Проєкт Державного бюджету на 2025 рік свідчить про те, що в Уряді очікують, що війна продовжиться наступного року. При цьому видатки на оборону та безпеку в 2025 році формально планують залишити на рівні 2024 року (без урахування рівня інфляції), хоча вони можуть бути знову збільшені протягом наступного року. Так, 13 вересня Кабінет Міністрів затвердив проєкт (№ 12000) Державного бюджету України на 2025 рік. Як повідомили в Кабінеті Міністрів, документом передбачені три ключові пріоритети: оборона, фінансування захищених статей та підтримка регіонів і бізнесу. На оборону в 2025 році працюватимуть усі внутрішні ресурси держави.
Попередньо, у запропонованому проєкті закону:
Доходи держави в 2025 році заплановані на рівні 2,3 трлн гривень, вони зростуть на 192 млрд грн, або на 9%, порівняно з планом на 2024 рік (2,1 трлн гривень).
Видатки зростуть на 18% – 3,9 трлн гривень проти 3,3 трлн гривень у 2024 році. При цьому Верховна Рада цього року проголосувала за збільшення видатків майже на 500 млрд гривень. Таким чином, якщо порівнювати з поточною версією бюджету-2024, то видатки бюджету-2025 зростуть на 3%.
Дефіцит бюджету складе 1,54 трлн гривень (у 2024 році – 1,57 трлн гривень) – 19% ВВП (у 2024 році дефіцит був 20% ВВП) або 67% від доходів бюджету.
Зростання ВВП України дещо сповільниться, і за підсумками 2025 року очікується на рівні 2,7% (8,4 трлн грн.), у 2024 році – 3,5% (7,4 трлн грн.), у 2023 році ВВП зріс на 5,3%. Курс гривні в 2025 році складе в середньому 45 грн/$ 1, у цьому році середньорічний курс був закладений на рівні 41,2 грн/$ 1.
Видатки на оборону зростуть до 2,22 трлн грн (26,3% від прогнозованого ВВП). З них 1,1 трлн грн піде на зарплати військовим. Майже 575 млрд грн – на виробництво, закупівлю та ремонт військової техніки. Загальний оборонний бюджет-2024 був практично ідентичним: 1,7 трлн грн виділили одразу. Пізніше Кабмін вимагав додати ще 500 млрд грн, яких не вистачало на зарплати військовим. Таким чином, Уряд очікує, що війна триватиме весь 2025 рік.
Очікується, що Міністерству оборони виділять 1,56 трлн гривень (+35%), Головному управлінню розвідки – 24,9 млрд (+37%), Службі зовнішньої розвідки – 6,5 млрд грн (+8%), СБУ – 41,7 млрд грн (+19%), РНБО – 322,8 млн грн (+3%).
Державні запозичення загального фонду плануються в обсязі 2,237 трлн грн (близько 54 млрд дол.), зокрема внутрішні – 579,2 млрд грн (близько 14 млрд дол.) і зовнішні – 1,658 трлн грн (близько 40 млрд дол.). Із них 129,39 млрд грн піде на погашення зовнішнього боргу, після чого зовнішнє фінансування складатиме 1,529 трлн грн. Поки що не весь обсяг зовнішніх запозичень підтверджений міжнародними партнерами, що потребує подальшої роботи.
Уряд очікує, що державний борг має знизитися з прогнозованих на 2024 рік 100,5% ВВП до 97%. Граничний обсяг державного боргу станом на 31 грудня 2025 року визначений на рівні 8 трлн 182,83 млрд грн. Для порівняння, граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2024 року – 7 трлн 734,7 млрд грн. Станом на 31 липня 2024 року державний і гарантований державою борг України складав 6 трлн 374,0 млрд грн.
Зростання споживчих цін прискориться у 2025 році до 9,5% порівняно з 2024 роком (очікується 7,9%). Рівень безробіття дещо скоротиться до 17,7% із 18,2% у 2024 році. Прогнозується зростання середньомісячної заробітної плати у 2025 році як у номінальному вираженні на 18,5%, так і в реальному – на 8,1% порівняно з попереднім роком. Середньомісячна заробітна плата встановлена на рівні 24 389 гривень. У 2024 році – 20 581 грн.
