Тезисы пресс-конференции экспертов УИАМП: «Итоги 2016 года: победы и потери Украины в политике и экономике»

Руслан Бортник, директор УИАМП

2016: тренды

# делегитимизация власти (10-15% поддержки + полная безответственность);

# стабилизация (политики и экономики);

# кристализация модели управления (корпоративно- авторитарной);

# дедемократизация (законодательная, судебная и исполнительная власть попали в очевидную зависимость от Президента);

#люмпенизация (более простые и радикальные политические идеи доминируют) и #олигархизация (власти);

#десуверенизация (политическая и экономическая);

#милитаризация;
#сегментация (общества) и #десоциализация (целых социальных групп);

#виртуализация (усиливающийся разрыв между информационным полем, контролируемым властью и реальным положением вещей).

#депрессизация (экономическая и политическая);

#иммиграция (по разным оценкам до 1 млн. украинцев).

Чего хотелось бы в 2017-м:
#реформации;
#демократизации;
#пацификации;
#девелопизации (экономики);

# ресоциализации и реинтеграции (Донбасса и Крыма);

#декорупционнизации.

 

Кирилл Молчанов, эксперт УИАМП

Политические скандалы года

1. Амбарная книга партии Регионов

2. Панамские офшоры

3. Исход грузинских реформаторов (Саакашвили) из Украины

4. Пленки Онищенко

5. Принятие бюджета ночью и без опубликованного теста это показатель непрозрачности и скандальности года

Николай Спиридонов, эксперт УИАМП

 

Основные события.

1. Взлёт и падение Надежды Савченко. Её триумфальное возвращение на Родину, а после её стали ожесточённо топтать те, кто раньше делал из неё богиню.

2. Отставка правительства Яценюка в апреле 2016г. Надежды на Гройсмана не оправдались и выяснилось, что он ничем не лучше Яценюка. Кроме того, если верить «плёнкам Онищенко» то там утверждается, что на отставку Премьер-министра ушло 30 миллионов долларов.

3. Бюджет-2017 достаточно сомнительный. Хорошо, что нашлись деньги на армию и полицию, но плохо, что пострадала социальная сфера.

4. Национализация Приватбанка. Достаточно сомнительно думать, что Игорь Коломойский был чем-то обижен. А вот государство собирается рефинансировать банк на 148 миллиардов гривен! И не факт, что это окончательная цифра. Выходит, что это около 6 тысяч гривен на каждого работающего украинца.

5. Ситуация вокруг силового блока. Попытка президента монополизировать своё влияние на силовиков.

Основная борьба сейчас разгорелась вокруг поста министра МВД. Понятно, что к Авакову есть много вопросов, но если Порошенко поставит на МВД своего человека, то это будет означать практически монопольный контроль президента над силовыми органами. Это может быть опасно для страны.

 

Владимир Воля, эксперт УИАМП

 

Год победо-поражений и отложенных решений

С точки зрения событий международной политики для Украины 2016 год был неоднозначных. Крайне мало событий, которые можно было бы записать на внешнеполитический баланс нашей страны в качестве победы - однозначной в понимании и окончательной во времени. Были однозначно неприятные моменты, но их - немного.

В целом, 2016 год для Украины выглядит промежуточных результатов, поскольку все решения по важным вопросам откладываются на 2017 год. Именно поэтому тактические позитивные результаты вроде бы являются маленькими победами на пути, но торжества нет, а есть лишь неопределённость и тревожное ожидание «решающего сражения».

1. Успешное выполнение Украиной программ для получения международной финансовой помощи, кредитов, кредитных гарантий –единственное однозначно успешное направление внешней политики.

2. Либерализация визового режима ЕС с Украиной. Выполнены все необходимые 144 условия плюс электронное декларирование доходов. Откладывается на весну 2017 года. В данном вопросе наша страна стала заложником серьёзных противоречий между государствами-членами Евросоюза.

3. Соглашение об ассоциации Украины с ЕС так и не было окончательно ратифицировано в 2016 года.

4. Победа Д.Трампа не президентских выборах в США расценивалась в качестве крайне нежелательного для Украины. Внешнеполитическая стратегия команды нового президента окажет наибольшее влияние на дальнейший ход процессов по поводу Донбасса и Крыма.

