На тлі посилення геополітичного протистояння між глобальним Південним сходом (КНР та РФ) та глобальним Північно-Заходом (США та союзники), в Україні продовжуються процеси: щодо збільшення протяжності лінії фронту, здійснюється надходження нових пакетів військової допомоги, а також відбувається подальше виснаження української інфраструктури (активізується мобілізація, подорожчання електроенергії тощо).
Так на тлі російських атак на Харківщині в Україні з візитом побував Держсекретар США Е. Блінкен (14-15 травня). Формально таким чином США прагнули запевнити Україну у продовженні американської підтримки. Також візит Держсекретар США до України мав виступити важливим геополітичним сигналом для РФ та КНР (напередодні візиту туди президента РФ 16-17 травня). Е.Блінкен прагнув підкреслити і для американського виборця, і для українців, і для світової спільноти загалом, що РФ не досягла своїх головних цілей в Україні.
Так бурхливу реакцію в соцмережах викликала гра Ентоні Блінкен партії «Rockin In The Free World» Ніла Янга у київському барі, а перед цим він ще провів робочий обід з міністром закордонних справ України Д.Кулебой у піцерії в центрі Києва. Але насправді нічого дивного у поведінці Е. Блінкен немає. Напередодні президентських виборів у США Е. Блінкен з одного боку грав на «струнах душі» американських виборців, а з іншого, він «грав і на нервах» президента РФ В. Путіна напередодні важливого для нього візиту до КНР. Така поведінка Е. Блінкена мала продемонструвати, що США почуваються в Україні впевнено.І, зокрема, продемонструвати безпеку перебування у Києві (у тому місті, яке В. Путін збирався взяти за кілька днів).
Головні теми обговорення Е. Блінкена з Президентом України В.Зеленським та іншими представниками влади були: складна ситуація на фронті (ситуація не відповідає передвиборчим обіцянкам Президента США Д.Байдена про зміцнення України), підготовка до майбутнього Глобального саміту миру у Швейцарії та кадрові зміни Уряд України, план використання нещодавно виділеного США пакету допомоги близько 61 млрд дол. (календар, порядок та формат надходження допомоги в Україну). Обговорювалися майбутній саміт НАТО у Вашингтоні (з 9 по 11 липня 2024 року). Оскільки очікується, що Україна знову не отримає запрошення до Альянсу, для неї буде розроблено певний компенсаторний механізм. У рамках цього обговорювався проект двостороннього договору про безпеку між Україною та США (за прикладом уже укладених договорів між Україною та деякими іншими країнами щодо надання Україні допомоги у разі нової агресії).
У ході візиту обговорювалися й питання боротьби з корупцією. Держсекретар США Ентоні Блінкен підкреслив, що Україні потрібно не лише перемогти РФ, а й також подолати корупцію всередині країни, щоб не стати схожою на Росію.
Білий Дім сильно стурбований подальшим розвитоком подій на фронті та під м. Харковом, зокрема, оскільки ситуація створює для України та союзників негативне політичне тло, як загалом для виборчої кампанії в США (для Д. Байдена), так і в період виборів у Європарламент (з 6 по 9 червня 2024 року) та підготовки проведення Глобального саміту миру в Швейцарії (15-16 червня). Україна також намагається досягти присутності на саміті Президента США Д. Байдена.
Щодо процесу мирного врегулювання, команда В. Зеленського (ймовірно, це було узгоджено зі США) вдається до більш гнучкої стратегії організації порядку денного Глобального саміту миру (відбудеться у Швейцарії 15-16 червня). Президент України В.Зеленський у своєму інтерв'ю заявив, що задум Швейцарського «саміту миру» полягає в тому, щоб виробити спільну позицію країн щодо ключових трьох питань: ядерна безпека, безпека судноплавства в Чорному та Азовському морях, а також повернення українських дітей та обмін полонених "Всіх на всіх". Якщо всі країни підтримають ці питання та розроблять технічний покроковий план, потім його представлять на розгляд РФ. Нагадаємо, що раніше Україна та союзники планували узгодити на Глобальному саміті миру «формулу миру» В. Зеленського з 10 пунктів, яка, по суті, має на увазі капітуляцію РФ. Але враховуючи складну ситуацію для України на фронті, а також скепсис частини світових еліт щодо українського мирного плану, що зростає, ймовірно, було прийнято рішення, сконцентрувати увагу світової спільноти на реалізацію та затвердження пунктів, які імовірно викличуть найменший ступінь розбіжностей.