Планується запровадити трирічний мораторій на підвищення соціальних виплат. У 2025 році базовий державний соціальний стандарт, зокрема мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, залишаються на рівні грудня 2024 року, виходячи з того, що прожитковий мінімум на одну особу встановлений у розмірі 2920 гривень.
Підвищення податків. На 2025 рік врахований додатковий ресурс, передбачений проєктом змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану (№ 11416-д), у розмірі 122,4 млрд гривень. Зокрема, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% дасть 107,7 млрд гривень; встановлення військового збору для платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, а саме для фізичних осіб-підприємців I, II, III і IV груп – 13,7 млрд гривень, юридичних осіб III групи – 929 млн гривень.
Відбувається скорочення видатків на соціальний захист. Так, на підтримку соціально незахищених громадян виділено 420 млрд грн. (на 50 млрд грн менше, ніж у 2024 році, коли було 470 млрд грн), з яких на дотацію Пенсійного фонду спрямують 280 млрд грн. А на соціальний захист громадян – 80,8 млрд грн.
Кількість отримувачів субсидій і пільг скоротиться на 400 тисяч (на 12,5%). Загальна сума з бюджету буде меншою на 15,2% (скорочення з 49,9 млрд грн до 42,3 млрд грн). На виплату житлових субсидій у 2025 році планується витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 млн сімей.
Планується скоротити видатки на фінансування заходів ветеранської політики у 2025 році: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн.
На медицину передбачено 214 млрд грн (у плані на 2024 рік було 207 млрд грн).
На освіту – 167 млрд грн (у плані на 2024 рік було 174 млрд грн
На розвиток культури та інформаційного простору – 9,6 млрд грн (у 2024 році було 10,2 млрд грн).
На функціонування Телемарафону – 1,6 млрд грн (у 2024 році було 1,5 млрд грн).
Для підтримки наукових досліджень у сфері оборонно-промислового комплексу, енергетики та енергоефективності передбачено 14,0 млрд грн.
Дорожній фонд – 43,2 млрд грн. Більше половини цієї суми – 24,35 млрд грн уряд витратить на обслуговування боргів колишнього "Укравтодору" (Агентство відновлення).
Менше коштів закладено на підтримку бізнесу. У плані-2025 зникли низка програм підтримки в межах видатків Міністерства економіки. Підтримка бізнесу передбачає фінансування Фонду розвитку підприємництва – 18 млрд грн (як і в 2024 році) на надання пільгових кредитів за програмою «5-7-9%», а також 1,4 млрд грн на гранти для бізнесу.
Для підтримки регіонів передбачено – 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах, що дозволить місцевим бюджетам забезпечити доступність комунальних послуг для населення.
Загалом, запропонований урядом проєкт бюджету ще пройде "сито" Верховної Ради, де його очікують суттєві зміни. Свої корективи можуть внести й іноземні донори, зокрема МВФ.
Ситуація на фронті в Донецькій області для українських військ залишається складною, оскільки війська РФ зберігають порівняно високі темпи просування. На Покровському напрямку, в районі так званого Невельського виступу, російські війська просунулися в населений пункт Желанне Перше, більша частина якого вже захоплена. Бої йдуть уже на підступах до н.п. Желанне Друге. У РФ заявили про повне захоплення н.п. Українськ (Генштаб України поки це не підтвердив). Раніше на схід від н.п. Українськ росіяни захопили н.п. Лісівка. Таким чином, РФ намагається розвивати наступ у бік н.п. Гірник (бої вже йдуть на околицях), а також повністю витіснити ЗСУ за річку Вовча. Якщо на цьому напрямку просування РФ продовжиться, Україні незабаром доведеться залишити так званий Невельський виступ.
На Лиманській ділянці фронту війська РФ просунулися приблизно на три кілометри на захід у напрямку н.п. Невське та н.п. Терни.
Російські війська також наступають на захід від м. Красногорівка, бої підійшли до села Остре. Втрата с. Остре ставить під загрозу укріпрайон ЗСУ в н.п. Георгіївка та н.п. Максиміліанівка, які прикривають зі сходу м. Курахове.
