Цього тижня у Давосі (Швейцарія) відкрився Всесвітній економічний форум. Від України на заході були присутні - Президент Володимир Зеленський та голова Офісу Президента Андрій Єрмак, вони взяли участь у Всесвітньому економічному форумі та провели низку двосторонніх зустрічей. Основною метою українських лідерів було зберегти увагу до України світової спільноти (на тлі поширення інших глобальних конфліктів). Саме тому під час свого досить жорсткого виступу Зеленський фактично звинуватив союзників у тому, що своїм прагненням "не ескалувати ситуацію" вони грають на руку РФ.
Головні теми, які планує просувати Україна на форумі є – конфіскація російських активів на суму близько 300млр дол. та «Формула миру» Президента В. Зеленського.
Україна та її найближчі союзники намагаються забезпечити монополію мирного врегулювання за українським планом. Закріпити «Формулу миру» В. Зеленського як єдину модель майбутнього мирного врегулювання, виключивши можливість появи інших компромісніших рішень (наприклад, угорського чи республіканського мирного плану). Тому йде активна підготовка до проведення Глобального саміту світу, який і має затвердити «Формулу миру» (яка фактично потребує капітуляції РФ) як єдину та загальну позицію Заходу (країн НАТО, ЄС, Північної Америки та ін.)
Зокрема, 14 січня відбулася вже четверта зустріч радників з національної безпеки, де обговорювалася українська «Формула миру». Крім західних країн, які підтримують Україну, на зустрічі беруть участь і держави Глобального Півдня (загалом брало участь понад 80 країн).Як повідомив голова офісу президента Андрій Єрмак, учасників було на 15 країн більше, ніж під час минулої зустрічі, повідомив голова офісу президента Андрій Єрмак. Серед них – 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, шість – Південної Америки, три – Північної Америки, дві – Океанії.
Йде процес вироблення інфраструктури, яка в майбутньому має закласти основи для нового Нюрнберзького (Київського) трибуналу, платформа, яка, наприклад, може претендувати на конфіскацію російських 300 млрд дол. та ін. Фактично ці консультації покликані забезпечити єдність Заходу в підтримці України, а також забезпечення умов подальшого протистояння.
Загалом, чергова зустріч радників з нацбезпеки щодо української «Формули миру» України в Давосі мало стосується практично мирного врегулювання та досягнення певних домовленостей з РФ, оскільки за своїм змістом вона є вимогою її капітуляції, до того ж ні на який компроміс Україна та союзники сьогодні не готові.
Радники національної безпеки планували узгодити формат проведення Глобального саміту світу. Але зустріч радників із національної безпеки України та країн "глобального Півдня" не призвела до появи плану подальших дій. Саміт на рівні лідерів країн, який раніше анонсувала Україна, наразі не призначено. Офіційні особи заявили за підсумками переговорів, що деякі країни "глобального Півдня" підтвердили свою позицію, що РФ має брати участь у процесі обговорення, а врегулювання має враховувати її "проблеми безпеки”, зокрема прагнення України до НАТО. Як пишуть деякі західні ЗМІ, рішення КНР, найважливішого союзника РФ, не брати участь у заході, підірвало його значення.
На даний момент реальні перспективи мирних переговорів не проглядаються. Так Президент України В. Зеленський виступив на форумі в Давосі і ще раз наголосив, що виступає проти укладання перемир'я з РФ та «заморозки війни». Зі свого боку, президент РФ В. Путін заявив, що "Формула миру" В.Зеленського, яка передбачає виведення всіх російських військ на кордони 1991 року, - це "заборонні вимоги для переговорів".
Загалом шанс на мирне врегулювання є лише у разі досягнення домовленостей між країнами Заходу, КНР і РФ або ж у результаті повного виснаження сторін. При цьому досягнення політичних домовленостей має на увазі формування певного нового геополітичного балансу.
Агентство Bloomberg повідомило, що радник Президента США з національної безпеки Д.Салліван під час розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Давосі попередить його, що нібито Білий Дім хоче від України зміни стратегії ведення війни, а саме переходу українських військ до оборони, що загалом уже можна спостерігати. У цьому плані саме перехід сторін до стратегічної оборони може бути першим кроком до заморожування конфлікту.