5. Конфликт на Донбассе в 2016 году уже де-факто был «замороженным». Встрече руководителей государств «нормандской четвёрки», «дорожная карта» так и не появилась. Украина отказалась от своего главного требования «сначала граница – потом выборы», но выдвинула новое условие – демилитаризация Дебальцево. «Плюс» - Украина не пошла на уступки России и ЛДНР. Три «минуса». 1) Очередной отказ от компромиссов, о которых просили в течение 2015-2016 годов руководители США, ФРГ и Франции. Украинские проблемы (как безнадёжно беспросветные) исчезнут из числа приоритетов у западных партнёров. 2) «Замороженный конфликт» на Донбассе истощает ресурсы страны, является главной помехой для экономического восстановления и развития. 3) Упрямство украинского руководства по-своему приближают время ослабления и снятия антироссийских санкций. «Один–три» не в пользу Украины. Заявление А.Турчинова в поддержку полной блокады ОРДЛО также было не в пользу нашей страны.

6. Санкции, которые были введены против России в связи с аннексией Крыма и войной на Донбассе, продлены ещё на полгода (возможно, в последний раз в таком формате). Вместе с тем, начался обвал антироссийских санкций де-факто. Например, «Газпром» в последние недели 2016 года получил доступ к трубопроводу «OPAL», подписал контракт на строительство газопровода «Северный поток- 2», совершил сделку по обмену активами с австрийской компанией «OMV», ряд других событий.

7. Отношения между Украиной и Россией проходили в формате продолжающейся третий год «экономической войны», в «фоновом режиме» взаимных упрёков, обвинений. Возвращение в Украину Н.Савченко, Г.Афанасьева и Ю.Солошенко. «Крымские диверсанты», Р.Сущенко, учения возле границы Украины, украинские ракетные стрельбы, иски против России, суды с «Газпромом» и т. п.

8. Неоднозначные партнёры - Турция, Израиль и Польша. Украина проголосовала в ООН за резолюцию, осложнения в отношениях с Израилем. Турция превратилась из ярого оппонента России в её партнёра. Польша превращается из «адвоката Украины» в «проблемного партнёра».

2016-й год стал годом кризиса украинской дипломатии и существующего внешнеполитического курса. Полного провала не сучилось, потому что принятие решений по главным для нашей страны вопросам перешло в 2017 год.

Андрій Нікончук, експерт УІАМП

2016 рік для усіх з нас був роком нових викликів, перш за все в тих сферах суспільних взаємовідносин, що стосувалися кожного громадянина країни. Говорячи про сферу, яка стосується кожного, варто розуміти сферу надання житлово-комунальних послуг, адже сааме зазначена сфера містить багато монопольних складових, вплив на які, не залежно від бажання кожного окремого громадянина, суттєво обмежено.

Особливість сфери послуг ЖКГ полягає в тому, що у споживача зазначених послуг майже відсутні можливості від них відмовитися або диверсифікувати шляхи їх одержання, використовуючи при цьому коньюктуру ринку.

Подорожчання послуг ЖКГ в 2016 році, перш за все, було обумовлено як подорожчанням вартості природного газу, який придбавається на зовнішніх ринках НАК Нафтогаз України, так і необхідністю виконання домовленостей із Міжнародним валютним фондом, одна із яких передбачала впровадження ринкових механізмів і припинення дотування з державного бюджету при затвердженні відповідних тарифів (https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=38126682).

Враховуючи статтю 1 Закону України «Про теплопостачання» - тариф (ціна) на теплову енергію – це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

Статтею 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тарифи на комунальні послуги суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.

Так, починаючи з квітня 2014 року, тарифи на електроенергію, побутовий газ, теплову енергію та гаряче водопостачання для населення динамічно збільшувались, збільшуючи відповідно складову витрат в середньостатистичному бюджеті домогосподарства України.

Джерело: http://www.nerc.gov.ua/?id=19527

Зростання тарифів на електроенергію (яку, у тому числі, багато хто використовує для опалення чи для підігріву води) і на побутовий газ розповсюджувався на всю територію країни, незалежно вір регіону їх застосування. Тарифи ж на теплову енергію, гаряче та холодне водопостачання та водовідведення також зростали і являються різними, в залежності від конкретних умов, які притаманні виробнику тієї чи іншої послуги та особливостей складової витрат на їх виробництво.

