На тлі підготовки до відновлення мирних переговорів, ініційованих обраним президентом США, Україна вступає в нову фазу політичної та суспільної трансформації.
Цей процес обумовлений ускладненням ситуації на фронті, зниженням рівня підтримки української влади як з боку західних союзників, які намагаються координувати свої дії з новою адміністрацією США, так і з боку українського суспільства, втомленого від затяжного конфлікту. На цьому тлі активізується і політичне життя в Україні: зростає популярність альтернативних Президенту Володимиру Зеленському політичних лідерів, спостерігається запуск нових політичних проєктів і збір коштів під майбутні парламентські чи президентські вибори, які можуть відбутися вже протягом 2025 року.
Команда обраного Президента США Дональда Трампа може розглядати три основні варіанти мирного врегулювання, які включають два спільних положення – територіальні поступки на користь РФ і зняття з порядку денного питання про членство України в НАТО.
Нещодавно Д.Трамп висунув кандидатуру Кіта Келлога на посаду помічника Президента та спеціального представника з питань України та Росії. К.Келлог раніше обіймав посаду начальника штабу Ради національної безпеки Білого дому під час першого терміну Трампа та був радником віцепрезидента Майка Пенса. Навесні 2024 року він разом із Фредом Флейтцем, колишнім главою апарату Ради національної безпеки, опублікував план врегулювання війни в Україні, який, імовірно, стане основою майбутньої політики Адміністрації Д.Трампа.
У дослідженні «Америка перш за все, Росія та Україна» К.Келлог та Ф.Флейтц пропонують пов’язати подальшу військову допомогу Україні з її участю у мирних переговорах із РФ. Вони вважають, що США повинні продовжувати озброювати Україну та зміцнювати її оборону, щоб гарантувати, що РФ не зможе просунутися далі й не нападе знову після укладення перемир’я чи мирної угоди. Проте США продовжать постачати зброю Україні лише в разі згоди Києва на переговори. Водночас Москву попередять про збільшення американської допомоги Україні, якщо РФ відмовиться від переговорів. Таким чином, пропонується використовувати військову допомогу як інструмент стимулювання України до участі у переговорах, а також для тиску на Росію з метою досягнення припинення вогню та мирного врегулювання конфлікту. Членство України в НАТО буде відкладено, але Київ отримає гарантії безпеки від США, включаючи додаткові постачання зброї після укладення угоди.
Друга ідея нового віцепрезидента США Джей Ді Венса базується на створенні демілітаризованої зони на лінії фронту, яка буде укріплена для запобігання новим вторгненням. Цей план виключає членство України в НАТО, але поки деталі цієї пропозиції залишаються неясними.
Третій варіант мирних домовленостей – це концепція Річарда Гренелла, колишнього виконувача обов’язків директора національної розвідки США. Вона передбачає створення автономних зон на сході України. Гренелл був одним із небагатьох людей на вересневій зустрічі в Нью-Йорку між Д.Трампом і В.Зеленським. Він також вважає, що членство України в НАТО не відповідає інтересам США.
Водночас ці пропозиції певною мірою контрастують із позицією українського керівництва. Команда Президента України В.Зеленського також намагається інтегруватися у майбутній переговорний процес і прагне зберегти поле для маневру й торгів, насамперед із керівництвом НАТО, США та Європи.
Президент України В.Зеленський заявив, що бачить можливість вступу України в НАТО, однак допускає варіант, за якого дія 5-ї статті Альянсу про колективну самооборону не поширюватиметься на всю територію країни. Про це він сказав на зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.
В.Зеленський наголосив, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до НАТО в урізаному вигляді, підкресливши необхідність вступу із включенням усіх територій. Проте він також зазначив, що розуміє, що дія 5-ї статті в умовах війни не може бути застосована до всієї території України:
«Ми розуміємо, що 5-та поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни НАТО проти ризиків втягування їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала до цієї війни. Я маю на увазі армію членів НАТО», — сказав Президент.
В.Зеленський також додав, що втратить підтримку половини союзників, якщо підніме питання про розміщення військ НАТО на території України.
Загалом, Україна, можливо, посилає сигнали західним союзникам, що в процесі ймовірних переговорів українське керівництво (не юридично, а формально) готове закрити очі на окупацію РФ 18,5% своєї території. Натомість Україні необхідно або членство в НАТО без поширення 5-ї статті (що частково співзвучно з планом К.Келлога), або запрошення до НАТО і членство в Європейському Союзі.
Президент Росії Володимир Путін, ймовірно, також може не прагнути вступати в переговори, оскільки поточна ситуація дозволяє йому утримувати Україну у складному становищі та продовжувати отримувати вигоду від подальших територіальних захоплень.
Зберігаючи жорстку позицію, В. Путін не демонструє готовності відмовитися від своїх умов для укладення перемир'я. Серед його вимог — відмова України від вступу до НАТО та визнання контролю РФ над чотирма областями, які Москва вважає частиною своєї території. Наразі Росія вже контролює весь Крим, близько 80% території Донецької та Луганської областей (включно з містами Донецьк і Луганськ), понад 70% Запорізької та Херсонської областей, а також невеликі частини Миколаївської та Харківської областей. Тому, ймовірно, РФ займе вичікувальну позицію, щоб оцінити, які саме поступки може запропонувати нова адміністрація Д. Трампа, аби залучити її до переговорного процесу.
