Авторы публикации
Станом на 1 березня 2023 можна констатувати, що великого зимового наступу РФ так і не відбулося. Також російська стратегія щодо руйнування енергетичної інфраструктури України не досягла своїх основних цілей – створення блекауту і, як наслідок, гуманітарної кризи, хвилі біженців та послаблення ЗСУ. При цьому ракетні удари загалом завдали значної шкоди економіці України, яка тепер потребує додаткового фінансування західних партнерів. З початку повномасштабного вторгнення внаслідок ракетних та дронових атак, а також через окупацію Запорізької АЕС Україна втратила 44% атомної генерації та три чверті потужностей ТЕС. Але при цьому дефіцит в енергосистемі України не прогнозується (перебої зі світлом спостерігаються лише на Одещині), в енергосистемі працюють усі види електростанцій і незважаючи на зростання споживання, імпорт електроенергії наближається до нуля.
Цього тижня, напередодні річниці російського вторгнення, особливу увагу було приділено двом варіантам мирного врегулювання війни в Україні.
23 лютого Генасамблея ООН ухвалила запропоновану Україною та її партнерами резолюцію щодо засад майбутнього мирного врегулювання. Це перелік із 10 умов Президента В.Зеленського. Який, по суті, має на увазі капітуляцію РФ, він не містить жодних поступок з українського боку і передбачав жорсткі вимоги та обмеження, що накладаються на Росію – включаючи компенсацію збитків; надання міжнародних гарантій безпеки Україні; кримінальный осуд керівництва РФ за злочин агресії тощо.
24 лютого КНР опублікували свої пропозиції щодо мирного врегулювання, що складається із 12 основних пунктів. Слід зазначити, що китайські пропозиції – це не мирний план, а скоріш набір принципів чи концепція. У ньому немає конкретики щодо України: чітких пропозицій про те, що має зробити кожна зі сторін конфлікту, в якій послідовності та термінах. Тому за бажання сторони можуть трактувати зміст його пунктів на свою користь (такі, наприклад, як Повага до суверенітету всіх країн), що й відбувається зараз. Китай наполягає на прямому діалозі РФ і України і пропонує себе як посередник. Буквальна реалізація пропозицій КНР може призвести до заморожування війни на етапі (по лінії фронту). Китай збільшує увагу до можливого ядерного протистояння. Очевидно, що там категорично не підтримують застосування ядерної зброї – це сигнал для РФ. Особливо примітно, що це відбувається на тлі російських погроз та призупинення СНО-3. Також очевидно, що Китай серйозно турбують питання світової економічної системи. КНР виступає за глобальну стабільність на міжнародних ринках, у тому числі і на продовольчих. Тому Китай підтримує функціонування "зернової угоди", і виступає проти первинних і вторинних санкцій, що грає на руку РФ, самого Китаю та країн, що з ними співпрацюють.
Не виключено, що КНР прагнув створення політичного розколу між США та ЄС з цього питання (на тлі останніх закликів до збільшення незалежності ЄС від США). Також це дії у відповідь на посилення американської присутності на Тайвані, підготовка до надання допомоги РФ (якщо країни Заходу відкинуть мирний план) або дипломатична диверсія проти американо-українського мирного плану (“10 кроків В. Зеленського”, які передбачають мир тільки після капітуляції РФ) напередодні його голосування в ООН.
Ймовірно, що країни-союзники намагатимуться подати мирний план В. Зеленського як єдину безальтернативну формулу завершення війни і тому мирний план Китаю фактично був відкинутий. При цьому сама реакція західних країн та України була дуже обережною через побоювання програти в очах не залучених у війну країн.
Китай намагається посилити свою міжнародну репутацію миротворця і виграти в очах країн Африки, Латинської Америки та Азії, інших країн, які виступають за мирне закінчення конфлікту та несуть витрати від війни. Тобто між США та Китаєм триває боротьба за думку цих країн. І метою китайської мирної концепції є не скільки мирне врегулювання щодо України, скільки контрпозиціонування та глобальна ідеологічна конкуренція зі США та іншими країнами, які виступають за силове вирішення конфлікту.
Загалом американо-китайські відносини продовжують швидко погіршуватись. По-перше, директор Федерального бюро розслідувань (ФБР) США Крістофер Рей заявив, що пандемія Covid-19, ймовірно, була спричинена витоком вірусу з китайської лабораторії в Ухані. Що потенційно відкриває дорогу до висування до Китаю фінансових претензій щодо компенсації збитків, які країни зазнали у світі через епідемію ковіда. Крім того, США ввели санкції щодо 4 великих китайських компаній, яких звинувачують у співпраці з РФ. 28 лютого розпочався візит до Китаю глави Білорусі А. Лукашенко, який може означати початок військово-технічного співробітництва Росією та Китаєм за допомогою Білорусі, з урахуванням того, наскільки масштабними є інвестиції Китаю в машинобудівний та технологічний сектор Білорусі. Загалом виробництво Китайсько-білоруського індустріального парку (КБІП) організовано у межах чотирьох кластерів: автокомпоненти, електротранспорт та електрообладнання, медичні вироби та обладнання (фармацевтика), а також комплексна логістика.
