За підсумками двох років повномасштабної війни з РФ у рамках форуму «Україна. Рік 2024» Президент України В. Зеленський провів велику прес-конференцію. Масштабна прес-конференція в м.Києві, яка проходила на тлі бойових дій, незважаючи на можливу загрозу російських атак, служила демонстрацією світової спільноти безпеки столиці і відсутності страху у керівництва країни.
Президент висловив намір боротися з песимізмом, що поширюється, в політичних колах і серед ЗМІ, особливо західних, прагнучи змінити негативний наратив. Було наголошено, що ситуація перебуває під контролем, а антикризові заходи щодо ключових питань (таких, як західна підтримка, втрати ЗСУ та територіальні втрати) активно реалізуються.
Суспільству було презентовано оновлений склад команди влади порівняно з двома попередніми роками, включаючи нове військове командування та керівництво силових структур. Виступи відомих членів нової команди передували промови Президента з метою підкреслити її єдність.
Загалом під час прес-конференції Президент намагався демонструвати певну впевненість. Але водночас лунали фрази про те, що результат війни може вирішитися негативно та дуже швидко протягом місяця, якщо Україна не отримає необхідної допомоги, оскільки РФ після виборів планує новий наступ.
З найважливіших заяв Президента В. Зеленського можна відзначити:
Президент фактично переклав відповідальність за перебіг війни на західних партнерів.
В.Зеленський дав зрозуміти, що вірить у перемогу України, але за умови надання західними країнами необхідного ЗСУ озброєння (снарядів, систем ППО та ін.) – "Дайте нам зброю, і ми переможемо!"
Також В. Зеленський активно перекладав провину за провал літнього наступу на західні країни («не поставили обіцяні озброєння») та генералітет («плани українського контрнаступу були на столі у Кремля»).
Президент досить часто під час прес-конференції повертався до теми нестачі озброєнь.
У західних експертних колах вважають, що ЗСУ вичерпають запаси снарядів до червня цього року, а тому країни-союзники терміново шукають варіанти де знайти боєприпаси для України. Днями глава європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав країни ЄС збільшити та прискорити допомогу Україні. Інакше результат війни в Україні «може настати найближчими місяцями, а Путін може перемогти». "Ситуація настільки динамічна, що на даний момент 50% зобов'язань не виконуються вчасно, це означає, що ми втрачаємо людей і території", - заявив міністр оборони України Рустем Умеров.
Україна потроїла виробництво озброєнь за останній рік, при цьому понад 500 компаній зараз працюють у вітчизняному оборонному секторі, але потреби українських сил є настільки великими, що їх не можуть покрити навіть оборонні підприємства США, Європи та України разом узяті, про що заявив міністр стратегічних галузей України. Олександр Камишин.
Все це може говорити про те, що ситуація з багатьма видами озброєнь у ЗСУ зараз справді близька до критичної.
Також В. Зеленський намагався парирувати питання щодо мобілізації, фактично підмінюючи їх на процес аудиту армії.
Внаслідок значного внутрішнього та зовнішнього інформаційно-політичного тиску, вперше за роки війни офіційно було озвучено кількість загиблих українських військовослужбовців – 31 тис. осіб. Але ця цифра, швидше за все, не повна. Оскільки в себе включає або кількість людей (сімей), яким було виплачено страхові компенсації (за фактом загибелі рідних та близьких), або вона не включає силовиків МВС, СБУ, добровольців, іноземних волонтерів. Також ще багато загиблих офіційно не визнані такими і вважаються зниклими безвісти. А оскільки компенсації за загиблого в Україні отримали далеко не всі сім'ї, які на це претендують (дуже складний, довгий та корумпований механізм), то державна статистика «оформлених» загиблих може суттєво відрізнятись від реальності.
Водночас Президент відмовився назвати цифри про поранених та зниклих безвісти. Ця цифра вкрай різниться із усіма попередніми оприлюдненими даними як західних партнерів, так і представників української влади.
Так у серпні 2023р. The New York Times із посиланням на офіційних осіб США писали, що оцінити кількість втрат складно, оскільки РФ їх занижує, а Україна не розголошує. Але за їхніми даними, втрати російських військових наближалися до 300 000. Ця кількість включає близько 120 000 загиблих та 170 000–180 000 поранених. Україна втратила близько 70 000 солдатів та має 100 000–120 000 поранених. Раніше представники влади України кілька разів озвучували кількість втрат ЗСУ.