В районі м. Вугледар росіяни наступають південніше нещодавно захопленого Водяного, підходячи до Вугледара з північного сходу. Також у РФ значне просування під Великою Новосілкою в бік села Золота Нива з боку нещодавно захопленої Пречистівки. У Золотій Ниві тривають бойові дії.
На Куп’янському напрямку росіяни просуваються в напрямку річки Оскіл у Харківській області, зокрема, в районі Піщаного (до Осколу залишилося 4 кілометри) та південніше — Макіївки.
Швидке просування РФ у Донецькій області змусило українське командування почати передислокацію деяких підрозділів з Курської області для посилення оборони під м. Покровськ.
Водночас контрнаступ російських військ у Курській області поки не дав відчутного результату. Очевидно, що російське керівництво, для якого українське вторгнення в Курську область є значним інформаційним подразником, докладе великих зусиль для ліквідації українського плацдарму до виборів у США, з метою позбавити Україну її переваги на потенційних переговорах з новою адміністрацією президента США. Своєю чергою, Україна прагнутиме зробити все, щоб закріпитися в Курській області, як мінімум до американських виборів, оскільки ліквідація Курського плацдарму в цей період може завдати значної політичної шкоди українському керівництву. Втрата Курського плацдарму викличе шквал критики на адресу президента України не лише всередині країни, а й за кордоном, де В. Зеленського можуть звинуватити у недоцільності проведення Курської операції, а також у погіршенні ситуації на Покровському напрямку в Донецькій області.
Загалом, на Курській ділянці війська РФ наступають на південний захід від н.п. Кореневе. Бої тривають на західному, лівому фланзі українського плацдарму в Курській області. Війська РФ відтіснили ЗСУ від річки Сейм, знявши проблему логістики для угруповання російських військ у Глушківському районі, яке раніше могло постачатися лише через переправи через річку. ЗСУ контратакують західніше через кордон із Глушківським районом. Міноборони РФ заявило про атаки ЗСУ в районах Нового Шляху, Медвежого та Веселого. Судячи з усього, українські війська намагаються таким чином із півдня зайти в тил російському угрупованню, яке наступає на схід.
Зняття обмежень на далекобійні удари по РФ і «План перемоги» для України. Президент України В. Зеленський має намір презентувати свій «План перемоги» західним партнерам з метою збільшити фінансування та військову допомогу Україні на тлі зростаючої бюджетної кризи.
За чутками, «План перемоги», який хоче представити Україна, включає наступні пункти:
1.Список з 30–150 військових, економічних і логістичних цілей на території РФ, які Україна хоче вразити, та номенклатура ракетних систем (пускові установки та кількість ракет), які для цього необхідно отримати від США, Великої Британії, Німеччини та Франції. Йдеться насамперед про далекобійні ракети ATACAMS (дистанція понад 500 км), а також деякі модифікації ракет SCALP і Storm Shadow. Цілями для цих ударів мають стати військові, економічні та логістичні об’єкти в європейській частині РФ, включаючи м. Москва.
2.Нові пакети військової допомоги — бронетехніка, артилерія, авіація — для озброєння українських резервів та підготовки нового контрнаступу.
3.Створення безпольотної зони над західною Україною (силами ППО США, Польщі, Румунії та інших країн), нові масштабні поставки засобів ППО в Україну для прикриття нового контрнаступу та захисту українського енергетичного сектору.
4.Нові пакети фінансової допомоги Україні для подолання бюджетного дефіциту та санкції щодо третіх країн, які продовжують торговельні відносини з РФ.
5.Гарантії майбутнього членства в НАТО та безпеки.
Як вважають у президента України, якщо вдасться зруйнувати на європейській території РФ російську військову та економічну інфраструктуру, РФ повинна буде погодитися на мирне врегулювання на умовах України.
У західних країнах ведуться активні дискусії щодо цього питання. США та інші країни НАТО не поспішають давати «зелене світло» Україні на застосування західної зброї для нанесення ударів по території РФ, оскільки вважають, що це може втягнути їх у війну та спровокувати ядерний конфлікт. Паралельно адміністрація президента США Джо Байдена стикається з тиском з боку деяких союзників по НАТО, які вимагають зайняти більш агресивну позицію.