Цього тижня лідери України, США та РФ окремо зробили певні послання громадянам своїх країн та світовій спільноті під час особистої прес-конференції.
Так 21 лютого президент РФ В.Путін виступив із посланням до Федеральних зборів. Виступ В. Путіна був адресований насамперед російському суспільству і країнам глобального півдня, що вагаються. Склалося стійке враження, що президент РФ насамперед намагався заспокоїти російське суспільство, зняти елементи напруги та гіпермобілізації, продемонструвати те, що війна в Україні хоч і важлива, але не критична для російської держави. Тому близько 80% виступу було присвячено внутрішнім соціально-економічним питанням. Періодично змінюючи свій образ, В.Путін намагався впливати на ключових адресатів свого звернення: на зовнішню публіку, на пасіонарну частину суспільства (ветерани, волонтери), на сім'ї та російських студентів. Щодо того, що РФ припиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО 3). Це дозволяє говорити про новий виток ядерного тиску та шантажу на країни Заходу. При цьому РФ намагається “перетягнути.” Відбувається перехід глобального протистояння проти сфери звичайного озброєння, де РФ не виграє, у сферу ядерних озброєнь, де можливий паритет чи перевага. Така логіка вимагатиме від керівництва РФ нових кроків щодо створення загрози ядерного зіткнення – нової "Карибської кризи". Не виключено, що РФ спробує створити й нові ядерні бази, у тому числі і на окупованих територіях чи Білорусі. В.Путін намагався виглядати президентом країни, що обороняється, а не веде агресивну наступальну війну. По суті, він перекинув відповідальність за початок війни в Україні на країни колективного Заходу на чолі зі США.
Паралельно Президент США Д. Байден виступив зі своєю промовою у Варшаві. Мова Д. Байдена була спрямована на вирішення конкретних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних завдань (звернення до росіян було вторинним): Консолідація НАТО та країн ЄС навколо США, запевнити країни Східної Європи у вірності США союзницьким зобов'язанням. А також консолідація довкола Демократичної партії. Д. Байден описував український конфлікт як боротьбу між «свободою» та «автократією», в якій на карту було поставлено не лише Київ, а й «усі демократії». Д.Байден звернувся до народів східної Європи, які протистоять диктатурі В.Путіна, щоб запевнити їх, що США захищатимуть їх і безпосередньо до Кремля, щоб повідомити йому, що там «ніколи не переможуть в Україні. "Україна ніколи не буде перемогою для Росії." – сказав Д. Байден. Цей виступ, ймовірно, за задумом мав створити Президенту США образ військового лідера, який протистоїть екзистенційному виклику та практично інфернальному злу. Д. Байден посилається на цінність, яку Америка відстоюватиме завжди і скрізь – це свобода.
У річницю повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну Президент України Володимир Зеленський дав велику прес-конференцію журналістам різних країн. Президент України дав зрозуміти, що будь-які переговори з Росією можуть бути лише на основі «формули миру» України, яка передбачає виведення всіх російських військ з України. Щодо контрнаступу, Президент повідомив, що Україна готується до звільнення Криму військовим шляхом. Головною темою відповідей Президента стала проблема збереження та збільшення іноземної військової та фінансової допомоги. Понад 60% відповідей Президента України стосувалися саме цієї теми. У виступі українського Президента соціально-економічна проблематика була відсутня – близько 90% відповідей було присвячено війні, решта 10% - особистого та гуманітарного характеру. Президент наголосив на тому, що США повинні зрозуміти, що якщо Україна програє, то США втратять НАТО та глобальне лідерство, виникне загроза 3-ї Світової війни, а американські солдати вмиратимуть, захищаючи від РФ країни Балтії; гарантії безпеки потрібні Україні на шляху до НАТО (а не замість НАТО); протягом наступного року ситуація для України має суттєво покращитись; позитивна оцінка пропозицій КНР щодо мирного врегулювання («там багато спільного з українськими принципами») та демонстрація явного бажання, використовуючи ці пропозиції вийти на зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном («краще, щоб КНР були там, де зараз, а не з РФ) ; амбівалентна оцінка Президента Туреччини: з одного боку подяка, «за те, що зробив», а з іншого боку – пряма відмова від його посередницьких послуг в організації зустрічі у В. Путіним («раніше (до війни) він не зміг, а тепер і ми не можемо"); Україна має докази організації РФ повалення влади та дестабілізації Молдови. З боку В. Зеленського проглядалася спроба використати мирні пропозиції КНР як привід для діалогу з Пекіном, і таким чином схилити його на свій бік. Ймовірно, із цією метою В.Зеленський ініціював зустріч із Сі Цзіньпіном. У свою чергу Китай поки дав зрозуміти, що найближчим часом такий захід не планується.