У квітні 2022 року В.Зеленський в інтерв'ю CNN назвав кількість загиблих українських військових – 2,5-3 тис. осіб. У серпні 2022 року екс-головнокомандувач ЗСУ В. Залужний заявив, що за півроку конфлікту Україна втратила 9 тис. військовослужбовців. У грудні 2022 року радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк говорив про 13 тис. загиблих українських військових. Після цього в Україні вже утримувалися офіційні оцінки втрат.
****************************************************************
Зеленський також фактично описав українську модель для переговорів. Так Президент сказав, що принцип "зернової угоди" може послужити і моделлю для переговорів із РФ у майбутньому. Але попередньо В. Зеленський виставляє як умову – підтримку своєї "Формули миру" та формування навколо Українського підходу політичної коаліції. Так Україна доопрацює мирний план на підставі "Формули миру" В. Зеленського та проведе великий саміт мирного плану на рівні лідерів держав, який має затвердити цей план та передати його РФ (там можуть ухвалити чи не ухвалити цей план). Як повідомив глава Офісу Президента А. Єрмак, на глобальний "саміт світу", який має відбутися у Швейцарії (орієнтовно влітку) на рівні лідерів, запросять понад 160 країн – запрошення РФ на цьому етапі не очікується. Після першої зустрічі буде відведено певний час, щоб підготувати спільний на основі "формули" план відповідальних країн світу. Сьогодні розробляють документ, який міг би стати результатом цієї зустрічі. А.Єрмак сказав, що після розробки плану відновлення миру в Україні можна буде запросити Росію на другий саміт формули світу та уявити його без посередників російській стороні.
При цьому Зеленський прямо сказав, що він не хоче, щоб на Заході з'явилася інша мирна ініціатива, що вважає значною загрозою.
Стосовно західної допомоги В.Зеленський заявив, що має "позитивні" очікування. Але попередив, що гроші від США, які заблокував Конгрес, Україні потрібні найпізніше через місяць. Через затримки за допомогою України тепер доводиться витрачати власні кошти на закупівлю зброї та фінансування економіки. У січні 2024 р. закордонне фінансування України було найменшим з початку війни (390 млн дол. за середнього фінансування 3-4 млрд дол. на місяць у 2023 р.). У лютому Японія пообіцяла виділити Україні фінансову допомогу на 12,1 мільярда доларів. Як повідомили в Уряді, грант на 4,7 мільярда доларів має надійти до кінця цього місяця. Нагадаємо, що для покриття бюджетного дефіциту України, за заявою Міністерства фінансів, необхідно до 37,3 млрд. дол. закордонної допомоги цього року.
**************************************************************
Наразі в Адміністрації Президента США продовжують робити зусилля щодо розблокування пакету допомоги Україні та Ізраїлю. Президент США Д.Байден зустрівся з лідерами Конгресу та іншими союзниками, щоб знову спробувати переконати їх виділити допомогу Україні (близько 60 млрд дол. із загального пакета на загальну суму 95 млрд дол.) і не допустити шатдауну, він може настати вже 1 березня, коли закінчиться термін дії тимчасового бюджету У Білому домі хочуть, щоб Палата представників схвалила відповідний законопроект, ухвалений Сенатом. У західній пресі зазначають, що протистояння навколо допомоги Україні та Ізраїлю навіть може коштувати посади спікера Палати представників М. Джонсона, який, ймовірно, під впливом екс-президента Д. Трампа раніше відмовився ставити цей закон на голосування. Загалом пакет допомоги Україні та Ізраїлю зараз виступає як інструмент політичного протистояння між Демократами та Республіканцями. Ситуація залежатиме від того, чи зможуть сторони дійти будь-якого компромісу. Імовірно, фінансування Україні зможуть виділити до червня 2024 року, але якщо передвиборча боротьба між командами Д. Байдена та Д. Трампа прийматиме більш радикальні форми, то пакет допомоги Україні може «зависнути» в Конгресі до самих президентських виборів у листопаді 2024р.