Повна відмова західних партнерів надати можливість Україні завдавати ударів західною зброєю по території РФ буде інформаційно занадто болючою для українського керівництва, тому, ймовірно, прохання буде задоволено частково. Можливо, в результаті дискусій союзники дозволять Україні завдавати ударів по РФ британськими Storm Shadow або французькими Scalp. А заборона США на застосування далекобійних версій ATACMS залишиться в силі. Ракети з радіусом дії 250 кілометрів можуть вразити 14 аеродромів і аеропортів, один нафтопереробний завод, а також штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону, звідки, ймовірно, здійснюється керівництво російськими військовими операціями в Україні.
Водночас таке рішення може спровокувати новий виток ескалації, оскільки в РФ це сприймуть як пряме втручання західних країн у конфлікт. Росія вже неодноразово заявляла, що готує відповідь на такі дії.
Примітно, що російські військові вивели кораблі з порту Новоросійська, другої за значенням бази ВМФ у Чорному морі. Саме до Новоросійська наприкінці 2023 року передислокували кораблі Чорноморського флоту із Севастополя після українських ударів. Із ймовірної зони ураження західними ракетами також виводять літаки, які опинилися в зоні ураження ракет ATACMS.
Дії РФ можуть свідчити про те, що Москва вважає питання зняття обмежень на використання західних ракет для ударів по цілях у РФ вирішеним.
Загалом, формуються передумови для нового витка ескалації між РФ і західними країнами. Попри це, у світі також спостерігається інтенсифікація діалогу щодо мирного врегулювання. Поки що більшість підходів не стосуються завершення війни, а є спробою знизити напругу та заморозити конфлікт, оскільки всі мирні ініціативи не містять спроб встановити новий геополітичний баланс. Тому ймовірність того, що сторони зможуть домовитися, дуже низька, поки не буде вирішено геополітичне суперництво між США, КНР і РФ. Схоже на те, що дискусії навколо мирних переговорів усе більше зміщуються на китайську платформу і зводяться до обговорення різних варіантів саме китайського мирного плану.
Залишається інтрига щодо того, яким буде формат Другого Глобального саміту миру, чи братимуть у ньому одночасно участь Україна і РФ, а також КНР, або вони проведуть свої окремі заходи. Ситуація, ймовірно, буде коригуватися залежно від результатів протистояння на президентських виборах у США. Залежно від того, хто буде перемагати – кандидат від республіканців Д. Трамп або кандидат від демократів К. Гарріс, позиція українського керівництва і ставлення до мирного процесу основних переговорників у певній мірі змінюватимуться.
Позиція екс-президента США Д. Трампа щодо мирних переговорів. Кандидат у президенти від Республіканців Д. Трамп неодноразово заявляв, що у разі його обрання він завершить війну в Україні ще до своєї інавгурації. Однак він не надав подробиць свого плану.
Кандидат на пост віце-президента від Республіканської партії Джей Ді Венс заявив в інтерв’ю Шону Райану 12 вересня, що план Д. Трампа може включати створення особливої демілітаризованої зони між Україною та Росією. За словами Венса, Україна збереже свій суверенітет, але їй доведеться пожертвувати частиною своїх територій і дати Росії гарантії про те, що вона не вступить до НАТО. По суті, йдеться про заморожування війни та нейтральний статус України. Ситуація виглядає гірше, ніж під час Стамбульських домовленостей у березні 2022 року.
Переважно цей варіант сприймуть в українському суспільстві як поразку, оскільки більшість (понад 60%) підтримує продовження війни до звільнення всіх територій. Це може стати активним інструментом для опозиції, а політична підтримка чинного керівництва країни почне знижуватися. У підсумку це навіть може призвести до втрати влади командою Президента.
Водночас другий замах на Д. Трампа, який стався 15 вересня, через кілька днів після виступу Джей Ді Венса, викликав підозри щодо можливого українського сліду. Чоловік, затриманий під час ймовірного замаху на Трампа, за повідомленнями західних ЗМІ, нібито висловлював підтримку Україні.