Усередині країни відбувається втрата В. Зеленським статусу беззаперечного лідера на тлі зростання популярності інших альтернативних постатей, таких як ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний або голова ГУР Кирило Буданов. Суспільна втома від війни формує запит на мирні переговори та зупинення бойових дій, а також зниження зовнішньополітичної підтримки — усе це в подальшому може створити складне та нестабільне політичне середовище в країні, у якому традиційні методи управління владою вже можуть не спрацьовувати.
Зокрема, зафіксовано перелом у громадській думці в Україні: підтримку мирних переговорів висловлює вже більшість українців. Минулого тижня американський інститут Gallup опублікував результати соцопитування, згідно з якими підтримка мирних переговорів в Україні досягла 52%, уперше перевищивши позначку більшості з початку повномасштабного вторгнення РФ. Таким чином, втома від бойових дій і страх перед подальшим погіршенням ситуації стають домінуючими факторами у суспільних настроях. Раніше ці зміни фіксувалися лише в закритих соціологічних дослідженнях, але їхнє оприлюднення саме зараз має особливе значення.
Українське керівництво готується до непростих переговорів із переможцем президентських виборів у США Дональдом Трампом, який заявляє про бажання якнайшвидше завершити війну в Україні. Одним із аргументів української влади проти швидкого завершення війни був тезис про те, що більшість громадян України не підтримують такого сценарію. Однак результати дослідження Gallup частково підривають цю позицію, демонструючи, що більшість українців виступає за припинення війни шляхом переговорів.
У появі цих процесів команда влади схильна звинувачувати Росію та її прихованих союзників. У тому числі через це українське керівництво прагне до подальшої ескалації протистояння та підвищення ставок — щоб показати, що інформаційні операції противника та підривна діяльність не змусять українську владу йти на невигідні компроміси.
На фронті зберігається хронічна криза для українських військ. РФ продовжує повільний наступ за кількома напрямками та за тиждень окупувала ще 140 кв. км української території. Таким чином, РФ контролює вже майже 111 480 кв. км — близько 18,5% України.
Найскладніша ситуація для українських військ складається в районі Курахового в Донецькій області, де російські війська вже змикають малий "мішок" у районі населених пунктів Успенівка, Ганівка, Єлизаветівка, а також "великий мішок" уже безпосередньо в самому місті Курахове — значна частина міста вже перебуває під контролем військ РФ. Із півночі російські війська просунулися у ключовому для оборони Курахового населеному пункті Старі Терни (виходять на дамбу Курахівської ТЕС).
У напівоточенні опинилося місто Велика Новосілка. Війська РФ перерізали дві північні дороги: Велика Новосілка – Богатир і дорогу через Новий Комар. Сьогодні до Великої Новосілки можна доїхати лише через район н.п. Шевченко, але і ця дорога перебуває під вогневим контролем.
Потенційна втрата Великої Новосілки загрожує продовженням російського наступу в Дніпропетровську та Запорізьку області через район м. Гуляйполе, з можливим просуванням до м. Оріхів і далі до Запоріжжя.
Складна ситуація спостерігається і на Куп’янському напрямку. У районі р. Оскіл (н.п. Кругляківка) посилюється розчленування українського угруповання на Куп’янську та Борівську частини. Водночас ЗСУ вдалося витіснити війська РФ з їхнього плацдарму на правому березі р. Оскіл на північ від н.п. Дворічна, звільнивши н.п. Новомлинськ.
У Курській області триває контрнаступ російських військ, які витіснили ЗСУ за межі Глушківського району. Російське керівництво прагне витіснити українські війська з Курського плацдарму до інавгурації нового президента США Д. Трампа (20 січня 2025 року). Україна ж намагається утримати цей плацдарм як стратегічний «козир» на майбутніх переговорах.
Для досягнення своїх цілей РФ може планувати ще масштабніші наступальні операції на інших ділянках фронту. Наразі в Курську область РФ спрямувала свої найкращі частини (приблизно 45 тис.), які цілодобово атакують позиції ЗСУ. Російські сили на різних ділянках переважають українські у 3–10 разів за кількістю піхоти. Ці частини добре оснащені, а ротації відбуваються регулярно, на відміну від Донбасу. Постійні атаки дозволили РФ за останні тижні повернути майже половину території, захопленої Україною в серпні. Наразі Україна контролює 536 квадратних кілометрів у Курській області, ще 171 квадратний кілометр перебуває в сірій зоні. У серпні 2024 року ЗСУ контролювали 823 квадратних кілометри, а 416 квадратних кілометрів перебували в сірій зоні.
У медіа знову з’являються чутки про можливу відставку Кирила Буданова з посади голови воєнної розвідки України (ГУР). На його місце нібито планують призначити заступника голови СБУ Олександра Поклада, якого вважають більш лояльним до керівництва країни. Цей процес, за інформацією джерел, лобіюють керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та сам Олександр Поклад. Спроби усунути К. Буданова можуть активізуватися у грудні, коли політична ситуація стає особливо напруженою.