***************************************************************
У США висловили побоювання, що Україна може опинитися перед «катастрофічним» дефіцитом озброєнь та обваленням своєї системи протиповітряної оборони «найближчими тижнями» у разі, якщо вона не отримає додаткової підтримки.
Але в країнах НАТО продовжують існувати значні розбіжності щодо надання Україні необхідного озброєння, у тому числі західних ракет дальньої дії. Так у Німеччині Бундестаг ухвалив рішення проти відправки в Україну ракет Taurus, які могли б кардинально змінити ситуацію на фронті.
Через гостру нестачу боєприпасів, особового складу та фінансування становище України на фронті починає викликати все більшу стурбованість у Європі, що певною мірою обумовлено і повідомленнями про підготовку російських військових до нового наступу навесні або на початку літа поточного року, з метою скористатися зростаючими проблемами. постачання України.
***************************************************************
Зокрема, публічно було озвучено ймовірні закулісні дискусії лідерів НАТО та ЄС щодо можливості присутності західних військ в Україні. Під час саміту ЄС щодо України 27 лютого в Парижі, де зокрема обговорювалася можливість закупівлі снарядів у третіх країнах, Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не слід виключати можливість відправлення західних військ в Україну, хоча консенсусу з цього приводу поки що немає.
Питання про відправку західних військ незадовго до саміту було також озвучене прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
У Кремлі на цю ініціативу відповіли черговими погрозами, речник президента РФ Дмитро Пєсков заявили, що прямий конфлікт з НАТО стане «неминучим», якщо західні країни відправлять війська в Україну.
Але пропозиція Е. Макрона про відправку військових до України була швидко відхилена іншими союзниками, зокрема Німеччиною.
З початку війни країни НАТО неодноразово заявляли, що першою метою Альянсу є запобігти третій світовій війні, тому він не буде безпосередньо брати участь у бойових діях в Україні, але існує небезпека того, що війна зачепить і інші країни Європи.
Днями Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив, що Захід має бути готовим до «десятирічної конфронтації» з Росією. Він сказав, що якщо Путін переможе в Україні, немає жодної гарантії, що російська агресія не пошириться на інші країни.
***************************************************************
В даний час, після захоплення м. Авдіївки в Донецькій області 17 лютого, військова ініціатива продовжує перебувати в руках армії РФ, яка вже захопила села навколо м. Авдіївки та просунулась далі на захід у середньому на 5 кілометрів. ЗСУ поки не вдається зупинити цей поступ.
Так на фронті після виходу ЗСУ з м. Авдіївки (Донецька область), ЗС РФ захопили н.п. Ластівчине, яке знаходиться на основній дорозі з Авдіївки в н.п.Орлівку, також фактично захоплено н.н. Північне (на південь від Ластівчине). На захід від Бахмута РФ намагається захопити н.п. Іванівське, просуваючись у бік м. Часова Яру.
Російські війська також прагнуть просунутися у бік м. Курахове з боку, раніше захопленого м. Мар'їнки (йде наступ з півдня на підрозділи українських військ у с. Георгіївка). Також РФ веде підготовку удару по м.Вугледару з півночі та українські війська там ризикують опинитися "у кліщах".
Активізувалися бої на Запорізькому фронті, ЗС РФ продовжує спроби захопити н.п. Роботино, а також просунуться у напрямку до Гуляйполя.
***************************************************************
В даний час складна ситуація на фронті для ЗСУ також безпосередньо пов'язана з нестачею боєприпасів та особового складу (що днями визнав і голова військової розвідки Кирило Буданов), орієнтовно ЗС РФ на фронті в 1,5-2 рази за чисельністю більше, ніж ЗСУ. Хоча Президент України раніше говорив про 7-кратну перевагу.
***************************************************************
В Україні зростає кількість тих громадян, які вважають, що необхідно шукати і дипломатичний шлях завершення війни. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), за впевненості в Перемозі українці залишаються відкритими для переговорного процесу. У травні 2022 року 59%, а у лютому 2024 року 72% вважають, що Україна має шукати і дипломатичний шлях завершення війни (щоправда, у формулюванні питання йшлося просто про такий процес, а не про поступки).
