Війна в Україні рухається в бік ескалації. Про що може свідчити як зупинка "зернової угоди", так і новий підрив Кримського мосту, наступ ЗСУ на Запорізькому напрямку і російських сил на Куп'янському, що триває.
При цьому Чорноморське узбережжя України знову перетворюється на повноцінну зону бойових дій (після періоду часткової демілітаризації згідно з угодами з експорту української продукції сільського господарства, що тривали 1 рік - з 22 липня 2022 року по 17 липня 2023 року).
І, нова битва за контроль над північно-західною акваторією Чорного Моря (і можливість України використовувати свої порти для міжнародної торгівлі) може зіграти ключову роль у стратегічному вимірі війни.
Так 17 червня 2023р. РФ зупинила дію "зернової угоди". Також там заявили, що відкликають гарантії безпеки судноплавства в північно-західній акваторії Чорного моря, а також буде розформовано спільний координаційний центр у Стамбулі.
Основні причини, через які російське керівництво не вважало за потрібне продовжувати зернову угоду:
РФ не вдалося домогтися послаблення санкційного тиску. У РФ вимагали виконання низки умов, що стосувалися її власного експорту сільськогосподарської продукції, страхування торгівлі, повернення Россільгоспбанку до міжнародної платіжної системи SWIFT, експорту аміаку, та ін.
Ще однією ознакою ескалації, а також приводом для розриву РФ зернової угоди, став вибух на Кримському мосту. Інцидент стався в ніч на 17 липня 2023 р. Один проліт мосту в бік Тамані зруйновано, другий - у напрямку Керчі - просів. Оскільки залізнична частина мосту не постраждала, то на логістику російських військ на півдні України підрив матиме не значний вплив, але вочевидь позначиться на соціально-економічній та туристичній ситуації на півострові.
Найімовірніше, що за організацією вибуху стояли українські сили. В Україні очікували, що РФ не буде продовжувати дію зернового коридору і готувалися до цього. Атака на Кримський міст також дає посил внутрішній аудиторії - Україна не змінює території на експорт і від Криму не відмовляється.
З боку України це також спроба акцентувати увагу на слабкості путінського режиму, провокуючи її внутрішніх супротивників до чергової атаки на Кремль. Сигнал про те, що РФ не може захистити свою критично важливу інфраструктуру і дати гідну відповідь.
Нагадаємо, що після першого підриву Кримського мосту в жовтні 2023р. РФ розгорнула кампанію ракетного терору, який був спрямований на знищення енергетичної інфраструктури України (знищено та пошкоджено щонайменше 30% генерувальних потужностей).
На фронті тривають атаки ЗСУ на південь і північ від м.Бахмута. Як повідомляють у Генштабі, ЗСУ вибили росіян із позицій під Оріховим-Василівкою на Бахмутському напрямку. Українські сили прагнуть домогтися успіху під м.Бахмутом, щоб звідти розвивати наступ далі на південний схід.
На півдні в Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках. ЗСУ підтвердили заняття частини Старомайорського - села на Врем'євському виступі. Міністерство оборони України повідомляє, що українські війська звільнили майже 18 кв. км за минулий тиждень і 210,5 кв. км від початку контрнаступу. Зокрема, за тиждень було звільнено: 7 кв. км. на південному фланзі навколо Бахмута (від початку контрнаступу - 31 кв. км.), і 10,9 кв. км. на півдні (179,5 кв. км. від моменту контрнаступу).
Повідомляється про наступ російських військ на Куп'янському напрямку, в районі Кремінна-Лиман. Водночас малоймовірно, що йдеться про великомасштабний наступ. Тактичний наступ ЗС РФ на цьому напрямку має скоріше відволікаючий характер (спроба змусити Україну перекинути резерви із Запорізького фронту). Також проглядається спроба РФ створити загрозу з півночі для українських військ у м. Сіверську та н. п. Білогорівці, захоплення територій у цьому районі може забезпечити оборону окупованої частини Луганської області. Загалом, ЗС РФ прагнуть вийти на лівий берег Сіверського Дінця, щоб зайняти більш зручну лінію оборони. Для цього також йде наступ у бік Лиману і в бік Серебрянського лісництва.
Не виключено, що з урахуванням нешвидких темпів контрнаступу, українські війська вже восени можуть перейти в оборону.
У внутрішній політиці країни вкотре відбувається загострення конфлікту і конкуренції між президентською вертикаллю і місцевими елітами за фінансові потоки, що може свідчити і про підготовку до парламентських і президентських виборів. Так голова фракції Слуга народу у Верховній Раді України Давид Арахамія пригрозив закрити місцевій владі доступ до закупівель під час війни. Він зазначив, що якщо місцеві ради не припинять витрачати гроші на предмети не першої необхідності, на те, що ніяк не наближає нас до перемоги, то парламент внесе законодавчі обмеження на період воєнного стану.
