СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 17-24 серпня 2022 року

За тиждень ситуація на фронті суттєво не змінилася. На Донбасі після невеликих наступів з початку серпня війська РФ вийшли до околиць міста Бахмут. З боку захопленого м. Ізюма спостерігалися спроби просування у напрямку м. Слов'янська та м. Барвінкове. На південному напрямку активізувалося просування ЗС РФ у бік Миколаєва.

ЗСУ завдають регулярних ракетних ударів по складах боєприпасів і палива РФ на півдні країни, що значно ускладнює російську логістику.

У зв'язку з можливою загрозою завдання військами РФ ракетно-бомбових ударів по центрах прийняття рішень та об'єктах критичної інфраструктури в Україні і особливо в м. Києві оголошено посилення безпеки на період 22-24 серпня. Доручено звести до мінімуму кількість чиновників, які цими днями забезпечуватимуть життєдіяльність Києва. Зокрема, держслужбовців урядового кварталу відправили додому. Затвердження владою нових видів сигналів тривоги може означати, що в Україні оцінюють як значні ризики та ймовірності застосування хімічної чи ядерної зброї чи руйнування об'єктів інфраструктури, які потенційно несуть техногенну хімічну чи ядерну небезпеку.

Загалом спостерігаються ознаки того, що сторони конфлікту (РФ, Україна та країни Заходу) готуються до затяжної війни. Зокрема, США затвердили новий пакет військової допомоги Україні в обсязі $2,8 млрд. Загальний пакет допомоги, який надається в рамках Ініціативи сприяння безпеці України та є найбільшим на сьогоднішній день. Але частина цих коштів підуть на фінансування контрактів з боєприпасів та обладнання, які можуть не з'явитися на полі бою протягом року чи навіть двох. Загалом західні країни продовжують надавати Україні військову допомогу, але, ймовірно, що запаси зброї у зарубіжних донорів починають вичерпуватися, особливо у європейських країн.

Голова Генштабу ЗСУ В. Залужний озвучив кількість загиблих українських військових у 9 тис. осіб, така кількість, швидше за все, стосується лише ЗСУ, без урахування інших силових структур (МВС, СБУ) та іноземних добровольців.

У зв'язку з тим, що на фронті спостерігається стабілізація ситуації та певний баланс сил, за якого ні Україна, ні РФ не можуть розпочати чи провести успішний наступ, ситуація на Запорізькій АЕС може виступати своєрідним перемикачем конфлікту. Будь-яка аварія на Запорізькій АЕС може призвести як до ескалації конфлікту та трансформації їх у «ядерний», так і до заморожування в ім'я «гуманітарних» цілей. Потенційно створюється ще один додатковий – «ядерний» – трек для переговорів.

Але загалом перспективи досягнення політичних домовленостей між Україною та РФ поки що не спостерігаються. У РФ обіцяють посилити умови можливих мирних угод. А Президент України В. Зеленський унеможливлює переговори з РФ навіть через посередників тому, що їх проведення, в принципі, неможливо поки РФ не залишить всі окуповані території України. Цю ж позицію Президент України озвучив і після зустрічі із Генеральним секретарем ООН А. Гутеррішем та Президентом Туреччини Р. Ердоганом. Зі свого боку Туреччина прагне відновити переговорний процес між Україною та РФ. Мабуть тому турецький лідер Р. Ердоган озвучує натяки на те, що західні країни не надають Україні достатньої допомоги.

Зернова угода продовжує роботу, але пропускна спроможність українських портів наразі залишається досить низькою. Велика ймовірність, що до кінця першого місяця вивезення зерна морем з України може не становити і 1млн тон.

Однією з найзначніших проблем українського бюджету залишається недостатність та несистематичність фінансової допомоги зарубіжних донорів. При отриманні меншої зовнішньої допомоги НБУ змушений проводити незаплановану емісію гривні. Емісія гривні допомагає уникнути загального колапсу економіки, але призведе до інфляції та девальвації гривні, що, у свою чергу, знизить рівень життя громадян.