Кількість громадян, які вважають, що Захід втомився від України, зросла майже на третину з початку війни. За даними дослідження Київського Міжнародного Інституту Соціології (КМІС), наразі, як і раніше, більше тих, хто вважає, що Захід продовжує підтримувати Україну в міру своїх можливостей – 49%, але цей показник знизився з 76% наприкінці 2022 року. 44% вважають, що Захід втомився від України, його підтримка слабка, і що Захід хотів би поступок з боку України Росії. Наприкінці 2022 року так думали лише – 15%.
Зростання переконання в тому, що Захід готовий піти з України є негативною тенденцією і згодом може призвести і до зниження віри в перемогу.
Згідно з іншим опитуванням Соціологічної групи Рейтинг, у лютому 2024 року 85% громадян вірили, що Україна переможе у війні з РФ. Але лише 19% вірять (проти 79%), що зможуть перемогти без допомоги західних країн.
***************************************************************
Польські фермери поновили акції протесту на кордоні з Україною. Вони виступають проти імпорту продовольства з України, стверджуючи, що це підриває їхню конкурентоспроможність.
Віце-прем'єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України О. Кубраков повідомив, що у 2023 році українським коридором Чорним морем, відкритим після завершення "зернової ініціативи" (17 липня 2023 р.), було вивезено майже 27 млн. тон вантажів, 70% яких складала аграрна продукція. За його словами, у січні 2024р. експорт агропродукції відбувався переважно завдяки морським перевезенням та становив 6,7 мільйона тон.
За даними Міністерства аграрної політики, у січні 2024р. Україна експортувала 6,3 млн. т. агропродукції. З них більшість було вивезено через порти - 5,4 млн т. (87%); залізничним транспортом – 0,68 млн т. (11%); автотранспортом – 0,13 млн т. (2%).
Як повідомив О. Кубраков, транзитом територією Польщі пройшло лише 0,37 мільйона тон агропродукції, що становить близько 5% від загального обсягу.
Через територію Польщі у 2022 році ми експортували до 1 млн. тон агропродукції на місяць. Тобто зараз через Польщу проходить утричі менше аграрного експорту, ніж він був у 2022р. При цьому автотранспортом Україна експортує лише 2% своєї агропродукції.
Це вказує на те, що затвердження польських аграрних асоціацій щодо перенасичення їхнього ринку українською продукцією не повністю відповідають дійсності.
У січні 2024 року Україна експортувала морем товарів на $1,9 млрд, що на 11% більше, ніж у грудні 2023 року. Загалом у січні було експортовано товарів на $3,4 млрд, що на 6,9% більше, ніж у грудні 2023 року.
Зокрема, Україна стрімко наростила експорт залізної руди - це більшою мірою пов'язано з розширенням роботи морського коридору. Так Україна у січні 2024р. експортувала понад 3 млн. тон залізної руди. Це на 90% більше, ніж у попередні місяці.
Карта бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Прес-конференція Президента України В.Зеленського на форумі «Україна. Рік 2024».
У неділю, 25 лютого, Президент України В. Зеленський провів велику прес-конференцію за підсумками двох років повномасштабної війни з РФ у рамках форуму «Україна. Рік 2024».
Президент ставив перед собою кілька завдань:
- презентація команди, її оновленого складу, порівняно з дворічною давністю. Нове військове керівництво та керівництво силових структур та ін. Необхідно було продемонструвати, що ця команда є єдиною.
- Демонстрація відсутності страху, оскільки сама прес-конференція проходила в зоні бойових дій і могла стати, з урахуванням російських засобів поразки, об'єктом для атак (але не стала).
- Боротьба з песимізмом, про що прямо сказав Президент.
- Демонстрація того, що ситуація знаходиться під контролем.
З найважливіших заяв можна відзначити:
Було озвучено кількість загиблих українських військовослужбовців – 31 тис. осіб. Але ця цифра, швидше за все, не повна. Оскільки в себе включає або кількість людей, яким були виплачені страхові компенсації, або вона не включає силовиків МВС, СБУ, добровольців, іноземних волонтерів. Також ще багато загиблих офіційно не визнані такими і вважаються зниклими безвісти. Компенсацію за загиблого в Україні отримали далеко не всі сім'ї, які на це претендують.
Президент відмовився назвати цифри про поранених та зниклих безвісти.