На фронті ЗС РФ продовжують наступати на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямах. Основні бої йдуть у районах міст Кремінної, Сватове, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки, Вугледару. Ситуація під м.Бахмутом ускладнюється (найнапруженіша ситуація в північних районах Ступки та Ягідне). Також ЗС РФ прагнуть прорвати фронт на південному заході, щоб перерізати єдину дорогу, якою йде постачання українських військ у м. Бахмуті через Хромово (Артемівське). Якщо це станеться, не виключено, що вже найближчими днями-тижнем ЗСУ можуть залишити місто.
За офіційними даними з початку війни російські війська окупували 1877 українських населених пунктів. Станом на 2 червня під контролем РФ було 2603 населені пункти.
Зростає ескалація на кордоні з Білоруссю. 25 лютого на українсько-білоруському кордоні під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець тероборони України. Подробиці інциденту поки що не розкриваються. За попередньою інформацією, стріляти в нього могли і з боку Білорусі. Але Держприкордонслужба Білорусі спростувала стрілянину на кордоні.
Додатковим приводом для ядерних загроз з боку РФ є загострення ситуації навколо не визнаного Придністров'я. Міноборони Росії активно розповсюджує інформацію про те, що Україна нібито активізувала підготовку до провокації із вторгненням у Придністров'я. МЗС РФ також заявило, що Україна готує там "провокацію із брудною бомбою". Там запевняють, що зазначені "радіоактивні речовини з англомовним маркуванням могли доставити через порти Одеської області, які беруть участь у зерновій угоді". У російських пабликах звучать заклики до того, що в поточній конфігурації єдиною адекватною відповіддю буде застосування тактичної ядерної зброї ненаселеною ділянкою як залякування.
Ймовірна операція по Придністров'ю може стати серйозним ударом по РФ і дозволяє не лише позбутися російського контингенту в Придністров'ї, а й принагідно вирішити питання зі снарядним голодом. Чи дійсно в Україні готують операцію з Придністров'я поки що не відомо, але такий варіант українським керівництвом очевидно розглядається. При цьому Україні важливо одержати згоду (формальне запрошення) з боку керівництва Молдови. Наразі ймовірніше, що питання Придністров'я в Молдові прагнутимуть вирішити мирним шляхом.
Поки що не зовсім зрозумілою залишається ситуація щодо постачання зброї. Україні обіцяють передати далекобійні бомби Jdam-ER з GSP-наведенням та дальністю поразки до 45 миль (понад 72 км), це дозволить знищувати склади БК та скупчення особового складу в тилу, що, у свою чергу, може значно уповільнити наступ російських військ. Але нагадаємо, що раніше в Україну анонсували постачання ракет дальністю поразки до 150 км, тобто вдвічі більше. Керівництво США нібито вимагають від України ефективного контрнаступу (ймовірно, йдеться про ліквідацію сухопутного коридору РФ до Криму). У західних ЗМІ поширюється інформація про те, що якщо до осені не буде досягнуто значних успіхів на фронті, Україну схилятимуть до переговорів із РФ. Водночас ситуація на фронті безпосередньо залежить від постачання західної зброї та номенклатури, і час постачання поки що не дозволяє ЗСУ перейти в активний контрнаступ.
Адміністрація чинного президента США Д. Байдена продовжує зазнавати тиску з боку представників Республіканської партії, які тепер домінують у Палаті представників Конгресу США та вимагають подати звіти про витрачання 113 мільярдів доларів, виділених на надання допомоги Україні.
При цьому США з початку війни надали Україні бюджетну підтримку на загальну суму понад 13 млрд. доларів. Заступник Міністра фінансів США Джанет Йєллен у Києві оголосила, що найближчим часом буде перераховано черговий транш, після чого вона перевищить 14 млрд дол. для поповнення українського бюджету. Водночас США поки що не наважуються піти на конфіскацію заморожених російських активів. Дефіцит держбюджету України на 2023 рік, який становить близько $38 млрд. буде покритий за рахунок міжнародних донорів. Влада вже домовилася із західними партнерами про залучення $33 млрд, а $5 млрд, що залишилися, надійдуть від МВФ.
Інтенсифікація постачання зброї в Україну викликає агресивну реакцію у представників російської влади та провокує нові ядерні загрози. Так, заступник голови Радбезу РФ Д. Медведєв заявляє, що «якщо всерйоз постає питання про існування Росії, то його буде вирішено не на українському фронті, а разом з питанням подальшого існування всієї людської цивілізації… Світ без Росії нам не потрібен».
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: ЗС РФ намагаються наступати на Куп'янському напрямі.