Не виключено, що вбивство доньки Олександра Дугіна - одного з головних ідеологів антизахідного курсу Росії, може використовуватись в інформаційній кампанії з метою обґрунтувати жорсткі рішення російської влади, що готуються, як стосовно України, її політичних лідерів, так і у внутрішній політиці. У будь-якому випадку це може бути провісником нової ескалації конфлікту в Україні, незалежно від того, хто стоїть за організацією її загибелі.

Військова ситуація

Бойові дії

На Слобожанському напрямі: м.Харків продовжував зазнавати обстрілів. У Харківській області ЗС РФ вели наступ у районі н.п.Борщової на північ від м.Харкова. На Ізюмському напрямі бої йшли у напрямку н.п. Богородичне, н.п.Новодмитрівки, н.п.Вернопілля, та н.п.Курульки, Нової Дмитрівки н.п.Дубровне з боку н.п.Бражківки та н.п.Сулігівки, в районі м.Барвінкова.

На Донбасі: бої тривали в районі м. Сіверська, м. Соледара та м. Бахмута та в районі м. Донецька. Під м.Сіверськом йде наступ у районі н.п.Івано-Дар'ївки та н.п. Веселий. У напрямку м.Бахмута бої йшли біля н.п. Бахмутське, н.п.Зайцево та н.п.Кодеми, н.п. Семигір'я. ЗС РФ атакували с. Золота Нива під Великою Новосілкою (на захід від міста на трасі з Угледара). У районі м.Горлівки йшла атака на н.п. Нью-Йорк. Під м.Авдіївкою РФ атакували Першотравневе, н.п. Невельське, н.п.Дослідне, н.п. Красногорівку (на півночі від Авдіївки). Також тривають бої у напрямку Старомихайлівка – Мар'їнка. У РФ стверджують, що н.п. Піски вже захоплено, Генштаб ЗСУ не підтверджує цю інформацію.

На Південному напрямку: У Миколаївській області ЗС РФ наступали у напрямку Васильки – Благодатне та зайняли південну околицю н.п.Благодатного. ЗС РФ просуваються до дороги з н.п.Снігурівки в м.Миколаїв з північного сходу.

Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. Узбережжя Одеської обл. зазнавало регулярних російських ракетно-артилерійських обстрілів.

23 серпня Україна провела другий саміт Кримської платформи.

У зв'язку з військовим становищем обговорення відбулося в онлайн-форматі. У 2022 році свою участь у заході підтвердили представники понад 60 країн та міжнародних організацій, а також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Для особистої присутності на саміті до Києва прибув президент Польщі Анджей Дуда. Обговорювалися питання: тимчасової окупації Криму; спільні зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності у регіоні Чорного та Азовського морів; подальші кроки у відповідь на порушення Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права в Криму, зокрема щодо етнічних українців та кримських татар; ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу; посилення політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму.

На прес-конференції за підсумками другого саміту Кримської платформи Президент В. Зеленський зазначив, що Крим є невід'ємною частиною України, і вона повертатиме окупований Росією півострів будь-яким доступним шляхом. Також Зеленський заявив, що нового перемир'я в умовах окупації українських територій Росією не буде. Україна не погодиться заморозити лінію фронту, щоби заспокоїти Росію. Президент України також заявив, що Росія взагалі не думає про діалог і ніколи не думала про це, якщо світ покаже втому від війни в Україні, це буде великою загрозою для всього світу.

По суті Президент України озвучив офіційну позицію, яка полягає в намірах відновити територіальну цілісність України, включаючи Крим.

За останній тиждень у Криму почастішали серії вибухів, які в РФ називають терактами та диверсіями. Зокрема, можна відзначити атаку на аеродром «Сакі», підрив складу боєприпасів біля Джанкоя, повідомлялося також про вибухи в районі м. Керчі безпосередньо поряд із Кримським мостом, було потрапляння до штабу Чорноморського флоту в м.Севастополі. Загалом вибухи в Криму послаблюють авіаційне прикриття, створюють дефіцит боєприпасів, а також завдають шкоди військовому та політичному іміджу РФ. Дедалі очевиднішим стає те, що за вибухами в Криму так чи інакше стоять українські збройні сили. До того ж, вище керівництво України дає зрозуміти, що подібні вибухи на півострові відбуватимуться і надалі.