Ця цифра вкрай різниться із усіма попередніми оприлюдненими даними як західних партнерів, так і представників української влади.
Так у серпні 2023р.The New York Times із посиланням на офіційних осіб США писали, що оцінити кількість втрат складно, оскільки РФ їх занижує, а Україна не розголошує.
Але за їхніми даними, втрати російських військових наближалися до 300 000. Ця кількість включає близько 120 000 загиблих та 170 000–180 000 поранених.
Україна втратила близько 70 000 воїнів та має 100 000–120 000 поранених.
Представники влади України кілька разів озвучували кількість втрат ЗСУ.
У квітні 2022 року В.Зеленський в інтерв'ю CNN назвав кількість загиблих українських військових – 2,5-3 тис. осіб.
У серпні 2022 року екс-головнокомандувач ЗСУ В. Залужний заявив, що за півроку конфлікту Україна втратила 9 тис. військовослужбовців.
У грудні 2022 року радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк говорив про 13 тис. загиблих українських військових.
Після цього в Україні вже утримувалися офіційні оцінки втрат.
Президент фактично переклав відповідальність за перебіг війни на західних партнерів.
В. Зеленський дав зрозуміти, що вірить у перемогу України, але за умови надання західними країнами необхідного ЗСУ озброєння (снарядів, систем ППО та ін.). "Дайте нам зброю, і ми переможемо!" Тобто Україна, безумовно, може перемогти у війні, якщо їй надати всі необхідні ресурси. Це зараз досить непопулярна думка на Заході.
Президент досить часто під час прес-конференції повертався до теми нестачі озброєнь.
У західних експертних колах вважають, що ЗСУ вичерпають запаси снарядів до червня цього року, а тому країни-союзники терміново шукають варіанти де знайти боєприпаси для України. Днями глава європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав країни ЄС збільшити та прискорити допомогу Україні. Інакше результат війни в Україні «може наступити у найближчі місяці, а Путін може перемогти». "Ситуація настільки динамічна, що на даний момент 50% зобов'язань не виконуються вчасно, це означає, що ми втрачаємо людей і території", - заявив міністр оборони України Рустем Умеров.
Україна потроїла виробництво озброєнь за останній рік, при цьому понад 500 компаній зараз працюють у вітчизняному оборонному секторі, але потреби українських сил є настільки великими, що їх не можуть покрити навіть оборонні підприємства США, Європи та України разом узяті, заявив міністр стратегічних галузей України Олександр Камишин.
Все це може говорити про те, що ситуація з багатьма видами озброєнь у ЗСУ зараз справді близька до критичної.
Також В. Зеленський намагався парирувати питання щодо мобілізації, фактично підмінюючи їх на процес аудиту армії.
Зеленський також фактично описав українську модель для переговорів. Так Президент сказав, що принцип "зернової угоди" може послужити і моделлю для переговорів із РФ у майбутньому. Але попередньо В. Зеленський виставляє як умову – підтримку своєї "Формули миру" та формування навколо Українського підходу політичної коаліції. Так Україна доопрацює мирний план В.Зеленського і проведе великий саміт мирного плану на рівні лідерів держав, який має затвердити цей план і передати його РФ (там можуть ухвалити чи не ухвалити цей план). Як повідомив глава Офісу Президента А.Єрмак, на глобальний "саміт світу", який має відбутися у Швейцарії (орієнтовно влітку) на рівні лідерів, запросять понад 160 країн – запрошення РФ на цьому етапі не очікується. Після першої зустрічі буде відведено певний час, щоб підготувати спільний на основі "формули" план відповідальних країн світу. Сьогодні розробляють документ, який міг би стати результатом цієї зустрічі. А.Єрмак сказав, що після розробки плану відновлення миру в Україні можна буде запросити Росію на другий саміт формули світу та уявити його без посередників російській стороні.
При цьому В. Зеленський прямо сказав, що він не хоче, щоб на Заході з'явилася інша мирна ініціатива, що вважає значною загрозою.