З високою ймовірністю пункти, про які говорив В. Зеленський, будуть схвалені як країнами Глобального півдня, так і одним з найвпливовіших глобальних гравців - КНР (участь у саміті країни поки що залишається під питанням). Загалом КНР виступили за проведення мирної конференції щодо України, але хочуть, щоб на ній були присутні представники Москви, тоді як, за задумом представників української влади, РФ може бути лише на другому етапі обговорень (коли мирні угоди будуть вже затверджені).
У свою чергу, закріплення навіть трьох пунктів «формули миру» В.Зеленського на світовому рівні створить більш позитивне політичне тло як для України, так і для союзників у процесі виборчих кампаній. Формально це дозволить говорити про успішний початок мирного процесу «за правилами України» та за необхідності потім поставити на паузу. За фактом, між основними протиборчими сторонами (Україною та РФ) поки не спостерігаються точки дотику для досягнення конструктивних домовленостей. Тому перспектива будь-яких мирних угод поки що виглядає досить примарно, принаймні до кінця цього року, коли завершаться виборчі процеси у США.
Зі свого боку, російське керівництво напередодні Глобального саміту миру в Швейцарії розраховує на те, що Україні та союзникам не вдасться залучити до процесу обговорення максимальну кількість країн Глобального півдня та КНР. Для зриву цього процесу до, зокрема можуть публічно порушувати і тему т.зв. "кризи легітимності" Українського Президента. Але т.зв. «криза легітимності влади», яка в різних формах може виявитися після 20 травня, коли минув термін п'ятирічного перебування В. Зеленського на посту Президента України. З погляду українського права кризи, легітимності влади Президента України немає.Нагадаємо, що Центральній виборчій комісії (ЦВК) ще у березні цього року зробили висновок, що проблем з легітимністю Президента після 20 травня не буде, оскільки у період дії військового стану не можуть бути припинені повноваження Президента України (ЦВК посилається на положення Конституції України статті 106) та 108 та Закон України "Про правовий режим військового стану"). В. Зеленський повинен здійснювати свої повноваження доти, доки його наступник не вступить на посаду. А президентські вибори мають бути призначені протягом 30 днів після закінчення воєнного стану.
Очевидно, щодо подальшого перебування В. Зеленського при владі існує і певний консенсус західних союзників, які стурбовані тим, що нові вибори та зміна влади виступлять як додатковий чинник дестабілізації України під час війни.
На фронті РФ продовжує поступ на Харківському напрямку. Так ЗС РФ не залишали спроб прорвати українську оборону біля м.Волчанська, н.п.Стариці, Зеленого, Липців (російські війська наблизилися до Липців з північного сходу, просунувшись на південь від захопленого н.п.Лук'янців). У самому м. Вовчанську бої йдуть уже майже в центрі (лінія фронту у Вовчанську проходить берегами річки Вовча), ЗСУ вводять резерви для утримання міста.
Також російські війська продовжують просування інших напрямах фронту. Зокрема, РФ просунулися в районі н.п.Берестового на південний схід від м.Куп'янська.
На Бахмутстському напрямі ЗС РФ посилили атаки на східну частину Часового Яру.
Під Авдіївкою РФ захопила нові території на північ від н.п.Нетайлово (на захід від м.Авдіївки та м. Донецька), на південь від н.п.
На Запорізькому фронті російські війська, просунулися на південний схід і на південь від н.п. Роботине та біля н.п.Вербового.