На Донбасі: ЗС РФ наступають на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямах. Основні бої йдуть у районах міст Кремінної, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки, Вугледару. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Куземівка та Діброва, Стельмахівка, Кремінна, Білогорівка, Федорівка, Макіївка, Невське у Луганській області. На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Кам'янки, Перемоги, Оріхово-Васильівка, Берхівка, Ягідне, Іванівське та Північне, Невельське, Красногорівка, Північне, Водяне, Новомихайлівка, Дубово-Васильівки, Богданівки, Годин Яру та Білої Гори.
Ситуація на Південному напрямку: без значних змін. Росіяни нарощують оборону Криму та будують фортифікаційні споруди. З Челябінської області прибуло 150 солдатів-строковиків для виконання інженерних робіт.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. У Чорному морі Російське корабельне угруповання збільшено до 17 кораблів, серед яких 5 ракетоносіїв, включаючи двох підводних. Загальний залп "Калібрів" може сягати 32 ракет.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Економічна ситуація.
Згідно з проектом Держбюджету України на 2023 рік дефіцит бюджету країни на цей рік становить $38 млрд. Країни G7 повідомляли, що виділяють Україні $39 млрд допомоги на 2023 рік — Білий дім. "Ми продовжуватимемо підтримувати економічну та фінансову стабільність України, зокрема, вирішувати невідкладні короткострокові економічні потреби"
Прем’єр-міністр Д. Шмигаль в інтерв'ю Forbes розписав структуру зовнішніх виділень Україні на цей рік. Влада вже домовилася із західними партнерами про залучення $33 млрд, а $5 млрд, які залишилися, хочуть взяти у МВФ.
- вже анонсовано макрофінансову допомогу від Європейського Союзу на $18 млрд;
- $10 млрд мають до вересня виділити США;
- Норвегія дасть $7,5 млрд протягом п'яти років;
- $1,5 млрд цього року дасть Канада.
Також є домовленості про менші суми з іншими країнами, а з МВФ розпочато переговори на залучення $5 млрд, що залишилися.
Минулого року Україна отримала понад $31 млрд зовнішніх грантів (38%) та кредитів (62%).
Міністр фінансів США Джанет Єллен у Києві підтвердила новий транш для поповнення українського бюджету, але не конфіскацію резервів російського Центробанку. Про це повідомляє Бі-Бі-Сі. «США з початку війни надали Україні бюджетну підтримку на загальну суму понад 13 млрд. доларів. Йєллен оголосила, що найближчим часом буде перераховано черговий транш, після чого вона перевищить 14 млрд. До 30 вересня Україна має отримати ще 8,65 млрд доларів за подібними статтями», – йдеться у публікації. Також Бі-Бі-Сі повідомляє, що прем'єр Денис Шмигаль, приймаючи гостю, повернувся до ідеї направити на потреби України кошти із російських золотовалютних резервів, заморожені у західних банках. «В адміністрації Байдена вважають, що юридичної можливості для їхньої остаточної конфіскації немає. Йєллен підтвердила цю позицію у телефонному брифінгу для журналістів незадовго до візиту», – пише видання.
З початку повномасштабного вторгнення внаслідок ракетних та дронових атак, а також через окупацію Запорізької АЕС Україна втратила 44% атомної генерації та три чверті потужностей ТЕС.
Ситуація в енергосистемі України стабілізувалася та дефіцит не прогнозується. Як повідомляє НЕК "Укренерго", в енергосистемі працюють усі види електростанцій. Через повінь активно працюють гідроелектростанції. Імпорт електроенергії наближається до нуля. У компанії повідомили, що з початком робочого тижня та підвищенням споживання на Одещині дають про себе знати наслідки ворожих обстрілів. Через це сталося аварійне відключення окремих елементів системи передачі у регіоні. У решті регіонів мережеві обмеження відсутні.
Але в Україні можуть відновитись відключення електроенергії, попередив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук в ефірі телемарафону. "Тобто, по суті, у нас зараз – максимальний обсяг генерації, який Україна може собі дозволити за рахунок тих потужностей, які у нас є", – каже Сахарук. Але в найближчому майбутньому треба буде готувати станції для зими 2023/24, доведеться виводити в ремонт окремі блоки, у тому числі атомні.Закінчиться повінь - менше генеруватимуть ГЕС. "Все це може призводити до обмежень, які ми мали, починаючи з жовтня минулого року", - попередив виконавчий директор ДТЕК.
Соціологія.
Згідно з даними опитування, яке проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 по 21 грудня 2022 року.