Уряд України затвердив нові сигнали тривоги, які повідомляють про різні види небезпеки. Зокрема, Мінцифри показало, як звучатимуть різні типи сигналів: сигнал ймовірності вуличних боїв, сигнал хімічної небезпеки; сигнал радіаційної небезпеки; сигнал повітряної тривоги; сигнал евакуації. Після такого сповіщення слід увімкнути місцеве радіо або телебачення та чекати на подальшу інформацію.

Затвердження владою нових видів сигналів тривоги може означати, що в Україні оцінюють як значні ризики та ймовірності застосування хімічної чи ядерної зброї чи руйнування об'єктів інфраструктури, які потенційно несуть техногенну хімічну чи ядерну небезпеку.

Також у зв'язку з можливою загрозою завдання військами РФ ракетно-бомбових ударів по центрах прийняття рішень, об'єктах критичної інфраструктури і т.д. У Києві з 22 по 25 серпня (тобто і на День незалежності зокрема) заборонено масові заходи. Доручено звести до мінімуму кількість чиновників, які цими днями забезпечуватимуть життєдіяльність Києва.

Карти бойових дій

шш

Ситуація в окупованих регіонах.

Криза навколо Запорізької атомної електростанції

Запорізька АЕС і територія в безпосередній близькості від неї продовжує зазнавати практично щоденних обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують один одного. В цілому ситуація на станції далека від дозволу, і продовжує викликати значне занепокоєння світової громадськості.

"Енергоатом" повідомляє про нові пошкодження на Запорізькій АЕС. Також Українська Держінспекція з ядерного регулювання детально прокоментувала обіцянку Росії відключити п'ять із шести енергоблоків станції, якщо т.зв. "українські обстріли" будуть продовжені. «Втрата всіх джерел електроживлення може призвести до виходу з ладу систем охолодження та пошкодження активної зони реакторної установки, і виходу радіоактивних речовин в навколишнє середовище», - повідомило відомство. Саме за таким сценарієм сталася аварія на японській атомній станції «Фукусіма-1» у 2011 році.

Наразі МАГАТЕ веде переговори з Україною та Росією про швидке відправлення місії на Запорізьку АЕС. Зі свого боку країни Заходу вимагають від Росії вивести свої війська з району станції та повернути її під контроль України.

У Великій Британії та США почали звучати заяви про можливий вступ НАТО у війну в Україні, якщо на Запорізькій АЕС відбудеться внаслідок обстрілу витік радіації. Озвучують їх поки що окремі чиновники.

Зокрема, член британського парламенту Тобіас Еллвуд заявив: «Будь-яке навмисне пошкодження українського ядерного реактора з можливим витоком радіації буде порушенням статті 5 НАТО».А член Палати представників Конгресу США Адам Кінзінгер заявив: «Це справді навіть не обговорюється. Будь-який витік уб'є людей у ​​країнах НАТО, це автоматична стаття 5».

Поки що до кінця не зрозуміло, чи є ці заяви власною ініціативою чи позицією окремих груп в американській та британській елітах, чи погоджена з владою форма тиску на РФ.

У будь-якому випадку у зв'язку з тим, що на фронті спостерігається стабілізація ситуації та певний баланс сил, за якого ні Україна, ні РФ не можуть розпочати або провести успішний наступ, ситуація на Запорізькій АЕС може виступати своєрідним перемикачем конфлікту. І будь-яка аварія на Запорізькій АЕС може призвести як до ескалації конфлікту та трансформації їх у «ядерний», так і до заморожування в ім'я «гуманітарних» цілей.

Внутрішня ситуація в Україні

Фінансова ситуація в країні.

Фінансова ситуація у країні залишається досить складною. Прем'єр-міністр України Д. Шмигаль повідомив, що витрати держбюджету з початку війни становили понад -1 трлн грн.

З 1 трлн 420 млрд грн (тобто більше 40%) було витрачено на потреби армії:

▪️ 288 млрд грн – на зарплати військовим,

▪️ 135 млрд грн – на придбання та ремонт військової техніки, закупівлю боєприпасів та продукції оборонного призначення.

Нагадаємо, що Верховна Рада збільшила видатки бюджету на 270,2 млрд. грн. (7,3 млрд дол.) рахунок збільшення внутрішніх запозичень.