Говорячи про роздрібну ціну на природний газ для населення на порядок дешевшу ніж у країнах Європи, нам чомусь не говорять про те, спалюючи один і той же об’єм газу, транспортування результату його спалювання, у вигляді теплової енергії (гарячої води у якості теплоносія) в Європі, втрати на транспортування, на відміну від наших реалій, також на порядок нижчі.

В цілому, генеруючи та транспортуючи теплову енергію по нашим, енергонеефективним вітчизняним теплоцентралям та мережам, з метою утримання належних показників температурного режиму, необхідно спалювати газу набагато більше, що як наслідок лягає на плечі кінцевих споживачів послуги з опалення та гарячого водопостачання. Підтвердженням цієї тези є інформація надана Віце-прем’єр-міністром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадієм Зубко. За його словами, з 18,6 млрд. м³ газу, що постачається для потреб ЖКГ, 2,4 млрд м³ втрачаються у системі теплопостачання, 9 млрд. м³ – у будинках, і лише 7,2 млрд. м³ витрачаються за призначенням. Тобто 11,4 млрд. м³ газу, оплаченого людьми, втрачається.

Водночас, Минулого тижня уряд підтримав проект закону про Фонд енергоефективності і ми розраховуємо, що він буде ухвалений до кінця 2016 року, щоб програми фонду запрацювали з квітня 2017-го (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249562603&cat_id=244276429).

Плануючи на наступний рік 400 мільйонів на програму «теплих кредитів» і 400 мільйонів на фінансування Фонду енергоефективності і прогнозуючи в 2016 році збільшення відповідних витрат на оплату рахунків ЖКГ в середньостатистичному бюджеті домогосподарства України, держава активно почала використовувати механізм надання субсидій при сплаті за зазначені послуги (http://www.minregion.gov.ua/press/news/gennadiy-zubko-subsidiyi-demotivuyut-lyudey-ekonomiti/).

Держава почала просувати ідею, що раніше через штучно занижені тарифи дотувалися і багаті, і бідні, а загальний обсяг таких прямих дотацій газу і тепла у 2014 році склав понад 120 мільярдів гривень – це сума, що перевищувала 25% Державного бюджету країни (http://teplo.gov.ua/subsidii/dlya-chego-nuzhny-subsidii.html).

Дійсно, в країні намагаються запустити Фонд енергоефективності, активно почали впроваджуватися новації у сфері діяльності енергосервісних компаній, водночас, потребує синхронізації і законодавство, зокрема:

розгляд законопроекту №1581-д «Про житлово-комунальні послуги» - який зараз доопрацьовується;

розгляд законопроекту №4941 «Про енергетичну ефективність будівель» - який вже враховано відповідним Комітетом при доопрацюванні;

розгляд законопроекту №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг» - який вже прийнято в першому читанні.

Так, свого часу, було прийнято лише ЗУ №417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який дійсно встановив механізм прийняття колективних рішень співвласників з питань управління спільним майном, але поки що, зазначений закон повною мірою населенням не використовується в силу надмірної складності та необхідності надзвичайно великого рівня самоорганізації. Позитивним в даному законі є те, що він спростив механізм створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і нівелював вимоги до кворуму присутності

Водночас влада запровадила нову спрощену систему надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Якщо ще в 2014-му за субсидією звернулися 739 тисяч сімей, то 2015 року вже вшестеро більше – 4,8 мільйона родин (http://tsn.ua/groshi/naskilki-ta-koli-zrostatimut-komunalni-tarifi-u-2016-2017-rokah-563479.html).

В 2015 році Україна витратила 153 млрд. гривень на так звані енергетичні субсидії, з яких тільки 25 млрд. гривень були спрямовані на субсидування населення. При цьому з 25 млрд. гривень, спрямованих на потреби населення, в 2015 році було використано тільки 18 млрд. гривень. На субсидії населенню з оплати житлово-комунальних послуг в 2016 році було заплановано коштів вже більше ніж у два рази (http://news.finance.ua/ua/news/-/374847/zubko-rozpoviv-skilky-groshej-bulo-vytracheno-za-rik-na-energetychni-subsydiyi).

