Спроби президента США Дональда Трампа досягти дипломатичного врегулювання війни в Україні поки що не призвели до значних результатів через непримиренні позиції РФ та України. На цьому фоні президент США намагається здійснювати тиск як на президента РФ В. Путіна, так і на президента України В. Зеленського.
Після того, як 25 березня 2025 року в Саудівській Аравії за посередництва США домовленості Україна та Росія регулярно звинувачують одна одну у порушенні енергетичного перемир'я, обидві сторони передали інформацію про це США.
Нагадаємо, за підсумками переговорів у Саудівській Аравії сторони назвали різні терміни та механізми припинення ударів по енергетичному сектору. В. Зеленський повідомив, що мораторій почав діяти з 25 березня. А Росія заявила, що, на її думку, мораторій діє з 18 березня (з моменту розмови президента США Дональда Трампа та президента РФ Володимира Путіна). І діятиме вона до 18 квітня.
Протиріччя у позиціях США та Російської Федерації починають проявлятися публічно. На порядку денному переговорів угода про чорноморську торгівлю може провалитися. В Ер-Ріяді Москва висунула низку вимог, по суті, ультиматумів, без виконання яких відмовляється погоджувати Чорноморські угоди. Серед них – повернення доступу до SWIFT, зняття санкцій з банків, страхових компаній, суден, флоту та інших ключових установ. Москва фактично підірвала спробу Д. Трампа здобути швидку та яскраву піар-перемогу. Обговорювалася можлива домовленість "в найзагальніших рисах" і "ведеться робота", заявив заступник міністра закордонних справ РФ С. Рябков. Москва розраховує на допомогу адміністрації президента США Дональда Трампа у цьому питанні.
Ці вимоги практично нічим не відрізняються від тих, які Росія озвучувала ще в адміністрації колишнього президента США Д. Байдена.
Раніше США підтвердили, що розглядають цю вимогу. А ось держсекретар Марко Рубіо зазначив, що розблокування SWIFT можливе лише за участі Європейського Союзу, оскільки для ухвалення рішення потрібна згода всіх країн-членів ЄС. Крім того, участь Великобританії необхідна для зняття обмежень, пов'язаних з морським страхуванням, з огляду на її значний вплив на цьому ринку.
Європейський Союз, однак, неодноразово заявляв про небажання послаблювати санкції проти Росії як мінімум до липня, коли закінчується їх нинішній термін і буде обговорюватися питання про їх продовження. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що санкції мають залишатися в силі доти, доки в Україні не буде досягнуто сталого миру. Президент України Володимир Зеленський також висловив занепокоєння, назвавши можливе зняття санкцій "катастрофою".
Наразі невідомо, чи має намір президент США Дональд Трамп тиснути на європейських союзників, щоб вони частково скасували санкції. Якщо такі зусилля будуть вжиті та успішні, це може створити прецедент для ширшої угоди про припинення вогню та припинення війни в Україні.
Але поки що Білий дім демонструє загальне невдоволення розвитком ситуації навколо врегулювання війни в Україні. Президент США Дональд Трамп розраховував на швидку перемогу: що Росія та Україна під його тиском домовляться, і він зможе використати це як зовнішньополітичну піар-перемогу для своєї внутрішньої аудиторії. Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 31 березня 2025 року заявила, що президент США Дональд Трамп висловив розчарування лідерами обох сторін конфлікту – Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.
Президент США Дональд Трамп також дав зрозуміти, що не поділяє ідей президента Росії Володимира Путіна щодо запровадження тимчасової адміністрації ООН в Україні.
Раніше президент Росії Володимир Путін посилив риторику щодо України, оголосивши нелегітимною не лише президента України Володимира Зеленського, а й усю систему української влади. Він запропонував обговорити можливість запровадження тимчасового міжнародного управління в Україні під егідою ООН за участю США, європейських країн та російських партнерів з метою проведення демократичних виборів та формування уряду, якому довірятиме народ.
Після цього представник РНБО Білого дому, якого запитали про заяви В. Путіна про тимчасову адміністрацію в Україні, відповів, що управління в Україні визначається її Конституцією. З боку України відповідь була в більш грубій формі. Радник президента України з питань зв'язку Дмитро Литвин написав у соціальній мережі Х (колишній Twitter), що В. Путін повинен «прийняти таблетки, щоб запустити мозкову діяльність».
Пропозиції президента РФ В. Путіна щодо введення тимчасової адміністрації ООН в Україні викликали особливе роздратування у президента США Д. Трампа. Є відчуття, що США запропонували Росії неофіційну угоду: визнати певні «логічні» (а не юридичні) права на окуповані п'ять областей України (Крим, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області). Натомість решта території України залишається під контролем США. корисних копалин та інфраструктури, зобов'язується виплачувати певні відрахування і взаємодіяти із зовнішніми партнерами виключно через Вашингтон.