У СБУ заперечили можливе призначення О. Поклада головою ГУР і назвали ці чутки «вкиданням російських спецслужб». Серед усіх версій кадрових змін ця є найбільш конфронтаційною щодо К. Буданова, який раніше натякав на можливу причетність О. Поклада до вбивства співробітника розвідки та банкіра Дениса Кірєєва у березні 2022 року в Києві. У 2023 році Буданов детально розповідав про цю тему в інтерв’ю. Хоча розслідування цього вбивства було розпочато, про його результати досі нічого не відомо. На Банковій заявили, що вбивство сталося через збій у комунікації між українськими спецслужбами у перші тижні війни.
Нагадаємо, чутки про можливу відставку К. Буданова ширилися ще восени. Його нібито збиралися усунути через конфлікт з А. Єрмаком. Хоча офіційно інформацію про кадрові зміни в ГУР спростовують, очевидно, що напруження між Офісом Президента і деякими представниками воєнного керівництва існує. Це може негативно вплинути на стратегічну стабільність України в майбутньому.
За даними деяких соціологічних опитувань, К.Буданов обігнав у рейтингу довіри населення Володимира Зеленського та займає другу позицію після ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Володимир Зеленський опинився на третій позиції. Такий розклад створює політичну загрозу для команди Президента, особливо напередодні можливих виборів наступного року, які можуть відбутися в контексті ініційованих Д.Трампом переговорів.
Центр «Соціальний моніторинг» на замовлення American Political Services оприлюднив результати дослідження, згідно з якими українці більше довіряють ексголовнокомандувачу ЗСУ, а нині послу України у Великій Британії Валерію Залужному (72% проти 22%), а також начальнику Головного управління розвідки Міноборони Кирилу Буданову (55% проти 32%), ніж Президенту України Володимиру Зеленському, якому довіряють лише 44% проти 52%, хто не довіряє. Електоральний рейтинг, за кого громадяни готові проголосувати як за Президента, поки не озвучувався.
Проте на потенційних парламентських виборах з великим відривом перемогла б гіпотетична партія ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Зокрема, результати могли б виглядати так:
Партія Валерія Залужного – 34%;
Партія Володимира Зеленського – 12%;
«Європейська солідарність» П.Порошенка – 9%;
Партія Кирила Буданова – 7%;
Партія Дмитра Разумкова – 6%;
«Батьківщина» Ю.Тимошенко – 6%;
«24 серпня» Сергія Притули – 6%.
Крім того, більшість опитаних українців (64%) заявили, що підтримують початок переговорів про "замороження бойових дій", адже Україна вже зазнала великих втрат. 31% не підтримують. При цьому 39% респондентів зазначили, що перемогою у війні має стати вихід на міжнародно визнані кордони 1991 року, однак 56% з цим не згодні.
Економічна ситуація.
В Україні прискорилася девальвація національної грошової одиниці. Національний банк України 2 грудня підняв офіційний курс гривні до долара до нового історичного максимуму — 41,6461 грн/$. На міжбанківському ринку котирування сягали 41,71 грн/$, а в касах банків продажі досягали 42,10 грн/$. На чорному ринку та в банківських касах долар продовжує дорожчати, прогнози вказують на подальше послаблення гривні та досягнення курсу 41,9 грн/$ вже до кінця тижня.
Експерти пов’язують поступове послаблення гривні з узгодженням девальвації з МВФ. Це дозволяє вигідніше конвертувати міжнародну допомогу та покривати дефіцит бюджету. Відзначається, що зниження курсу до 42,5-45 грн/$ може додати значні суми до бюджету завдяки ефекту девальвації.
Загальне фінансування бюджету України за листопад 2024 року становило 509 млрд грн. З них внутрішні ресурси склали 239 млрд грн, а зовнішня допомога — 6,48 млрд доларів (приблизно 270 млрд грн).
Резерви та витрати.
Продовжується скорочення валютних резервів: у листопаді НБУ продав валюту на 2,7 млрд доларів. У жовтні продажі майже досягли рекордного рівня — 3,43 млрд доларів. Найвищий рівень був зафіксований у грудні 2023 року — 3,55 млрд доларів.
Нагадаємо, у жовтні бюджет зіштовхнувся з дефіцитом у 26,5 млрд грн. Видатки за місяць склали 314,2 млрд грн, тоді як доходи — лише 287,7 млрд грн. Зовнішня допомога в жовтні склала 1,4 млрд доларів (57,7 млрд грн), з яких 1,1 млрд доларів надійшли від МВФ, а 300 млн доларів — від Канади.
У порівнянні з вереснем, коли зовнішнього фінансування не було зовсім, ситуація в жовтні частково стабілізувалася, але обсяги допомоги виявилися значно нижчими, ніж у серпні. У серпні Україна отримала рекордні 8,4 млрд доларів (346 млрд грн), що дозволило закрити місяць із загальними надходженнями у 527,7 млрд грн.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
Карти бойових дій.
Донецька область.