Головком ЗСУ А.Сирський заявив, що настанням під Харковом РФ розширила активну лінію фронту майже на 70 кілометрів, щоб змусити ЗСУ задіяти додаткові резерви. За його словами, РФ хоче захопити Вовчанськ, а потім н.п.Білий Колодязь, щоб розпочати наступ у тил українських військ, які діють на схід - на Куп'янському напрямку.
Також представники Сил оборони кажуть, що з метою розтягнути сили української оборони РФ може розпочати наступ у сусідній з Харківської Сумської області у районі м. Охтирки вже найближчим часом.
У РФ поки що офіційно заявляють, що Харків штурмувати не збираються. І це узгоджується із заявами самої України та союзників, які кажуть, що росіяни на цьому напрямі не мають достатніх для цього сил. Але бої у Харківській обл. створюють навантаження на українську армію на широкій території (Україна знімає резерви з інших важливих напрямів).
Зовнішні умови можуть сприяти подальшому просуванню російських військ, так суха погода, що встановилася, сприяє наступальним діям. А події в Харківській області продемонстрували, що якість українських укріплень потребує покращення. ЗСУ потрібно ще кілька місяців, щоб відчути вплив мобілізації. Також, як і відновлення американської допомоги, займе деякий час для насичення військ зброєю та боєприпасами.
У міру початку надходження західної допомоги українські війська вже починають краще постачати артилерійські снаряди. Президент В. Зеленський заявив, що Україні «вперше за роки війни вистачає артилерійських снарядів», за його словами, наразі жодна бригада не скаржиться на нестачу снарядів.
Ще однією дуже важливою проблемою на фронті для українських військ залишається нестача людського ресурсу. У цьому якість поповнень військ стає дедалі нижчим, що у результаті відбивається і утриманні позицій. Через необхідність якнайшвидше поповнювати частини базову військову підготовку скоротили з трьох до одного місяця. А така ситуація згодом негативно впливає і на мотивацію населення вирушати на фронт, ускладнюючи процес мобілізації. При цьому західні партнери, проведення ефективної мобілізації, ставлять як одну з головних умов подальшої допомоги Україні. Щодо необхідності проведення ефективної мобілізації в Україні, ще раз наголосив Держсекретар США Е. Блінкен під час свого візиту.
З 18 травня в Україні набув чинності закон про посилення мобілізації. Зазначимо, що протягом 60 днів громадянам потрібно буде поновити персональні дані у ТЦК.Це потрібно і від військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Оновити персональні дані можна буде через ТЦК, ЦНАП чи електронний кабінет, створення якого зробили добровільним (раніше планувалося, що це буде обов'язковим). Якщо протягом 60 днів дані не оновлені, настає адміністративна відповідальність – штрафи від 17 000 ($430) до 25 500 гривень ($630), за бажання військкомату – позбавлення права на керування автомобілем через суд. Також військкомат зможе звернутися до поліції, щоб та здійснила привід "порушника".
Відомо, що 600 тис. військовозобов'язаних вже оновили свої дані (але цифра 600 тис. - вказана не з 18 травня, коли набрав чинності закон про посилення мобілізації, а з моменту його підписання В.Зеленським 16 квітня). Через додаток «Резерв+», запущений 18 травня, це зробили 260 тисяч українців, що у 80 разів більше, ніж через ЦНАПи. Тобто у ЦНАПах близько 3 тис. За ТЦК даними поки що немає. По всій Україні ТЦК передали до поліції запити на пошуки 94,5 тисячі ухилістів, повідомили ЗМІ у Нацполіції.
Здебільшого новою метою мобілізації значною мірою стане молодь віком 25-27 років. Загалом початок дії закону про мобілізацію знаменує собою перехід війни у наступну стадію - тотальної війни, за максимальної концентрації та «включення» всіх основних ресурсів країни на ведення бойових дій. Процес об'єктивного розвитку ситуацій війни на виснаження.