Стосовно західної допомоги В. Зеленський заявив, що має "позитивні" очікування. Але попередив, що гроші від США, які заблокував Конгрес, Україні потрібні пізніше через місяць. Через затримки за допомогою України тепер доводиться витрачати власні кошти на закупівлю зброї та фінансування економіки. У січні 2024 р. закордонне фінансування України було найменшим з початку війни (390 млн дол. за середнього фінансування 3-4 млрд дол. на місяць у 2023 р.). У лютому Японія надасть Україні фінансову допомогу на 12,1 мільярда доларів. Грант на 4,7 мільярда доларів надійде до кінця місяця.Нагадаємо, що для покриття бюджетного дефіциту України, за заявою Міністерства фінансів, необхідно до $37,3 млрд. закордонної допомоги цього року.
Економіка.
ЄС може запровадити обмеження на імпорт окремих груп товарів для українського агроекспорту.
Останні пропозиції Єврокомісії щодо можливих торгових преференцій із 6 червня 2024 року можуть мати негативні наслідки для України.
Як повідомляє Український клуб аграрного бізнесу, Постанова ЄС може запровадити обмеження на імпорт найважливіших груп товарів для українського агроекспорту (м'ясо птиці, цукор та яйця). Хоча ці обмеження пропонуються як захисні заходи відповідно до торговельного законодавства ЄС та СОТ, насправді вони передбачають автоматичне повернення тарифних квот у разі, якщо імпорт цієї продукції з України перевищить середньоарифметичний імпорт за 2022-2023 роки.
Ці преференції є особливо важливими для українського агропродовольчого сектору, оскільки дозволили українським експортерам зберегти виробництво та робочі місця, а також забезпечити надходження валютної виручки протягом 2022-2023 років.
Економічна війна РФ проти українських чорноморських портів витіснила понад 50% українського сільськогосподарського експорту на ринок ЄС.
Як визнає Єврокомісія в записці пояснення до проекту регламенту, досі не було підтверджено негативного впливу імпорту з України на ринок ЄС. 2023 року імпорт сільськогосподарської продукції з України становив лише 9% від загального імпорту агропродовольчої продукції ЄС.
У 2023 році експорт агропродовольчої продукції України становив $21,9 млрд, що становило 61% від загального експорту товарів з України (проти $23,4 млрд і 53% від загального експорту товарів у 2022 році).При цьому частка ЄС у загальному обсязі експорту агропродовольчої продукції з України у 2023 році склала 56,6% (55,1% у 2022 році) або $12,4 млрд ($12,9 млрд у 2022 році).
Питання збереження вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС є важливим для торговельного балансу України. Тому, без сумніву, якщо запропоновані торгові обмеження будуть запроваджені, Україна може мати справу з макроекономічною кризою.
Водночас, країни ЄС продовжують імпортувати російську продукцію АПК. Цифри спантеличують: у 2022/23 МР ЄС імпортував із Росії 835 тис. т зерна. Для порівняння, у 2021/22 році ці обсяги були трохи вищими — 1,152 млн т. Менш ніж за п'ять місяців 2023 року ці обсяги вже досягли 811 тис.
Цього року Україна може зіткнутися з макроекономічною кризою та девальвацією валюти, якщо не надійде міжнародна фінансова підтримка.
Торік у жовтні дефіцит платіжного балансу України досяг $2,95 млрд за місяць. Це найгірший показник із часів фінансової кризи 2008 року, коли дефіцит платіжного балансу сягав $2,3 млрд на місяць. Тоді у 2008-2009 роках українську гривню довелося девальвувати на 70%», - пояснили аналітики.
Дефіцит держбюджету в 2024 році становитиме $43,5 млрд. Передбачається, що $41 млрд надійде від міжнародних донорів, зокрема США. Якщо надійде хоча б половина цих коштів, за оцінками НБУ, валюту доведеться девальвувати на 25-30%. Якщо фінансової підтримки не буде, девальвація становитиме 40-50%.
З 13 лютого 2024р. польські фермери поновили акції протесту на кордоні з Україною. Вони виступають проти імпорту продовольства з України, стверджуючи, що це підриває їхню конкурентоспроможність.
Віце-прем'єр-міністр з відновлення України - Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України О. Кубраков повідомив, що у 2023 році українським коридором Чорним морем, відкритим після завершення "зернової ініціативи" (17 липня 2023 р.), було вивезено майже 27 млн. тонн вантажів, 70% яких складала аграрна продукція. За його словами, у січні 2024р. експорт агропродукції відбувався переважно завдяки морським перевезенням та становив 6,7 мільйона тонн.