Місцеві бюджети під час війни зросли завдяки значному збільшенню надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Місцеві бюджети становлять близько 25% від державного. Для порівняння: 2020 року їхній сукупний розмір становив 470 млрд грн, а цьогоріч планується на рівні понад 600 млрд. Державний бюджет на 2023 рік - 2,6 трлн грн. за видатками.
В Україні запустять платформу для моніторингу витрат на відновлення. Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій та ГО "Технології Прогресу" розпочали роботу над фінансованим Європейським Союзом проєктом "Контроль витрат на відновлення". Проєкт передбачає створення системи незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних і донорських коштів. За оцінками Світового банку, потреби України на відновлення і реконструкцію зросли - до $411 млрд. За даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, збитки, завдані Україні внаслідок війни, перевищують - $700 млрд.
Запуск цього проекту може бути наслідком певної недовіри європейських партнерів до представників української влади. Так країни-союзники прагнуть незалежно від уряду контролювати витрати великих коштів, що виділяються на відновлення України. Нагадаємо, що Єврокомісія пропонує зарезервувати для України в бюджеті ЄС €50 млрд на наступні чотири роки. Європейський Союз планує покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року.
З початком 2023 р. до бюджету країни вже надійшло близько 23 млрд дол. Згідно з новим проєктом бюджету на 2023 р., до кінця року планується залучити лише 38-40 млрд $ зарубіжної допомоги (тобто ще близько половини коштів).
Наразі країни-союзники вже заявили про зареєстровані зобов'язання перед Україною на суму близько 165,4 млрд євро. США - 70,7 млрд євро; Євросоюз - 68,4 млрд євро; Інші країни - 26,3 млрд євро.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямку ЗС РФ штурмують у районах Масютівки, Новоселівського, намагаючись витіснити ЗСУ за межі р.Оскола.
На Донбасі: ЗС РФ припинили активно наступати на Лиманському, Бахмутському, Мар'їнському, Авдіївському напрямках. Основні локальні зіткнення тривають у районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Серебрянського лісу в Луганській області. На Донеччині відбито атаки - у районах населених пунктів Красногорівки, Рівного, Новомихайлівки, Богданівки, Веселого, Первомайського, Оріхово-Василівки, Григорівки, Іванівського і південно-східніше Білої гори.
Ситуація на Південному напрямку: У Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському і Бердянському напрямках у районі Макарівки, Старомайорського; Новодарівки, Приютного; Малої Токмачки, Новопокрівки; П'ятихатки, Грозового. ЗСУ підтвердили заняття частини Старомайорського - села на Врем'євському виступі.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. у Чорному морі перебувають 14 кораблів, 2 з них споряджені 12 "Калібрами".
РФ знову активізувала атаки на об'єкти критичної інфраструктури та військові об'єкти, при цьому основним напрямком удару стає Одеська область.
За даними військового командування України, в ніч на 19 липня, протягом кількох хвиль атак РФ застосували:
- 16 "Калібрів", імовірно, з малого ракетного корабля "Ингушетия" і фрегата "Адмирал Эссен" з акваторії Чорного моря. Збито 13.
- вісім крилатих ракет Х-22 з літаків Ту-22М3 в акваторії Чорного моря. Не збито жодної.
- шість крилатих ракет "Онікс" із берегового ракетного комплексу "Бастіон" у Криму. Не збито жодної.
- одну керовану авіаційну ракету Х-59 з винищувача Су-35 з акваторії Чорного моря. Збито.
- 32 "Шахіда" з полігону Чауда (Крим) і Приморсько-Ахтарська (Ростовська область). Збито 23.
Повідомляється, що не збиті ППО ракети Х-22 і "Онікс" були спрямовані по інфраструктурі Одеської області.
Карти бойових дій.
Вибух на Кримському мосту.
Уночі 17 липня на Кримському мосту стався вибух. Повідомлялося, що один проліт мосту в бік Тамані зруйновано, другий - у напрямку Керчі - просів. У районі 145 опори Кримського мосту знайдено уламки водних мотоциклів.