16 -17 травня президент РФ В. Путін побував із візитом у КНР, де він провів зустріч із главою країни Сі Цзіньпіном. Загалом у ході візиту було видно, що В.Путін намагався привернути до себе китайську сторону та продемонструвати успіх цього візиту. Але за фактом великого прориву у відносинах КНР і РФ не відбулося, і позиція РФ швидше можна вважати запобігливим. Ймовірно, що на китайську позицію частково вплинули санкції з боку США, які при розширенні співпраці з РФ посилюватимуться, що згубно позначиться на економіці КНР.
Сторони підписали спільну заяву про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії. У присутності керівників двох країн російська та китайська делегації підписали десять спільних документів на рівні Мінекономрозвитку, Міндальвостокрозвитку, Мінприроди, Россільгоспнагляду, Росспоживнагляду, асоціації «Ділова Росія» та інформаційних агентств. З китайського боку документи підписували представники аналогічних структур КНР. Серед підписаних угод – концепція розвитку острова Великий-Уссурійський, протоколи про вимоги до продуктів, що експортуються в КНР, меморандум про проведення експертного форуму БРІКС, договори про медіа-співпрацю, про обмін інформацією, про співпрацю бізнес-асоціацій.
У спільній заяві за підсумками зустрічі йдеться, що:
- Зокрема, Москва і Пекін засудили можливу конфіскацію активів РФ за кордоном і заявили про своє право "на застосування заходів у відповідь".- Пекін "підтримують дії Росії щодо захисту свого суверенітету та територіальної цілісності, а також виступає проти втручання ззовні у її справи".
-Заявляється, що "для стійкого врегулювання української кризи необхідно усунути її першопричини, враховувати законні інтереси та стурбованість усіх країн у сфері безпеки".
- В. Путін заявив, що обидві країни працюють над створенням "багатополярного світу" і що багато їхніх підходів до глобальних та регіональних проблем схожі.
- Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Росія наполягають на "політичному рішенні" війни в Україні, тоді як Путін висловив подяку за "зусилля Китаю щодо врегулювання української кризи".
Загибель Президента Ірану Е. Раїсі принципово не змінить зовнішній курс країни, але може додати внутрішньополітичну нестабільність.
19 травня Президент Ірану Ебрагім Раїсі загинув внаслідок краху вертольота. У гелікоптері перебували і також загинули офіційні особи Ірану, зокрема міністр закордонних справ Хосейн Амірабдоллахян.
Тимчасово очолить Іран, швидше за все, про віце-президент Мохаммад Мохбер колишній офіцер Корпусу вартових ісламської революції та колишній глава фонду, який піклується про активи Ісламської Республіки. Він особисто просував угоду з постачанням Росії зброї, був прихильником жорсткої лінії у відносинах із Заходом. Згідно з конституцією Ірану, після смерті Президента перший віце-президент приймає на себе тимчасове керівництво. Разом із головою судової влади та спікером парламенту вони проведуть нові президентські вибори протягом 50 днів.
Смерть Е. Раїсі, а також процеси виборчої кампанії, які підуть за цим, посилять конкуренцію серед іранських політичних груп, між умовно-консервативно-релігійною та консервативно-політичною, що може додати Ірану внутрішньополітичної нестабільності.
Варто зазначити, що головою Ірану є не Президент, а аятола – найвищий керівник. Він обирається довічно, визначає загальну політику країни, керує армією, розвідкою, заповнює головні посади, ухвалює ключові рішення. Президент є другою за значимістю посадовцем, головою виконавчої влади. Багато хто бачив у Е. Раїсі майбутнього наступника верховного лідера країни, аятоли Алі Хаменеї. Смерть Президента Ірану збільшує шанси, що наступником аятоли А. Хаменеї стане його син.
Але загалом розраховувати на різку зміну курсу Ірану, якщо в країні не відбудеться великої дестабілізації, не доводиться. І нове іранське керівництво, швидше за все, продовжить колишню лінію протистояння із Заходом (США та Ізраїль), а також співробітництва з КНР та РФ.