У січні 2024 року Україна експортувала морем товарів на $1,9 млрд, що на 11% більше, ніж у грудні 2023 року. Загалом у січні було експортовано товарів на $3,4 млрд, що на 6,9% більше, ніж у грудні 2023 року.
Зокрема, Україна стрімко наростила експорт залізної руди - це більшою мірою пов'язано з розширенням роботи морського коридору. Так Україна у січні 2024р. експортувала понад 3 млн. тон залізної руди. Це на 90% більше, ніж у попередні місяці.
За даними Міністерства аграрної політики. У січні 2024р. Україна експортувала 6,3 млн. т. агропродукції.
● З них більшу частину було вивезено через порти - 5,4 млн т. (87%)
● Залізничним транспортом – 0,68 млн т. (11%)
● Автотранспортом – 0,13 млн т. (2%)
Як повідомив О. Кубраков, транзитом територією Польщі пройшло лише 0,37 мільйона тонн агропродукції, що становить близько 5% від загального обсягу.
Через територію Польщі у 2022 році ми експортували до 1 млн. тонн агропродукції на місяць. Тобто зараз через Польщу проходить утричі менше аграрного експорту, ніж він був у 2022р. При цьому автотранспортом Україна експортує лише 2% своєї агропродукції.
Це вказує на те, що затвердження польських аграрних асоціацій щодо перенасичення їхнього ринку не повністю відповідають дійсності.
Соціологія.
Кількість громадян, які вважають, що Захід втомився від України, зросла майже на третину з початку війни, згідно з даними дослідження Київського Міжнародного Інституту Соціології (КМІС) (від 17-23 лютого 2024 року).
Нині, як і раніше, більше тих, хто вважає, що Захід продовжує підтримувати Україну в міру своїх можливостей – 49%, але цей показник знизився з 76% наприкінці 2022 року. 44% вважають, що Захід втомився від України, його підтримка слабка, і що Захід хотів би поступок з боку України Росії. Наприкінці 2022 року так думали лише – 15%.
Зростання переконання в тому, що Захід готовий піти з України, є негативною тенденцією і згодом може призвести і до зниження та віри у перемогу.
Згідно з іншим опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», у лютому 2024 року 85% громадян вірили, що Україна переможе у війні з РФ. Але лише 19% вірять (проти 79%), що зможуть перемогти без допомоги західних країн.
В Україні зростає кількість тих громадян, які вважають, що необхідно шукати і дипломатичний шлях завершення війни. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Станом на початок лютого 2024 року 65% вірять, що війна завершиться поверненням під контроль України всіх територій, включаючи Донбас та Крим. (у травні 2023 року вірили у відновленні цілісності – 71%). У той же час, з 25% у травні 2022 року до 32% у лютому 2024 року побільшало тих, хто припускає, що в результаті війни можуть бути певні втрати територій. З цих 32% більше (19%) тих, хто вважає, що війна завершиться утриманням контрольованих зараз територій (у травні 2022 року таких було 6%, але з травня 2022 року Україна звільнила значну частину територій, тобто у 2024 році респонденти відповідали у умовах ситуації на полі бою, суттєво відмінна, від ситуації травня 2022 року).
9% вірять у звільнення всіх територій, які контролює Україна до 24 лютого 2022 року. 4% говорять про звільнення всіх територій разом із Донбасом, але без Криму.
За впевненості в Перемозі українці залишаються відкритими для переговорного процесу. У травні 2022 року 59%, а у лютому 2024 року 72% вважають, що Україна має шукати і дипломатичний шлях завершення війни (щоправда, у формулюванні питання йшлося просто про такий процес, а не про поступки).
Ситуація довкола України.
Військова та фінансова підтримка України.