Україна намагається максимально дистанціюватися від цієї події, оскільки прагне зберегти нормальні відносини з командою екс-президента США (особливо це важливо, якщо Д. Трамп виграє вибори). Саме тому Президент України В. Зеленський швидко відреагував і різко засудив нову спробу замаху на кандидата в президенти США Дональда Трампа.
Ми попереджали два місяці тому, що замах на Д.Трампа може повторитися, і цей прогноз справдився. Це може свідчити про те, що за першим замахом стояла група осіб, які ставлять за мету фізичне усунення Д. Трампа, і якщо це так, спроби можуть продовжитися.
Карти бойових дій.
Курська область.
Донецька область.
Внутрішня ситуація.
Проєкт Державного бюджету на 2025 рік.
13 вересня Уряд затвердив проєкт (№ 12000) Державного бюджету України на 2025 рік, який уже передано на розгляд Верховної Ради України. Як повідомили в Кабінеті Міністрів, документом передбачено три ключових пріоритети – оборона, фінансування захищених статей та підтримка регіонів і бізнесу. У 2025 році всі внутрішні ресурси держави працюватимуть на оборону.
Попередньо, згідно з запропонованим проєктом закону:
Доходи держави в 2025 році заплановані на рівні 2,3 трлн грн, що на 192 млрд грн або 9% більше порівняно з планом на 2024 рік (2,1 трлн грн).
Витрати збільшаться на 18% – до 3,9 трлн грн проти 3,3 трлн грн у 2024 році. Верховна Рада цього року проголосувала за збільшення витрат на майже 500 млрд грн. Таким чином, порівняно з поточною версією бюджету-2024, витрати бюджету-2025 зростуть на 3%.
Дефіцит бюджету становитиме 1,54 трлн грн (у 2024 році – 1,57 трлн грн) – 19% від ВВП (у 2024 році дефіцит був 20% від ВВП), або 67% від доходів бюджету.
Зростання ВВП України дещо сповільниться і за підсумками 2025 року очікується на рівні 2,7% (8,4 трлн грн), у 2024 році – 3,5% (7,4 трлн грн), у 2023 році ВВП зріс на 5,3%.
Курс гривні в 2025 році в середньому становитиме 45 грн/$1, тоді як середньорічний курс цього року закладений на рівні 41,2 грн/$1.
Витрати на оборону збільшаться до 2,22 трлн грн (26,3% від прогнозованого ВВП). З них 1,1 трлн грн буде спрямовано на зарплати військовим, а майже 575 млрд грн – на виробництво, закупівлю та ремонт військової техніки. Загальний оборонний бюджет на 2024 рік був практично ідентичним: спочатку виділили 1,7 трлн грн, пізніше Кабмін вимагав додати ще 500 млрд грн, яких бракувало для виплати зарплат військовим. Таким чином, уряд розраховує, що війна триватиме весь наступний 2025 рік.
Очікується, що Міністерству оборони виділять 1,56 трлн грн (+35%), Головному управлінню розвідки – 24,9 млрд грн (+37%), Службі зовнішньої розвідки – 6,5 млрд грн (+8%), СБУ – 41,7 млрд грн (+19%), РНБО – 322,8 млн грн (+3%).
Державні запозичення загального фонду плануються в обсязі 2,237 трлн грн (приблизно 54 млрд доларів), з яких внутрішні – 579,2 млрд грн (близько 14 млрд доларів), а зовнішні – 1,658 трлн грн (близько 40 млрд доларів). Із цієї суми 129,39 млрд грн піде на погашення зовнішнього боргу, після чого зовнішнє фінансування становитиме 1,529 трлн грн. Поки що не весь обсяг зовнішніх запозичень підтверджений міжнародними партнерами, що вимагає подальшої роботи.
Уряд очікує, що державний борг знизиться з прогнозованих у 2024 році 100,5% від ВВП до 97%.
Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2025 року визначено на рівні 8 трлн 182,83 млрд грн. Для порівняння, граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2024 року – 7 трлн 734,7 млрд грн. Станом на 31 липня 2024 року державний і гарантований державою борг України становив 6 трлн 374,0 млрд грн.
Зростання споживчих цін у 2025 році прискориться до 9,5% порівняно з 2024 роком (очікується 7,9%).