В Україні відновились аварійні відключення світла. Це може бути пов'язане з тим, що Україні не вистачає генерації та імпорту для поточного рівня споживання. Так і з тим, що громадську думку готують до нового витоку підвищення тарифів на електроенергію. В Україні готують значне підвищення тарифів на електроенергію. Тарифи на електроенергію для населення зростуть із 1 червня. Точних цифр поки що не затверджено, але орієнтовно йдеться про 3,5 — 5 грн/кВт-год. Наразі в Україні діє тариф для населення 2,64 грн/кВт-година (тобто +50%). З 01.06. 2023 рік тариф на електроенергію для населення зріс з 1,68 грн/кВт-год до 2,64 грн/кВт-год. Новий тариф може бути більшим уже на 250%.
З 1 червня щонайменше на 20% зростуть тарифи на електроенергію для бізнесу. Так Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), встановила максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00, з 11:00 до 17:00 на рівні 5600 грн/МВт·год. Для тимчасового проміжку з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 – 6900 грн/МВт·год
Вечірні години з 17:00 до 23:00 – 9000 грн/МВт·год. Мінімальна гранична ціна - 10 грн / МВт · год
На ринку, що балансує, встановлені максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00 на рівні 6600 грн/МВт·год
У період з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 – 8250 грн/МВт·год. Для тимчасового проміжку з 17:00 до 23:00 – 10 000 грн/МВт·год. Мінімальна гранична ціна - 0,01 грн / МВт · год.
За даними дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», більше половини (55%) опитаних з розумінням ставляться до підвищення тарифів з метою забезпечення ремонту зруйнованих об'єктів інфраструктури. Зокрема, 45% опитаних вважають, що для забезпечення ремонтної кампанії може бути підвищено тарифи на електроенергію з урахуванням матеріального стану та обсягів споживання домогосподарства, ще 10% — що тариф слід підвищити всім споживачам. Разом з тим, 40% вважають, що підвищувати тарифи не потрібно навіть при погіршенні ситуації з електропостачанням.
Карта бойових дій.
Внутрішня ситуація України.
Процес мобілізації.
В Україні триває процес мобілізації, з 18 травня набув чинності закон про посилення мобілізації (детальніше положення цього закону ми розбирали у випуску від 9-11 квітня 2024р.). Зазначимо, що протягом 60 днів громадянам потрібно буде поновити персональні дані у ТЦК. Це потрібно і від військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Оновити персональні дані можна буде через ТЦК, ЦНАП чи електронний кабінет, створення якого зробили добровільним (раніше планувалося, що це буде обов'язковим). Якщо протягом 60 днів дані не оновлені, настає адміністративна відповідальність – штрафи від 17 000 ($430) до 25 500 гривень ($630), за бажання військкомату – позбавлення права на керування автомобілем через суд. Також військкомат зможе звернутися до поліції, щоб та здійснила привід "порушника".
Відомо, що 600 тис. військовозобов'язаних вже оновили свої дані (але цифра 600 тис. - вказана не з 18 травня, коли набрав чинності закон про посилення мобілізації, а з моменту його підписання В.Зеленським 16 квітня). Через додаток «Резерв+», запущений 18 травня, це зробили 260 тисяч українців, що у 80 разів більше, ніж через ЦНАПи. Тобто в ЦНАПах близько 3 тис. За ТЦК даних поки немає. По всій Україні ТЦК передали до поліції запити на пошуки 94,5 тисячі ухилістів, повідомили ЗМІ у Нацполіції.
Здебільшого новою метою мобілізації значною мірою стане молодь віком 25-27 років. Загалом початок дії закону про мобілізацію знаменує собою перехід війни у наступну стадію - тотальної війни, за максимальної концентрації та «включення» всіх основних ресурсів країни на ведення бойових дій. Процес об'єктивного розвитку ситуацій війни на виснаження.
Підвищення тарифів на електроенергію.