Основними джерелами фінансування державного бюджету за період з 24 лютого 2022 року по 16 серпня, за даними міністерства фінансів, є військові облігації, кредити від Міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти. Всього до держбюджету за цей час надійшло близько 27,2 млрд дол. або 816,4 млрд грн.

23 серпня Мінфін залучив від розміщення військових облігацій 278 млн. грн. 16 серпня Мінфін розмістив військових облігацій лише на 71,5 млн грн. - рекордно малу суму розміщення військових облігацій, не змінивши ставки.

Голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що у 2022-2024 році платоспроможність гривні знизиться майже вдвічі. За базовим макроекономічним сценарієм НБУ на три роки з розрахунку такої прогнозної інфляції:

• понад 30% - за підсумками 2022 року

• близько 20% - у 2023 році

• нижче 10% – у 2024 році.

Цей сценарій К. Шевченко назвав оптимістичним, за умови збереження до кінця 2022 року емісії гривні не більше 30 млрд грн. на місяць, і сукупно за підсумками 2022-го – на рівні 400 млрд грн. А також дворазового скорочення емісії у 2023 році та повної зупинки друкарського верстата у 2024-му.

За останній тиждень (16-23 серпня) НБУ "надрукував" ще 30 млрд. грн.

Таким чином, загальна сума фінансування НБУ через друк Бюджету досягла вже 285 млрд грн. Тому ймовірно, що до кінця року Нацбанк не вкладеться в план емісії на рівні 400 млрд грн.

Однією з найзначніших проблем українського бюджету залишається недостатня та невчасна допомога закордонних донорів. При цьому якщо Україна отримує менше зовнішньої допомоги, то НБУ змушений запускати друкарський верстат, проводити незаплановану емісію гривні. Емісія гривні допоможе уникнути загального колапсу економіки, але призведе до інфляції та девальвації гривні, що, у свою чергу, знизить рівень життя громадян.

До кінця року очікуються грошові надходження від міжнародних донорів у розмірі $14 млрд. Як повідомляє перший заступник голови Комітету з фінансів, податкової та митної політики депутат Ярослав Железняк, у серпні Мінфін чекав 6 млрд допомоги від закордонних партнерів, потім знизив очікування до 5 млрд. І за останній тиждень до бюджету прийшло – 11,6 млрд грн. зовнішньої допомоги. З анонсованих $5 млрд у серпні, поки що надійшло - $1,4 млрд і $0,35 млрд кредиту від Канади на закупівлю газу.

Загалом потреби на зовнішні надходження від міжнародних донорів перебувають у межах від $3 до $4,5 млрд. на місяць. До кінця року необхідно – від $15-$22,5 млрд. Умовно, дефіцит коштів знаходиться в діапазоні від $1 до $8,5 млрд. При цьому варто враховувати, що витрати на військові потреби, які поки що становили близько 130 млрд грн.на місяць, можуть покриватися лише рахунок внутрішніх надходжень.

Тому представники влади продовжують розглядати різні моделі збільшення надходжень до державного бюджету. Зокрема, тепер громадяни України зможуть через додаток «Дія» швидко купувати облігації внутрішньої держпозики, що також набуває ще одного способу наповнити держбюджет. Також обговорюється нова податкова модель, яка називається «10–10–10»: як повідомляє заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма, 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ та військового збору 3 %. Водночас передбачається майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства та доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухилянню від сплати податків. Нині консенсусу у цьому питанні поки що немає. Водночас, Р.Шурма зазначив, що в обговоренні податкової реформи виникає питання, що буде з надходженнями до бюджету на найближчий рік. Адже рахунок власних доходів Україна ледве закриває 30% своїх потреб. Раніше у Міністерстві фінансів повідомляли, що податкові надходження покривають лише близько 40% держвидатків. А військові витрати становлять понад 60% бюджету.

Кабмін дозволить виїжджати за кордон чоловікам-представникам бізнесу. У Мінекономіки анонсували рішення Кабміну про виїзд чоловіків – представників бізнесу за кордон. Ініціатива вже викликала значне невдоволення громадян, оскільки очевидно, що цим «привілеєм» зможуть скористатися (у тому числі й аби взагалі залишити країну) лише представники великого бізнесу, а також досить заможні люди.