Прес-секретар президента РФ Д.Пєсков прокоментував підрив Кримського мосту: "якщо брати кінцеву перспективу, то відповіддю буде досягнення цілей "СВО"; "ми знаємо, хто за цим стоїть";
Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв закликав до вбивства вищого військово-політичного керівництва України після підриву Кримського мосту. "Треба підривати їхні власні будинки і будинки їхніх родичів. Шукати і ліквідовувати їхніх подільників, відмовляючись від прісної ідеї судового процесу над ними. Але головне - знищувати вище керівництво терористичних формувань, у яких щілинах би ці комахи не ховалися. Це важко, але можливо", - написав Д.Медведєв. Зазначимо, що рівно рік тому Д.Медведєв погрожував Україні "судним днем" у разі атаки на Кримський міст.
У ЗМІ повідомляли, що в момент вибуху нібито на Кримському мосту, над Чорним морем нібито літав розвідувально-ударний безпілотник ВПС США MQ-9 Reaper.
Про те, що атаку на міст провели СБУ і ВМС України з використанням морських дронів повідомляли українські ЗМІ. У СБУ натякають на свою участь у новому підриві Кримського мосту. Відомство публікує віршик про те, що міст "пішов поспати" і уточнює, що "музика народна, слова СБУ". У СБУ заявили, що оприлюднять інформацію про підрив Кримського мосту після перемоги. "Поки що ми з цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав військового навантаження", - сказав речник СБУ Артем Дехтяренко.
При цьому оперкомандування "Південь" припускає, що пошкодження Кримського мосту - "російська провокація", щоб не продовжувати зернову угоду, яка закінчується сьогодні - 17 липня.
Що стосується наслідків, то, оскільки залізнична частина мосту не постраждала, то на логістиці російських військ на півдні України нинішній підрив позначиться не критично.
Наступного дня в Криму здетонує склад із боєприпасами на полігоні в Кіровському районі на сході півострова. Через це вже перекрито трасу "Таврида", близько двох тисяч жителів можуть бути евакуйовані з прилеглих територій. Проводиться відселення з чотирьох сіл: Кринички, Айвазовське, Абрикосівка і Привітне. Повідомляють, що відселяють людей щонайменше на добу.
Внутрішня ситуація в Україні
Верховна Рада може перекрити місцевій владі державні закупівлі на період воєнного стану.
У внутрішній політиці країни вкотре відбувається загострення конфлікту і конкуренції між президентською вертикаллю і місцевими елітами за фінансові потоки, що може свідчити і про підготовку до парламентських і президентських виборів.
Верховна Рада може перекрити місцевій владі державні закупівлі на період воєнного стану. Глава фракції Слуга народу в парламенті Давид Арахамія пригрозив закрити місцевій владі доступ до закупівель під час війни. У своєму телеграм-каналі народний депутат опублікував пост - "останнє попередження". Він зазначив, що якщо місцеві ради не припинять витрачати гроші на предмети не першої необхідності, на те, що ніяк не наближає нас до перемоги, то парламент внесе законодавчі обмеження на період воєнного стану. "Ми в парламенті активно обговорюємо ідею обмеження розпорядження цими коштами, але зупиняє нас тільки те, що ми знаємо: коли ми це зробимо, ви почнете гучно кричати про "напад на децентралізацію", що "влада атакує місцеве самоврядування" і поширювати інші подібні меседжі", - написав Д.Арахамія. Він вважає, що в суспільстві назріває "дуже серйозне невдоволення" діями місцевої влади у зв'язку "з усіма цими історіями про барабани, стадіони, люксові овочерізки, перекладання бруківки".
Місцеві бюджети під час війни зросли завдяки значному збільшенню надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Також значним наповнювачем місцевих бюджетів є трансферти з державного бюджету.
Місцеві бюджети під час війни зросли. Основне джерело наповнення місцевих бюджетів - це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 18% від офіційних доходів громадян. До війни надходження від ПДФО до місцевих бюджетів, згідно з дослідженням Центру спільних дій, становили від 45% до 55%. На той момент на місцеві ради розподілялося 60% ПДФО. З листопада 2021 року, коли було підписано меморандум про стримування цін на природний газ для централізованого опалення, місцевим радам додали ще 4% ПДФО.
Місцеві бюджети становлять близько 25% від державного. Для порівняння: 2020 року їхній сукупний розмір становив 470 млрд грн, а цього року планується на рівні понад 600 млрд. Це велика цифра. Державний бюджет на 2023 рік - 2,6 трлн грн за видатками.
В Україні запустять платформу для моніторингу витрат на відновлення.
Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій та ГО "Технології Прогресу" розпочали роботу над фінансованим Європейським Союзом проєктом "Контроль витрат на відновлення". Проєкт передбачає створення системи незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних і донорських коштів.