Президент України Володимир Зеленський та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн домовилися на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі про початок оцінки українського законодавства на відповідність законодавству ЄС – процес скринінгу. Україна намагатиметься максимально прискорити процес переговорів про членство до виборів до Європарламенту 2024 (09.06.2024р) та головування Угорщини у Раді ЄС з 1.07.2024р. Президент В. Зеленський повідомив, що навесні очікується розробка рамок для переговорів щодо вступу України до ЄС.
В останні тижні представники української влади та її найближчі союзники посилили тиск на країни Європи, вимагаючи від них або виділити допомогу Україні, або піти шляхом конфіскації заморожених російських суверенних активів на суму близько 300 мільярдів доларів. США наприкінці минулого року запропонували робочим групам G7 вивчити способи передачі російських активів Україні. Однак на даний момент західні країни не готові погодитися на передачу заморожених резервів Росії через сумніви щодо законності такої процедури. Один із варіантів вирішення цієї проблеми – випуск Україною "репараційних облігацій". Однак ці цінні папери можуть приносити прибуток лише у випадку, якщо Україна отримає репарації від Росії за збитки, завдані війною, що на даний момент видається малоймовірним. Також власники облігацій не матимуть договірних прав на заморожені резерви Кремля. Примітно, що із загальної суми цих активів лише – 5 млрд дол. перебувають у США, а близько – 200 млрд дол. перебувають у ЄС. Тобто здебільшого ця проблема – європейський «головний біль».
У цьому випадку найкращий сценарій для України — це безпосередньо отримати допомогу від країн-союзників. Загалом ймовірно, що В. Зеленський під час форуму в Давосі намагатиметься чинити тиск на керівництво західних країн, ставлячи їх перед вибором – конфіскація активів або надання допомоги. Нагадаємо, що в США (61 млрд дол.) і в ЄС (50 млрд євро) через внутрішньополітичні протистояння поки не можуть ухвалити рішення про виділення фінансування Україні.
У Євросоюзі впевнені, що погодять виділення допомоги Україні у найближчі "пару тижнів". Будапешт дав зрозуміти ЄС, що готовий зняти заперечення проти фінансування України. У грудні 2023р. прем'єр-міністр В.Орбан заблокував чотирирічний пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів євро для України. Також Німеччина збільшила військову допомогу Україні майже вдвічі – із запланованих 4 млрд до 7 млрд.
Проблема фінансування України з боку Конгресу США поки що залишається не вирішеною. Трампісти в Палаті представників можуть протидіяти угоді, що просувається Сенатом, з цього питання. Питання остаточно перетворюється на предмет політичного торгу. Тепер Республіканці чекають від Д. Байдена не лише компромісу за кордоном, а й відповіді на питання, якою є стратегія щодо України.
На фронті російські війська намагаються перейти в наступ і атакують майже на всіх напрямках, але значних територіальних змін поки що немає. Активні бої йдуть на Мар'їнському та Авдіївському напрямках. Російські війська трохи просунулися вздовж залізничної лінії на північ від н.п. Веселого. Також є деякий поступ у районі м.Сіверська Донецької області. На південний захід від Бахмута йшли бої на південь від Богданівки. На Куп'янському напрямку українські сили відбили російські атаки поблизу н.п.Сіньківки Харківської області.
Також ЗС РФ дещо просунулися у Запорізькій області, на захід від н.п. Вербового та в районі н.п.Роботине. На Херсонському напрямку ЗСУ продовжують заходи щодо розширення плацдарму.
В умовах дефіциту боєприпасів і особового складу, що посилюється, ЗСУ активно збільшують використання FPV-дронів. Ці безпілотники здатні пролітати на відстань до 25 кілометрів, і вважається, що цей показник може бути збільшений. Основним недоліком є їхня вразливість перед системами радіоелектронної боротьби (РЕБ), проте цей недолік може бути пом'якшений масовим виробництвом. Росія також збільшує кількість своїх FPV-безпілотників, і найближчим часом ситуація з цим видом озброєння буде ключовою для перебігу бойових дій. Вирішальним чинником стане, яка зі сторін зможе масово застосовувати FPV-дрони на фронті та розробить ефективніші методи протидії їм.