Так, щоб відправити свого співробітника за кордон, середня зарплата в компанії має бути не менше 20 тис грн. на місяць та своєчасно надано податкову звітність, не повинно бути заборгованості зі сплати ЄСВ. Одночасно у відрядження можуть їхати не більше 10% працівників, але не більше ніж 10 осіб. Подати заявку на "еВідрядження" можна буде через "Дію". Виїжджати можна буде не довше, ніж на 7 днів, а за 7 днів до відрядження потрібно внести 200 тисяч гривень на рахунок Ощадбанку. Якщо протягом 7 днів людина не повертається, ця сума вилучається на користь держави. Ці гроші будуть передані на потреби Міноборони, а підприємство не зможе більше ніколи оформити нові дозволи на виїзд співробітників за кордон, а діючі будуть скасовані. Тобто людина підставить колег та всю компанію. Таким чином влада фактично легалізує для чоловіків платний виїзд за кордон у сумі – 200 тисяч гривень (за нинішнім курсом – близько 5 тисяч доларів), що критичною сумою для представників великого бізнесу не є.

Суспільна думка.

Згідно з даними дослідження Соціологічної служби "Рейтинг" (проведено 17-18 серпня 2022 р.), абсолютна більшість громадян сьогодні підтримала б проголошення Незалежності України - 97% (86% однозначно і 11% швидше за все). Порівняно з 2021 роком цей показник зріс із 80 до 97% порівняно з 2012 роком – з 62% до 97%. При цьому справжній результат вищий за результати 1991 року. За підсумками референдуму 1 грудня 1991р. підтримали Незалежність України – 90, 32% виборців.

93% – упевнені, що Україна зможе відбити напад Росії.

20% - вважають, що для перемоги потрібно більше року; 40% – півроку-рік; майже чверть оцінюють необхідний перемоги час кілька місяців.

Думаючи про Україну, громадяни відчувають гордість - 75%; смуток – 29%; радість – 26%. Близько 10% відчувають інтерес чи страх. Абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадяни України – 94%. Половина ідентифікує себе європейцями (близько 30% – ні). «Радянською людиною» ототожнюють себе майже 10%, а понад 80% – ні.

86% - вважають, що українська мова має бути єдиною державною мовою. 10% - підтримують статус російської як офіційної в окремих регіонах. 3% - за російську як другу державну мову в Україні.

51% - зазначили, що розмовляють вдома українською (у квітні 2022 – 48%), третина – двома мовами, 13% – російською. Більше половини жителів півдня та сходу двомовні, близько чверті – російськомовні.

Ставлення до жителів РФ, Білорусі, окупованого Криму, "ЛДНР" після початку війни значно погіршилося.81% – негативно ставляться до росіян (у квітні 2022 – 69%, у квітні 2021 – 41%), 14% – нейтрально, лише 3% – позитивно. До білорусів негативно ставляться 52% (у квітні 2022 – 33%, у квітні 2021 – 4%), нейтрально – 34%, позитивно – 10%.

До мешканців окупованого Криму позитивно належать 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45%. (У квітні позитивно ставилися 41%, негативно - 14%, нейтрально - 40%).

До мешканців т.зв. "ДНР/ЛНР" позитивно належать лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32% (у квітні 2022 – позитивно ставилися – 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%).

Третина громадян України вважають, що відновити відносини вдасться через 20-30 років, 14% вважають, що це відбудеться через 10-15 років, і лише 5% вважають це можливим за кілька років.

Варто враховувати, що зараз опитування не проводять приблизно на 20% території України, яка знаходиться під окупацією РФ, і, відповідно, не можуть враховувати думку близько 10 млн. українських громадян (перебувають на окупованих територіях або емігрували).

Ситуація навколо України

Генеральний секретар ООН А. Гутерріш та Президент Туреччини Р. Ердоган провели зустріч із Президентом України В. Зеленським.

У м. Львові відбулася зустріч Президента України В. Зеленського з Генеральним секретарем ООН А. Гутеррішем та Президентом Туреччини Р. Ердоганом.

