ЗСУ продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямах. Незважаючи на численні повідомлення про те, що українські війська в ході наступу на Південному фронті мали успіх у напрямку на південний схід від н.п. Роботино та південніше н.п. Малої Токмачки, а також на південний схід від Оріхова Запорізької області. На південь від н.п.Работіно, в районі Новопокровки, де, нібито, починається перша основна лінія російських укріплень, яку потрібно буде подолати, щоб вийти до м.Токмака, реальні територіальні зміни між сторонами мають локальний характер – без істотних переходів контролю над населеними пунктами чи значними територіями. Також українські війська намагаються розширити ширину прориву фронту, атакуючи н.п.Вербове (на схід від н.п. Роботино).
Водночас, ЗС РФ без помітного успіху намагаються наступати на Куп'янському та Лиманському напрямах (на Торському виступі).
Бої на цих напрямках мають запеклий характер із значною кількістю людських та матеріальних втрат сторін.
Напруженість боїв на Бахумутському та Донецькому напрямках значно знизилася.
Українське та російське керівництво активно маневрує резервами, готуючись до нової фази наступальних та оборонних операцій, які можуть пройти, у тому числі й на нових ділянках фронту.
Український контрнаступ може тривати орієнтовно до листопада цього року, потім очікується пауза. Мінімальні цілі для українських військ на Південному фронті – це звільнення м. Токмака та м. Токмак. Полог (у Запорізькій області) та наближення лінії українського контролю до узбережжя Азовського моря, що дозволило б поставити сухопутний коридор РФ до Криму під артилерійський обстріл. Україна та РФ зараз більше ведуть війну на виснаження, ніж за території.
Західна техніка досі не надійшла на фронт у обіцяній кількості. Україна отримала лише від 50 до 80 танків «Леопард», хоча обіцяли сотні. Загалом українська армія має отримати близько 240 танків Leopard 1A5, Leopard 2A4, Leopard 2A6, Stridsvagn 122, M1 Abrams та Challenger 2. Також особливо не вистачає машин для розмінування. Україна давно вимагає передачі їй далекобійних ракет ATACMS. Але в США кажуть, що не роблять достатньо таких ракет, щоб вони надали суттєвий вплив на поле бою. У США вже негласно готуються до війни на виснаження, яка триватиме й наступного року.
Ще однією проблемою є відсутність повітряного прикриття. З цієї причини військове керівництво відкладало контрнаступ якомога довше. Фактично історія з поставками літаків повторює запізнілі поставки, які спостерігалися з танками, системами ППО, високоточними та далекобійними боєприпасами та іншою зброєю.
При цьому очевидно, що навчання українських пілотів займе щонайменше кілька місяців (півроку або більше), а отже масове застосування літаків F-16 на фронті в перспективі варто очікувати не раніше 2024 року (не вплине на нинішній контрнаступ), хоча перші символічні екземпляри можуть прибути до України і до кінця 2023 року. Крім того, є ознаки накопичення РФ ракетних озброєнь напередодні нового зимового сезону в Україні для завдання ударів по українській енергетиці.
На тлі цього західна преса продовжує поширювати інформаційні матеріали, про проблеми з контрнаступом, а також пишеться, що союзники постачають озброєння в Україну із затримками та недостатньою кількістю. Поки західні країни вагалися у наданні необхідного озброєння, РФ зміцнювали оборону, обладнуючи мінні загородження, а Україна зазнавала втрат. Багато в чому це пов'язано з тим, що західні партнери не хочуть підвищувати градус протистояння з Росією, побоюючись ядерної ескалації у тому чи іншому вигляді.
У РФ відбувається формування єдиного внутрішнього фронту у війні проти України. Посилюються позиції міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова. Що також означає і збільшення їхньої відповідальності за провали ЗС РФ на фронті. 23 серпня 2023р. внаслідок аварії приватного літака загинули засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин та його найближчий соратник Дмитро Уткін. Авіакатастрофа сталася через два місяці після заколоту Пригожина. Основна версія інциденту у світової спільноти базується на припущенні, що президенту РФ В. Путіну або іншим силовим структурам (наприклад, ФСБ) вигідна загибель Є. Пригожина, а отже саме вони до неї і причетні.
Не виключено, що таким чином глава російської держави посилає сигнал військовим, діловим і політичним елітам країни, що надалі випади проти влади, подібні до Пригожинського бунту, будуть припинятися найжорсткішим чином.
Загалом, Пригожинський бунт призвів до зачистки всередині російської системи.Так було відсторонено від службових обов'язків або зникнення близько 20 російських вищих офіцерів (у тому числі колишній командувач ВКС Росії генерал С. Суровікін). Відомо, що багато цих генералів Генштабу ЗС РФ раніше були проти військового вторгнення в Україну. Також відбулася ліквідація воєнкорівської опозиції на чолі зі «Стрілковим» (І. Гіркіним).
ПВК «Вагнер», найімовірніше, згодом буде реструктуризовано. Депутат Держдуми РФ, генерал-лейтенант В. Соболєв заявив, що ПВК «Вагнер» перестане існувати, а бійці зможуть піти на громадянку чи підписати контракт із МО. Це означає, що РФ втратить дуже оперативний військовий підрозділ, який часто виконував складні операції на фронті, наприклад, важкі локальні наступи під Бахмутом і Соледаром.
Загибель Є. Пригожина відновлює видимість безальтернативності російської політичної системи. Після бунту, живий Є.Пригожин виступав як дестабілізуючий фактор у РФ, і це давало Україні шанс на швидку перемогу у війні.
З іншого боку, Є. Пригожин був провідником ультрарадикальних настроїв у РФ, його дії в Білорусі могли створити серйозну кризу і для України, і для Польщі.
Частина світових еліт дедалі більше скептично налаштовується щодо перспектив українського контрнаступу і зараз розглядає різні сценарії щодо припинення війни. Зокрема, деякі з них мають на увазі, щоб Україна змирилася з фактичною втратою частини своїх територій в обмін на членство в НАТО чи ЄС чи навіть обіцянки довгострокової військової та економічної допомоги. Один із головних аргументів на користь цього, що Захід може зупинити війну без переговорів із президентом РФ В. Путіним, зберігши за Україною більшу частину територій та нинішній політичний курс. Але такі варіанти офіційно не можуть ухвалити в Україні. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що війна може закінчитися будь-якої миті, але обов'язково на умовах України.
Скептичний настрій союзників здебільшого походить із проблем у світовій економіці, невпевненості в тому, як довго в західних країнах підтримуватимуть нинішній рівень допомоги Україні. А також невіри в те, що Україна зможе повністю витіснити російські війська з усіх територій.
Результати контрнаступу також визначать і стартові позиції влади напередодні можливої президентської виборчої кампанії в Україні. Сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем 24 серпня на прес-конференції у Києві заявив Президенту України В. Зеленському, що у 2024 році в Україні мають відбутися вибори (президентські та парламентські), незважаючи на війну. Фактично це сигнал того, що на Заході щонайменше хочуть, щоб команда В. Зеленського розділила владу з іншими політичними гравцями.
Оскільки чергових парламентських виборів у 2023 році не відбудуться, велика ймовірність, що повного розформування Кабінету Міністрів у цій державі уникнути. І чинний прем'єр-міністр Д. Шмигаль збереже свою посаду принаймні до наступних виборів (президентських, парламентських), якщо вони відбудуться у березні 2024 року. Доля Уряду залежатиме від переговорів із західними кредиторами.
Але протягом цієї осені-зими можливі кадрові перестановки у силовому блоці. Черговий скандал із закупівлями для військових (новий скандал із закупівлею турецької форми) погіршує шанси залишитися на своїй посаді міністра оборони О. Резнікова. Ймовірна відставка О.Рєзнікова може призвести і до зміни ролі головкому ЗСУ В. Залужного (до відставки чи переведення на іншу посаду).Постійні корупційні скандали під час війни підривають довіру суспільства до влади. Президент України В. Зеленський заявив, що запропонує Верховній Раді прирівняти корупцію до держзради на період дії воєнного стану. Але відповідний законопроект №9659 до парламенту вніс екс-спікер Д. Разумков. З чого випливає, що його ухвалення не обов'язково відбудеться, оскільки Д. Разумков зараз швидше виступає в ролі опозиції до влади. Також не виключено, що таким чином влада тестуватиме громадську думку щодо цієї ініціативи та вестиме торг з чиновниками та представниками українських еліт.
Одне з головних питань, яке зараз перебуває в дискусії між політичним і військовим керівництвом країни – це мобілізація. Збройні сили України вимагають посилення мобілізації, для залучення до армії як мінімум ще 300-400 тис. осіб.
Але нова мобілізація негативно позначиться на громадській думці та на економічній ситуації в країні. Тому проти виступає політичне керівництво країни і сам Президент В. Зеленський декларує таку позицію. Він вважає, що зараз потрібно прискорити процес вирішення проблем із військкоматами та військово-лікарськими комісіями, а потім обговорювати можливе посилення мобілізації.
Очевидно, що в Офісі Президента намагаються зважати на той факт, що в українському суспільстві вже накопичується значна втома від війни і обережно підходять до питання мобілізації.
За даними дослідження Центр Разумкова .Загалом 42% українців вважають, що якщо агресор посилить ракетні обстріли українських міст, Україна все одно має продовжувати воювати, незважаючи ні на що. Ще 21% респондентів хотів би спробувати заморозити конфлікт, але не йти на поступки Росії. Ще 23% опитаних вважають, що слід розпочати переговори. Тобто сумарно 44% громадян у тому чи іншому варіанті хотіли б завершити бойові дії. Примітно, що у дослідженні (яке, до речі, проводиться соціологічним центром, тісно пов'язаним із західними союзниками України) менше половини опитаних виступають за продовження війни за будь-яких умов – 42%, але лише 23% за переговори. 62% проти переговорів, а 15% приховують свою думку. Ці дані можуть бути показником втоми від війни "тилу" українського суспільства. Усі очікують на результати контрнаступу, якщо вони будуть значні, маятник хитнеться в інший бік і навпаки. Поки найбільш значущі опитування дані про неготовності суспільства до компромісів із РФ, у результаті влада залишається легітимними, поки виконується запит суспільства на боротьбу.
Ситуація довкола експорту української агропродукції. Європейська комісія розглядає можливість субсидування транспортування українського зерна через свої країни-члени після того, як кілька країн заборонили його імпорт. Наголошується, що питання підтримки вартості транзиту українського зерна обговорюється на зустрічах представників Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, а також виконавчої влади ЄС та України. Орієнтовна вартість субсидій може становити близько 30 євро за тонну зерна. Раніше цього року з ініціативи п'яти країн, що межують з Україною, в ЄС запровадили тимчасову заборону продажу українського зерна до 15 вересня 2023р. у зв'язку зі зростанням скарг місцевих фермерів на негативний вплив на їхній бізнес. Ці країни прагнуть забезпечити, щоб потенційні субсидії супроводжувалися рішенням щодо продовження заборони до кінця 2023 року.
Позиція європейських країн посилює і так складну ситуацію з експортом українського продовольства. У середньому Україна експортувала 5-6 млн тон зерна на місяць. Зараз приблизно 3-3,5 млн. тон без зернового коридору. Зокрема, Україна могла б експортувати до 2 млн.т наземним транспортом, через країни ЄС та до 3 млн.т через порти р.Дунаю. Але після зупинки «зернової угоди» РФ регулярно обстрілює портову інфраструктуру Одеси та Дунаю. Не дивлячись на це Україна планує розвивати інфраструктуру з Румунією та Дунайський портовий кластер, щоб посилити свій експортний потенціал. Про це розповів Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.За словами прем’єра, Україна працює над відновленням роботи чорноморських коридорів для експорту українського зерна та іншої продукції. Перший контейнеровоз уже прибув до Туреччини.
Туреччина неодноразово закликала продовжити дію зернової угоди. Для цього спочатку планувався візит президента РФ В. Путіна до Туреччини. Згодом стало відомо, що візит відкладається і Президент Туреччини Ердоган може сам відвідати РФ.
Те, що країни-союзники намагаються розглядати різні варіанти експорту українського продовольства, може говорити про те, що там мало вірять у перспективу відновлення дії «зернової угоди». З урахуванням значних руйнувань портової інфраструктури, завданих РФ, Україні вже складно буде у середньостроковій перспективі відновити колишній рівень морського експорту. У такій ситуації РФ може погодитися на відновлення зернової угоди, з метою виторгувати собі додаткові компроміси зі США та ЄС, і, розуміючи, що Україна не зможе повноцінно скористатися відновленням зернових коридорів через втрату частини експортних контрактів та руйнування портової інфраструктури.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямі точилися бої в районі н.п.Сіньківки.
На Донбасі: ЗС РФ намагаються просунутися на Лиманському напрямі. На Бахмутському, Мар'їнському, Авдіївському, Вугледарському (Шахтарському) відзначаються бойові зіткнення меншої інтенсивності. У районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки. Атаки ЗС РФ відбито у районі населених пунктів: н.п. Білогорівки в Луганській області.
На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Старомайорського, Новоданилівки, Богданівки, Іванівського, Оріхово-Васильівки, Веселого, Первомайського, в районі Урожайного.
Ситуація на Південному напрямку: У Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському. Українські війська в ході наступу на Південному фронті мали успіх у напрямку на південний схід від н.п. Роботино та південніше н.п. Малої Токмачки, а також на південний схід від Оріхова Запорізької області.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Ситуація довкола експорту української агропродукції.
Європейська комісія розглядає можливість субсидування транспортування українського зерна через свої країни-члени після того, як кілька країн заборонили його імпорт. Наголошується, що питання підтримки вартості транзиту українського зерна обговорюється на зустрічах представників Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, а також виконавчої влади ЄС та України. Орієнтовна вартість субсидій може становити близько 30 євро за тонну зерна. Раніше цього року з ініціативи п'яти країн, що межують з Україною, в ЄС запровадили тимчасову заборону продажу українського зерна до 15 вересня 2023р. у зв'язку зі зростанням скарг місцевих фермерів на негативний вплив на їхній бізнес. Ці країни прагнуть забезпечити, щоб потенційні субсидії супроводжувалися рішенням щодо продовження заборони до кінця 2023 року.
Позиція європейських країн посилює і так складну ситуацію з експортом українського продовольства. У середньому Україна експортувала 5-6 млн тон зерна на місяць. Зараз приблизно 3-3,5 млн. тон без зернового коридору. Зокрема, Україна могла б експортувати до 2 млн.т наземним транспортом, через країни ЄС та до 3 млн.т через порти р.Дунаю. Але після зупинки «зернової угоди» РФ регулярно обстрілює портову інфраструктуру Одеси та Дунаю. Не дивлячись на це Україна планує розвивати інфраструктуру з Румунією та Дунайський портовий кластер, щоб посилити свій експортний потенціал. Про це розповів Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.За словами прем’єра, Україна працює над відновленням роботи чорноморських коридорів для експорту українського зерна та іншої продукції. Перший контейнеровоз уже прибув до Туреччини.
Туреччина неодноразово закликала продовжити дію зернової угоди. Для цього спочатку планувався візит президента РФ В. Путіна до Туреччини. Згодом стало відомо, що візит відкладається і Президент Туреччини Ердоган може сам відвідати РФ.
Те, що країни-союзники намагаються розглядати різні варіанти експорту українського продовольства, може говорити про те, що там мало вірять у перспективу відновлення дії «зернової угоди». З урахуванням значних руйнувань портової інфраструктури, завданих РФ, Україні вже складно буде у середньостроковій перспективі відновити колишній рівень морського експорту. У такій ситуації РФ може погодитися на відновлення зернової угоди, з метою виторгувати собі додаткові компроміси зі США та ЄС, і, розуміючи, що Україна не зможе повноцінно скористатися відновленням зернових коридорів через втрату частини експортних контрактів та руйнування портової інфраструктури.
Наслідки загибелі керівника ПВК "Вагнер" Є. Пригожина.
У Тверській області (РФ) 23 серпня 2023р. внаслідок аварії приватного літака загинули засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин та його найближчий соратник Дмитро Уткін. Авіакатастрофа сталася через два місяці після заколоту Пригожина. Основна версія інциденту у світової спільноти базується на припущенні, що президенту РФ В. Путіну або іншим силовим структурам (наприклад, ФСБ) вигідна загибель Є. Пригожина, а отже, саме вони до неї причетні.
Думка про те, що до фізичного усунення Є.Пригожина, висловили й у США: “У Росії мало що трапляється без Путіна, але я не маю достатніх відомостей для відповіді”, – заявив Президент США Джо Байден.
Не виключено, що таким чином глава російської держави посилає сигнал військовим, діловим і політичним елітам країни, що надалі випади проти влади, подібні до Пригожинського бунту, будуть припинятися найжорсткішим чином.
Загалом, Пригожинський бунт призвів до зачистки всередині російської системи. Так було відсторонено від службових обов'язків або зникнення близько 20 російських вищих офіцерів (у тому числі колишній командувач ВКС Росії генерал С. Суровікін). Відомо, що багато цих генералів Генштабу ЗС РФ раніше були проти військового вторгнення в Україну. Також відбулася ліквідація воєнкорівської опозиції на чолі зі «Стрілковим» (І. Гіркіним).
Фактично відбувається формування у РФ єдиного внутрішнього фронту у війні проти України.
Усередині РФ відбувається посилення позицій міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.Але також відповідальність за провали РФ на фронті тепер переходить на ці постаті.
ПВК «Вагнер», найімовірніше, згодом буде реструктуризовано. Депутат Держдуми РФ, генерал-лейтенант В. Соболєв заявив, що ПВК «Вагнер» перестане існувати, а бійці зможуть піти на громадянку чи підписати контракт із МО. Це означає, що РФ втратить дуже оперативний військовий підрозділ, який часто виконував складні операції на фронті, наприклад, важкі локальні наступи під Бахмутом і Соледаром.
Загибель Є. Пригожина відновлює видимість безальтернативності російської політичної системи. Після бунту, живий Є.Пригожин виступав як дестабілізуючий фактор у РФ, і це давало Україні шанс на швидку перемогу у війні.
З іншого боку, Є. Пригожин був провідником ультрарадикальних настроїв у РФ, його дії в Білорусі могли створити серйозну кризу і для України, і для Польщі. При цьому напруженість поки що не спала, Польща та країни Балтії заявляють, що закриють кордон із Білоруссю, якщо відбудеться «критичний інцидент» за участю «вагнерівців». Міністр польського МВС підкреслив, що ПВК «Вагнер» має залишити регіон тому, що «цього вимагає міжнародна безпека».
Ситуація довкола України.
Перспективи контрнаступу та мирні переговори.
Західна преса продовжує поширювати інформаційні матеріали, про проблеми з контрнаступом та затягуванням війни, а також пишеться, що союзники постачають озброєння в Україну із затримками та в недостатній кількості. Як повідомляють, наприклад, The Economist Україна отримала лише 60 танків «Леопард», хоча обіцяли сотні. Особливо не вистачає машин для розмінування.
Загалом західна техніка досі не надійшла в обіцяній кількості. Ще однією проблемою є відсутність повітряного прикриття. З цієї причини військове керівництво відкладало контрнаступ якомога довше.
Країни НАТО вирішили дозволити українським пілотам розпочати навчання на F-16. США також дали сигнал Данії та Нідерландам розпочати передачу цих літаків Україні.
Так, Данія передасть Україні 19 винищувачів F-16. Про це заявила прем'єр-міністр Метте Фредеріксен на спільній прес-конференції із президентом України Володимиром Зеленським.
Але очевидно, що навчання українських пілотів займе кілька місяців.
Це та сама сумна історія, яку ми спостерігали з танками, системами ППО, високоточними боєприпасами та іншою зброєю.
Поки західні країни вагалися у наданні необхідного озброєння, РФ зміцнювали оборону, обладнуючи мінні загородження, а Україна зазнавала втрат.
Постачання літаків Голландські ЗМІ висловили здивування словами В.Зеленського про кількість F-16, які йому нібито пообіцяв в.о. прем'єра Нідерландів Рютте. Цитую сайт GeenStijl: «У типово українському стилі Зеленський знову передбачає реальність, сподіваючись щось нав'язати.Він уже говорить про обіцяне постачання 42 F-16, тоді як ні Рютте, ні Оллонгрен (міністр оборони Нідерландів) не говорять про цифри. І в жодному разі літаки не будуть поставлені під час війни»!
Україна 2024 року може отримати максимум 12 літаків F-16.
Президент В.Зеленський, ймовірно, озвучив цифру в 42 літаки через те, що цю кількість літаків Україна може отримати протягом 5 років.
При цьому очевидно, що навчання українських пілотів займе щонайменше кілька місяців (півроку або більше), а отже масове застосування літаків F-16 на фронті в перспективі варто очікувати не раніше 2024 року (не вплине на нинішній контрнаступ), хоча перші символічні екземпляри можуть прибути до України і до кінця 2023 року.
Крім того, є ознаки накопичення РФ ракетних озброєнь напередодні нового зимового сезону в Україні для завдання ударів по українській енергетиці.
У західних партнерів все частіше виникають побоювання, що конфлікт заходить у глухий кут, і через це міжнародна підтримка може ослабнути.
Глава американського генштабу Марк Міллі вважає, що без дипломатії на Україну чекає "довга, дуже важка війна з великими втратами". При цьому, на його думку, зараз ще зарано говорити про переговори. "Це контрнаступ ще не вичерпав себе. Отже, ми повинні побачити, чим усе це скінчиться, а потім рухатися далі".
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