Ресурси фактично діляться навпіл. Але Путін, судячи з усього, не готовий до такого "компромісу". Йому потрібні Одеса, Миколаїв, сухопутний міст до Придністров'я. Це дає можливість впливати на Молдову та зміцнювати її позиції в регіоні.
Тому Путін висунув альтернативну концепцію - міжнародне управління Україною під егідою ООН. В рамках цієї моделі планується створення своєрідного спільного «акціонерного товариства» за участю Росії, США, Європи, Китаю та інших гравців, які спільно керуватимуть Україною. У США це сприймається як посягання на їхню виключну зону впливу в Україні.
Під час телефонного інтерв'ю NBC News президент США Дональд Трамп заявив, що якщо він вирішить, що Росія винна в дестабілізації ситуації та зриві мирної угоди щодо України, то введе вторинні мита на всю нафту, що надходить з Росії. Це означає, що будь-яка країна, яка купує російську нафту, не зможе вести бізнес у США. Також буде введено тариф від 25 до 50% на всю нафту з РФ. що тарифи проти Росії будуть запроваджені протягом місяця без угоди про припинення вогню. Пізніше, виступаючи перед журналістами на борту свого літака, Дональд Трамп заявив, що довіряє російському президенту і вважає, що він вчинить правильно і укладе мирну угоду. "Я не думаю, що він відступить від свого слова. Ви говорите про Путіна. Я не думаю, що він відступить від свого слова. Я знаю його давно. Ми завжди добре ладнали", - сказав Трамп.
Вчора журналістка Fox News Джекі Хайнріх заявила в соціальній мережі X, що Білий дім розглядає можливість застосування жорстких санкцій проти Росії, включаючи "тіньовий флот", оскільки президент США Дональд Трамп вважає, що російський лідер Володимир Путін затягує мирні переговори. Поки що такі погрози від Трампа передаються через ЗМІ, що може свідчити про бажання залишити простір для переговорів і не псувати остаточно відносини з Росією.
На даному етапі всі сторони переговорів вийшли на «символічне роздоріжжя», де необхідно прийняти конкретні рішення, які змінять всю парадигму взаємодії. Або РФ має відмовитися від частини своїх вимог, або президент США Дональд Трамп почне частково знімати санкції з РФ, виконуючи її вимоги, що раніше вважалося абсолютно неприйнятним. В іншому випадку переговорний процес замерзне, а військова ескалація посилиться.
Існує також ймовірність того, що Д. Трамп обере стратегію «умивання рук» (на що розраховує РФ), залишивши Європі самостійно займатися українським питанням. Якщо переговори між США та Росією щодо України зайдуть у глухий кут, а паралельно просунуться й інші теми, такі як стратегічна стабільність, рідкоземельні метали тощо, Україна може опинитися на периферії інтересів. У такому разі США можуть перейти до суто комерційного підходу: продажу зброї та надання розвідданих без стратегічної підтримки, що може призвести до перетворення України на аналог Єгипту – країни купівля зброї за наявності коштів.
Загалом ситуація залишається напруженою, оскільки мирні переговори не призводять до деескалації війни, а бойові дії в Україні тривають.
На порядок денний повернулася тема ресурсної угоди зі США про використання природних ресурсів України, раніше призупиненої після конфлікту президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі.
Народний депутат України Ярослав Железняк повідомив, що ознайомився з 58-сторінковим проєктом угоди, який отримав від джерел в українському уряді. За його словами, запропонований США документ "не на нашу користь".
Железняк зазначив, що угода охоплює всі корисні копалини України, включаючи нафту та газ, як на нових, так і на вже освоєних родовищах. Управління фондом, згідно з проектом, буде здійснюватися п'ятьма членами, троє з яких представляють США і мають повне право вето.
Згідно з проектом, майнінгом можуть займатися як державні, так і приватні компанії, а отримані кошти будуть конвертуватися в іноземну валюту і виводитися за кордон. У разі недотримання Україною будь-яких умов передбачені доплати. До внеску США входить раніше надана допомога з 2022 року, і вони мають право першими отримувати «роялті» від фонду у розмірі 4%, після чого виручені кошти надходять до України.
Угода є безстроковою, а зміни або розірвання можливі лише за згодою американської сторони. США отримують «право першої ночі» на всі нові інфраструктурні проекти і право вето на продаж ресурсів іншим країнам. Документ не містить жодних гарантій безпеки для України.
Новий проєкт угоди надає США повний контроль над основними інвестиціями в інфраструктуру та мінеральні ресурси України. Адміністрація Трампа вимагає «права першої пропозиції» на інвестиції в проекти, пов'язані з дорогами, залізницями, портами, шахтами, нафтою і газом, а також критично важливими мінералами, розширюючи економічний вплив США в Україні.