В Україні відновились аварійні відключення світла. Це може бути пов'язане з тим, що Україні не вистачає генерації та імпорту для поточного рівня споживання. Так і з тим, що громадську думку готують до нового витоку підвищення тарифів на електроенергію. В Україні готують значне підвищення тарифів на електроенергію. Тарифи на електроенергію для населення зростуть із 1 червня. Точних цифр поки що не затверджено, але орієнтовно йдеться про 3,5 — 5 грн/кВт-год. Наразі в Україні діє тариф для населення 2,64 грн/кВт-година (тобто +50%). З 01.06. 2023 рік тариф на електроенергію для населення зріс з 1,68 грн/кВт-год до 2,64 грн/кВт-год. Новий тариф може бути більшим уже на 250%.
З 1 червня щонайменше на 20% зростуть тарифи на електроенергію для бізнесу. Так Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), встановила максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00, з 11:00 до 17:00 на рівні 5600 грн/МВт·год. Для тимчасового проміжку з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 – 6900 грн/МВт·год
Вечірні години з 17:00 до 23:00 – 9000 грн/МВт·год. Мінімальна гранична ціна - 10 грн / МВт · год
На ринку, що балансує, встановлені максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00 на рівні 6600 грн/МВт·год
У період з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 – 8250 грн/МВт·год. Для тимчасового проміжку з 17:00 до 23:00 – 10 000 грн/МВт·год. Мінімальна гранична ціна - 0,01 грн / МВт · год.За даними дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», третина опитаних (35%) вважають, що енергетична інфраструктура повністю витримує виклики у формі ракетних ударів, більшість (56%) вважають, що витримує частково; ще 4% оцінюють ситуацію як дуже критичну.
Для 54% опитаних ситуація з безперервним електропостачанням є скоріше гарною, відключення не відбуваються. 41% опитаних наголосили, що відключення відбуваються зрідка. Про погану ситуацію відзначають 4%.
Понад половина (55%) опитаних з розумінням ставляться до підвищення тарифів з метою забезпечення ремонту зруйнованих об'єктів інфраструктури. Зокрема, 45% опитаних вважають, що для забезпечення ремонтної кампанії може бути підвищено тарифи на електроенергію з урахуванням матеріального стану та обсягів споживання домогосподарства, ще 10% — що тариф слід підвищити всім споживачам. Разом з тим, 40% вважають, що підвищувати тарифи не потрібно навіть при погіршенні ситуації з електропостачанням.
74% респондентів вважають, що ракетні удари по енергооб'єктах є довгостроковою стратегією Росії, яка спрямована на руйнування української енергетики. 7% вважають, що такі дії є епізодичними. Близько 19% – не визначилися з цього питання.
76% респондентів чули про заклики представників енергетичної галузі до скорочення споживання електроенергії в піковий годинник. Жителі центральних областей, міст, багатші та старші опитані частіше зазначають, що чули про такі заклики.Дві третини опитаних вказали, що стабільне забезпечення електроенергією є важливим для них, проте є можливість зазнавати короткочасних перебої. Ще 27% відзначили, що стабільне енергозабезпечення є надзвичайно важливим для них. Лише 7% відповіли, що стабільне енергозабезпечення не є важливим і вони готові терпіти тривалі перебої.
Ситуація довкола України.
Візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена до України.
На тлі посилення російських атак на Харківщині в Україні з візитом побував Держсекретар США Е. Блінкен (14-15 травня). Він зустрінеться з Президентом В.Зеленським, прем'єр-міністром Д. Шмигалем та міністром закордонних справ Д. Кулебою.