Росія поки що змінила пріоритети ударів з енергетики на об'єкти ОПК України. Як заявляють представники ГУР України, основні зусилля Росії наразі зосереджені на знищенні інфраструктурних об'єктів України, штаби та окремі підрозділи на лінії фронту. Але РФ продовжує стежити за станом української енергетики.
РФ мобілізує близько 1000-1100 чоловік щодня – це близько 30 тисяч на місяць. Оплата становить близько 220-250 тисяч карбованців на місяць на лінії фронту.
Наразі РФ намагається тримати стратегічний резерв на рівні близько 30% від наявних запасів. Для відновлення потенціалу на момент початку широкомасштабного вторгнення РФ орієнтовно знадобиться до 10 років для сухопутних військ та до 5 років – для високоточного озброєння.
В Україні продовжуються дискусії щодо нового закону про мобілізацію. Кабмін України на своєму позачерговому засіданні, як і очікувалося, відкликав із Ради законопроект про мобілізацію. Тобто Парламент не наважився брати на себе жодну відповідальність за ухвалення непопулярного законопроекту і повернув його Уряду, по суті, зробивши його відповідальним за вжиття цих заходів. Офіс Президента прогнозують ухвалення правленого законопроекту про мобілізацію за кілька днів чи тижнів, у відредагованій версії буде враховано позиції всіх комітетів, а не лише оборонного.Судячи з посади депутата Мар'яни Безуглої, у законопроекті про мобілізацію планують викреслити одну з найскандальніших норм - про внесення ухилістів до реєстру боржників, про електронні повістки. Також з документа можуть усунути норму про демобілізацію після 36 місяців служби, яка спочатку подавалася для військових як термін, коли вони зможуть повернутися додому.
Бронь із депутатів від мобілізації у новому законопроекті можуть зняти. Що, ймовірно, є популістським кроком з боку влади з метою пом'якшення громадського обурення, викликаного цим законопроектом. Проте така норма також може стати інструментом тиску на опозицію. Все це сприятиме подальшому процесу «осипання Парламенту» та мотивуватиме депутатів скласти повноваження.
Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №10062 про цифровізацію української армії, який, зокрема, передбачає створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних. Зокрема, закон передбачає, що на всіх військовозобов'язаних від 17 до 60 років збиратиметься досьє: номери телефонів та адреси електронної пошти; наявність посвідчення водія; дані про батьків військовозобов'язаного; реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, ІПН; інформація про право на володіння зброєю; дані про виїзд за кордон; відомості про володіння іноземними мовами; інформація про судимості та ін. Крім того, до реєстру буде включено цифрове зображення військовозобов'язаних, що дозволить ідентифікувати їх, у тому числі з використанням вуличних камер. Також завдяки цьому закону Міноборони планує посилити кіберзахист та розміщувати свої IT-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.
Збір такого великого обсягу інформації про військовозобов'язаних може бути спрямований на спрощення подальшого пошуку та ідентифікації цих громадян. Також ці дані можуть бути використані при запровадженні будь-яких санкцій, передбачених законопроектом про мобілізацію.
12 січня в Україні із робочим візитом побував прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак. Зокрема, Р. Сунак оголосив про пакет допомоги на 2,5 млрд фунтів або 3 млрд дол. (найбільший пакет від Великобританії з початку війни.), до якого увійдуть, у тому числі й надводні дрони (так підтверджується, що Крим – це мета) і, можливо, ракети далекого радіусу дій. Р.Сунак підписав із Володимиром Зеленським "Договір про співпрацю у сфері безпеки між Україною та Великобританією". Термін дії договору – 10 років.
Важливо відзначити, що документ не містить зобов'язання з боку Лондона вступити у війну на боці України у разі нового нападу з боку Росії.
У документі не містяться зобов'язання з боку Лондона розпочати війну на боці України у разі нового нападу. Договір встановлює лише кілька зобов'язань з боку Великобританії: розпочати консультації щодо подальших дій протягом 24 годин, надати Україні різноманітну військову допомогу та військову техніку, а також запровадити санкції проти Росії. По суті всі ці заходи вже реалізовувалися після вторгнення 24 лютого 2022 року.