24% українців заявили, що один із їхніх родичів був мобілізований до підрозділів Оборонних військ України, а 18% опитаних зазначили, що один із їхніх родичів добровільно вступив до Збройних сил України або інших підрозділів. Близько 61% українців так чи інакше приєдналися до волонтерської допомоги Силам оборони України чи їхнім співгромадянам: хтось допомагав із фізичною працею (близько 10%), 31% допомагав матеріально, близько 20% – як матеріально, так і з роботою. Близько 15% українців заявили, що не приєдналися до такої допомоги, але планують. Майже 18% не приєдналися та не планують.
Більшість громадян (71%) позитивно чи задовільно оцінюють підготовку місцевих органів влади у своїх населених пунктах до кризових ситуацій із комунальними послугами. Ця оцінка домінує незважаючи на те, що найчастіше згадуваним наслідком війни для повсякденного життя громадян було відключення електроенергії. Очевидно, причиною цього є те, що українці вважають РФ, яка обстрілює критичну інфраструктуру України, головним винуватцем перебоїв у подачі електроенергії.
Так чи інакше, повномасштабна російська війна проти України торкнулася практично кожної української родини. Найчастіше (52%) відключення електроенергії згадувалося як прямий наслідок війни, яка вплинула життя громадян.Серед інших гуманітарних наслідків війни близько 17% опитаних заявили, що їхні родичі змушені виїхати до іншого регіону чи населеного пункту і що їм довелося попрощатися з родичами. Звісно, ця проблема найчастіше згадувалася на півдні (25%) та сході (27%) України. Близько 21% українців зазначили, що фінансове становище їхніх сімей значно погіршилося. Серед видів допомоги, які були б доречними для їхніх сімей, українці найчастіше називали допомогу, пов'язану з покращенням їхнього матеріального становища: субсидії на комунальні послуги, пряма грошова допомога, пільги на купівлю ліків, продовольче забезпечення.
Ситуація довкола України.
Цього тижня, напередодні річниці російського вторгнення, лідери України, США та РФ кожен окремо зробили певні послання громадянам своїх країн та світовій спільноті під час особистої прес-конференції.
Так 21 лютого президент РФ В.Путін виступив із посланням до Федеральних зборів. Його виступ пройшов без сенсацій. Привертає увагу що з технологічної точки зору, вся мова В. Путіна була побудована циклічно на трьох парадигмах: турбота, оборона, творення. Як мінімум три рази В. Путін послідовно пройшовся з цих тем, відповідно входячи в роль батька, то воїна, то творця, реалізуючи таким чином свою програму навіювання.
Основні тези послання В. Путіна зводяться до наступного:
• Незважаючи на бойові дії, у державі зберігається стабільність, її соціальний характер не змінюється; Соціально-економічний контракт між елітами та російським суспільством не скасовується: держава навмисно збільшувати пенсії та зарплати, займатися розвитком різноманітних соціальних послуг тощо.
•Також зберігається контракт і всередині між елітами. Заява про те, що всі вибори пройдуть у строк - це звернення Кремля до регіональних еліт щодо того, що політична конкуренція в російській державі зберігається.
• Заява про те, що РФ припиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО 3), який регулює кількість ядерної зброї РФ та США, а також встановлює механізми контролю за нею.Зазначається, що в умовах модернізації ядерної тріади РФ не хоче допускати своїх ядерних об'єктів сторонніх спостерігачів.
• Щодо України. Путін продовжив риторику про те, що РФ не воює з українським народом, але вважає, що держава окупована.
При цьому двічі у промові В. Путін згадав т.зв. "Новоросію". Можливо, це елемент російського плану, який передбачає створення буферних чи квазеутворень на захоплених територіях України.
• Звучить пряма заява, що РФ продовжить наступ і т.зв. "СВО". Крім того, наступ продовжиться і на територіях, які РФ формально не включала до своєї Конституції. Через отримання Україною далекобійної зброї РФ прагнутиме відсунути лінію розмежування в глиб країни на безпечну відстань.
Паралельно Президент США Джо Байден провів у Варшаві зустріч з лідерами Бухарестської дев'ятки, до якої входять країни східного флангу НАТО. Д. Байден на зустрічі запевнить країни Східної Європи у вірності США союзницьким зобов'язанням та обговорить з ними допомогу Україні. Більшість країн Бухарестської дев'ятки виступають за нарощування допомоги української армії.
Також Президент США Д. Байден виступив перед палацом у Варшаві. Він описував український конфлікт як боротьбу між «свободою» та «автократією», в якій на карту було поставлено не лише Київ, а й «усі демократії». Д.Байден звернувся до народів Сходу, які протистоять диктатурі Ст.Путіна, щоб запевнити їх, що «ми не втомимося захищати їх», і безпосередньо до Кремля, щоб повідомити йому, що він «ніколи не переможе в Україні» і що він боротиметься за незалежність України, а «за жахливі злочини» доведеться заплатити . Байден зробив гучну заяву, що «Україна ніколи не буде перемогою для Росії. Ніколи».