Формально Е. Блінкен прагнув запевнити Україну у продовженні американської підтримки. Головні теми обговорення Е. Блінкена з Президентом України В.Зеленським були: складна ситуація на фронті (ситуація не відповідає передвиборчим обіцянкам Президента США Д.Байдена про зміцнення України), підготовка до Глобального саміту миру у Швейцарії та кадрові зміни в Уряді України, план використання нещодавно виділеного США пакету допомоги близько 61 млрд дол. (календар, порядок та формат надходження допомоги в Україну). Також було обговорено майбутній саміт НАТО у Вашингтоні (з 9 по 11 липня 2024 року). Оскільки очікується, що Україна знову не отримає запрошення до Альянсу, для неї буде розроблено певний компенсаторний механізм. Ймовірно, в рамках цього обговорювався проект двостороннього договору про безпеку між Україною та США (за прикладом уже укладених договорів між Україною та деякими іншими країнами щодо надання Україні допомоги у разі нової агресії).
За підсумками візиту Е. Блінкена було оголошено про надання Україні чергового пакету допомоги на $2 млрд. Держсекретар зазначив, що зараз США «інтенсивно зосереджені» на забезпеченні України системами ППО Patriot та іншими.
Очевидно, що Білий дім стурбований подальшим розвитком подій на фронті та під м. Київ.Харковом, зокрема, оскільки ситуація створює для України та союзників негативне політичне тло, як загалом для виборчої кампанії в США (для Д. Байдена), так і в період виборів до Європарламенту (з 6 по 9 червня 2024 року), та підготовки проведення Глобального саміту миру у Швейцарії (15-16 червня). Україна також намагається досягти присутності на саміті Президента США Д. Байдена.
У ході візиту обговорювалася й антикорупційна боротьба, Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що Україні потрібно не лише перемогти РФ, а й також подолати корупцію всередині країни, щоб не стати схожою на Росію. Ходять чутки, що не публічно, американська сторона серйозно висловила невдоволення українській стороні щодо корупції. У той час, коли ситуація на фронті не покращає західні партнери можуть зняти з себе відповідальність перед своїми суспільствами, публічно «побачивши» питання корупції в Україні, виставляючи її як головну причину поразок українських військ, а не затримку допомоги з боку союзників.
Крім того, візит Держсекретар США в Україну є важливим геополітичним сигналом для КНР та інших країн під час візиту туди президента РФ. Так на дозвіллі Ентоні Блінкен зіграв гітарну партію Rockin In The Free World Ніла Янга в київському барі БарменДиктат. Перед цим він ще провів робочий обід із міністром закордонних справ України Д.Кулебой у піцерії "Ветерано Піца" у центрі Києва. Така дещо розв'язна поведінка Держсекретаря у Києві викликала бурхливу реакцію у соціальних мережах. Але насправді нічого дивного у поведінці Е. Блінкен немає.Напередодні президентських виборів у США Е. Блінкен з одного боку грав на “на струнах душі” американських виборців, а з іншого він «грав і на нервах» президента РФ В. Путіна напередодні важливого для нього візиту до КНР (який почався 16 травня ). Така поведінка Е. Блінкена мала продемонструвати, що США почуваються в Україні впевнено. І, зокрема, продемонструвати безпеку перебування у Києві (у тому місті, яке Путін збирався взяти за 3 дні). Таким чином Е. Блінкен наголосив і для американського виборця, і для українців, і для світової спільноти загалом, що РФ не досягла своїх головних цілей в Україні.
Американські санкції щодо китайських компаній також виступили важливим негативним сигналом для КНР з боку США щодо візиту В. Путіна та подальшого розвитку співпраці з РФ.
Так, 14 травня адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про введення більш суворих обмежень щодо імпорту з Китаю на загальну суму 18 млрд доларів. Як сказано у заяві Білого дому, мета підвищення тарифів - спонукати Китай "відмовитися від його несправедливої торговельної практики щодо трансферу технологій, інтелектуальної власності та інновацій". При цьому уточнюється, що зростання мита на китайські товари спрямоване на захист ринку США. Нові тарифи на китайські товари почнуть діяти через 90 днів - у цей період те, що відбувається, уважно відстежуватиметься на предмет ознак заходів у відповідь з боку Пекіна. Рішення США погіршує і так крихке становище китайської економіки, тому може спровокувати й асиметричні заходи з боку КНР.
Візит президента В. Путіна до КНР.