У підписаному договорі сам термін "гарантії" зустрічається лише один раз, і це в контексті зобов'язань з боку України, а не з боку Британії. Уточнюється, що "Україна гарантує захист цих технологій та інтелектуальну власність".
Договір більшою мірою має інформаційно-політичне значення. Він спрямований на демонстрацію незмінної підтримки з боку Британії у складній військовій ситуації для України, а також на заповнення невизначеності щодо подальшої допомоги з боку головного західного партнера України - США.
Угода, яка була підписана у Києві між Україною та Великобританією, по суті, формалізує військову співпрацю, яка вже йде. За своїм змістом ця угода дуже нагадує пропозиції щодо гарантій безпеки голови ВП А. Єрмака та екс-генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена. І, по суті, вони є просто обіцянкою допомоги, оскільки там немає принципу спільної оборони. До того ж, ці домовленості скоріше є міжнародно-політичною угодою (має не юридичну, а моральну та політичну сили в міжнародних відносинах) і не вимагають ратифікації, на відміну від міжнародного договору, що має обов'язкову юридичну силу.
Малоймовірно, що парламент Великобританії зі свого боку ратифікуватиме угоду з Україною, що виступатиме свого роду маркером.
Наразі Україна готує таку оборонну угоду і зі США (аналогічною до тієї, яку підписала з Британією). Україна очікує на підписання низки угод вже найближчим часом і веде переговори про підписання таких «гарантій безпеки» з 30 державами, повідомив прем'єр-міністр України Д. Шмигаль. Серед цих країн є члени G7.
Загалом приїзд Р. Сунака пов'язаний насамперед з тим, що Великобританія сьогодні виступає основним куратором постачання озброєння в Україну та за фактом модератором війни (на тлі протистояння у Конгресі та виборів, які паралізували "український напрямок" у США).Позиція Великобританії також виступає координуючою для інших країн-союзників (Європа, Австралія, Японія) на постачання в Україну нових видів озброєнь (згадайте, хто поставив в Україну перший західний танк або надводний дрон).
Ці країни посилили свою підтримку України та виділяють нові пакети допомоги у ситуації, коли питання фінансування від США не вирішене.
Водночас слід розуміти, що можливості союзників США без сприяння самих США значною мірою обмежені. І навряд чи така коаліція зможе повноцінно замінити Україні американські ресурси (нагадаємо, що Д. Байден запросив у Конгресу 61 млрд дол. для України).
Наразі питання виділення допомоги Україні з боку США перебуває у невизначеності на тлі передвиборчого протистояння Демократів та Республіканців у Конгресі. У контексті цієї ситуації країни Європи також висловлюються про те, що їм буде складно взяти на себе значні довгострокові зобов'язання щодо України з огляду на скорочення їхніх внутрішніх бюджетів.
І навіть якщо Європі все ж таки вдасться вирішити фінансове питання, у неї немає достатньої кількості зброї у фізичній зміні, необхідної зараз Україні. Тому "чергування" Великобританії для України, хоч і є дуже важливим, але воно буде тимчасовим та обмеженим.
Протягом 2023 року товарообіг України становив $99,4 мільярда, залишившись на рівні 2022 року ($99,7 мільярда).
Повідомляє прес-служба Державної митної служби. Імпорт товарів в Україну за 2023 рік сягнув - $63,5 мільярда. Експорт становив - $36 мільярда. Серед країн-постачальників товарів в Україну лідирують Китай ($10,4 мільярда), Польща ($6,6 мільярда) та Німеччина ($4,9 мільярда).
Основні напрямки експорту з України включають Польщу ($4,7 мільярда), Румунію ($3,7 мільярда) та Китай ($2,4 мільярда).
У структурі загального обсягу ввезених товарів в Україну 65% становили машини, обладнання та транспорт ($19,8 мільярда), продукція хімічної промисловості ($11 мільярда) та паливно-енергетичні товари ($10,3 мільярда). Серед найбільш експортованих товарів з України виділяються продовольчі товари ($21,8 мільярда), метали та вироби з них ($3,9 мільярда) та машини, обладнання та транспорт ($2,9 мільярда).