Рівень безробіття дещо скоротиться до 17,7% з 18,2% у 2024 році.
Прогнозується зростання середньомісячної заробітної плати в 2025 році як у номінальному вираженні на 18,5%, так і в реальному – на 8,1% порівняно з попереднім роком.
Середньомісячна заробітна плата встановлена на рівні 24 389 грн. У 2024 році – 20 581 грн.
Планується запровадити трирічний мораторій на підвищення соціальних виплат. У 2025 році базовий державний соціальний стандарт, зокрема мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, залишаться на рівні грудня 2024 року.
Пропонується встановити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
-
дітей у віці до 6 років – 2563 гривні;
-
дітей у віці від 6 до 18 років – 3196 гривень;
-
працездатних осіб – 3028 гривень;
-
працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 гривні;
-
працездатних осіб, що застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів – 2102 гривні;
-
працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 2102 гривні;
-
осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), – 2361 гривня;
-
осіб, які втратили працездатність, що застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, зокрема за рішеннями суду, – 1600 гривень.
Підвищення податків.
На 2025 рік враховано додатковий ресурс, передбачений проєктом змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану (№ 11416-д), в обсязі 122,4 млрд гривень. Зокрема, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% дасть 107,7 млрд гривень; встановлення військового збору для платників податків, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, а саме для фізичних осіб-підприємців I, II, III та IV груп – 13,7 млрд гривень, юридичних осіб III групи – 929 млн гривень.
Скорочення витрат на соціальний захист. На підтримку соціально незахищених громадян виділено 420 млрд грн (-50 млрд грн порівняно з 2024 роком, коли було 470 млрд грн), з яких 280 млрд грн підуть на дотацію Пенсійного фонду. На соціальний захист громадян спрямують 80,8 млрд грн. Кількість отримувачів субсидій і пільг скоротиться на 400 тисяч (на 12,5%). Загальна сума з бюджету буде меншою на 15,2% (зменшення з 49,9 млрд грн до 42,3 млрд грн). На виплату житлових субсидій у 2025 році планується витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 млн сімей.
Планується скоротити витрати на фінансування заходів ветеранської політики у 2025 році: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн.
Інші статті витрат:
На медицину передбачено 214 млрд грн (у плані на 2024 рік було 207 млрд грн).
На освіту – 167 млрд грн (у плані на 2024 рік було 174 млрд грн).
На розвиток культури та інформаційного простору – 9,6 млрд грн (у 2024 році було 10,2 млрд грн).
На функціонування телемарафону – 1,6 млрд грн (у 2024 році було 1,5 млрд грн).
Для підтримки наукових досліджень у сфері оборонно-промислового комплексу, енергетики та енергоефективності – 14 млрд грн.
Дорожній фонд передбачає 43,2 млрд грн, з яких більше половини – 24,35 млрд грн – уряд витратить на обслуговування боргів колишнього "Укравтодору" (Агентство відновлення).
Підтримка бізнесу зменшиться. У плані на 2025 рік зникли деякі програми підтримки в межах витрат Міністерства економіки: програма компенсації вартості сільськогосподарської техніки (в 2024 році мали витратити 1 млрд грн), програма державного стимулювання створення індустріальних парків (1 млрд грн), програма "Національний кешбек" (3 млрд грн).
Підтримка бізнесу передбачає фінансування Фонду розвитку підприємництва – 18 млрд грн (як і в 2024 році) для надання пільгових кредитів за програмою "5-7-9%", а також 1,4 млрд грн на гранти для бізнесу.
Для підтримки регіонів передбачено 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах, що дозволить місцевим бюджетам забезпечити доступність комунальних послуг для населення.
Забезпечення житлом громадян через програму "Укрфінжитло" – 9,4 млрд грн.
Для оперативного реагування на непередбачені події закладено 43,9 млрд грн.
Гуманітарне розмінування земель – 1 млрд грн.
У бюджеті на 2025 рік також закладено нову модель управління публічними інвестиційними проєктами – 25 млрд грн.
Запропонований урядом проєкт бюджету ще пройде "сито" Верховної Ради, де його очікують суттєві зміни. Зокрема, свої корективи може внести МВФ.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