Президент Володимир Зеленський та генсек ООН Антоніу Гутерріш погодили параметри можливої ​​місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС. В даний час на Запорізькій АЕС склалася ситуація можливої ​​ядерної аварії, з чим в основному і пов'язаний візит Генерального секретаря ООН А. Гутерріша в Україну.

Україна ініціювала запуск місії щодо встановлення фактів загибелі українських військовослужбовців (захоплених на території заводу «Азовсталь») внаслідок обстрілу СІЗО у с. Оленівці (на території т.зв. «ДНР»). Також Україна наполягає на тому, що ООН мають організувати моніторингову місію до депортованих (громадян України, вивезених на територію РФ) та військовополонених (зокрема, з «Азовсталі»). У ході переговорів також обговорювалася продовольча угода, було визначено можливі напрями подальшого розвитку ініціативи – її вдосконалення та підвищення рівня безпеки реалізації.

Під час зустрічі Президента В. Зеленського з Президентом Туреччини Р. Ердоганом обговорювалася можливість удосконалення зернової ініціативи, ситуацію навколо Запорізької АЕС та ядерний шантаж, і масштабне крадіжка Росією зерна на тимчасово окупованій території України, а також питання оборонної взаємодії. Зокрема, було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо відновлення інфраструктури, що передбачає участь Туреччини у повоєнному відновленні України.

Після свого візиту в Україну Президент Туреччини Р. Ердоган в одному зі своїх інтерв'ю заявив про «тих, хто обманює Зеленського». Зокрема, він сказав, що: Є багато тих, хто обманює його. Усі кажуть «ми даємо, ми даємо», а насправді нічого не дають», - сказав він, маючи на увазі, мабуть, країни Заходу.

Після укладання продовольчої угоди Туреччина прагне закріпити за собою статус головного посередника між РФ та Україною та намагається за сприяння ООН досягти поновлення переговорного процесу. Зокрема, Ердоган озвучує натяки на те, що західні країни не надають Україні достатньої допомоги.

Але наразі перспектив досягнення політичних домовленостей поки що не спостерігається. У РФ обіцяють посилити умови можливих мирних угод. А Президент України В. Зеленський унеможливлює переговори з РФ навіть через посередників тому, що їх проведення, в принципі, неможливо поки РФ не залишить всі окуповані території України. Цю ж позицію Президент України озвучив і після зустрічі з Генеральним секретарем ООН А. Гутеррішем та Президентом Туреччини Р. Ердоганом.

Постачання зброї в Україну

Головним та основним постачальником озброєння для України залишаються США. На цей процес значно не вплинули скандали у ЗМІ щодо можливої ​​контрабанди зброї.

24 серпня, коли Україна святкує День Незалежності та фіксується вже півроку війни, Президент США Джо Байден затвердив пакет військової допомоги Україні в обсязі $2,8 млрд. Як раніше повідомляли західні ЗМІ, гроші підуть на фінансування контрактів на три типи дронів та іншу зброю, боєприпаси та обладнання, які можуть не з'явитися на полі бою протягом року чи двох. Пакет передбачає придбання систем ППО, боєприпаси, протиракетні безпілотні повітряні системи та радари. Він буде спрямований на тренування та оснащення українських сил. Загальний пакет допомоги, який надається в рамках Ініціативи сприяння безпеці України, є найбільшим на сьогодні.

Раніше Президент США Джо Байден затвердив пакет військової допомоги Україні вартістю – 775 млн доларів.Куди входять:

– додатковий боєзапас для РСЗВ HIMARS

– 16 гаубиць та боєприпаси до них

- 1000 «Джавелінів»

– обладнання для розмінування

– 15 безпілотників ScanEagle для допомоги у розвідці цілей для української артилерії

– 40 протимінно-засадних машин (MRAP), які дозволять українцям пересуватися замінованими ділянками

– високошвидкісні протирадіолокаційні ракети (HARM) для України будуть націлені на російські радари

– 1500 трубчастих ракет з оптичним відстеженням та провідним наведенням (ракети TOW) для ураження російської бронетехніки.

– додаткові Humvees

– тактичні захищені системи зв'язку

– підривні боєприпаси

– прилади нічного бачення

– тепловізійні системи

- Оптика та лазерні далекоміри.

