом високого, фактично союзницького рівня наших відносин", - додала Захарова.

У Кремлі підтвердили, що Росія також може надати військову допомогу КНДР відповідно до двостороннього військового договору, заявив прес-секретар президента РФ Д. Пєсков.

28 квітня Північна Корея також вперше офіційно визнала участь своїх військ у боях у Курській області.

США розкритикували участь КНДР у війні проти України в Курській області. Речник Держдепу США заявив, що Північна Корея та інші треті країни "сприяли продовженню" війни і "несуть за це відповідальність". "Ми, як і раніше, стурбовані безпосередньою участю КНДР у війні. Розгортання військ КНДР в Росії та будь-яка підтримка, яку Російська Федерація надає КНДР у відповідь, має бути припинена".

Він стверджує, що навчання Росією північнокорейських солдатів порушує численні резолюції Ради Безпеки ООН, які колективно накладають широку заборону на надання або отримання військової підготовки чи допомоги КНДР або з неї.

Тим часом президент РФ Володимир Путін заявив, що "солдати КНДР допомогли РФ відбити вторгнення Збройних сил України у повній відповідності до міжнародного права".

В цілому офіційне визнання цього факту переслідує кілька цілей: демонстрація російсько-північнокорейського альянсу, публічна вдячність КНДР, а також створення умов для розширення участі північнокорейського контингенту. Можливе збільшення чисельності північнокорейських військ розглядається як спосіб розвантаження російських сил, в т. ч. шляхом захисту кордону військових інструкторів на території КНДР. Зазначене також посилює стратегічну взаємодію між Росією та Китаєм, враховуючи наявність оборонного союзу між КНДР та КНР.

Участь КНДР на боці РФ та готовність Москви розширювати військове співробітництво з Пхеньяном дають Україні привід для подальшого просування теми формування «осі» Москва-Пхеньян-Пекін, навіть якщо формально КНР не бере участі у бойових діях. Україна регулярно звинувачує Китай у військовій співпраці з Росією, зокрема у постачанні товарів подвійного призначення, комплектуючих для безпілотників, а також участі громадян Китаю у російській армії. з огляду на союзницькі відносини між Пекіном і Пхеньяном.

4. Військові дії.

За останній тиждень (23-30 квітня 2025 року) російські війська захопили ще 25 квадратних кілометрів. Українська територія і нині підконтрольна - 112 638 квадратних кілометрів.

У Курській області українські війська були витіснені майже з усієї території Курського плацдарму, Україна зараз продовжує контролювати незначну його частину близько 17 квадратних кілометрів.

На півночі Сумської області 82 квадратні кілометри української території розташовані в сірій зоні (Новенке, Басівка, Журавка, Веселівка). Російські війська намагаються вийти до населеного пункту Юнаківка, а також зайти в село Водолаги (на північний захід в районі кордону), проте українські війська все ще зберігають контроль над ситуацією.

Найактивніші бої точаться на Покровському напрямку. Вже є ознаки підвищеної активності росіян на стику Покровського та Торецького районів у Донецькій області, де їм вдалося "провалити" оборону ЗСУ.

На схід від Покровська, в районах Єлизаветівки, Тарасівки та Старої Миколаївки. Особливо складна ситуація в районі Тарасівки, де російські війська майже повністю захопили Водяне Второє та Зелене Поле. Російські війська окупували село Надеждівка, що ускладнює положення українських сил на ділянці Надіївка-Котлярівка-Богданівка. Тут тривають важкі бої, ворог намагається знищити українські позиції до наступу піхоти. Преображенки та Котлярівка – зона активних бойових дій з постійним застосуванням дронів та артилерії.

На Курахівському напрямку в Донецькій області російські війська просунулися на північ від Константинополя, а також в районі траси на південь від Торецька.

На південний захід від міста Торецьк російські війська окупували населені пункти Калинове та населений пункт Суха Балка, просунулися в районах населених пунктів Березівка та населений пункт Тарасівка.

На Запорізькому напрямку російські війська просувалися в районі населеного пункту Кам'янське та у Дніпроенергонні (на південний захід від Донецької області).

Карти військових дій.

Донецька область.

 

Курська область.

 

5. Широкомасштабний ракетний удар РФ по Україні.

У ніч з 23 на 24 квітня 2025 року Збройні сили Російської Федерації завдали одного з найбільших масованих ракетних та безпілотних ударів по території України за останні місяці. Під удар потрапили Київська, Харківська, Житомирська, Дніпропетровська та Хмельницька області.

За офіційною інформацією Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Росія застосувала 215 одиниць різного роду озброєння, включаючи крилаті ракети, балістичні ракети та безпілотні літальні апарати. Основний удар припав на столицю України - місто Київ. Силам протиповітряної оборони України за підтримки винищувачів F-16 (США) та Mirage (Франція), наданих західними союзниками, вдалося перехопити та знищити 112 повітряних цілей. Командування Збройних сил України повідомило, що внаслідок нічного обстрілу з 70 випущено 48 ракет і більшість зі 148 дронів було збито.

