Взагалі, після телефонної розмови президентів США та Росії 28 січня виникла певна неоднозначність у питанні: чи є скасування санкцій проти РФ у порядку денному команди Д.Трампа? До того ж, з російського боку лунають заяви, що від санкцій – користь, а не проблема, і взагалі: про їх скасування нехай думають ті, хто їх запровадив.
Про сенс смисл розмови президентів.
Телефонна розмова Д.Трампа з В.Путіним лише започаткувала роботу над створенням формату двосторонніх відносин. Останнім підтвердженням тому є коментарі представників американського та російського президентів, з яких витікає, що розмова президентів мала такий собі установчий характер. Але найбільш змістовним прямою та конкретною стала оцінка зустрічі, озвучена російським міністром закордонних справ С.Лавровим:
«Розмова, яка, зі зрозумілих причин, була сконцентрована на концептуальних речах, без поглиблення в деталі, виявила цілий ряд сфер, в яких інтереси Росії і США збігаються».
«Робота на експертному рівні повинна стати, напевно, регулярної, як тільки весь склад кабінету Дональда Трампа в тій частині, яка стосується зовнішніх зв’язків, буде сформовано. В ході цих контактів потрібно зрозуміти, наскільки очевидний збіг інтересів в цілому ряді областей, включаючи, насамперед, боротьбу з тероризмом, можна буде перевести в вироблення спільних, скоординованих дій по вирішенню тих проблем, які є загальними і для Росії, і для США, і для міжнародного співтовариства в цілому».
Станом на 28 січня ще не було важливого для команди Д.Трампа кадрового призначення Р.Тіллерсона на посаду держсекретаря. Тому ймовірно, що ця обставина стримувала роботу команди над формування нової зовнішньополітичної стратегії США, а також не дозволяла бути повністю відвертими відносно намірів у міжнародних відносинах.
Однак, Р.Тіллерсон вже приведений до присяги, і тому робота над зовнішньополітичною стратегією Д.Трампа буде повноцінною, а заяви про наміри будуть більш відвертими.
Політичні маневри з приводу санкцій.
Напередодні розмови Трампа з Путіним в США стався «витік» інформації, що вже підготовлений указ про касування антиросійських санкцій. Цілком ймовірно, що цей «витік» був провокацією з боку Демократичної партії, спрямований на підтримання суперечностей, недовіри між командою Трампа та його опонентами з Республіканської партії у світлі майбутнього (на той час) розгляду питання при призначання держсекретаря. «Витік» стався після того, як сенатори з числа критиків Трампа (Маккейн та інші) дали попередню згоду на призначення Р.Тіллерсона на посаду держсекретаря. А тема відносин з Росією є головним фактором розколу серед республіканців.
27 січня радник президента США К.Конвей заявила в ефірі телеканалу «Fox News», що «зняття санкцій знаходиться в стадії розгляду». А Д.Трамп в інтерв’ю ддля «Fox News» так окреслив свою позицію відносно РФ: «Якщо ми поладимо з Росією, це чудово. Це добре для Росії, це добре нас. Ми повині поладити з Росією, як і з іншими… Існує ймовірність, що нам це не вдасться, але ми спробуємо».
Однак, того ж дня Д.Трамп під час спільної прес-конференції з Т.Мей спростував інформацію про можливе зняття антиросійських санкцій: «Про санкції говорити передчасно… Прекрасні відносини з Росією – це можливо. Але також можливо, що цього не станеться». Схоже на те, що питання зняття санкцій розглядається, а просто Трамп був вимушений маневрувати заявами, щоб знівелювати негативний ефект від раніше згаданого «витоку». При цьому, не прозвучала чітка позиція, що скасування санкцій - неможливе.
Зараз вже можна констатувати, що «витік» не дозволи представниками Демпартії ускладнити або від затягнути процес затвердження нового ер секретаря. І республіканців з числа опонентів Д.Трампа проголосували за призначення Тіллерсона. Не виключено, що між ними та президентом у результаті політичних торгів був сформований пенвий компромісний варіант політики відносно Росії та України.
На можливість появи компромісного варіанту по антиросійських санкціях, на роботу з пошуку таких варіантів можуть вказувати раніше наведені заяви Д.Трампа та К.Конвей. У коментарях за підсумками телефонних переговорів США та РФ представники обох команд заявили, що питання санкцій не обговорювалося. Проте, у першому коментарі за результатами телефонної розмови, який з’явився на сайті президента Росії невдовзі після її завершення (увечері того ж дня), говориться наступне:
«Обстоятельно обсуждены актуальные международные проблемы, включая борьбу с терроризмом, положение дел на Ближнем Востоке, арабо-израильский конфликт, сферу стратегической стабильности и нераспространения, ситуацию вокруг иранской ядерной программы и Корейского полуострова. Затронуты также основные аспекты кризиса на Украине. Условлено наладить партнёрское сотрудничество по всем этим и другим направлениям. При этом выделена приоритетность объединения усилий в борьбе с главной угрозой – международным терроризмом. … Подчёркивалась важность восстановления взаимовыгодных торгово-экономических связей между деловыми кругами двух стран, что могло бы дополнительно стимулировать поступательное и устойчивое развитие двусторонних отношений».
На перший погляд, за допомогою цього коментаря Кремль наголошує, що питання України не належало до головних, по яких спілкувалися Трамп і Путін, що про Україну просто згадали. Разом з тим, останнє речення з наведеного цитування безпосередньо стосується української тематики, бо йдеться про відновлення торговельно-економічних відносин. А ці відносини, як відомо, найбільше постраждали саме через запровадження антиросійських санкцій,запроваджених у зв’язку за анексією Криму та війною на Донбасі.