Український "зерновий коридор" вийшов на довоєнний рівень експорту. Днями представник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що робота українського зернового коридору фактично вийшла на свої потужності до повномасштабного вторгнення РФ. Ним пройшли вже 500 суден і вивезено понад 10 млн тон вантажів.
Нагадаємо, що після 17 липня 2023 року РФ вийшла із "зернової угоди". Після чого Україна із серпня запустила нові тимчасові морські маршрути для цивільних суден у Чорному морі.
До кінця 2023 обсяги експорту вдалося відновити. І за грудень експорт агропродукції становив рекордні – 7,1 млн тон. (Для порівняння у липні вивезли 3,4 млн тон).З них – 6,1 млн тон було вивезено через порти (у липні – 2,3 млн тон), які залишаються основним способом експорту (від 70% до 85%) продукції для України. Лише близько 1 млн тон (15%) у грудні було вивезено іншим видом транспорту.
Але блокування румунськими фермерами руху на українсько-румунському кордоні може значно (близько 50%) зменшити обсяг експорту України та завдати збитків. Наразі на кордоні України та Румунії заблоковано рух вантажівок через пункти пропуску "Сірет" та "Вікову-де-Сус". Фермери хочуть компенсації за втрати внаслідок посухи. Перевізники озвучують вимоги щодо прискорення процедури проходження кордону, дозволу на незначне перевищення вагових лімітів, забезпечення "чесної конкуренції", відшкодування акцизного податку на паливо.
До кінця 2023 р. Румунія значно збільшила пропускну спроможність транзиту зерна з України. У вересні, коли термін дії заборони ЄС на транзит українського зерна через свою територію минув (15 вересня 2023 р.), Польща, Угорщина та Словаччина вирішили в односторонньому порядку продовжити його, після чого частина цього українського експорту вирушила до Румунії. Експорт української продукції через Румунію збільшився з 2 млн. тон до понад 3 млн. тон на місяць, тобто в півтора рази, фактично, це в середньому близько половини експорту продовольства України. Виходячи з даних, раніше опублікованих на сайті «Мінфін», 1 млн тон агропродукції міг приносити Україні близько $300 млн. Отже, якщо експорт через Румунію буде заблоковано, втрати України можуть становити близько 1 млрд дол. на місяць.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Економічна ситуація.
Протягом 2023 року товарообіг України становив $99,4 мільярда, залишившись на рівні 2022 року ($99,7 мільярда).
Повідомляє прес-служба Державної митної служби. Імпорт товарів в Україну за 2023 рік сягнув - $63,5 мільярда. Експорт становив - $36 мільярда. Серед країн-постачальників товарів в Україну лідирують Китай ($10,4 мільярда), Польща ($6,6 мільярда) та Німеччина ($4,9 мільярда).
Основні напрямки експорту з України включають Польщу ($4,7 мільярда), Румунію ($3,7 мільярда) та Китай ($2,4 мільярда).
У структурі загального обсягу ввезених товарів в Україну 65% становили машини, обладнання та транспорт ($19,8 мільярда), продукція хімічної промисловості ($11 мільярда) та паливно-енергетичні товари ($10,3 мільярда). Серед найбільш експортованих товарів з України виділяються продовольчі товари ($21,8 мільярда), метали та вироби з них ($3,9 мільярда) та машини, обладнання та транспорт ($2,9 мільярда).
Український "зерновий коридор" вийшов на довоєнний рівень експорту.
Днями представник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що робота українського зернового коридору фактично вийшла на свої потужності до повномасштабного вторгнення РФ. Ним пройшли вже 500 суден і вивезено понад 10 млн тон вантажів.
Нагадаємо, що після 17 липня 2023 року РФ вийшла із "зернової угоди". Після чого Україна із серпня запустила нові тимчасові морські маршрути для цивільних суден у Чорному морі.
До кінця 2023 обсяги експорту вдалося відновити. І за грудень експорт агропродукції становив рекордні – 7,1 млн тон. (Для порівняння у липні вивезли 3,4 млн тон).
З них – 6,1 млн тонн було вивезено через порти (у липні – 2,3 млн тон), які залишаються основним способом експорту (від 70% до 85%) продукції для України. Лише близько 1 млн тонн (15%) у грудні було вивезено іншим видом транспорту.