Білий дім заявляв, що виступ президента США у Варшаві планувався давно і не мав стати «відповіддю» на звернення В. Путіна до Федеральних зборів. Проте світові ЗМІ все одно пишуть про «дуелі виступів» і взялися порівнювати атмосферу та суть промов Джо Байдена та Володимира Путіна. Якщо Байден виходив на трибуну під «драйвову електронну поп-композицію», то в Москві деякі зі слухачів Путіна, «здавалося, заснули під час його промови, яка тривала годину та 45 хвилин». Байден у своїй промові назвав ім'я Путіна 10 разів, заявивши, що його «малодушна жага влади і територій зазнає краху», тоді як російський диктатор у «довгому та войовничому» зверненні з Москви жодного разу прямо не згадав президента США. Д.Байден не називав В.Путіна військовим злочинцем, як він це зробив у березні минулого року у Варшаві, але висунув низку звинувачень проти В.Путіна, включаючи викрадення українських дітей у спробі вкрасти майбутнє країни та припинення експорту українського зерна, що призвело до глобальної нестачі продовольства.
Прес-конференція Президента України В. Зеленського
У річницю повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну Президент України Володимир Зеленський дав велику прес-конференцію журналістам різних країн. На відміну від монологічного послання В. Путіна, прес-конференція В. Зеленського була живим діалогом із журналістами, лише окремі елементи якого було зрежисовано. Президент України явно підбивав всього Першого року війни, тоді як РФ – просто календарного. В. Зеленський говорив про досягнення сьогодення та майбутні виклики у війні, Путін просто заколисував своє суспільство. І якщо Путін робив ставку зробив на текстуальні технології, то команда Президента України очевидно розраховувала на його майстерність публічного спікера та харизму. Загалом Президент України під час усієї прес-конференції був залучений, емоційний, наполегливий та реактивний, жорстокий, демонстрував віру в себе та свої слова, те, що історія наділила його місією і він на боці справедливості.
Головною темою відповідей Президента та питанням, яке його, ймовірно, хвилює найбільше стала проблема збереження та збільшення іноземної військової та фінансової допомоги. Загалом понад 60% відповідей Президента України стосувалися саме цієї теми. У виступі українського Президента соціально-економічна проблематика була відсутня– близько 90% відповідей було присвячено війні, решта 10% - особистого та гуманітарного характеру.
Зокрема Президент України дав зрозуміти, що будь-які переговори з Росією можуть бути лише на основі «формули миру» України, яка передбачає виведення всіх російських військ з України. Ст.Зеленський вважає, що перемога України буде вже цього року, якщо всі, включно із західними партнерами, виконуватимуть у повному обсязі «домашню роботу». Він зазначив, що Великобританія поставить Україні далекобійні ракети, але не ATACMS, а інші. Щодо контрнаступу, Президент повідомив, що Україна готується до звільнення Криму військовим шляхом.
Із важливих заяв В. Зеленського також слід зазначити:
- США мають зрозуміти, що якщо Україна програє, то США втратять НАТО та глобальне лідерство, виникне загроза 3-ї Світової війни, а американські солдати вмиратимуть, захищаючи від РФ країни Балтії;
- гарантії безпеки потрібні Україні на шляху до НАТО (а не замість НАТО);
- протягом наступного року ситуація для України має суттєво покращитись;
- позитивна оцінка пропозицій КНР щодо мирного врегулювання («там багато спільного з українськими принципами») та демонстрація явного бажання, використовуючи ці пропозиції вийти на зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном («краще, щоб КНР були там, де зараз, а не з РФ») );
- амбівалентна оцінка Президента Туреччини: з одного боку подяка, «за те, що зробив», а з іншого боку - пряма відмова від його посередницьких послуг в організації зустрічі у В. Путіним («раніше (до війни) він не зміг, а тепер і ми не можемо");
- Україна має докази організації РФ повалення влади та дестабілізації Молдови;
Постачання зброї.
Заступник керівника Пентагону Колін Каль заявив, що конфлікт в Україні може тривати протягом наступних трьох років.
Україна запросила Вашингтона до 128 винищувачів 4-го покоління; у Вашингтоні вважають, що Україні потрібно у перспективі від 50 до 80 винищувачів F-16. При цьому США не бачать сенсу розпочинати зараз навчання українських льотчиків використанню F-16, оскільки Україна "може ніколи їх не отримати".
Президент України Володимир Зеленський складе список необхідного Україні озброєння та відправить його до США. Про це повідомляє телеканал CNN із посиланням на Майкла Маккола, голову комітету Палати представників із закордонних справ Конгресу США. Під час зустрічі із В.Зеленським конгресмени від Республіканської партії пообіцяли розглянути список озброєнь та інших предметів першої потреби. Відомо, що до списку входять і винищувачі F-16. Представники Республіканської партії, які тепер домінують у Палаті представників Конгресу США, вимагають від Адміністрації чинного президента Д. Байдена надати звіти про витрачання 113 мільярдів доларів, виділених на надання допомоги Україні.