В цілому варто констатувати, що за останній рік кількість людей, що живуть за межею бідності, в Україні збільшилася рівно в 2 рази. Так, згідно з останніми даними, рік тому за межею бідності жили трохи більше 28% українців, а зараз, в силу збільшення складової витрат за послуги ЖКГ зокрема, їх стало вже 58% (http://espreso.tv/news/2016/10/09/riven_bidnosti_v_ukrayini_zris_vdvichi).

Денис Гаевский, експерт УІАМП

Экономические итоги года

1. Позитивные аспекты (рекордный урожай зерновых (64 млн тонн), рост строительного сектора (примерно на 15%), увеличение транзита российского газа (за январь-ноябрь на 22,3%), рост продаж новых автомобилей (за январь-ноябрь на 39%), открытие производств на Западной Украине «Fujikura», «Sumimoto», «Бадер Украина»). Официальная статистика – рост ВВП (+1,5%), накопленные инвестиции (+1,2 млрд дол), рост доходов населения (+5,6%), инфляция 11,5%. Вписались в собственные прогнозы и прогнозы МВФ.

2. Негативные аспекты (падение экспорта на 2 млрд дол, увеличение долгового бремени до 90% от ВВП, зависимость госфинансов от внешних заимствований, увеличение рейдерских захватов на 2/3 (до 5 тыс случаев по данным Антирейдерского союза предпринимателей), отсутствие инвестиций в жизненно необходимую инфраструктуру, утрата социального капитала, деиндустриализация).

3. Резюме – год топтания на месте. Сколько лет понадобится для возврата к уровню ВВП-2013 с такими темпами (183 млрд дол до нынешних 90 млрд) с такими черепашьими темпами? Скатывание к удельному весу 3-го технологического уклада до 80% с 55%.

4. Прогноз на 2017 – ключевое: 1) решения судов Лондона и Стокгольма по спорам с РФ; 2) бюджетные риски.

Олена Броницька, експерт УІАМП

 

(Топ-5 корупціонерів року / зашкварив; топ-5 антикорупціонерів + міжнародні рейтинги корупції в Україні за рік).

КОРУПЦІОНЕРИ.

1) Президент України Петро Порошенко з яким були пов'язані скандали корупційного напряму (офшори та підкуп народних депутатів України).

2)Ігор Кононенко, найбільщий соратник та права рука Президента України Петра Порошенко, якого 12 травня 2016 року фракція «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України поновила на посаді першого заступника голови фракції "Блок Петра Порошенка".

3 лютого, глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус заявив про свою відставку. Причиною звільнення він назвав активізацію блокування реформ та нав'язування сумнівних осіб у команду. Зокрема, він звинуватив першого заступника глави фракції БПП Ігоря Кононенка у лобіюванні своїх людей на високі посади у держкомпаніях.

3) Микола Чаус суддя Дніпровського райсуда міста Києва, котрий зберігав хабарі в склянних банках та втік.

4)Антон Чернеушенко. ГПУ повідомила про підозру голові Апеляційного суду Києва Антону Чернушенку у незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду та винесенні завідомо неправосудних рішень. В свою чергу, суддя звинуватив Президента України та Заступника АП Філатова проти якого порушили кримінальну справу, що президент Петро Порошенко і заступник тисли на нього для отримання необхідних рішень у кількох справах.

5)Олександр Онищенко, якого підозрюють у газовій справі, махінаціях, а тепер і держзрада. Позбавленого недоторканності нардепа Олександра Онищенка СБУ підозрює в роботі на російські спецслужби в обмін на паспорт РФ.

АНТИКОРУПЦІОНЕРИ

1) Сергій Лещенко, який придбав не зрозуміло яким чином житло вартістю у 300000 тисяч доларів США.

2) Світлана Заліщук, яка теж пов'язана з придбанням житла.

3) Зорян Шкіряк, декларація якого за рік збагатилася.

Україна в світовому рейтингу корупції

Загальносвітовий рейтинг Transparency International за 2016 ще не склав. У рейтингу за 2015 рік Україна знаходиться на 130 місце з 168.

На одному рядку з Україною знаходяться Камерун, Іран, Непал, Нікарагуа, Парагвай. Слідом йде відразу 136 місце - Комори, Нігерія і Таджикистан.