16 -17 травня президент РФ В. Путін побував із візитом у КНР, де він провів зустріч із главою країни Сі Цзіньпіном. Загалом у ході візиту було видно, що В.Путін намагався привернути до себе китайську сторону та продемонструвати успіх цього візиту. Але за фактом великого прориву у відносинах КНР і РФ не відбулося, і позиція РФ швидше можна вважати запобігливим. Ймовірно, що на китайську позицію частково вплинули санкції з боку США, які при розширенні співпраці з РФ посилюватимуться, що згубно позначиться на економіці КНР.
Сторони підписали спільну заяву про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії. У присутності керівників двох країн російська та китайська делегації підписали десять спільних документів на рівні Мінекономрозвитку, Міндальвостокрозвитку, Мінприроди, Россільгоспнагляду, Росспоживнагляду, асоціації «Ділова Росія» та інформаційних агентств. З китайського боку документи підписували представники аналогічних структур КНР. Серед підписаних угод – концепція розвитку острова Великий-Уссурійський, протоколи про вимоги до продуктів, що експортуються в КНР, меморандум про проведення експертного форуму БРІКС, договори про медіа-співпрацю, про обмін інформацією, про співпрацю бізнес-асоціацій.
У спільній заяві за підсумками зустрічі йдеться, що:
- Зокрема, Москва і Пекін засудили можливу конфіскацію активів РФ за кордоном і заявили про своє право "на застосування заходів у відповідь".- Пекін "підтримують дії Росії щодо захисту свого суверенітету та територіальної цілісності, а також виступає проти втручання ззовні у її справи".
-Заявляється, що "для стійкого врегулювання української кризи необхідно усунути її першопричини, враховувати законні інтереси та стурбованість усіх країн у сфері безпеки".
- В. Путін заявив, що обидві країни працюють над створенням "багатополярного світу" і що багато їхніх підходів до глобальних та регіональних проблем схожі.
- Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Росія наполягають на "політичному рішенні" війни в Україні, тоді як Путін висловив подяку за "зусилля Китаю щодо врегулювання української кризи".
Загибель Президента Ірану Е. Раїсі.
19 травня Президент Ірану Ебрагім Раїсі загинув внаслідок краху вертольота. У гелікоптері перебували і також загинули офіційні особи Ірану, зокрема міністр закордонних справ Хосейн Амірабдоллахян.
Тимчасово очолить Іран, швидше за все, про віце-президент Мохаммад Мохбер колишній офіцер Корпусу вартових ісламської революції та колишній глава фонду, який піклується про активи Ісламської Республіки. Він особисто просував угоду з постачанням Росії зброї, був прихильником жорсткої лінії у відносинах із Заходом. Згідно з конституцією Ірану, після смерті Президента перший віце-президент приймає на себе тимчасове керівництво. Разом із головою судової влади та спікером парламенту вони проведуть нові президентські вибори протягом 50 днів.
Смерть Е. Раїсі, а також процеси виборчої кампанії, які підуть за цим, посилять конкуренцію серед іранських політичних груп, між умовно-консервативно-релігійною та консервативно-політичною, що може додати Ірану внутрішньополітичної нестабільності.
Варто зазначити, що головою Ірану є не Президент, а аятола – найвищий керівник. Він обирається довічно, визначає загальну політику країни, керує армією, розвідкою, заповнює головні посади, ухвалює ключові рішення. Президент є другою за значимістю посадовцем, головою виконавчої влади. Багато хто бачив у Е. Раїсі майбутнього наступника верховного лідера країни, аятоли Алі Хаменеї. Смерть Президента Ірану збільшує шанси, що наступником аятоли А. Хаменеї стане його син.
Але загалом розраховувати на різку зміну курсу Ірану, якщо в країні не відбудеться великої дестабілізації, не доводиться. І нове іранське керівництво, найімовірніше, продовжить колишню лінію протистояння із Заходом (США та Ізраїль), а також співробітництва з КНР та РФ.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