Отже, цілком ймовірно, що детально питання санкцій справді не обговорювали, не використовували слово «санкції», однак по суті ця тема була окреслена (хоч і дуже стисло). Тобто все так, як сказав С.Лавров у раніше цитованому коментарі: «Розмова, яка, зі зрозумілих причин, була сконцентрована на концептуальних речах, без поглиблення в деталі».
Прес-секретар президента Ш.Спайсер 29 січня в інтерв’ю для «ABC», відповідаючи на запитання про можливість скасування антиросійських санкцій, заявив, що повідомив, що «нічого не виключає». «Ми не прийняли ніякого рішення по санкціях… Це не обговорювалося вчора під час телефонної розмови».
30 січня прес-секретар президента РФ Д.Пєсков, коментуючи підсумки суботньої телефонної розмови двох президентів, заявив: «Американська сторона є переконаною прихильницею тієї точки зору, що не можна дозволити українській кризі перетворитися в застарілу кризу, необхідна активізація зусиль для врегулювання цієї проблеми».
І ще один фрагмент з його коментаря, який також може торкатися української, санкційної тематики: «Власне, серед підприємців, бізнесменів двох країн затребувана більш сприятлива атмосфера, над створенням якої варто ще багато попрацювати». Не можна достеменно зрозуміти, чи говорив про це Трамп, однак це вже другий раз у коментарях з російського боку має місце теза щодо важливості покращення двосторонніх торговельно-економічних відносин. І це не суперечить коментарям, наданим з американського боку.
Які санкції можуть послабити чи скасувати?
Слід мати на увазі, що США запровадили декілька типів різноманітних санкції проти Росії та її громадян: «список Магнітського», у зв’язку с анексією Криму, у зв’язку з війною на Донбасі, у зв’язку з підтримкою Б.Асада та участю в сирійській війні, за кібератаки, інші.
З цього переліку пріоритетним може стати скасування санкцій умовно «сирійських», а також за кібервтручання. Останні для Трампа та його команди стали символом підступності з боку Демократичної партії, зради частини республіканців. Тому за певних політичних обставин саме ці санкції можуть бути першими, які спробує скасувати команда Трампа.
2 лютого вже були «підправлені» санкції, які були запроваджені за президентства Б.Обами. Багато хто розцінив як «пом’якшення», однак прес-секретар Білого Дому Шон Спайсер це спростував, але якось не зовсім однозначно: «Експорт товарів та послуг ФСБ все ще заборонено, а всі активи ФСБ, які знаходяться у юрисдикції США і надалі заблоковані. Тим не менш, шкідливий вплив на американські технологічні компанії, які експортують товари до Росії не був метою авторів санкцій. Саме це і покликана виправити сьогоднішня постанови Мінфіну». Тобто, санкції «підправили» заради інтересів американських технологічних компаній.
Ще одним пріоритетом може стати скасування санкцій за війну на Донбасі. Але для цього команді Д.Трампа потрібні аргументи, щоб можна було переконати значну частину конгресменів, серед яких навіть чимало республіканців не підтримують такі ідеї президента. Тобто, потрібне щось, що дозволить укласти «угоду» між республіканцями. Наприклад, той же Д.Маккейн знову висловився за надання Україні летального озброєння - протитанкових та контрбатарейних комплексів. Чи стане це частиною угоди для скасування «донбаських» санкцій? Втім, однозначно, що така угода базуватиметься на тезі про повне виконання Мінських угод. А бачення того, хто і як повинен виконувати Мінськ-2 буде вже відмінним від того, що було у команди президента Б.Обами. Тобто, в пакетній угоді республіканців може бути позиція про збільшення тису на керівництво України для компромісу по політичних питаннях. Допомогти Трампу з аргументами може поточне загострення на Донбасі, чимало епізодів якого можуть бути інтерпретовані не на користь Україні.
Однозначно, що не буде скасування «кримських» санкцій. Постійний представник США при ООН Н.Хейлі заявила: «США продовжують засуджувати і закликають негайно припинити російську окупацію Криму. Крим є частиною України. Наші санкції, пов'язані з Кримом, будуть діяти, поки Росія не поверне контроль над півостровом Україні».
Дуже важливо пам’ятати, що українська тематика не належить до пріоритетів діяльності нового керівництва США на чолі з Д.Трампом.
Завдання першого порядку – покращення економічної та соціальної ситуації всередині країни, перегляд економічної політики, мінімізація зовнішніх витрат, збільшення військових витрат для оновлення армії, підвищення рівня безпеки, радикальні заходи проти міграції та проникнення злочинності, екстремістів.
Завдання другого порядку – боротьба з радикальними ісламістами, стабілізація ситуації на Близькому Сході, погіршення ситуації в Афганістані, вирішення ядерної проблеми КНДР, підтримка Ізраїлю, ядерна та ракетна програми Ірану, стримування Китаю (підтримка Японії, Південної Кореї), стратегічне партнерство з Великою Британією.
Завдання третього порядку – вирішення проблем безпеки у Європі.
У другій групі чимало таких проблем, по яких у нового керівництва США є розбіжності з Росією. І по цих проблемах відбуватиметься «торг», в контексті якого цілком можливими є поступки по питаннях третьої групи (європейські питання). Тобто, і тих, що стосуються української тематики.
Наскільки це так, стане зрозуміло наприкінці лютого.
Володимир Воля
3 лютого 2017