З боку західних ЗМІ надходять сигнали про те, що західні країни можуть чинити на Київ тиск, щоб схилити до переговорів із Москвою, якщо до осені Україною не буде досягнуто значних успіхів на фронті. Що, ймовірно, означає скорочення поставок зброї, якщо, наприклад, до кінця року не буде ліквідовано сухопутний коридор РФ до Криму.Як пише німецьке видання Bild, Захід може чинити на Україну тиск, щоб схилити до переговорів з Москвою, якщо до осені не буде досягнуто значних успіхів на фронті. За допомогою нової зброї на заході хочуть дати Україні шанс повернути більше окупованих територій до осені. Але якщо контрнаступлення провалиться, тиск на Київ з метою переговорів з Кремлем посилиться, пише видання з посиланням на інформацію з урядових кіл США та Німеччини.
Інтенсифікація постачання зброї в Україну викликає нервові реакції у представників російської влади та провокує нові ядерні загрози. Так, заступник голови радбезу РФ Д. Медведєв для «Известий» пише, що «у Заходу зберігаються ілюзії, що вони зможуть без проблем для себе поховати Росію, але як з СРСР не вийде. Якщо серйозно постане питання про існування Росії, то воно буде вирішено не на українському фронті, а разом із питанням подальшого існування всієї людської цивілізації». За його твердженням, "накачування зброєю" Києва і надалі "перешкоджатиме будь-якій можливості відродити переговори". За його словами, "вороги займаються саме цим, не бажаючи зрозуміти, що їхні цілі явно ведуть до тотального фіаско". "Програшу для всіх. Краху. Апокаліпсису. . "Світ без Росії нам не потрібний", - написав Д.Медведєв.
Мирні переговори
23 лютого Генасамблея ООН ухвалила запропоновану Україною та її партнерами резолюцію щодо принципів майбутнього мирного врегулювання. Це перелік із 10 умов, або "10 кроків до завершення війни", який Зеленський представив на саміті G20 у листопаді минулого року. Цей план – вигідна Україні ініціатива, він не містив жодних поступок з українського боку та передбачав жорсткі вимоги та обмеження, що накладаються на Росію – включаючи компенсацію збитків, які завдала її агресія; надання міжнародних гарантій безпеки Україні; кримінальне осуд керівництва РФ за злочин агресії тощо.
Переговорний процес.
24 лютого, у річницю початку війни в Україні, Китай опублікував свої пропозиції щодо мирного врегулювання, що складається із 12 основних пунктів.
1. Повага до суверенітету всіх країн. Універсально визнане міжнародне право, включаючи цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, має суворо дотримуватись.
2. Відмова від менталітету холодної війни. Безпека однієї країни не повинна забезпечуватись за рахунок інших.
3. Припинення військових действий.
4. Відновлення мирних переговорів.
5. Врегулювання гуманітарної кризи. Необхідно заохочувати та підтримувати всі заходи, що сприяють ослабленню гуманітарної кризи.
6. Захист цивільного населення та військовополонених. Сторони у конфлікті повинні суворо дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права.
7. Забезпечення безпеки атомних електростанцій.
8. Зниження стратегічних ризиків. Ядерна зброя не повинна застосовуватись, і не можна вести ядерні війни.
9. Сприяння експорту зерна.
10.Припинення односторонніх санкцій.
11. Підтримка стабільності промислових ланцюжків та ланцюжків поставок.
12. Сприяння постконфліктному відновленню.
Китай пропонує свою участь у постконфліктному відновленні та фінансуванні України.
Китай категорично не підтримує застосування ядерної зброї – це сигнал для РФ. А також підвищення уваги до можливого ядерного протистояння.
Варто зазначити, що китайський мирний план — це не зовсім план, а скоріше набір принципів чи концепція, яка позбавлена конкретики щодо України, немає чітких пропозицій про те, що має зробити кожна сторона конфлікту. План має передбачати конкретні кроки, терміни, обов'язки сторін. Цього у китайському мирному плані немає. Привертає увагу, що китайський мирний план в основі своїй спирається на раніше запропоновану Ініціативу глобальної безпеки і більшою мірою стосується спільної організації світової безпеки, ніж саме війни в Україні. Спостерігається спроба заморозити конфлікт у тому етапі, де він є (по лінії фронту). Китай наполягає на прямому діалозі РФ та України і, мабуть, виступає проти інших посередників. Але цей пункт також можна трактувати, як спрямований проти бажання РФ змінити однополярний світ і побудувати нові сфери впливу. Для цього необхідні переговори зі США та союзниками.