Для реалізації проєкту розробляється окрема онлайн-платформа Big Recovery Portal, що дасть змогу:
вести відкриту базу проєктів відновлення, які реалізують держава, громади, донори та благодійники;
- моніторити витрати за цими проєктами з відкритих джерел;
- аналізувати пріоритетність і доцільність проєктів, їхні ризики та можливі вади;
- залучати активних громадян і громадських організацій до моніторингу конкретних проєктів відновлення через механізм зворотного зв'язку.
Big Recovery Portal буде інтегрований із системою е-закупівель Prozzoro, базою даних зруйнованих під час російської агресії об'єктів damaged.in.ua та іншими джерелами відкритих даних. Портал взаємодіятиме з цифровою екосистемою відновлення DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), над якою працює Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури разом із коаліцією RISE.
За оцінками Світового банку, потреби України на відновлення і реконструкцію зросли - до $411 млрд. За даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, збитки, завдані Україні внаслідок війни, перевищують - $700 млрд. Нагадаємо, що Єврокомісія пропонує зарезервувати для України в бюджеті ЄС €50 млрд на наступні чотири роки. Європейський Союз планує покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року.
Наразі країни союзники вже заявили про зареєстровані зобов'язання перед Україною на суму близько - 165,4 млрд євро. (згідно з даними Kiel Institute for the World Economy). США - 70,7 млрд євро; Євросоюз - 68,4 млрд євро; Інші країни - 26,3 млрд євро.
З початком 2023 р. до бюджету країни вже надійшло близько 23 млрд дол. Нагадаємо, що згідно з новим проєктом бюджету на 2023 р., до кінця року планується залучити лише 38-40 млрд $ закордонної допомоги (тобто ще близько половини коштів).
Проєкт "Контроль витрат на відбудову", який передбачає створення системи незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних і донорських коштів, є наслідком певної недовіри європейських партнерів до представників української влади. Так країни-союзники прагнуть незалежно контролювати витрати великих коштів, що виділяються на відновлення України.
Соціологія.
Президент України користується високою підтримкою серед населення в провідних країнах світу, таких як, США, Великобританія, Канада, Німеччина та ін. Як показує нове опитування Pew Research Center, до Президента України Володимира Зеленського населення в 24 країнах ставиться позитивно, йому висловлюють довіру близько 51%. 39% - дотримуються протилежної думки. Але думки про В.Зеленського різняться залежно від країни, і менше половини довіряють його лідерству в 10 країнах, включно з країнами-членами НАТО Угорщиною (11%), Грецією (28%) та Італією (38%). Довіра до Зеленського коливається від 86% у Швеції до всього 11% в Угорщині. Крім Угорщини, половина або більше не довіряють українському лідеру в Греції, Мексиці, Італії, Ізраїлі, Бразилії та Аргентині. У Великій Британії В.Зеленського підтримують - 77%; у Нідерландах - 73%; у Польщі - 70%; у Канаді - 65%; у Німеччині - 62%; у США - 56%; в Іспанії - 55%; Франція - 50%.
Позитивна думка про НАТО в 11 опитаних країнах-членах коливається від 93% у Польщі до 40% у Греції. А у Швеції, яка зараз веде переговори про вступ до НАТО, 78% позитивно ставляться до альянсу. Серед цих країн прихильність НАТО історично була здебільшого стабільною і особливо високою після російського вторгнення.
Міністр оборони О.Резніков запропонував розмістити іноземні військові бази в Україні.
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що деякі положення конституції України необхідно уточнити перед вступом країни в НАТО. Він назвав застарілою конституційну норму про неприпустимість розміщення іноземних військових баз на території республіки.
А.Резніков закликав доповнити статтю 17 (про захист суверенітету і територіальної цілісності України) тезою, що Україна самостійно обирає механізми гарантування своєї безпеки, зокрема шляхом приєднання до міжнародних договорів або організацій. "Це більш чітко розкриє та унормує ідею європейського та євроатлантичного курсу, закладену в абзаці 5 преамбули", - пояснив очільник Міноборони.
"Зрозуміло, що за необхідності можна знайти юридичну формулу, щоб не називати базу базою, а якимось "центром взаємодії та обміну досвідом" або щось іще. Але навіщо? Треба прибрати це обмеження, яке втратило актуальність, щоб знищити ґрунт для спекуляцій", - заявив міністр оборони.
У ст. 17 Конституції України, зокрема, сказано, що: "На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розміщення іноземних військових баз.". Нагадаємо, що під час війни вносити зміни до Конституції заборонено.
Водночас Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не зацікавлена в розміщенні іноземних військ на своїй території. Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналістів про висловлену в Польщі ініціативу щодо розміщення польських миротворчих підрозділів в Україні. "Питання про розміщення у нас польських військ ніхто не порушує. У цьому не зацікавлені ні країни НАТО, ні ми - поки ми не в Альянсі, щоб у нас розташовувалися ті чи інші іноземні збройні сили. Власних збройних сил України достатньо, питання лише в конкретній сучасній зброї натовського зразка", - сказав Президент.
Ситуація довкола України.
Дію зернової угоди було зупинено.
У Росії 17 липня 2023 р. заявили про припинення дії "зернової угоди", що стало зрозуміло із заяви прес-секретаря Кремля Д. Пєскова. Також у російському МЗС заявили, що нібито "офіційно повідомила Туреччину та Україну про заперечення проти продовження "зернової угоди". РФ заявила, що відкликає гарантії безпеки судноплавства в північно-західній акваторії Чорного моря через завершення зернової угоди. Також буде розформовано спільний координаційний центр у Стамбулі.
З чуток, в Україні були впевнені, що "зернова угода" не буде продовжена і готувалися до цього. Удар по Кримському мосту був свого роду фінальним акордом угоди, найімовірніше за ним стояли українські сили. Для внутрішньої аудиторії виглядає так, що Україна не розмінює території на торгівлю і від Криму не відмовляється.
У РФ стверджують, що повернутися до виконання "зернової угоди", але за умови, що її "домовленості будуть виконані". Нагадаємо, що в РФ вимагали виконання низки умов, які стосувалися її власного експорту сільськогосподарської продукції, добрив, повернення Россільгоспбанку в міжнародну платіжну систему SWIFT тощо.
У КНР висловили сподівання, що зернова угода й надалі реалізовуватиметься всіма країнами-учасниками. Так 17 липня офіційний представник МЗС КНР Мао Нін заявила, що: "Китай сподівається, що ініціатива про перевезення зерна буде і далі здійснюватися в повному обсязі".
Зернову угоду продовжували вже тричі: вперше її було укладено на 120 днів - 17 листопада, вдруге на 60 днів - 18 березня, і втретє на 60 днів - 17 травня, до 17 липня.
Для вивезення продукції Україна й надалі використовуватиме порти Дунаю, і, можливо, організовуватиме каботажне плавання вздовж берегів України, Румунії та Болгарії (в Україні уряд України обіцяє обіцяє страхування таких вантажів). Своєю чергою, можна очікувати, що якщо РФ і не почне атакувати ці судна (це малоймовірно), то буде використовувати різного роду провокації та мінування маршрутів, руйнувати портову інфраструктуру України, що значно ускладнить морські перевезення.
Згідно з даними ООН, через три українські порти було вивезено 32,8 мільйона тонн сільгосппродукції. За номенклатурою продукції лідирує кукурудза (експортовано 17 млн т), на другому місці пшениця (9 млн т), на третьому - продукція соняшнику (2 млн т олії та 2 млн т - насіння).
Експорт української агропродукції здебільшого вирушав до КНР (7,9 млн тонн), Іспанії (5,9 млн тонн), Туреччини (3,2 млн тонн), Італії (2 млн тонн), Нідерландів (1,92 млн тонн), Єгипту (1,5 млн тонн), Бангладеш (1 млн тонн).
Річ у тім, що експорт продовольства здійснювався з України не тільки через порти, обумовлені в зерновій угоді, а й через порти на р. Дунаї.
Тому динаміка експорту української агропродукції, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, дещо відрізняється від даних ООН. З початку функціонування зернової угоди від 1 серпня 2022 р. до кінця травня 2023 р. Україна експортувала 65 млн тонн агропродукції, з них близько 49 млн тонн (75%) було вивезено через порти і лише близько 16 млн було вивезено іншим видом транспорту. Зокрема, залізничним - 10 млн тонн; автомобільним - 5 млн тонн; пороми - 0,64 млн тонн.
Через зупинення дії зернової угоди Україна може втратити майже чверть експортного прибутку. За нашими підрахунками експорт через порти приніс Україні близько - 14,7 млрд дол. (загальний експортний прибуток у 2022 році склав - 44 млрд дол.). Орієнтовно експорт за зерновою угодою міг принести Україні - близько 10 млрд дол.
Ситуацію для України погіршує надходження нового врожаю та обмеженість потужностей його зберігання.
Водночас зупинка "Зернової угоди" означає і зняття з України зобов'язань щодо невикористання портової інфраструктури у військових цілях. І тепер українські порти можуть використовуватися і для постачання зброї (звісно, з урахуванням значних ризиків безпеки).
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