Але блокування румунськими фермерами руху на українсько-румунському кордоні може значно (близько 50%) зменшити обсяг експорту України та завдати збитків. Наразі на кордоні України та Румунії заблоковано рух вантажівок через пункти пропуску "Сірет" та "Вікову-де-Сус". Фермери хочуть компенсації за втрати внаслідок посухи. Перевізники озвучують вимоги щодо прискорення процедури проходження кордону, дозволу на незначне перевищення вагових лімітів, забезпечення "чесної конкуренції", відшкодування акцизного податку на паливо.
До кінця 2023 р. Румунія значно збільшила пропускну спроможність транзиту зерна з України. У вересні, коли термін дії заборони ЄС на транзит українського зерна через свою територію минув (15 вересня 2023 р.), Польща, Угорщина та Словаччина вирішили в односторонньому порядку продовжити його, після чого частина цього українського експорту вирушила до Румунії. Експорт української продукції через Румунію збільшився з 2 млн. тон до понад 3 млн. тон на місяць, тобто в півтора рази, фактично, це в середньому близько половини експорту продовольства України. Виходячи з даних, раніше опублікованих на сайті «Мінфін», 1 млн тон агропродукції міг приносити Україні близько $300 млн. Отже, якщо експорт через Румунію буде заблоковано, втрати України можуть становити близько 1 млрд дол. на місяць.
Що змінять у законі про мобілізацію.
Народний депутат Мар'яна Безугла розповіла, що планується змінити у законопроекті про мобілізацію за результатами обговорення у Верховній Раді (всього 27 пунктів).
● Виключити вимогу надання військовозобов'язаними місця проживання під час укладання трудового договору;
● Виключити антиконституційні норми щодо внесення до реєстру боржників;
● Повернення норми щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення всім особам з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;
● Повернути норму про надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення для військовозобов'язаних, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю, у тому числі ІІІ
● Повернення відстрочки для усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів як у чинному Законі;
● Виключити зняття відстрочки чинним народним депутатам України;
● Виключити відстрочку працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, правоохоронних органів;
● Вилучити норми звільнення поліцейських та прокурорів у зв'язку із закликом на військову службу;
● Повернути на військовий облік осіб, прийнятих на службу до правоохоронних органів;
● Запровадити бронювання органів прокуратури, правоохоронних органів, органів системи правосуддя та досудового розслідування, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування у Порядку, визначеному Кабміном з чітким визначенням професій та посад;
● Уточнити надання відстрочки здобувачам освіти виключно за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (професії);
● Надати відстрочку особам, зарахованим на навчання до інтернатури;
● Повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації для вчених та викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки;
● Виключити норму про надання повноважень місцевим органам виконавчої влади приймати рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочкам від мобілізації;
● Вилучити норму щодо військово-транспортного обов'язку для ФОП;
● Вилучити норму про обов'язкове проходження громадянами лікування згідно з рішенням ВЛК або відповідного ТЦК;
● Вилучити норму про уточнення своНаразі дискусії щодо нового закону про мобілізацію продовжуються. Нагадаємо, що 11 січня Кабінет міністрів на позачерговому засіданні відкликав із Верховної Ради свій законопроект про зміну правил мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Законопроект доопрацьовуватимуть.
Всесвітній економічний форум у Давосі.
Цього тижня у Давосі (Швейцарія) стартував Всесвітній економічний форум. Від України на заході були присутні - Президент Володимир Зеленський та голова Офісу Президента Андрій Єрмак, вони взяли участь у Всесвітньому економічному форумі та проведуть низку двосторонніх зустрічей. Основною метою українських лідерів було зберегти увагу до України світової громадськості (на тлі поширення інших глобальних конфліктів). Саме тому під час свого досить жорсткого виступу Зеленський фактично звинуватив союзників у тому, що своїм прагненням "не ескалувати ситуацію" вони грають на руку РФ.
Головні теми, які планує просувати Україна на форумі є – конфіскація російських активів на суму близько 300млр дол. та «Формула миру» Президента В. Зеленського.