Угода також передбачає створення підконтрольного США спеціального "фонду реконструкції", до якого український уряд зобов'язаний перераховувати 50% надходжень від усіх нових проєктів. США мають право на весь прибуток плюс 4% річних до повного повернення своїх інвестицій, розмір яких не уточнюється.
Згідно з проєктом, США розглядають усю допомогу, надану Україні після початку повномасштабної війни, як свій внесок до фонду. Це означає, що Україна має відшкодувати всю військову та економічну підтримку, надану Сполученим Штатам з 2022 року, перш ніж отримувати будь-які надходження від фонду.
На сайті Кільського інституту, який розраховує допомогу Україні, вказано, що станом на 31 грудня 2024 року обсяг допомоги США Україні становив 114,2 млрд євро. У доларах це щонайменше 120 мільярдів, тоді як президент США Дональд Трамп називає різні суми, які коливаються в межах $300-500 млрд.
В цілому запропонована редакція угоди надає США право розпоряджатися всіма надрами України з можливістю виведення виручених коштів за кордон, в той час як Україна практично не бере участі в прийнятті рішень. Документ не містить гарантій постачання зброї та інвестиційних зобов'язань з боку США.
Очікується, що українська сторона спробує переглянути умови угоди. Втім, сам факт появи такого документа може мати серйозні наслідки для України та особисто для президента Зеленського.
По-перше, відмова від підписання угоди або спроби затягнути процес можуть призвести до призупинення постачання зброї та розвідданих зі США, а також до активізації переговорів між Вашингтоном та Москвою без урахування інтересів Києва. Це послабить позицію Зеленського у можливих домовленостях щодо припинення війни.
По-друге, згода на підписання такої угоди може спричинити масштабну політичну кризу в Україні, починаючи з Верховної Ради, яка може відмовити у ратифікації документа. Навіть у випадку неформальних домовленостей з фракціями передача контролю над українськими надрами до США може підірвати довіру суспільства до Зеленського та ускладнити його політичні перспективи.
Президент США Дональд Трамп заявив, що президент України В. Зеленський хоче відмовитися від угоди про надра і пообіцяв йому «великі проблеми» в цьому випадку. "Він намагається вийти з угоди про рідкоземельні елементи, і якщо він це зробить, у нього будуть проблеми, великі, великі", - сказав Трамп журналістам. Трамп також заявив, що Україна хоче включити пункт про членство в НАТО в угоду про надра і виступив проти цього.
Загалом президент України Володимир Зеленський продовжує критикувати запропонований американцями проєкт нової угоди про надра. Він сказав, що є деталі, які сторони раніше відкидали. Раніше він також заявив, що не визнає військову допомогу США боргом, що де-факто прописано в проєкті угоди. Повідомляється, що Україна та США у п'ятницю провели перше обговорення нової американської пропозиції щодо ресурсів надр. Угода – це зобов'язання США інвестувати в Україну в рамках угоди. Але Д. Трамп вважає, що їхні інвестиції – це вже допомога, надана Україні з 2022 року. Після цієї розмови Дональд Трамп пригрозив Володимиру Зеленському "великими проблемами", якщо той зволікатиме з підписанням угоди.
Такими проблемами можуть стати нове припинення військової допомоги, антикорупційних розслідувань та аудитів, ставка на українську опозицію або прямі домовленості з РФ щодо України.
Проведення виборів в Україні.
Британське видання The Economist повідомило, що президент Володимир Зеленський доручив своїй команді готуватися до виборів після повного припинення вогню. За даними видання, вибори мають відбутися на початку липня. Але в Офісі президента України повідомили, що стаття містить недостовірну інформацію. Зокрема, те, що Зеленський не провів нараду щодо виборів у липні, про що йдеться у матеріалі. Наші численні джерела також підтверджують, що влада не планує проводити вибори, хоча частина оточення президента опускає такий сценарій.
Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко заявив, що підготовка післявоєнних виборів потребуватиме більше часу, ніж передбачено чинним законодавством. За його словами, у зв'язку з наслідками повномасштабної війни необхідно коригувати процедури проведення виборів, як у суспільстві, так і серед політиків існує консенсус щодо необхідності збільшення терміну підготовки.Згідно з чинними нормами, після завершення воєнного стану Центральна виборча комісія має протягом місяця оголосити парламентські вибори, які відбудуться через 60 днів, а президентські вибори – через 90 днів. Разом з тим, О. Діденко наголосив, що цього часу недостатньо для забезпечення демократичності та дотримання стандартів.
Він також зазначив, що необхідно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів, який визначатиме конкретні строки та процедури. Питання, які потребують вирішення, включають голосування на деокупованих територіях, за кордоном, забезпечення безпеки та відновлення виборчої інфраструктури.
Вибори в Україні скоріше можуть ініціюватися не внутрішніми процесами, а під тиском ззовні. Якщо адміністрація президента США Дональда Трампа (або його оточення) заявить, що готова йти на домовленості тільки з «оновленою» владою, парламент може бути змушений розблокувати питання виборів. При цьому вибори стануть неминучими не раніше середини осені.
Можливі й інші сценарії розвитку подій – наприклад, політична чи військова криза, про яку раніше говорили і Зеленський, і представники ЗСУ. Весна та літо – традиційний час активності на фронті, а ескалація може мати політичні наслідки.
Воєнний стан діє в Україні до 9 травня 2025 року, після чого Верховна Рада має його продовжити. Втім, вже зараз можна очікувати, що саме голосування, як мінімум, супроводжуватиметься серйозним внутрішньополітичним конфліктом. Продовження воєнного стану залежатиме не лише від внутрішньої ситуації, а й від перебігу переговорів, а також від характеру відносин між Президентом України В. Зеленським та президентом США Д. Трампом. Опинившись у кризовій точці, продовження воєнного стану може опинитися під питанням. Якщо США вирішать, що команда нинішнього президента України Володимира Зеленського вимагає занадто багато в нинішніх умовах переговорів, не виключено, що продовження воєнного стану буде заблоковано. Якщо воєнний стан не буде продовжено, це стане маркером того, що незабаром в Україні можуть відбутися вибори.
Команда президента В. Зеленського побоюється, що вибори в нинішніх умовах можуть завдати значної шкоди і знизити градус їх влади - привести до дестабілізації, внутрішніх конфліктів і втручання зовнішніх сил. У контексті виборів активізуються не лише Москва та Вашингтон, а й Лондон та Брюссель. Більше того, влада розуміє, що навіть попри високі шанси Зеленського зберегти президентське крісло, з парламентськими виборами все набагато складніше.
Боротьба.
За даними сайту DeepState, темпи прогресу РФ у березні 2025 року були одними з найвищих і становили 463 sq.km. Таким чином, за місяць російські війська захопили 136 квадратних кілометрів української території. Також РФ відвоювала понад 327 квадратних кілометрів у Курській області.
За останній тиждень російські війська захопили ще близько 30 квадратних кілометрів української території і зараз контролюють 112 482 тисячі квадратних кілометрів.
Останніми днями росіяни просунулися в районі кордону Донецької та Дніпропетровської областей.
На південь від Покровська на Донеччині російські війська наступають в районі села Преображенка.
На південний захід від міста Курахове (Донецька область) російські війська захопили село Разлів. На півночі російські війська з населеного пункту Андріївка намагаються прорватися до траси Курахове-Запоріжжя, а також до села Олексіївка та вийти через річку Вовчу на захід від селища Костянтинополь у тил Збройних сил України. Що створює загрозу оточення, в яке можуть потрапити українські війська через прорив в районі села Разлів в населеному пункті Костянтинополь та в районі населеного пункту Андріївка.
На південний захід від Нью-Йорка (Донецька область) російські війська продовжували наступ у селі Пантелеймонівка.
На Бахмутському напрямку тривають бої у напрямку населеного пункту Часів Яр (мікрорайон Шевченка), та у напрямку Ступок. Також ЗС РФ б'ють по опорних пунктах ЗС України на півдні Часового Яру, намагаючись витіснити українські сили з міста.
Можливий обвал фронту в районі міста Часів Яр та міста Торецька поставить під загрозу міську агломерацію міста Слов'янськ - міста Костянтинівка.
На Донеччині продовжує погіршуватися ситуація у місті Торецьк, за прогнозами військових, найближчим часом місто може бути повністю втрачене, проте Збройні сили України все ще контролюють окремі райони міста Торецьк.
На Куп'янському напрямку (у Харківській області) російські війська просуваються на північ від міста Куп'янськ в районі населеного пункту Кондрашівка, намагаючись прорватися до траси Куп'янськ-Великий Бурлук.
На Лиманському напрямку на Донецькій області армія РФ веде наступ в районі населеного пункту Катеринівка та в напрямку населеного пункту Новий (вектор руху – на північний захід, у бік р. Оскол та населеного пункту Борова).
На півдні Донецької області, на північ від Великої Новосілки, російські війська просунулися до населеного пункту Веселе та намагаються його обійти зі східного флангу. Це рух у бік траси на Запоріжжя, до якої близько 5 кілометрів.
Плацдарм у Збройних силах України в Курській області зменшено до - 69 кв. км території. Нагадаємо, за останній тиждень Україна втратила близько 60 квадратних кілометрів.
У Курській області російські війська зайшли на пункт пропуску "Суджа" біля кордону з Україною, населений пункт Гоголівка - частково під контролем ЗСУ, частково в сірій зоні.
Карта бойових дій.
Донецька область.
Курська область.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського інституту політики