Найважчі наслідки зафіксовано у Святошинському районі Києва, де внаслідок влучання ракети поруч із житловими будинками загинули 12 людей та отримали поранення різного ступеня тяжкості. Також постраждали Шевченківський район столиці, де пошкоджено станцію метро "Лук'янівська", та промислові об'єкти, які раніше зазнали обстрілів, зокрема, підприємства оборонної промисловості ДП "Артем".

У Харкові зафіксували 14 прильотів дронів-камікадзе та 10 ракетних атак. Пошкоджено об'єкти критичної інфраструктури, зокрема залізничні вузли Укрзалізниці у Харківській та Житомирській областях, постраждали залізничники. Руйнувань зазнали житлові будинки, медичні та освітні заклади.

У Міноборони РФ заявили, що ціллю удару стали об'єкти "авіаційної, ракетної та космічної галузі України, виробництво ракетного палива та пороху". Українські офіційні особи не підтвердили цю інформацію.

Реакція українського керівництва та західних партнерів.

Президент України Володимир Зеленський, отримавши інформацію про наслідки атаки, достроково завершив офіційний візит до Південно-Африканської Африки. За дорученням глави держави Міністерство закордонних справ України та Міністерство оборони були зобов'язані звернутися до міжнародних партнерів за додатковою підтримкою для протиповітряної оборони. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко публічно заявив, що причиною масштабних руйнувань є відсутність сучасних систем протиповітряної оборони, здатних справлятися з такими масованими атаками.

Реакція Сполучених Штатів.

Президент США Дональд Трамп засудив дії Москви. У своїй соціальній мережі Truth Social він написав:
"Я незадоволений ударами Росії по Києву. Це було абсолютно непотрібно і вкрай несвоєчасно. Володимире, зупиніться! Щотижня гине 5000 солдатів. Давайте нарешті домовимося про мир!»

Цей удар РФ по Україні можна трактувати як демонстрацію готовності РФ до продовження бойових дій у разі відмови України від участі у мирних ініціативах. Особлива увага звертається на те, що масовані обстріли послідували одразу після невдалого раунду переговорів у Лондоні 23 квітня 2025 року, де українська делегація, по суті, відкинула американський план врегулювання війни, запропонований Білим домом.

6. Ризик дефолту України у травні 2025 року: переговори щодо реструктуризації боргу.

24 квітня 2025 року видання Financial Times повідомило про можливий ризик дефолту України через невдалі переговори щодо реструктуризації зовнішнього боргу. Йдеться про борг у розмірі $2,6 млрд за так званими варантами, прив'язаними до валового внутрішнього продукту (ВВП).

У травні 2025 року Україна має здійснити виплату у розмірі $600 млн за цінними паперами, пов'язаними з економічними результатами 2023 року. У разі, якщо домовленості з власниками ВВП варантів не будуть досягнуті своєчасно, Київ буде змушений розглянути сценарій технічного дефолту.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) раніше попереджав про ризики, пов'язані з цією категорією зобов'язань. Зокрема, МВФ в офіційних матеріалах вказав, що "якщо ситуація з ВВП-варантами не буде вирішена, вони створюють серйозний ризик для стійкості поточної програми допомоги на $15,5 млрд, а також для наслідків реструктуризації українського боргу на суму понад $20 млрд, проведеної у 2024 році".

Міністерство фінансів України підтвердило наявність складнощів у переговорному процесі. В офіційній заяві відомства вказується, що не вдалося домовитися з інвесторами про травневий платіж у розмірі $600 млн.

У Міністерстві фінансів України зазначили, що існуючі варанти були розроблені в інших економічних реаліях, а зростання ВВП у 2023 році не відображає повноцінного відновлення.
"Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання - це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України", - йдеться у повідомленні Мінфіну.

Українська сторона наполягає на тому, що такі фінансові зобов'язання не повинні перешкоджати відновленню економіки.
«Наша мета – знайти справедливе та комплексне вирішення цього питання», – наголошується у заяві Міністерства фінансів України.

У рамках запропонованого рішення Міністерство фінансів України запропонувало власникам близько 30% ВВП варантів обміняти їх на додатковий випуск єврооблігацій, розміщених у рамках реструктуризації 2024 року, або змінити умови випуску ВВП-варантів. Зокрема, було запропоновано скасувати виплати на 2025-2028 роки та продовжити термін можливості їх погашення або скасування до травня 2029 року.

У відповідь на цю пропозицію група інвесторів запропонувала Україні часткову виплату в розмірі 75% від запланованого платежу та випуск нових боргових зобов'язань. Міністерство фінансів України відкинуло цей варіант та висловило готовність продовжувати переговори.

 

 

Руслан Борнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського інституту політики