Також представник Пентагону заявив, що США вивчають можливості постачання Україні нових видів озброєнь, які дозволять змінити ситуацію на півдні та сході країни.

Зі свого боку, Канцлер Німеччини Олаф Шольц обіцяє підтримувати Україну «всіми можливими засобами». Однак підпорядкована йому Міноборони відхилила пропозицію депутатів Бундестагу надати Україні ще більшу зброю, щоб не допустити ослаблення Бундесверу перед загрозою з боку РФ. Через збройний дефіцит британський журнал The Economist радить Україні залишити плани звільнити м. Херсон цього року.

Загалом західні країни продовжують надавати Україні військову допомогу. Але динаміка нових зобов'язань допомоги Україні знижується. При цьому кошти переважно надаються лише після великої затримки. Ймовірно, це пов'язано з тим, що запаси зброї у зарубіжних донорів вичерпуються, особливо в європейських країн. Що може вплинути на перебіг бойових дій, зокрема контрнаступ ЗСУ на Херсонському напрямку затягується. Але переважно ситуація багато в чому залежатиме від швидкості поставок озброєння зі США.

Загибель Дарії Дугіної – доньки одного з головних ідеологів антизахідного курсу Росії Олександра Дугіна.

20 серпня у Підмосков'ї автомобіль Д. Дугіної - доньки російського філософа Олександра Дугіна, якого називають ідеологом «російського світу», вибухнув на підмосковній трасі, внаслідок чого вона загинула на місці. Повідомляється, що в машині мав перебувати і сам А. Дугін, але в останній момент він пересів до іншого автомобіля.

Приблизно за 10 годин до підриву машини з Дарією Дугіною сам Олександр Дугін опублікував у своєму телеграм-каналі досить різке та критичне по відношенню до російської влади повідомлення. Викликане воно було звістками про чергові вибухи у Криму.

Відповідальність за вбивство доньки Олександра Дугіна взяла він раніше невідома «Національна Республіканська Армія» Росії. Про це заявив колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов, який живе в Україні.

Але ФСБ Росії заявили, що вбивство Д.Дугіної скоїли українські спецслужби, а вибуховий пристрій активований дистанційно, що нібито виконавцем убивства виступала українка Наталія Вовк, яка служила в «Азові». Але бійці полку "Азов" це спростували. Там заявляють, що підрив машини — це підготовка громадської думки до «трибуналу» над азовцями.

В Україні свій зв'язок із смертю Д. Дугіної спростували. Радник голови ВП Михайло Подоляк заявив, що Дар'ю Дугіну вбили наближені до влади РФ політичні угруповання, які б хотіли викликати ескалацію війни з Україною.

Телеграм-канали та блогери, які підтримують т.зв. «Спецоперацію», стали коментувати і загибель Д.Дугіною, звинувачуючи в ній однозначно Україну та закликаючи «йти до кінця».

З іншого боку, висловлюються версії, що Д. Дугіна виступає як «сакральна жертва». І не виключено, що її загибель може використовуватись в інформаційній кампанії з метою обґрунтувати якісь жорсткі рішення російської влади, що готуються, як стосовно України, так і у внутрішній політиці. Загалом же вбивство Д. Дугіної, як і атаки на АР Крим, завдають удару по репутації силового блоку в РФ.

Ситуація довкола експорту зерна

Виходячи із заяви міністра інфраструктури О. Кубракова, пропускна спроможність українських портів наразі залишається досить низькою. За 20 днів роботи «зернового коридору». З українських морських портів вийшли 27 суден, на борту яких вивезено 670 тисяч тон агропродукції. Також зайшло під завантаження 18 суден, на розгляді перебуває близько 40 заявок на вхід до портів. Таким чином, якщо цей темп вивезення зерна не буде різко підвищений до кінця місяця, Україна морем не зможе експортувати понад 1 млн тон. Загалом Україна вирощує у 3-4 рази більше пшениці, ніж споживає. Усього необхідно вивезти 20 млн тон продукції, без урахування нового врожаю. Для цього пропускна спроможність портів має становити не менше 5 млн тон на місяць.

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики