Чим би дитя не тішилося, аби не плакало.
Тим, чим українська влада займалась впродовж всієї президентської передвиборчої кампанії в США заради підтримки одного кандидата від демократів Гілларі Клінтон, є що не інше, як безвідповідально, щодо свого власного народу, а саме:
-
всебічне втручання у внутрішню політику Америки;
-
різноманітні заяви образливого характеру, твіти, пости у Фейсбуці й все це з вуст українських міністрів, народних депутатів України та посадовців проти тодішнього кандидата Дональда Трампа;
-
раптовий сплив інформації про нібито виплати з так званої чорної бухгалтерії Партії регіонів - колишньому головному політтехнологу Віктора Януковича, Полу Манафорту;
-
оприлюднення в ЗМІ однієї частини документів з цієї ж чорної бухгалтерії, народним депутатом України Сергієм Лещенком, яке не заставило себе довго чекати, аби створити політичного галасу;
-
підключення НАБУ на чолі з Артемом Ситником, який підтвердив у свою чергу про отримання значних сум Полом Манафортом з амбарної книги Партії регіонів України, (Пол Манафорт обіймав на той час посаду голови виборчого штабу Дональда Трампа, але саме через ці події, аби не нанести значного удару кандидату Дональду Трампу - саме за таким сценарієм, намагалася нанести удару українська влада і на початку їй все ж таки вдалося трохи зіпсувати іміджевий удар штабу - Пол Манафорт змушений був офіційно залишити посаду).
В країні повний завал власних проблем, причому на різних ділянках (як в економічному, так і в політичному секторах), але звичайно на це нема часу та бажання у влади щось міняти, бо з обранням президента США Гілларі Клінтон, наша влада перш за все ставила на коня розрахунок власного майбутнього і це питання для них було понад усе номер один.
І ось результат - влада шокована "не тим" результатом виборів у США. Примітивізм та непрофесійність дипломатії, зробило своє діло. І що не кажи, а все-таки добряче наші політичні керманичі вляпались своїми жорсткими образами на адресу новообраного 45-го президента США Дональда Трампа. Наламали дров ворожнечі заради спокусливої влади, наробили багато помилок, мов молоді пискаті діти.
Як то кажуть: не плюй у криницю - знадобиться води напиться.
Зараз, саме настав той час, коли треба збирати каміння, аби віднайти той шлях порозуміння, щоб можна було б надалі налагоджувати співпрацю з Білим домом та остаточно не відвернути від України верхівку США. Бо слід пам'ятати, що без допомоги США - Україні буде дуже й дуже важко і тому, вважаю, що для президента України Петра Порошенка настав той вирішальний момент у прийняті відповідального рішення на благо українського суспільства та України в цілому. Досить грати дурника та буравити усю країну. Гадаю, що для досягнення успіху у подальшій співпраці між двома державами - України та США, треба обов'язково змінювати усю верхівку української влади та терміново оголосити про позачергові перевибори до Верховної Ради України, аби майже на третьому році, "Революції Гідності" - розпочати втілення в реальність запланованого на початку.
Народ чекає рішучих перемін!
Броницька Олена, політолог, політичний експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики.