Наразі в Адміністрації Президента США продовжують робити зусилля щодо розблокування пакету допомоги Україні та Ізраїлю. Президент США Д.Байден зустрівся з лідерами Конгресу та іншими союзниками, щоб знову спробувати переконати їх виділити допомогу Україні (близько 60 млрд дол. із загального пакета на загальну суму 95 млрд дол.) і не допустити шатдауну, він може настати вже 1 березня, коли закінчиться термін дії тимчасового бюджету У Білому домі хочуть, щоб Палата представників схвалила відповідний законопроект, ухвалений Сенатом. У західній пресі зазначають, що протистояння навколо допомоги Україні та Ізраїлю навіть може коштувати посади спікера Палати представників М. Джонсона, який, ймовірно, під впливом екс-президента Д. Трампа раніше відмовився ставити цей закон на голосування. Загалом пакет допомоги Україні та Ізраїлю зараз виступає як інструмент політичного протистояння між Демократами та Республіканцями. Ситуація залежатиме від того, чи зможуть сторони дійти будь-якого компромісу. Імовірно, фінансування Україні зможуть виділити до червня 2024 року, але якщо передвиборча боротьба між командами Д. Байдена та Д. Трампа прийматиме більш радикальні форми, то пакет допомоги Україні може «зависнути» в Конгресі до самих президентських виборів у листопаді 2024р.
Через дедалі гостріший брак боєприпасів, особового складу та фінансування становище України на фронті починає викликати велике занепокоєння в Європі.Зокрема, публічно було озвучено ймовірні закулісні дискусії лідерів НАТО та ЄС щодо можливості присутності західних військ в Україні.
Під час саміту ЄС щодо України 27 лютого в Парижі Президента Франції Еммануель Макрон заявив, що не слід виключати можливість відправлення західних військ до України, хоча консенсусу з цього приводу поки що немає. На цій зустрічі в Парижі були канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Польщі Анджей Дуда і прем'єр-міністри близько 20 інших країн ЄС, помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Брайєн і міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон.
Питання про відправку західних військ незадовго до саміту було також озвучене прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, повідомив журналістам, що «деякі члени НАТО та ЄС розглядають можливість відправлення солдатів в Україну на двосторонній основі». Він, додавши, що Словаччина, член ЄС та НАТО, не відправлятиме солдатів в Україну.
Пропозиція Е.Макрона про відправку військових до України була швидко відхилена Німеччиною. Віце-канцлер Роберт Хабек висловився, що «перспективи» на розміщення наземних військ в Україні «відсутні», і натомість запропонував Е. Макрону збільшити постачання зброї Києву.
У Кремлі речник президента РФ Дмитро Пєсков заявили, що прямий конфлікт з НАТО стане «неминучим», якщо західні країни відправлять війська в Україну.
З початку війни країни НАТО неодноразово заявляли, що першою метою Альянсу є запобігти третій світовій війні, і він не буде безпосередньо брати участь у бойових діях в Україні, але існує небезпека того, що війна зачепить і інші країни Європи.
Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив, що Захід має бути готовим до «десятирічної конфронтації» з Росією. «Якщо Путін переможе в Україні, немає жодної гарантії, що російська агресія не пошириться на інші країни».
У США висловили побоювання, що Україна може опинитися перед «катастрофічним» дефіцитом озброєнь та обваленням своєї системи протиповітряної оборони «найближчими тижнями» у разі, якщо вона не отримає додаткової підтримки.
Але в країнах НАТО продовжують існувати значні розбіжності щодо надання Україні західних ракет дальньої дії. Говорячи про пропозицію відправити в Україну потужні крилаті ракети "Taurus" на дебатах у Берліні канцлер німецької О.Шольц зазначив: "Німеччина займає позицію найбільшої військової держави, яка підтримує Україну в Європі, і збереже її. Однак очевидно, що ми не станемо учасником конфлікту, ні напряму , не опосередковано. Ці два принципи лежать в основі всіх моїх рішень. У зв'язку з цим Бундестаг ухвалив рішення проти відправки в Україну ракет "Taurus", які могли б кардинально змінити ситуацію.
На паризькому саміті Франція та Нідерланди погодили план Чехії щодо залучення 1,5 млрд євро для купівлі снарядів для України за межами Європи.
Зростаючий занепокоєння в Європі певною мірою обумовлений і повідомленнями про підготовку російських військових до нового наступу навесні або на початку літа поточного року, з метою скористатися зростаючими проблемами постачання України. В даний час, після захоплення м. Авдіївки в Донецькій області 17 лютого, військова ініціатива на фронті перейшла до військ РФ, які вже захопили села навколо м. Авдіївки та намагаються просуватися далеко на захід.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