Україна та її найближчі союзники намагаються забезпечити монополію мирного врегулювання за українським планом. Закріпити «Формулу миру» В. Зеленського як єдину модель майбутнього мирного врегулювання, виключивши можливість появи інших компромісніших рішень (наприклад, угорського чи республіканського мирного плану). Тому йде активна підготовка до проведення Глобального саміту світу, який і має затвердити «Формулу миру» (яка фактично потребує капітуляції РФ) як єдину та загальну позицію Заходу (країн НАТО, ЄС, Північної Америки та ін.)
14 січня розпочалася четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо української «Формули миру» України у Швейцарії (Давос). Загалом у Давосі зібралися представники понад 80 країн та міжнародних організацій.Що на 15 більше, ніж під час минулої зустрічі повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак. Серед них – 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, шість – Південної Америки, три – Північної Америки, дві – Океанії.
Перші п'ять пунктів формули світу були розглянуті на третій зустрічі радників на Мальті. Вони стосуються ядерної безпеки, продовольчої та енергетичної безпеки, звільнення полонених та депортованих, відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
На четвертій зустрічі радників у Давосі було обговорено п'ять таких пунктів формули: виведення російських військ; відновлення справедливості; екологічна безпека; недопущення ескалації та повторення війни; підтвердження закінчення війни. Було запропоновано створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони та радників з національної безпеки, серед завдань якої будуть: розробка та забезпечення ухвалення міжнародної угоди, яка закликає Росію до повного припинення бойових дій та виведення військ з України.
Йде процес вироблення інфраструктури, яка в майбутньому має закласти основи для нового Нюрнберзького (Київського) трибуналу, платформа, яка, наприклад, може претендувати на конфіскацію російських 300 млрд дол. та ін. Фактично ці консультації покликані забезпечити єдність Заходу в підтримці України, а також забезпечення умов подальшого протистояння.Загалом, чергова зустріч радників з нацбезпеки щодо української «Формули миру» України в Давосі мало стосується практично мирного врегулювання та досягнення певних домовленостей з РФ, оскільки за своїм змістом вона є вимогою її капітуляції, до того ж ні на який компроміс Україна та союзники сьогодні не готові.
Радники національної безпеки планували узгодити формат проведення Глобального саміту світу. Але зустріч радників із національної безпеки України та країн "глобального Півдня" не призвела до появи плану подальших дій. Саміт на рівні лідерів країн, який раніше анонсувала Україна, наразі не призначено. Офіційні особи заявили за підсумками переговорів, що деякі країни "глобального Півдня" підтвердили свою позицію, що РФ має брати участь у процесі обговорення, а врегулювання має враховувати її "проблеми безпеки”, зокрема прагнення України до НАТО. Як пишуть деякі західні ЗМІ, рішення КНР, найважливішого союзника РФ, не брати участь у заході, підірвало його значення.
Однією з тем, які планує просувати Україна на форумі, також є конфіскація російських суверенних активів Заходом на суму близько 300млр дол. В останні тижні представники української влади регулярно говорять про перспективи конфіскації російських активів за кордоном і закликають союзників до прийняття таких рішень. Але Захід поки не готовий піти на передачу Києву заморожених резервів Центробанку РФ - через сумніви щодо законності такої процедури. Один із варіантів вирішення цієї проблеми – випуск Україною "репараційних облігацій". Однак ці цінні папери можуть приносити прибуток лише у випадку, якщо Україна отримає репарації від Росії за збитки, завдані війною, що на даний момент видається малоймовірним. Також власники облігацій не матимуть договірних прав на заморожені резерви Кремля.
У цьому випадку найкращий сценарій для України – це безпосередньо отримати допомогу від країн союзників. Загалом ймовірно, що В. Зеленський під час форуму в Давосі намагатиметься чинити тиск на керівництво західних країн, ставлячи їх перед вибором – конфіскація активів або надання допомоги. Нагадаємо, що в США (61 млрд дол.) і в ЄС (50 млрд євро) через внутрішньополітичні протистояння поки не можуть ухвалити рішення про виділення фінансування Україні.
Візит британського прем'єр-міністра до України.
12 січня до України з робочим візитом прибув прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак.
Зокрема, Р. Сунак оголосив про виділення Україні нового пакета допомоги на 2,5 млрд фунтів або 3 млрд дол. що Крим – це мета) і, можливо, ракети далекого радіусу дій.