Китайський мирний план зустріли прохолодно у країнах. Так, радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що в китайському плані для нього достатньо лише першого пункту, де йдеться про повагу до суверенітету всіх країн."Україна не нападала на Росію. НАТО не нападало на Росію. США не нападали на Росію. Це була війна вибору, яку вів Путін", - заявив Д.Салліван. Президент США Д.Байден виступив проти ролі Китаю як посередника у врегулюванні українсько-російського конфлікту. "Ідея про те, що Китай вестиме переговори про результати війни, яка абсолютно несправедлива для України, просто нераціональна" – заявив Д. Байден. Крім того, у США фактично звинувачують Китай у тому, що він військовий союзник Москви, голова ЦРУ Вільям Бернс заявив про впевненість, що Китай "розглядає можливість" відправлення летальних озброєнь до Росії.
Щодо України, тут реагували в одному ключі із західними країнами. Глава парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія також звернув увагу, що Китай не закликав вивести російські війська за межі України, хоча у Пекіні заявляють "про необхідність поваги до суверенітету кожної країни". Президент Зеленський висловився дипломатично. "Я не думаю, що це мирний план. Мені здається, що Китай просто висловив свої думки. Це добре, що Китай почав говорити про війну в Україні. Інше питання, що стоїть за словами", - заявив український лідер. Він також додав, що у пропозиціях Китаю є думки, які він не поділяє, але є й ті, що підходять Україні (наприклад, щодо підтримки територіальної цілісності). Також В. Зеленський сказав, що передусім планує зустрітися із Сі Цзіньпіном, а Китай має підтримувати українську "формулу миру" та домогтися виведення російських військ з території України, якщо у КНР поважають суверенітет інших держав. Але МЗС КНР Мао Нін заявила, що позиція Китаю щодо війни проти України, яку Пекін називає "українською кризою", є "послідовною і дуже ясною".
МЗС Росії відреагувало на китайські пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні. У відомстві заявили, що «поділяють міркування Пекіна» і «високо цінують прагнення Китаю зробити внесок у врегулювання конфлікту». МЗС РФ заявляє, що «Росія відкрита для досягнення цілей «СВО» політико-дипломатичним шляхом». Головною перешкодою для врегулювання конфлікту МЗС РФ назвало офіційну відмову України вести переговори з президентом Путіним, а також вимогу вивести російські війська з території Донбасу, Криму, Запорізької та Херсонської областей.
Ситуація у Молдові.
Міноборони Росії активно розповсюджує інформацію про те, що Україна нібито активізувала підготовку до провокації із вторгненням у невизнане Придністров'я. Росія фіксує значне скупчення особового складу та військової техніки українських підрозділів біля українсько-придністровського кордону Прес-секретар президента РФ Д. Пєсков заявив, що для Кремля обстановка навколо Придністров'я - предмет найпильнішої уваги та привід для занепокоєння, ситуація там провокується ззовні.
МЗС РФ також заявило, що Україна готує "провокацію із брудною бомбою" у Придністров'ї. Там запевняють, що зазначені "радіоактивні речовини з англомовним маркуванням могли доставити через порти Одеської області, які беруть участь у зерновій угоді". У російських пабликах звучать заклики до того, що в поточній конфігурації єдиною адекватною відповіддю буде застосування тактичної ядерної зброї ненаселеною ділянкою як залякування. Зі свого боку "президент" Придністров'я Вадим Красносільський. Він закликав громадян дотримуватися спокою та не піддаватися панічним настроям. У повідомленні йдеться, що якщо людям загрожуватиме небезпека, то "президент проінформує про це".
В Україні дійсно часто говорять про те, що ЗСУ могла б, якби влада Молдови звернулася з відповідним запитом, повернути Кишиневу контроль над Придністров'ям. Президент України В. Зеленський такі плани спростував, але підтвердив, що у розмовах із молдавською владою говорив про те, що треба якось вирішувати проблему Придністров'я. Президент Молдови Майя Санду не говорила, що має намір звернутися до України за військовою допомогою для повернення контролю над Придністров'ям.
Посол України у Кишиневі Марко Шевченко заявив «Вільній Європі», що його країна підтримає будь-який статус Придністров'я у складі Республіки Молдова. Україна традиційно займає позицію, що вона підтримає будь-який спеціальний статус Придністров'я у складі Республіки Молдова, який буде погоджений з урядом у Кишиневі. ", - зазначив М. Шевченко.
Найімовірніша операція по Придністров'ю — це удар по РФ у тому регіоні, де їй украй важко оборонятися. Для України це надає можливість позбутися російського контингенту в Придністров'ї, і водночас дозволяє вирішити питання зі снарядним голодом. Але поки точно не відомо, чи дійсно в Україні готують операцію з Придністров'я. Але очевидно, що це можливо лише за безпосереднього звернення до України представників Молдавської влади. Наразі ймовірніше, що питання Придністров'я в Молдові прагнутимуть вирішити мирним шляхом.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