Р.Сунак підписав із Володимиром Зеленським "Договір про співпрацю у сфері безпеки між Україною та Великобританією". Термін дії договору – 10 років.
Незважаючи на заяви про "історичне значення", підписаний договір здебільшого формалізує допомогу, яку вже надає Великобританія Україні. Важливо відзначити, що у документі не містяться зобов'язання з боку Лондона вступити у війну на боці України у разі нового нападу. Договір встановлює лише кілька зобов'язань з боку Великобританії: розпочати консультації щодо подальших дій протягом 24 годин, надати Україні різноманітну військову допомогу та військову техніку, а також запровадити санкції проти Росії. По суті всі ці заходи вже реалізовувалися після вторгнення 24 лютого 2022 року.
У підписаному договорі сам термін "гарантії" зустрічається лише один раз, і це в контексті зобов'язань з боку України, а не з боку Британії. Уточнюється, що "Україна гарантує захист цих технологій та інтелектуальну власність".
Договір більшою мірою має інформаційно-політичне значення.Він спрямований на демонстрацію незмінної підтримки з боку Британії у складній військовій ситуації для України, а також на заповнення невизначеності щодо подальшої допомоги з боку головного західного партнера України - США.
Приїзд британського прем'єр-міністра Ріші Сунака до України багато хто оцінює з погляду нового витка ескалації війни. Але це зовсім так. Британія, швидше за все, виконуватиме роль військово-політичного "чергового по Україні" на період "відпустки з догляду за виборами" США.
Приїзд Р. Сунака пов'язаний насамперед з тим, що Великобританія сьогодні виступає основним куратором постачання озброєння в Україну та за фактом модератором війни (на тлі протистояння у Конгресі та виборів, які паралізували "український напрямок" у США). Позиція Великобританії також виступає координуючою для інших країн-союзників (Європа, Австралія, Японія) на постачання в Україну нових видів озброєнь (згадайте, хто поставив в Україну перший західний танк або надводний дрон).
Ці країни посилили свою підтримку України та виділяють нові пакети допомоги у ситуації, коли питання фінансування від США не вирішене.
Водночас слід розуміти, що можливості союзників США без сприяння самих США значною мірою обмежені. І навряд чи така коаліція зможе повноцінно замінити Україні американські ресурси (нагадаємо, що Д. Байден запросив у Конгресу 61 млрд дол. для України).
Наразі питання виділення допомоги Україні з боку США перебуває у невизначеності на тлі передвиборчого протистояння Демократів та Республіканців у Конгресі.У контексті цієї ситуації країни Європи також висловлюються про те, що їм буде складно взяти на себе значні довгострокові зобов'язання щодо України з огляду на скорочення їхніх внутрішніх бюджетів.
І навіть якщо Європі все ж таки вдасться вирішити фінансове питання, у неї немає достатньої кількості зброї у фізичній зміні, необхідної зараз Україні.
Тому "чергування" Великобританії для України, хоч і є дуже важливим, але воно буде тимчасовим та обмеженим.
Угода про гарантії безпеки, яка була підписана у Києві між Україною та Великобританією, формалізує військову співпрацю, яка вже йде.
За своїм змістом ця угода дуже нагадує пропозиції щодо гарантій безпеки голови ВП А. Єрмака та екс-генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена. Вони, по суті, є просто обіцянкою допомоги, оскільки там немає принципу спільної оборони. До того ж, ці домовленості скоріше є міжнародно-політичною угодою (має не юридичну, а моральну та політичну сили в міжнародних відносинах), і не вимагають ратифікації, на відміну від міжнародного договору, що має обов'язкову юридичну силу.
Малоймовірно, що парламент Великобританії зі свого боку ратифікуватиме угоду з Україною, що виступатиме свого роду маркером.
Наразі Україна готує таку оборонну угоду і зі США (аналогічною до тієї, яку підписала з Британією). Україна очікує на підписання низки угод вже найближчим часом і веде переговори про підписання таких «гарантій безпеки» з 30 державами, повідомив прем'єр-міністр України Д. Шмигаль. Серед цих країн є члени G7.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
